Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2262)
З потоку життя (5395)
Душі криниця (3085)
Українці мої... (1396)
Резонанс (1362)
Урок української (978)
"Білі плями" історії (1580)
Крим - наш дім (526)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (231)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (96)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАМ'ЯТ╤ БАТЬКА-ФРОНТОВИКА
14 травня у С╕мферопол╕, в Кримськ╕й республ╕канськ╕й ун╕версальн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤....


ПОМЕР ОДИН ╤З Л╤ДЕР╤В НОРИЛЬСЬКОГО ПОВСТАННЯ ПРОТИ ГУЛАГУ ПОЛ╤ТВ'ЯЗЕНЬ ╢ВГЕН ГРИЦЯК
Наша газета встигла присвятити к╕лька публ╕кац╕й ╢вгену Степановичу Грицяку ще за його життя....


НА ЛЬВ╤ВЩИН╤ 2017-Й Р╤К ОГОЛОШЕНО РОКОМ РОМАНА ШУХЕВИЧА, УПА ТА ╤ВАНА НИЗОВОГО
Ц╕ р╕шення прийнят╕ на сес╕╖ Льв╕всько╖ ОДА 11 травня


НЕ СТАЛО БОРИСА ОЛ╤ЙНИКА…
В╕домого поета поховали на Байковому кладовищ╕.


ПАМ’ЯТ╤ АНАТОЛ╤Я КРИЛОВЦЯ, ПЕДАГОГА, ПОЕТА, ЖИТТ╢ЛЮБА
1983 року ╕з в╕дзнакою зак╕нчив укра╖нську ф╕лолог╕ю в Р╕вненському пед╕нститут╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2009 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 22.05.2009
СЛОВО ПРО ЗЕМЛЯКА

22 травня виповню╓ться 55 рок╕в Микол╕ Владз╕м╕рському – натхненному укра╖н╕затору Криму, Севастополя та вс╕╓╖ Укра╖ни, а також континент╕в, де ╓ укра╖нц╕ та ╤нтернет.

Працювати на Укра╖ну в Галичин╕ ╕ у Криму – це дв╕ велик╕ р╕зниц╕. В Галичин╕ творити Укра╖нську державу комфортно ╕ безпечно. Ще й похвалять добр╕ люди, допоможуть.
Творити Укра╖нську державу в Криму, зокрема в Севастопол╕, – ╕ некомфортно, ╕ небезпечно. Тут мало хто допоможе, швидше, навпаки. Тому багато укра╖нц╕в у Криму не виявля╓ публ╕чно сво╖х симпат╕й до Укра╖ни – бо це може бути боляче.
Коли ж людина в╕дважно б’╓ться за Укра╖ну в Севастопол╕, це виклика╓ рад╕сне здивування ╕ велику повагу.
За Укра╖ну в Севастопол╕ вже який р╕к б’╓ться, як лев, Микола Владз╕м╕рський. За кулю в╕н обрав слово, за поле битви – ╤нтернет. У час високих технолог╕й саме тут виру╓ гостра боротьба за волю Укра╖ни. Наша держава на ╕нформац╕йному пол╕ програ╓ битву за битвою. Але ╓ люди, як╕ з цим не змирились. Вони не т╕льки активно творять м╕цн╕ редути на шляху ╕нформац╕йно╖ агрес╕╖ Рос╕╖, а ще й атакують ╖╖, викриваючи п╕дступн╕ плани, в╕двойовуючи ╤нтернет-прост╕р, який мусить стати для нас р╕дним.
Мотивац╕╓ю сво╓╖ д╕яльност╕ Микола назива╓ загострене бажання правди ╕ справедливост╕, в тому числ╕ й забезпечення в╕дкритого ╕ р╕вного доступу до знань та ╕нтелектуальних досягнень р╕дною мовою. Це бажання в нього виплекали його мама Ольга Данил╕вна, вчителька за фахом, та Шевченк╕в “Кобзар”, який Микола читав ще у дитинств╕ на р╕дн╕й Донеччин╕, у Мар’╖нц╕…
1975 року Микола Владз╕м╕рський зак╕нчив Донецький ╕нститут радянсько╖ торг╕вл╕, працював здеб╕льшого за фахом. Його долю р╕зко зм╕нило проголошення незалежно╖ Укра╖ни – в╕н ста╓ на стезю служ╕ння Батьк╕вщин╕, спочатку в лавах севастопольського товариства “Просв╕та” ╕м. Тараса Шевченка, згодом як координатор Громадського ком╕тету “Укра╖нський Севастополь” та член ╤сторичного клубу “Холодний Яр”.
Десятки заяв ╕ звернень орган╕зац╕╖ прозвучали в еф╕р╕, прес╕ та ╤нтернет╕ голосно ╕ твердо – Укра╖нська держава мусить не формально, а фактично волод╕ти м╕стом. Розголос в╕д заяви Громадського ком╕тету “Укра╖нський Севастополь” про нам╕ри влади 2004 року перевести укра╖нський флот ╕з Севастополя до Донузлава змусив президента Кучму вже на трет╕й день скасувати злочинн╕ плани. Значною м╕рою завдяки Микол╕ Владз╕м╕рському було з╕рвано й дв╕ спроби встановити пам’ятник Катерин╕ ╤╤ в Севастопол╕ 1997 року та 2002-го. Його численн╕ статт╕ та к╕лька акц╕й привернули увагу тод╕шньо╖ влади та громадськост╕ – провокац╕я не пройшла.
1999 року Микола Владз╕м╕рський зак╕нчу╓ курси журнал╕стики Всесв╕тньо╖ служби ВВС. Уже 2000 року за п╕дтримки мецената з Торонто Мар╕╖ Ф╕шер-Слиж створю╓ портал “Укра╖нське життя в Севастопол╕” (http://ukrlife.org), середньодобове в╕дв╕дування сайт╕в якого сьогодн╕ сяга╓ восьми тисяч користувач╕в. Одночасно Микола ╓ адм╕н╕стратором сайт╕в газет “Кримська св╕тлиця”, “Флот Укра╖ни”, “Незборима нац╕я”, “Наша В╕ра”, журнал╕в “Морська Держава”, “Во╓нна ╕стор╕я”, “В╕тчизна”, мега-ресурсу укра╖нсько╖ мудрост╕ “Афоризми”, музею Лес╕ Укра╖нки в Ялт╕ та ╕нших.
Одним ╕з найвдал╕ших сво╖х проект╕в юв╕ляр вважа╓ сайт “Весела Абетка” (http://abetka.ukrlife.org) – перший ╕ найб╕льший укра╖нськомовний сайт для д╕тей. В╕н став притулком для укра╖нсько╖ дитини, затишним куточком у безмежному океан╕ чужомовно╖ мереж╕. Одна лише колекц╕я укра╖нських в╕ршованих абеток на веб-стор╕нц╕ сяга╓ восьми десятк╕в. А кр╕м того, народн╕ та авторськ╕ казки, казки, як╕ можна слухати вдома на комп’ютер╕, тисяч╕ загадок ╕ приказок, сотн╕ скоромовок, л╕чилки, дитяч╕ народн╕ ╕гри, колисанки, усм╕шки, величезний ╕ повний р╕зних ц╕кавинок розд╕л “Читанка”.
Сотн╕ зворушливих в╕дгук╕в вдячних читач╕в у гостьових книгах та над╕сланих електронною поштою переконливо засв╕дчують необх╕дн╕сть роботи, яку зд╕йсню╓ Микола Владз╕м╕рський, до реч╕, на громадських засадах.
Державн╕ муж╕ мусили би звернути увагу на натхненного трудогол╕ка, на плечах якого трима╓ться нелегка укра╖нська справа в Криму ╕ Севастопол╕, ╕ допомогти йому. Але ╖м, як видно, не до Криму, в них ╓ важлив╕ш╕ справи.
Якщо взяти до уваги, що Микола Владз╕м╕рський провадить цю неоц╕ненну працю у Криму, ста╓ зрозум╕лою вагом╕сть його особистого внеску в нашу перемогу, смак яко╖ рано чи п╕зно в╕дчують й укра╖нц╕ Криму.
Щасти Вам, Друже! Даруйте ╕ дал╕ людям рад╕сть!

В╕д ╕мен╕ ╤сторичного клубу “Холодний Яр” та редакц╕╖ газети “Незборима нац╕я” —
Роман КОВАЛЬ.

* * *

Хоч в нього й чин
не командирський,
Зате козацький ма╓ зр╕ст.
В╕н – наш, Микола Владз╕м╕рський,
Товариш, друг ╕ журнал╕ст.
В╕н — севастополець до краю,
Це м╕сто любить в╕д душ╕
Й на баст╕онах захища╓
Духовн╕ наш╕ рубеж╕.
Одне в╕н ма╓ на прикмет╕
(А ╕ншого ╕ не було!),
Щоб укра╖нське в ╤нтернет╕
Читалось, множилось, росло.
Щоб ╕ «Св╕тлицю» знали в св╕т╕ –
Хай нашого там прибува!
Щоб ╕з «Джерельця» ус╕ д╕ти
Черпали мудрост╕ слова.
В╕н – патр╕от.
В╕н словом см╕ло
З антидержавним йде на б╕й.
До всього ╓ у нього д╕ло,
В╕н завжди на передов╕й.
В╕н неп╕двладний вол╕ часу –
Був ╕ лишився молодим!
Прийшов колись у Крим з Донбасу
╤ став нав╕ки тут сво╖м.
Його вс╕ знають
в мор╕, в школ╕…
Йому тут шану в╕ддають.
Тож побажа╓мо Микол╕
Творити й дал╕ чесно путь.
Нехай душа його крилата
Вс╕х до Вкра╖ни наверта.
Його шану╓мо, мов брата
╤ в цьому правда ╓ свята.
Нехай життя його н╕коли
Не заступа╓ смутку дим.
Лишайтесь назавжди, Миколо,
Вкра╖нцем чесним ╕ прямим!

Данило КОНОНЕНКО.

* * *

Микол╕ Владз╕м╕рському – творцев╕ потужного ╤нтернет-ресурсу «Укра╖нське життя в Севастопол╕» — на його славн╕ 55 л╕т.

Як море безмежне,
Що Чорним ми звем,
Так море житт╓ве –
Н╕чим не спинити!
На хвилях вкра╖нства
Ми Кримом пливем,
╤ тим пошанован╕
Св╕том.
Прислухайся: в човн╕ –
Ковчегу життя –
Звучить наша п╕сня
╤ мамине слово.
╤ шлях, повний бур,
╤ тривог, ╕ звитяг,
Не топить, утриму╓,
Руха╓ човен.
А тих, хто хот╕в би
Втопити ковчег,
Чи так розхитать,
Щоб ми щезли з╕ св╕ту,
Немало ╕ дос╕,
╤ буде ж ╕ще,
Сповитих Кремлем
╤ Москвою пригр╕тих.
Та т╕льки дарма –
Т╕ потуги др╕бн╕.
╤ ми випрямля╓мо
Лицарськ╕ спини,
Гартован╕ часом,
В щоденн╕й борн╕
За те, щоб розкв╕тла
В Криму Укра╖на.
Батьк╕в наших кров’ю
Полита земля.
╤ нин╕, ╕ пр╕сно
Вкра╖н╕ тут жити.
╤ стяг синьо-жовтий
Над╕ю вселя
На те, що не стануть
Манкуртами д╕ти!
Нести ╖м наш стяг,
Наше слово святе.
П╕д в╕тром не гнути
Н╕ спин, н╕ кол╕н нам.
Я в╕рю: Вкра╖ною
Крим проросте.
Бо Крим, Севастополь –
Нав╕к Укра╖на!
Щоб ми не забули
Про це н╕ на мить,
╤ прагнули миру,
╢днання й любов╕,
Все впевнен╕ш
Слово вкра╖нське звучить,
Звучить укра╖нська тут
Мова!
Тупцю╓ у св╕т
Св╕тлооке дитя.
Н╕кому цей х╕д
Не спинити н╕коли.
За те, що вкра╖нським
Ста╓ тут життя,
Вклоняюся й Вам,
Друже-брате Миколо!
Маляток «Абетка»
Споряджу╓ в путь.
╤ слово «Просв╕ти»,
Що компас неначе:
У вир ╤нтернету,
Як морем, пливуть
Скарби невичерпн╕.
╤ дай Бог удач╕!

З найщир╕шими побажаннями добра ╕ щастя,
Ваш ╤ван Левченко.

Зл╕ва направо: Микола Владз╕м╕рський, меценатка з Торонто Мар╕я Ф╕шер-Слиж, редактор газети "Кримська св╕тлиця" В╕ктор Качула.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2009 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7282

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков