Версiя для друку Обговорити в форумi

ПІСЕННА СВІТЛИЦЯ

Доброго дня, шановна редакціє! Свої вітання посилає Вам Романна Школик. Раніше були Василь та Романна (конкурс кросвордів), де ми з ним брали участь. Василя не стало, залишив у моїй душі біль і тугу, як у пісні Миколи Луківа «Забутий мотив» («Так ніхто тебе не любив»). Тому в пам’ять про чоловіка вирішила взяти участь у конкурсі пісень.
Почала писати і розгубилася. Як можна втиснути все наше пісенне багатство в 20 пісень? Де і хто тільки їх не співав! Мені здається, що якби Шевченко мав музичну освіту, він був би іще й співаком. На весіллі у Куліша і Ганни Білозерської (майбутньої Ганни Барвінок) він своїми співами зачарував усіх гостей. Американці українського походження Остап Зорич, Квітка Цісик несли українські пісні по всьому світу. Мені подобається у виконанні Квітки «Черемшина». Також, здається, австрієць українського походження Ерко чудово виконує українські пісні («Намалюй мені ніч»). У космосі Павло Попович співав «Дивлюсь я на небо». Якось по телевізору африканець дуже кумедно співав «Ти ж мене підманула», а японець – пісню про рушничок. Пригадую, як здається, на фестивалі «Пісня-78» вийшли на сцену три молоді, красиві українські леґені в гарних карпатських строях – Володимир, Василь і Назарій та заспівали «Червону руту». Варто було подивитися! А ще пригадую, як за радянської влади, до Шевченківських днів проходив концерт у Львівському «Будинку вчителя». Акапельно там співав хор чоловіків пісню «Реве та стогне…» – всі встали, а потім вийшов ведучий і сказав: «Україно, ти волі хотіла, а волі немає». Люди плакали навзрид.
Моя родина також була співучою. Моя мати, її сестра, вітчим, його брат (батько помер рано) збиралися разом перед Пасхою в піст і співали «Страждальна мати», «Хрест на плечі накладають». Перед Різдвом колядували, а також тихенько співали «Ой у лузі червона калина» та інші стрілецькі пісні. А коли співали (не знаю назви) «Ти плакала за мною і на прощання раз у раз махала хустиною», то я і собі плакала. Коли мій двоюрідний брат Богдан приїздив у Керч і починав співати «Два кольори», тремтіли шибки у вікнах: всі сусіди бігли слухати. Двоюрідна сестра часто на сцені співала, особливо мені подобалась «Берізка» (Я бачив, як вітер…). Колись була в гостях, і тітка дала мені послухати платівку з «Колядками» у виконанні Івана Козловського, як же тут не згадати співані ним «Засвіт встали козаченьки», «Їхав козак на війноньку», «Ой у полі криниченька», останню дуже любив мій чоловік.
Двоюрідний брат подарував мені платівку «Тріо Мареничів» – то найдорожчий був подарунок. Відпочивала у мене знайома, якось прибігла з пляжу і говорить: «Хутенько збирайтеся, я купила квитки на концерт Оксани Білозір. У Львові на її концерт квитків дістати неможливо!». Одного разу їздили з однокласниками на екскурсію в Карпати, і по дорозі до нас попросилася жіночка з чотирирічною донечкою, вони добиралися в якесь село на прощу. Дівчинка всю дорогу співала і танцювала! Якось їхала з Криму до Львова у гості, а зі мною в купе попутники з Чернівців – вчителька з дочкою (завоювала звання «Вчителька року», і як нагороду – путівку до Криму) поверталися додому. Вони мені так душевно заспівали пісню «Лілея» (Ми удвох).
Ось такі спогади навіяла мені Ваша пісенна сторінка. Стільки пісень пригадалося! Як же вибрати ту двадцятку? Спробую...
1. Ще не вмерла України. 2. Заповіт. 3. Україна (Т. Петриненко). 4. О, Всехвальна (дует «Писанка»). 5. Колядки. 6. Страждальна мати (церковна пісня). 7. Ой у лузі червона калина. 8. Родина. 9. Сміються, плачуть солов’ї. 10. Дивлюсь я на небо. 11. Чуєш, брате мій. 12. Забута мелодія (Так ніхто не любив). 13. Одна калина. 14. Рушничок (Платон Майборода). 15. Два кольори. 16. Мова колискова. 17. Ой зелене жито, зелене. 18. Повій, вітре, на Вкраїну. 19. Стоїть гора високая. 20. Чорнобривці.
Не помістилися: Молитва за Україну. Реве та стогне Дніпр… Ти плакала за мною. Український звичай. Листопад. Очі чорні. Ой ти, дівчино, з горіха зерня (Франко). Підманула, підвела. Очі схожії на стиглії вишні. Доня, донечка. Зорепад. Ой куди ж це ви, мамо. Росте черешня. Сину мій. Лілея. Марічка. Гуцулка Ксеня. Із сиром пироги. Червона рута. Розпрягайте, хлопці, коней.
P. S. І ці пісні, я гадаю, варті уваги: Козацькому роду нема переводу. Ой крута та круча. Аве, Україно (гурт «Сузір’я Карпат»). Смерека. Чарівна скрипка. Черемшина. Ніч яка, Господи, місячна, зоряна. Ґандзя. Іванку-Іванку. Гриць. Несе Галя воду. А мій милий вареників просить. Місячне колесо. Козачка. Ой чорна я си чорна. Ой, лихо, не Петрусь. Червоні маки. Цвіте терен. Намалюй мені ніч.
Я розумію, що в зросійщеному Криму таких пісень і не чули, тому на нагороду не сподіваюсь. Такі пісні співали на Львівщині – у гостях, на танцях, на весіллях, там вони популярні і досі. Бракує здоров’я поїхати туди, та я хоч у спогадах відвела душу. То моя найвища нагорода. На цьому бувайте здорові. Щастя і добра вам.
З щирою повагою,
Романна ШКОЛИК.
м. Керч.

«КОЛИ Я СПІВАВ, У ЗАЛІ ВСІ ПРИТИХЛИ»

Добрий день, наша Кримська Українська Світлице!
Не може українська душа жити без нашої мелодійної, ліричної, драматичної, сумної, веселої і жартівливої пісні. Отож і я на вісімдесятому році життя не зміг утриматись, щоб не згадати про наші українські улюблені пісні, які лунають від Карпат до Далекого Сходу колишньої держави, та й на всіх континентах нашої землі. На усіх цих просторах сіють огірочки, розпрягають хлопці коней, копають криниченьку і згадують про чорнії брови.
Пригадую, як ще на початку 50-х років на далекому Забайкаллі, поряд з Благодайськими рудниками, де зустрічалася в штольні декабристка Марія Раєвська зі своїм чоловіком С. Волконським, проводився вечір відпочинку. Вечір проходив спонтанно, без організаторів, сам по собі. Танцювали і співали пісні хором і по черзі. І от, начальник Благодайської геолого-розвідувальної партії, гарно проспівавши пісню «Казак уходил, уходил на войну, казачка его провожала», зробив виклик мені, наче передав естафету. Все це було зроблено навмисно, щоб перевірити, на що я здатний, як молодий завідуючий буровими роботами експедиції, в яку входила Благодайська партія. Я був змушений прийняти цю естафету, хоч і дуже хвилювався. Раніше я співав у селі під час роботи в полі, на вечорницях і в студентському хорі, але в таких обставинах ніколи не доводилося.
І все-таки я заспівав «Повій, вітре, на Вкраїну». Спочатку не зовсім упевнено, а потім, коли в залі всі притихли, стали прислухатися і підходити, створивши півколо, я заспівав сміливіше. І коли лунала ця журба про любовну тугу і рідний край, дехто зі слухачів скрадливо витирав сором’язливі сльози. У цьому поселенні були й давні переселенці з України.
Отже, наші пісні дуже бентежать душу – і не тільки українців. Таких пісень – незліченна кількість, їх – тисячі, а деякі з них мають свою історію в декілька століть. Їх важко обмежити двома десятками. Та й двадцятка найпоширеніших пісень в різний період часу змінювалася. Хотілося б розділити естрадні пісні і ті, що стали народними й були, на мій погляд, найпоширенішими років 50-60 тому, і їх співали не тільки українці. Деякі з них поширені і зараз. Це такі пісні:
1. Посіяла огірочки. 2. Розпрягайте, хлопці, коней. 3. Копав, копав криниченьку. 4. Ой на горі та й женці жнуть. 5. Повій, вітре, на Вкраїну. 6. Ой, хмелю, мій хмелю. 7. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці. 8. Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться. 9. Стоїть гора високая. 10. Місяць на небі, зіроньки сяють. 11. Що в городі верба ясна. 12. Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю. 13. Там, де Ятрань круто в’ється. 14. Ой не світи місяченьку. 15. Ніч яка, Господи, місячна, зоряна. 16. Ґандзя. 17. Попід лугом зелененьким брала вдова льон дрібненький. 18. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі. 19. Ой горе тій чайці. 20. Чорнії брови, карії очі.
А що відчуває кожен українець, коли виконуються пісні на слова Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої, думи мої», важко висловити словами. А як бентежать душу сучасні пісні
П. Майбороди, А. Кос-Анатольського, В. Івасюка, О. Білаша та інших. І зараз страшно подумати, що все це могло зникнути через декілька поколінь разом з українською праматеринською мовою. Слава Богу, що цього не сталося...
М. С. ОЛЕФІРЕНКО.
м. Феодосія.

МОВА І ПІСНЯ – ВІЧНІ!

Низький уклін Вам, дорогі журналісти, за прекрасний проект «Пісенний народний хід-парад»!
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люди, наша слава,
Слава України.
У цих Шевченкових рядках дуже влучно відображено значення українських народних пісень. Вони є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою. У давніх народних піснях втілено відвагу, лицарство, волелюбність захисників народу, любов до рідної землі. Данило Нечай, Петро Дорошенко, Петро Конашевич-Сагайдачний, Максим Кривоніс та багато інших героїв оспівані в народних піснях. А як бадьоро і дзвінко зазвучали тепер несправедливо забуті в радянські часи стрілецькі та повстанські пісні. З небуття виринули дивовижні колядки і щедрівки.
Сьогодні, в час національного пробудження, відроджується віра, народні традиції, відроджується українська мова і народна пісня. Плине час. Народжуються і вмирають люди. Але вічними і незнищенними залишаються духовні цінності, серед яких – мова і пісня.
У моїй родині дуже люблять співати і знають багато пісень. Нелегко серед них вибрати лише двадцять, але спробую:
1. Ой у лузі червона калина. 2. Реве та стогне Дніпр широкий. 3. Україна
(Т. Петриненко). 4. Не спи, моя рідна земля (О. Положинський). 5. Виростеш ти, сину (В. Симоненко, П. Майборода). 6. Я – Українець (А. Матвійчука). 7. Осіннє золото (Д. Луценко, І. Шамо). 8. До українців (В. Баранов, Т. Кукурудза). 9. Мамина вишня. 10. Чорнобривці. 11. Два кольори. 12. Моя Україна (слова Ю. Рибчинського, музика Ніколо). 13. Наливайте, браття, кришталеві чаші. 14. Пісня про рушник. 15. Червона рута. 16. Світлиця (Б. Стельмах, І. Білозір). 17. Ой зелене жито, зелене. 18. Родина. 19. Ой летіли дикі гуси. 20. Ніч яка, Господи, місячна, зоряна.
Дорогі журналісти! Ми вас дуже любимо і шануємо. Ми захоплені Вашою патріотичною, самовідданою, невтомною працею. Де тільки можемо, пропагуємо Вашу газету, бо вона таки прекрасна!!!
Зичимо Вам міцного здоров’я, творчого натхнення, бадьорості, оптимізму, Віри, Надії і Любові.
Хай огортають Вас літа теплом,
Таким, що з серця Вашого струмує,
Хай доля Вас ощедрує добром,
З яким людина в серці радість чує.
Живіть, Творіть
під сонцем осяйним Вкраїни,
Хай Вашим другом буде кожна днина,
І будьте вічно молоді,
як вічна в колоску зернина.
З повагою —
Л. Романюк-Олексійчук.
і вся наша родина.
м. Львів.

«Глибокий колодязь» Ірини Шинкарук

Співачка Ірина Шинкарук ознайомлює своїх слухачів з новим музичним проектом: вона записала у стилі а капела давні українські пісні. Це перша збірка українських пісень, записана у різних місцях, її назва – «Глибокий колодязь».
Українську народну пісню «Туман яром» Ірина Шинкарук записала у цеху київського авіаційного заводу «Авіант», за її словами, у великій залі площею два гектари голос звучить неймовірно проникливо. Крім авіазаводу, вибрані для музичної збірки пісні пані Ірина писала у багатьох інших, не менш екзотичних, місцях.
«Упродовж кількох років ми писали і у соляній шахті в Соледарі, і у винних підвалах Масандри. Писали усередині плотини Дніпрогесу, у Херсоні в Катерининському соборі, у кримських печерах, і на танковому заводі в Києві», – каже Ірина Шинкарук.
Туман століть давно вкрив ті місця і події, про які народ донині співає пісні. Передає від покоління до покоління музичні легенди про минувшину, оспівує свої мрії, радості і біль тощо. Ірина Шинкарук знайшла той стиль, який дозволяє, за словами співачки, «душу пісні» відчути голосом: «Приїхала у Кременець до Олександра Смика, він нас повів на Божу гору. Там і з’явилась ідея створення альбому акапельних пісень, який був би записаний у природних умовах. Перші записи зробили на Божій горі».
Запис тривав майже п’ять років. А назва проекту – «Глибокий колодязь» – прийшла до Ірини Шинкарук після відвідин так званої «малої України», де у ці дні зацвітають сади, а колодязні «журавлі», за давніми піснями, разом з водою долю підіймають.
http://www.radiosvoboda.org

СВОБОДУ – ПІСНІ УКРАЇНСЬКІЙ!

Луганська обласна організація ВО «Свобода» взялася за українізацію луганського музичного інформаційного простору.
«Свобода» ініціює акцію ознайомлення луганчан із перлинами української музики. Луганський осередок готує до випуску чотири тематичні збірки найкращих зразків української героїчної, ліричної та народної (в традиційному та сучасному виконанні) пісні.
«Видані компакт-диски будуть розповсюджуватися безкоштовно і виключно з метою ознайомлення та «просування» українських гуртів серед луганської аудиторії. Ми хочемо наголосити, що українська пісня – не тужливі хуторянські «наспіви», а потужний енергетичний імпульс, що об’єднував і підтримував українців у всі часи», – зазначає голова луганської «Свободи» Дмитро Снегірьов.
Першою ластівкою цього почину стане збірка «Українська героїчна пісня», що міститиме 16 композицій від провідних українських гуртів.

СТУДЕНТСЬКИЙ СПІВАНИК

Студентське братство Львівського національного університету ім. І. Франка спільно зі Студентським братством Національного лісотехнічного університету у рамках проекту «Фестиваль братської пісні» здійснили видання збірника пісень, популярних серед молоді.
«Співаник Студентського братства» на сьогодні є найповнішим зібранням україномовних пісень, поширених серед молоді. До нього увійшли 213 творів, умовно поділених за тематикою на 5 розділів: «Патріотичні», «Ліричні», «Жартівливі», «Мандрівничі» та «Всяка всячина». Співаник охоплює авторські та найкращі зразки народних, повстанських, пластових і власне студентських пісень, окремі з яких публікуються вперше. Майже до всіх пісень збірника подано акорди.
Всі бажаючі придбати співаник можуть звертатися за телефоном +38 068 844 33 80 (Юрій) або повідомляти на скриньку radik125@gmail.com
Зміст співаника можна скачати тут: http://gettyfile.ru/270612
Дорогі світличани! Вашу газету передплачую регулярно і раджу знайомим та друзям мати її. Спасибі вам, що ви такі є у нас: щирі, патріотичні, незрадливі. Бажаю вам успіхів та міцного здоров’я, гострого справедливого пера. На ваше запрошення надсилаю і свою двадцятку хороших пісень, але ж у двадцятку не можна вмістити всі, кожна пісня – це екран душі людської, прожитого життя і в радощах, і в горі. Я дуже високо ціную пісню «Степом, степом». Як слухаю її чи навіть читаю слова, сльози мимоволі капають з очей, і таких прикладів – не одиниці, завдяки талановитим поетам, піснярам. Мої улюблені пісні:
1. Реве та стогне Дніпр широкий. 2. Повій, вітре, на Вкраїну. 3. Думи мої, думи мої. 4. Заповіт. 5. Київський вальс. 6. Одна калина за вікном. 7. Пісня про рушник. 8. Два кольори. 9. Червона рута. 10. Стоїть гора високая. 11. Київський вальс. 12. Ніч яка, Господи, місячна, зоряна. 13. Дивлюсь я на небо. 14. Моя Україна. 15. Місяць на небі, зіроньки сяють. 16. Де ти бродиш, моя доле? 17. Тече вода каламутна. 18. Ой не світи, місяченьку. 19. Гомін, гомін по діброві. 20. Садок вишневий коло хати.
Г. С. ЗАГРЕБЕЛЬНА,
пенсіонерка, ветеран, 91 рік, родом з Полтавщини.
м. Севастополь.
* * *
Шановна редакціє газети «Кримська світлиця»! Пропоную свою версію двадцятки «Пісенного хіт-параду»: 1. Гімн України. 2. Реве та стогне Дніпр широкий. 3. Заповіт. 4. Думи мої… 5. Садок вишневий коло хати. 6. Яворина (У райськім саду). 7. Степом, степом (реквієм). 8. Не спи, моя рідна земля. 9. Марічка (М. Ткач). 10. Колгоспний вальс (А. Малишко, П. Майборода). 11. Ясени. 12. Стожари. 13. Моя Україна (М. Луків, А. Сердюк). 14. Україна (Т. Петриненко). 15. За Україну (М. Вороного). 16. Де ти, моя стежина (А. Малишко, П. Майборода). 17. Водограй. 18. Сміються, плачуть солов’ї. 19. Одна калина. 20. Рідна хата (Висиха душі криниця). 
А. А. ШЕВЧЕНКО. м. Керч.

«Кримська світлиця» отримала несподіваний Великодній подарунок з Києва від народного артиста України Миколи Мозгового – диск з його піснями. На вже відомих «світличанам» умовах (компенсація поштових витрат і вартості чистого CD-диска) редакція, з люб’язної згоди шановного автора, готова поділитися цими піснями.
Звертайтеся за тел.(0652) 51-13-24.

Закликаємо читачів «ПІСЕННОЇ СВІТЛИЦІ» гуртом визначити двадцятку найкращих, найпопулярніших, найзнаніших народних та естрадних (у яких є автор) українських пісень. Пісень, без яких дійсно неможливо ідентифікувати себе українцем. Надсилайте ваші варіанти найпопулярнішої пісенної двадцятки (можете додати тексти, аудіозаписи) на нашу адресу: 95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, к. 14, з поміткою «Пісенна світлиця», або на e-mail: kr_svit@meta.ua. Ті пісні, які найчастіше зустрічатимуться у ваших листах, стануть переможцями народного пісенного конкурсу, а учасники, які найвлучніше втраплять у «двадцятку», отримають в нагороду аудіозаписи з українськими пісенними перлинами. Насамкінець редакція планує провести серед читачів-учасників конкурс на краще виконання цих пісень, головним призом якого буде гітара від вже добре відомої «світличанам» львівської фірми «Реноме». Приєднуйтеся!

Ведуча пісенної рубрики Юлія КАЧУЛА.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2009 > Тема "Душі криниця"