Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3314)
З потоку життя (6547)
Душі криниця (3544)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1512)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РУБАЮТЬ ДЕРЕВА З МОВЧАЗНО╥ ЗГОДИ М╤СЦЕВО╥ ВЛАДИ
Як це часто бува╓ у нашому прагматичному ╕ жорстокому св╕т╕, одне порушення часто ста╓ прологом...


ПРО ПЕРЕТЯГУВАННЯ СИМПАТ╤Й МЕШКАНЦ╤В КРИМСЬКОГО ЗАПОРЕБРИКА
Час все розставля╓ на сво╖ м╕сця. Рано чи п╕зно. Хтось входить в ╕стор╕ю, ╕нший вляпу╓ться.


ПОВЕРНУТИ В╤Д ПР╤РВИ
Припиняймо чвари ╕ чимскор╕ше розвертаймося од пр╕рви, до яко╖ п╕дштовхують нас як недруги, так ╕...


В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ
Про що це я? Напевно, про в╕дпов╕дальн╕сть. Тутешня влада не в╕дчува╓ ╖╖ з╕ зрозум╕лих причин,...


УРОКИ КРИМУ
Часом виника╓ враження, що про Крим в Укра╖н╕ потроху забувають. Не лише перес╕чн╕ громадяни....




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 24.04.2009
ЛИСТУВАННЯ З УРЯДОМ – ЯК Л╤КИ В╤Д ╤ЛЮЗ╤Й?..

М╕н╕стру осв╕ти ╕ науки Укра╖ни
п. ╤. О. Вакарчуку

Шановний ╤ване Олександровичу!
Шкода, що змушена турбувати кер╕вника такого високого рангу, але в Криму, що стосу╓ться питань укра╖номовно╖ осв╕ти, порозум╕ння з чиновниками знайти непросто.
Це ми з укра╖нськими патр╕отами в╕дкривали перш╕ державномовн╕ класи, боролися за статуси шк╕л як «укра╖нсько-рос╕йських», за в╕дкриття та п╕двищення рейтингу укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖. На перших газетних шпальтах усм╕халися до читач╕в з фотограф╕й не приваблив╕ к╕ноактриси, а наш╕ мужн╕ та натхненн╕ вчительки укра╖нсько╖ мови, викладачки укра╖номовних клас╕в, як╕ зазнавали чимало утиск╕в, а ╕нод╕ нав╕ть ф╕зичних розправ. Так, одну з них, що в╕дпов╕ла незнайомцю в школ╕ укра╖нською мовою, цей вуйко у присутност╕ ╖╖ учн╕в з лайкою вхопив за носа. Плакала директор одн╕╓╖ з кращих с╕мферопольських шк╕л – боялася через укра╖нськ╕ класи з╕псувати стосунки з начальством.
Поступово ситуац╕я зм╕нювалася на краще. Як кажуть вчител╕, справжньою перемогою укра╖нства стало введення зовн╕шнього незалежного оц╕нювання. Тепер вже не треба об╕цяти батькам д╕тей золот╕ гори, вони почали розум╕ти – укра╖номовна осв╕та – це реальна перспектива ╖хн╕х д╕тлах╕в, а шк╕льна адм╕н╕страц╕я перестала знизувати плечима: «Родители не хотят».
Б╕льш за те, у рос╕йськомовному дитячому садочку СБУ «Червона гвоздика» було розроблено одн╕╓ю з виховательок О. Погор╕лою ╕ схвалено на ус╕х р╕внях програму вивчення укра╖нсько╖ мови рос╕йськомовними д╕тлахами, починаючи… з ясельного в╕ку.
╤ ось за нин╕шн╕х обставин, прикриваючись кризою, м╕сцева влада вир╕шила зл╕кв╕дувати вс╕ укра╖номовн╕ класи, де менше 25 учн╕в (як, до реч╕, ╕ кримськотатарськ╕), ур╕вняти умови ╖хнього ╕снування з умовами, передбаченими для рос╕йськомовних школяр╕в. Тож плану╓ться загнати укра╖нц╕в в рос╕йськомовн╕ класи, значно скоротивши як к╕льк╕сть викладач╕в (укра╖н╕ст╕в), так ╕ шк╕л. М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки АРК посила╓ться, що таким ╓ р╕шення м╕сцевих Рад.
Себто 17-р╕чна праця ╕ досягнення будуть зведен╕ нан╕вець. Я не в╕рю, що ц╕ д╕╖ узгоджен╕ з Вами, шановний пане м╕н╕стре! Адже криза мине, а в╕дроджувати укра╖нськ╕ класи вже буде н╕кому нав╕ть ф╕зично! Останн╕м часом ми втратили б╕льшу частину вчених – укра╖нських патр╕от╕в. П╕шли з життя професор Гарчев (багатор╕чний голова Всекримсько╖ «Просв╕ти»), професор Губар, професор П╕дгородецький, професор Кужель, з ╕нсультом лежить до недавнього декан факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Вернадського, фактично батько укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ у Криму, професор Регушевський.
До реч╕, близько 10 рок╕в тому, у 45-р╕чному в╕ц╕ я теж зазнала ╕нсульту, стала ╕нвал╕дом. Але я буду рада вже й тому, якщо справа, за яку ст╕льки людей в╕ддали здоров’я, н╕чого не одержавши зам╕сть того, не загине. До реч╕, ╓ й такий нюанс: багато пров╕дник╕в укра╖нсько╖ ╕де╖ в Криму знев╕рилися, а зам╕сть них на перший план вийшли псевдопатр╕оти. Це – мов ложн╕ опеньки (вибачте, не можу перекласти) – виглядають ╕ смакують практично так само, але м╕стять фатальну загрозу. А ось представник╕в молодого покол╕ння хоча ╕ навчили мови, але, як правило, вони – прагматики, а не борц╕. Та ╕ чи пов╕рять батьки вдруге сплюндрованим ╕деям, ╕ ск╕льки на це знадобиться рок╕в?
Вт╕м, маю до Вас ще одне питання, ╤ване Олександровичу. К╕лька рок╕в тому в Криму почали поголовно л╕кв╕довувати ф╕л╕╖ р╕зноман╕тних укра╖нських ВНЗ. Деяк╕ з них д╕йсно не витримували критики. Але б╕льш╕сть цих заклад╕в все ж таки продовжу╓ ╕снувати ╕ ошукувати молодь. А ось ф╕л╕я Полтавського державного ун╕верситету ╕м. В. Г. Короленка навесн╕ розпроща╓ться з останн╕ми студентами. Перев╕рка ╖╖ д╕яльност╕ порушень не виявила, нав╕ть навпаки – адм╕н╕страц╕я одержала заохочувальну грамоту. У декана Петра Важинського збер╕гаються ╕ листи нин╕шнього Президента, де той захоплено в╕дгуку╓ться про д╕яльн╕сть ф╕л╕╖, але вс╕х причесали п╕д один греб╕нець. Я й сама за п╕дготовкою укра╖номовних студент╕в у цьому заклад╕ стежила не один р╕к – з його ст╕н виходила молодь не лише з╕ знанням мови, але й з укра╖нською душею.
Сьогодн╕ ╓ можлив╕сть в╕дновити у С╕мферопол╕ роботу, якщо не ф╕л╕╖, то хоча б створити консультативний пункт Полтавського педагог╕чного ун╕верситету. Але новопризначений ректор Полтавського ун╕верситету все не може визначитися, чи потр╕бн╕ у Криму вчител╕ укра╖нсько╖ мови, хоча ╕ сам ма╓ такий фах. Вт╕м, якщо м╕сцева влада д╕йсно «викосить» у нас все укра╖нство, то у викладачах ╕ насправд╕ не буде потреби.

Редактор в╕дд╕лу лист╕в ╕ соц╕альних проблем газети «Кримська св╕тлиця» Тамара СОЛОВЕЙ.
2.03.2009 р.
м. С╕мферополь.

Соловей Т. Ф.
м. С╕мферополь
2/1 – 15 – 648, 02.04.09.

У департамент╕ загально╖ середньо╖ та дошк╕льно╖ осв╕ти М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни розглянуто Ваш лист з приводу окремих питань розвитку осв╕ти в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим й пов╕домля╓мо наступне.
В╕дпов╕дно до статт╕ 14 Закону Укра╖ни «Про осв╕ту» забезпечення розвитку мереж╕ заклад╕в осв╕ти належить до повноважень м╕сцевих орган╕в виконавчо╖ влади та орган╕в м╕сцевого самоврядування. Створення, реорган╕зац╕я та л╕кв╕дац╕я загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в, наповнюван╕сть клас╕в загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в визнача╓ться в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни «Про загальну середню осв╕ту».
Сл╕д зазначити, що поступово в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим мережа шк╕л ╕ клас╕в з укра╖нською мовою навчання зб╕льшу╓ться. Так, у 2005-2006 навчальному роц╕ укра╖нською мовою навчалося 9 903 учн╕в (4,8%), у 2006-2007 – 10 719 учн╕в (5,4%), у 2007-2008 – 11 707 учн╕в (6,2%), у 2008-2009 – 12 853 учн╕в (7,3%). Функц╕онують 15 загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в з кримськотатарською мовою навчання (2 919 учн╕в) та 1 загальноосв╕тн╕й навчальний заклад з двома мовами навчання. Всього кримськотатарською мовою навчаються 5 644 учн╕в (3,2 % в╕д загально╖ к╕лькост╕ учн╕в).
У 2008-2009 навчальному роц╕ в автоном╕╖ функц╕онують 562 загальноосв╕тн╕х навчальних заклади (176 360 учн╕в). Проте з них лише 7 з навчанням укра╖нською мовою (2 246 учн╕в) та 166 загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в з двома мовами навчання (укра╖нською та рос╕йською).
З приводу под╕лу клас╕в на групи при вивченн╕ укра╖нсько╖ мови роз’ясню╓мо. У 1999 роц╕ до прийняття Закону Укра╖ни «Про загальну середню осв╕ту», мережа клас╕в у загальноосв╕тн╕х та груп у дошк╕льних навчальних закладах формувалась в╕дпов╕дно до лист╕в М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни в╕д 07.09.1993 № 1/9-132 та в╕д 07.10.1996 № 1/9-415. Зг╕дно з цими листами за р╕шенням м╕сцевих орган╕в державно╖ виконавчо╖ влади дозволялось формувати класи та групи з укра╖нською мовою навчання у рос╕йськомовних школах, а також класи з ╕ншими мовами нац╕ональних меншин за наявност╕ 8-10 д╕тей.
П╕сля прийняття Закону Укра╖ни «Про загальну середню осв╕ту» в╕дпов╕дн╕ листи М╕н╕стерства осв╕ти Укра╖ни щодо приведення мереж╕ клас╕в у загальноосв╕тн╕х та груп у дошк╕льних навчальних закладах у в╕дпов╕дн╕сть до нац╕ональних потреб населення втратили чинн╕сть.
При цьому пов╕домля╓мо, що з метою забезпечення конституц╕йних прав громадян Укра╖ни щодо навчання р╕дною мовою у дошк╕льних та загальноосв╕тн╕х навчальних закладах можуть формуватися класи (групи) з укра╖нською мовою навчання у школах (дошк╕льних навчальних закладах) з навчанням мовою нац╕ональних меншин, а також класи з болгарською, польською, румунською, ╓врейською, кримськотатарською, угорською та ╕ншими мовами викладання у закладах з державною мовою навчання (лист М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни в╕д 17.04.2008 № 1/9-244). Р╕шення про в╕дкриття клас╕в (груп) з навчанням укра╖нською та мовами нац╕ональних меншин, а також ╖хню наповнюван╕сть приймають м╕сцев╕ органи виконавчо╖ влади та м╕сцевого самоврядування з урахуванням потреби населення.
Стосовно в╕дновлення функц╕онування Кримського психолого-педагог╕чного факультету Полтавського державного педагог╕чного ╕нституту ╕мен╕ В. Короленка у м. С╕мферопол╕ пов╕домля╓мо наступне.
На п╕дстав╕ порушень Л╕ценз╕йних умов у сфер╕ вищо╖ осв╕ти, виявлених у ход╕ перев╕рки фах╕вцями Державно╖ ╕нспекц╕╖ навчальних заклад╕в Укра╖ни у 2004 роц╕, Державною акредитац╕йною ком╕с╕╓ю було прийнято р╕шення про припинення осв╕тньо╖ д╕яльност╕ Кримського психолого-педагог╕чного факультету Полтавського державного педагог╕чного ╕нституту ╕мен╕ В. Короленка у м. С╕мферопол╕. Проте, М╕н╕стерством осв╕ти ╕ науки Укра╖ни було надано дозв╕л на зд╕йснення осв╕тньо╖ д╕яльност╕ на баз╕ факультету до завершення навчання студент╕в, як╕ були зарахован╕ у попередн╕ роки.
У зв’язку з тим, що студенти, як╕ були зарахован╕ у 2004 роц╕, завершують навчання у 2009 роц╕, кер╕вництвом Полтавського державного педагог╕чного ╕нституту ╕мен╕ В. Короленка прийнято р╕шення про закриття структурного п╕дрозд╕лу.
П╕дготовку фах╕вц╕в з укра╖нсько╖ мови та л╕тератури в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим зд╕йснюють Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет ╕мен╕ В. ╤. Вернадського, Республ╕канський вищий навчальний заклад «Кримський гуман╕тарний ун╕верситет», Республ╕канський вищий навчальний заклад «Кримський ╕нженерно-педагог╕чний ун╕верситет», ╢впатор╕йська ф╕л╕я та факультет (смт. Гурзуф) Нац╕онального педагог╕чного ун╕верситету ╕мен╕ М. Драгоманова. Л╕цензований обсяг п╕дготовки становить понад 1 000 ос╕б.

╤. М. БУДЕННА,
заступник директора департаменту загально╖ середньо╖ та дошк╕льно╖ осв╕ти М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни (╕ ще чотири п╕дписи).

Р. S. До реч╕, стурбован╕ ситуац╕╓ю ╕з загрозою закриття укра╖нських клас╕в вже у кв╕тн╕, ми переправили листа до Ки╓ва особисто людин╕, на п╕дтримку яко╖ спод╕валися, впродовж одного дня. Там, у М╕н╕стерств╕, лист в╕длежав м╕сяць, а оф╕ц╕йна в╕дпов╕дь з того часу, як ╖╖ п╕дготували, ще й дос╕ мною не отримана, хоча минуло вже три тижн╕. Добра людина передала нам ╖╖ факсом, а не зовс╕м добра, що ╖╖ готувала, дала по телефону такий коментар: «У нас в Укра╖н╕ вс╕ школи укра╖нськ╕, ви неправильно розум╕╓те ситуац╕ю. А з 2000 року ╕ вс╕ р╕вн╕ перед законом, тобто класи мусять мати однакову м╕н╕мальну наповнюван╕сть, ╕ все щодо цього визнача╓ться виключно м╕сцевими радами, як╕ ф╕нансують осв╕тн╕ заклади». А ще поважна особа зауважила, що ми ма╓мо Укра╖нську г╕мназ╕ю ╕ Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет, чого, на ╖╖ думку, ц╕лком достатньо. До того ж ситуац╕я з осв╕тою в Криму перебува╓ п╕д пильним контролем академ╕ка Петра Петровича Кононенка, який тут регулярно проводить «кругл╕ столи» та ╕нш╕ громадськ╕ заходи.
Можливо, я щось пропустила, але останн╕й «круглий ст╕л» за участ╕ Петра Петровича в╕дбувся в С╕мферопол╕ рок╕в 7 тому (ми з цього приводу давали ц╕лий розворот у газет╕). Наск╕льки мен╕ в╕домо, ╕нш╕ сво╖ в╕зити в╕н обмежував в╕дв╕дуванням Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖. Отже, повною ╕нформац╕╓ю про стан осв╕тнього життя волод╕ти не може.
На мо╓ запитання, чи м╕н╕стерству байдуже, до якого берега припливе «остр╕в» Крим, ╕ чи можливо вплинути на ситуац╕ю щодо знищення укра╖нських клас╕в хоча б на р╕вн╕ «телефонного права», дов╕далась, що н╕як╕ втручання неможлив╕, ╕ взагал╕ – з Кримом все гаразд.
Якщо такими ╓ наша «проукра╖нська» влада та сумнозв╕сна «укра╖н╕зац╕я Криму», про як╕ можна дов╕датися з першо╖-л╕пшо╖ м╕сцево╖ газети, то, зда╓ться, хто б не пос╕в висок╕ кр╕сла п╕сля наступних вибор╕в, г╕рше все одно не буде. Коли я писала свого листа до Ки╓ва, то м╕ркувала приблизно так, як колгоспник, що звертався з листом до Й. В. Стал╕на (див. книгу «Розсекречена пам’ять»): «Вы от нас далеко, про наше горе и страдания не знаете», за що ╕ одержав 7 рок╕в ув’язнення. Я ж в╕дбулася душевною травмою, бо якщо ми не потр╕бн╕ оф╕ц╕йному Ки╓ву, то де ж та Укра╖на, задля яко╖ живемо ╕ працю╓мо?
╤ ще один нюанс – в урядовому лист╕ загублено перший рядок, що зазвичай м╕стить звернення до конкретно╖ людини. Чи, можливо, я для наших «батьк╕в» – н╕хто ╕ звати мене – н╕як? А щодо ф╕л╕╖ Полтавського педагог╕чного ╕нституту, то за цей час на н╕й встигли остаточно поставити жирну крапку.
Тамара СОЛОВЕЙ.

Р. Р. S. 2008 р╕к. С╕мферополь. Шов╕н╕стичн╕ вар’яти спалюють опудало «м╕н╕стра-русофоба» Вакарчука. Напевне, п╕сля ц╕╓╖ публ╕кац╕╖ вгамуються: а за що палити?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7160

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков