Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2009 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 03.04.2009
«НА УКРА╥НУ МА╢МО ПОДИВИТИСЯ ПОГЛЯДОМ ШИРОКИМ, ЩИРИМ, В╤ДДАНИМ...»
В╤КТОР ЮЩЕНКО

ЩОР╤ЧНЕ ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ В╤КТОРА ЮЩЕНКА ПРО ВНУТР╤ШН╢ ╤ ЗОВН╤ШН╢ СТАНОВИЩЕ УКРА╥НИ

Вельмишановний Укра╖нський народе, шановний пане Голово Верховно╖ Ради, шановна пан╕ Прем’╓р-м╕н╕стре, шановн╕ народн╕ депутати, шановн╕ члени Уряду, гост╕, пан╕ та панове!
Послання про внутр╕шн╓ ╕ зовн╕шн╓ становище Укра╖ни я, насамперед, адресую нашим людям, ус╕м громадянам Укра╖ни ╕, безумовно, укра╖нському парламентов╕.
Зараз непросто ╕ в Укра╖н╕, ╕ в св╕т╕. Нам потр╕бна спок╕йна оц╕нка ситуац╕╖. Нехай мене почу╓ кожен, хто мислить, ╕ кожен, для кого Укра╖на – не пожива ╕ не тимчасове пристанище.
Я маю право на ц╕ слова. Вам добре в╕домо: я чесно ╕ твердо стою на головн╕й позиц╕╖ мого життя – на позиц╕╖ нац╕ональних укра╖нських ╕нтерес╕в. Нац╕я ╕ людина – ╖хн╓ в╕льне життя, життя у ╓дност╕ ╕ демократ╕╖ ╓ найважлив╕шим м╕рилом д╕яльност╕ укра╖нсько╖ влади.
Сто рок╕в тому, перший кер╕вник незалежного укра╖нського парламенту, а згодом Глава держави Михайло Грушевський у статт╕ «П╕дстави Велико╖ Укра╖ни» сформулював головн╕ засади укра╖нсько╖ демократ╕╖:
«Вона повинна дбати про зм╕цнення ╕де╖ укра╖нсько╖ демократично╖ державност╕, ╖╖ поширенн╕ в громадянств╕, виховання його в почуттях обов’язку перед нею, як найвищого стимулу громадського життя, який повинний об’╓днати всю людн╕сть, увесь народ ╖╖ в одн╕м нац╕ональн╕м порив╕, перемагаючи парт╕йн╕ р╕зниц╕ й розб╕жност╕ там, де починаються основн╕ ╕нтереси укра╖нсько╖ держави».
Я звертаюся сьогодн╕ до вс╕х – до кожного, хто п╕дтриму╓ мене ╕ хто виступа╓ проти, хто не втрача╓ в╕ри ╕ хто знев╕рився. Я звертаюся до всього нашого великого укра╖нського народу.
На Укра╖ну ма╓мо подивитися поглядом широким, щирим, в╕дданим – ╕ саме в ц╕й в╕дданост╕ знайдемо справжню нац╕ональну ╓дн╕сть.
За останн╕ п’ять рок╕в Укра╖на, безумовно, зм╕нилася. Рушили з м╕сця фундаментальн╕ процеси. Наш╕ головн╕ маг╕страл╕ – перед нами.
Ми утверджу╓мося як ╓дина нац╕я. ╢дина укра╖нська нац╕я з виразним характером, культурою ╕ мовою, традиц╕╓ю, ╕стор╕╓ю, що народжен╕ нашою землею.
╤, водночас – як ╓дина пол╕тична нац╕я, що твориться без под╕лу на погляди, в╕ру, слово чи походження. Ми здатн╕ на р╕шення, суть яких – нац╕ональна г╕дн╕сть. Ми п╕дняли на загальносв╕товий р╕вень тему Голодомору. Св╕т почув нас ╕ зрозум╕в. Ми вс╕, попри пол╕тичн╕ погляди, ╕ якщо щир╕ перед Богом ╕ Укра╖ною, усв╕домлю╓мо вагу створення ╢дино╖ пом╕сно╖ укра╖нсько╖ церкви.
Це промовля╓ нац╕я. Це промовля╓ наша г╕дн╕сть. Ми вчимося бути нац╕╓ю – в╕дкрито, йдучи за сумл╕нням, незважаючи на чуже невдоволення, в╕дкриваючи себе перед собою – нехай складно, нехай боляче, але цей б╕ль – живий ╕ здоровий, бо наш дух ╕ т╕ло отримали шанс одужати.
Ми стали в╕льною державою. В╕д 2004 року саме народ ╓ головним арб╕тром кра╖ни. Дв╕ч╕ опозиц╕я приходила до влади шляхом в╕льних ╕ чесних вибор╕в. Уже чотири роки для нас звичною нормою ╓ свобода слова ╕ вибору. Цього не було дос╕. Сьогодн╕ це – природно, немов пов╕тря.
Ми продовжили масштабний, ╕сторичний процес об’╓днання ╢вропи. ╤ за останн╕ к╕лька рок╕в досягли б╕льше, н╕ж за попередн╓ десятил╕ття. Не для когось. Для себе.
Наша ╕нтеграц╕я до ╓вропейського ╕ ╓вроатлантичного простору – це вже не абстрактна мета. ╤, водночас, це – не ╓ самоц╕ль. Це – практичн╕, сучасн╕ ╕нструменти, як╕ допоможуть нам принести добробут людям ╕ гарантувати безпеку кра╖ни, нашого народу, наших д╕тей ╕ наших внук╕в.
Ми зд╕йснили велику, системну роботу. Як результат, Укра╖на зробила або впритул п╕д╕йшла до виняткових р╕шень, як╕ були неможлив╕ ще 5 рок╕в тому. Це об’╓днання енергетичних систем Укра╖ни ╕ ╢вропейського Союзу та найближча перспектива п╕дписання договору про енергетичне сп╕вроб╕тництво, це угода про сх╕дне партнерство, це завершення роботи над угодою про сп╕льне небо, це початок оф╕ц╕йних переговор╕в про безв╕зовий режим Укра╖на – ╢вропейський Союз, це переговорна робота з╕ створення з ╢С зони в╕льно╖ торг╕вл╕. Це безпрецедентне наближення до угоди про пол╕тичну асоц╕ац╕ю Укра╖на – ╢вропейський Союз, яка буде п╕дписана у цьому роц╕.
Кожен згаданий крок – це вже реальне ╕ досяжне повернення Укра╖ни до ╓вропейського св╕ту. Ми зосередились не на гаслах, а на практичних кроках. Ставши членом Болонського процесу, ми ув╕йшли до ╓диного ╓вропейського осв╕тнього простору. Ставши членом Св╕тово╖ орган╕зац╕╖ торг╕вл╕, ми стали р╕вноправними партнерами на ╓вропейському ╕ св╕товому ринках.
Створивши ╓диний б╕знес-план модерн╕зац╕╖ газотранспортно╖ системи Укра╖ни, ми розпочали об’╓днання наших газових енергетичних систем, що принесе нам не лише економ╕чну вигоду, але й обмежить зовн╕шн╕ впливи.
Ми повернули до життя енергопров╕д «Одеса-Броди-╢вропейський Союз». Не маю сумн╕ву – в╕н стане головною артер╕╓ю для енергонос╕╖в з Касп╕ю до ╢вропи. Поруч з цим проектом, разом з Польщею ми стали господарями ╢вро-2012. Ця под╕я п╕дтрима╓ нашу економ╕ку ╕ ширше в╕дкри╓ нас для ╢вропи ╕ всього св╕ту.
Укра╖на ма╓ вс╕ шанси стати ╕ншою. За неповних п’ять рок╕в у житт╕ кра╖ни в╕дбулося не поверхове оновлення. Ми створили умови, що дозволили зупинити критичн╕ демограф╕чн╕ процеси. Х╕ба не рад╕стю, нормальною людською рад╕стю ╓ те, що у 2008 роц╕ народилося на 84 тисяч╕ укра╖нських немовлят б╕льше, н╕ж у 2004 роц╕! Уперше за час незалежност╕ у трьох наших областях народжуван╕сть перевищила смертн╕сть. ╤ це – щойно, переконаний, початок.
Нехай поступово, але все ж таки ми почали б╕льше п╕клуватися один про одного. У 2008 роц╕ кожна десята укра╖нська дитина-сирота знайшла свою с╕м’ю. До того ж – прикметна риса: з 2006 року б╕льше ╕ активн╕ше поширю╓ться саме нац╕ональне, укра╖нське усиновлення.
А пор╕вняно з 2005 роком к╕льк╕сть д╕тей, влаштованих до прийомних с╕мей та с╕мейних дитячих будинк╕в, зросла в 22 рази! Сьогодн╕ у черз╕ на усиновлення стоять батьки, а не д╕ти, як ще три роки тому.
Ми припинили масовий в╕дт╕к людей за кордон. Якщо у 2001-2002 роках на кожного прибулого в Укра╖ну дв╕ людини вибували з кра╖ни, сьогодн╕ тенденц╕я р╕вно зворотна – люди повертаються додому.
Ми зробили принципов╕ кроки у реформ╕ осв╕ти. Вперше 425 тисяч д╕тей вступили до вищих навчальних заклад╕в за новими правилами тестування. По сут╕, ми очистилися в╕д старо╖ корупц╕йно╖ системи, яка змалечку деморал╕зувала ╕ батьк╕в, ╕ д╕тей. Це – перший крок до формування св╕домост╕ ново╖ укра╖нсько╖ молод╕.
Ми розпочали реформу Збройних Сил та всього сектору безпеки. В╕дбулися принципов╕ зм╕ни – в╕д зб╕льшення зарплат ╕ виплат в╕йськовослужбовцям до скорочення строку служби до 12 м╕сяц╕в. Попри будь-як╕ труднощ╕, я впевнений, що ми прийдемо до створення профес╕йного укра╖нського в╕йська.
В Укра╖ну пов╕рили ╕ноземн╕ ╕нвестори. За останн╕ 4 роки обсяг прямих ╕ноземних ╕нвестиц╕й до Укра╖ни склав майже 27 млрд. долар╕в США, що втрич╕ б╕льше за вс╕ залучен╕ зовн╕шн╕ ╕нвестиц╕╖ з часу проголошення укра╖нсько╖ державност╕.
Згадаю й те, що про наш потенц╕ал добре св╕дчить один характерний факт: до моменту кризи темпи зростання укра╖нсько╖ економ╕ки сягали 6,5-7%, що були одними з найвищих у ╢вроп╕. Я в╕рю ╕ переконаний, що цей показник ще буде в╕дновлено.
Таким чином, ми – не у пр╕рв╕ ╕ не на узб╕чч╕. Ми – посередин╕ шляху, який здатен привести нас до справд╕ в╕льного, заможного, безпечного, кращого сусп╕льства. Без пафосу ╕ переб╕льшення.
Н╕хто не перекреслить наш╕ результати. Але ми могли б зробити у стократ б╕льше, якби поняття нац╕онально╖ г╕дност╕ ╕ ╓дност╕ стали сп╕льною основою для вс╕х. ╤ особливо для укра╖нських пол╕тик╕в.
Наш нин╕шн╕й стан – не ун╕кальний. Через схож╕ випробування проходили десятки ╕нших держав ╕ народ╕в – Н╕меччина, Польща, ╤спан╕я, Чех╕я, Сполучен╕ Штати.
В╕дпов╕дь на виклики – завжди була одна:
╢дн╕сть. Незалежн╕сть ╕ нац╕ональна г╕дн╕сть. Здатн╕сть переступити через амб╕ц╕╖. Готовн╕сть жити сво╖м життям ╕ розумом, а не наказами з чужих столиць. Бажання побачити один в одному найважлив╕ших партнер╕в, а не конкурент╕в, яких необх╕дно об╕грати будь-якою дорогою ц╕ною.
Ми здобули свободу. Але свобода – не лише тло. ╥╖ головна мета – це наш прогрес. Я прошу нац╕ю, я прошу вс╕х нас об’╓днатися задля нашого сусп╕льного прогресу. Об’╓днатися там, де розпочинаються основн╕ ╕нтереси держави, нац╕╖ ╕ укра╖нсько╖ людини. ╤ в цьому головна суть мого Послання.
Дорог╕ сп╕вв╕тчизники!
Наше зовн╕шн╓ становище – безпечне, вт╕м вразливе до численних нов╕тн╕х ризик╕в.
Основн╕ загрози походять в╕д короз╕╖ м╕жнародно-правових стандарт╕в, в╕д загального пог╕ршення атмосфери св╕тових зносин, в╕д енергетично╖ залежност╕ Укра╖ни ╕ в╕д небезпечних, руйн╕вних, недалекоглядних спроб використовувати право сили у вир╕шенн╕ спор╕в чи конфл╕кт╕в.
Наша ╓дино можлива, безальтернативна в╕дпов╕дь на ц╕ виклики – суворе додержання м╕жнародно-правових норм ╕ зобов’язань, зд╕йснення конструктивного ╕ збалансованого зовн╕шньопол╕тичного курсу ╕ тверд╕сть у в╕дстоюванн╕ обраних, законодавчо визначених нац╕ональних ц╕лей.
Зовн╕шньопол╕тичн╕ пр╕оритети Укра╖ни – стал╕ ╕ вив╕рен╕. ╢вропейська ╕ ╓вроатлантична мета – незм╕нна, вона неминуче буде досягнута.
Ще раз п╕дкреслюю – це в ╕нтересах ус╕х громадян Укра╖ни. Я виступаю за максимальне покращання ╕ виправлення в╕дносин з Рос╕йською Федерац╕╓ю. Я маю нам╕р зробити все можливе, щоб перегорнути стор╕нку непорозум╕нь ╕ забезпечити р╕вний ╕ доброзичливий д╕алог, який повинен ╕снувати м╕ж сус╕дами. Коло наших м╕ждержавних пр╕оритет╕в залишатиметься широким – в╕д Вашингтона до Варшави, в╕д Лондона ╕ Парижа до Пек╕на ╕ Ток╕о, в╕д Сеула до Тр╕пол╕.
Особливо у нин╕шн╕х умовах ми зобов’язан╕ сутт╓во посилити присутн╕сть на зовн╕шн╕х ринках ╕ налагодити нов╕ економ╕чн╕ зв’язки. Укра╖на прагне жити ╕ працювати у безпечному рег╕ональному середовищ╕. Ми повинн╕ повною м╕рою виконати вс╕ нац╕ональн╕ безпеков╕ вимоги.
Наше внутр╕шн╓ становище – складне, вт╕м не катастроф╕чне. Ми не перейшли останньо╖ меж╕. Але вже сьогодн╕ безпосередньо знаходимося перед лицем трьох серйозних загроз – економ╕чного занепаду, поглиблення пол╕тично╖ кризи ╕ масштабного соц╕ального протесту.
Основна причина економ╕чно╖ кризи в Укра╖н╕ – переконаний, не ззовн╕, а в неспроможност╕ держави упродовж рок╕в провести базов╕ необх╕дн╕ структурн╕, перш за все, економ╕чн╕ ╕ соц╕альн╕ реформи.
Давно об╕цяний укра╖нцям Податковий кодекс вже 10 рок╕в, мов «вимпел ударно╖ прац╕», переходить з уряду в парламент. ╤ндив╕дуальна приватизац╕я стратег╕чних п╕дпри╓мств п╕дм╕нена звичайним розпродажем за правилами масово╖ приватизац╕╖, як╕ були актуальн╕ ще в к╕нц╕ 1990-х рок╕в. Про реформи в енергетиц╕, аграрному сектор╕ нав╕ть не йдеться.
Сьогодн╕ ми на останн╕х м╕сцях в рейтингах, за якими оц╕ню╓ться п╕дпри╓мницьке середовище кра╖ни. Ми виявилися неготовими зустр╕ти у значн╕й частин╕ кризу. А тому ╖╖ перший удар в╕дразу став болючим ╕ дуже важким.
Ми втратили зовн╕шн╕ ринки, на як╕ припадало 60% укра╖нського експорту – в╕д цих ринк╕в залежала майже вся наша валютна виручка й зайнят╕сть майже 2 м╕льйон╕в ос╕б у металург╕╖, х╕м╕╖ та сум╕жних галузях. Насл╕дком цього стало упов╕льнення зростання ВВП, яке в минулому роц╕ склало 102,1% пор╕вняно з 106,7% у 2007 роц╕ ╕ нищ╕вного скорочення на 25-30% за результатами с╕чня-лютого поточного року. (Називаю ц╕ дан╕, попри те, що ╖х старанно «вта╓мничують»).
Все це, безумовно, пог╕ршило соц╕альну ситуац╕ю в Укра╖н╕. Борги ╕з зарплати з жовтня 2008 року до с╕чня 2009 року майже подво╖лися ╕ досягли в сум╕ 1,6 м╕льярда гривень. З жовтня минулого року вдв╕ч╕ зросла к╕льк╕сть заре╓строваних безроб╕тних. Вт╕м, обмежу цей ряд.
Шановн╕ сп╕вв╕тчизники!
Я прийшов до ц╕╓╖ зали не для того, щоб описувати проблеми, як╕ характерн╕ сьогодн╕ також для багатьох ╕нших кра╖н, в тому числ╕ наших сус╕д╕в. Я прийшов сюди, щоб запропонувати спос╕б ╕ шлях для виходу з кризи.
Пол╕тичний розрахунок на те, що вдасться осторонь перечекати кризу, пересид╕ти ╖╖ – не виправда╓ться. Ми – на пороз╕ зовс╕м ново╖ економ╕ки, ╕ншого св╕тового перерозпод╕лу прац╕ та сп╕вв╕дношення ц╕н на ресурси.
Я звертаюся ╕ до влади, ╕ до опозиц╕╖. М╕льйони людей хочуть повернути над╕ю. Я хочу, щоб ви почули голос наших людей. В╕д ╕мен╕ м╕льйон╕в укра╖нських громадян звертаюся до всього укра╖нського пол╕тикуму. Попри все, ви здатн╕ переступити через суперечност╕, усв╕домлюючи гостроту загроз. Попри все, ми здатн╕ в критичний момент стати разом задля держави ╕ нашого народу.
Наш╕ перш╕ консол╕дован╕ кроки – вже дали результати. Ми в╕дновлю╓мо д╕алог з м╕жнародними ф╕нансовими орган╕зац╕ями. Ми врятували в╕д пад╕ння банк╕вську систему. Кожна третя людська гривня втекла з банк╕всько╖ системи. Банк╕вський сектор зазнав системного пол╕тичного цькування, що п╕д╕рвало його ритм╕чну роботу.
Так╕ удари навряд чи витримала будь-яка ╕нша потужн╕ша банк╕вська система, н╕ж наша, однак наша – вистояла. Для того, щоб вона змогла продовжувати виконувати сво╖ зобов’язання, стали необх╕дними понад 70 м╕льярд╕в гривень реф╕нансування нац╕онально╖ економ╕ки.
Ми запровадили пост╕йний антикризовий механ╕зм сп╕впрац╕ ╕ консультац╕й. У дус╕ ц╕╓╖ роботи звертаюся до кожного, хто присутн╕й у зал╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни. Прошу вгамувати пол╕тичн╕ пристраст╕ ╕ накласти моратор╕й на конфл╕ктне з’ясування вза╓мин. Президентська кампан╕я почина╓ться за чотири м╕сяц╕ до вибор╕в. Отже, запрошую до вересня в╕дтерм╕нувати будь-як╕ розрахован╕ на отримання дочасних пол╕тичних див╕денд╕в д╕╖. Я прошу дати час держав╕ вийти з найгостр╕шо╖ фази випробувань.
Я пропоную ╓диний нац╕ональний антикризовий план, який дозволить врятувати кра╖ну ╕ захистити м╕льйони наших людей. В╕н ма╓ дв╕ вза╓мопов’язан╕ складов╕. Економ╕чна програма ╕ пол╕тичн╕ заходи.
Перше. Економ╕ка.
П╕дкреслюю: ми – особлив╕, але не ун╕кальн╕ в ц╕й криз╕. Св╕т да╓ достатньо як усп╕шних зразк╕в, так ╕ приклад╕в невдало╖ пол╕тики у цьому питанн╕. ╤сланд╕я – розвинена ╓вропейська кра╖на, що донедавна мала 64 тисяч╕ долар╕в ВВП на душу населення, втратила свою економ╕ку, валюту, банк╕вську систему.
Угорщина ╕ Дан╕я в умовах кризи наростили власне виробництво та скоротили безроб╕ття. ╤ все це – за невелико╖ ╕нфляц╕╖.
Спос╕б – один: реальна програма д╕й. В╕дтак, переходжу до конкретних крок╕в.
Насамперед – треба в╕дновити ф╕нансову стаб╕льн╕сть у держав╕. Я неодноразово п╕дкреслював, що ╕снуючий Державний бюджет на 2009 р╕к ╓ попул╕стським, в╕н спотворю╓ роль державних ф╕нанс╕в. В╕н ╓ серйозною загрозою для стаб╕льност╕ нац╕ональних грошей ╕ ц╕н.
Нам потр╕бно максимально скоротити вс╕ непродуктивн╕ витрати ╕ нарешт╕ почати жити по статках. Це стосу╓ться вс╕х ╕ кожного – в╕д держави до бюджет╕в п╕дпри╓мств ╕ кожно╖ укра╖нсько╖ родини.
Ми зобов’язан╕ негайно ╕ кардинально переглянути Державний бюджет на 2009 р╕к. При перегляд╕ бюджету наполягатиму на гарантованому ф╕нансуванн╕ захищених статей, до яких сл╕д в╕днести забезпечення соц╕альних стандарт╕в та видатк╕в для м╕н╕мального забезпечення функц╕й держави. В умовах колосального деф╕циту ресурс╕в необх╕дно припинити розпорошення ресурс╕в на 300 державних ц╕льових програм. Це – наче бенкет у час чуми.
Сл╕д повернути Стаб╕л╕зац╕йному фонду ту роль, яка закладалася при його створенн╕, – ф╕нансувати найважлив╕ш╕ державн╕ проекти, а не погашати заборгован╕сть ╕з зароб╕тних плат. Це – ц╕лковитий абсурд.
Потр╕бно переглянути так званий збалансований план НАК «Нафтогаз Укра╖ни». Будь-де в св╕т╕ така монопол╕я ╓ процв╕таючою. У нас це – прихований ╕ непрозорий бюджет Уряду. Сьогодн╕ компан╕я знаходиться у надзвичайно скрутному становищ╕. Якщо нев╕дкладно не переглянути ╖╖ ф╕нансовий план, насл╕дки для ц╕╓╖ компан╕╖ будуть драматичн╕.
Сл╕д терм╕ново внести реал╕стичн╕ зм╕ни до бюджету Пенс╕йного фонду. Його м╕льярдн╕ деф╕цити покриваються за рахунок кошт╕в Стаб╕л╕зац╕йного фонду. Ця пол╕тика призведе до колапсу.
Нам потр╕бна пенс╕йна реформа. Я хочу запитати вс╕х присутн╕х: панове, х╕ба нормальним ╓ те, що колишн╕й прокурор, який, до реч╕, продовжу╓ працювати, через суд встановлю╓ соб╕ пенс╕ю у 50 тисяч гривень на м╕сяць? Х╕ба нормально, що депутати, судд╕, високопосадовц╕ отримують пенс╕╖ по 15-20 тисяч гривень? Таких приклад╕в – тисяч╕.
Таке становище – це брутальна неповага до м╕льйон╕в укра╖нських людей. Це – суть соц╕ально╖ несправедливост╕. Я вимагаю скасувати вс╕ спец╕альн╕ пенс╕╖, ув╕вши ╓диний критер╕й – зарплата ╕ стаж. Це ма╓ зробити Верховна Рада ╕, насамперед, коал╕ц╕я.
Ми повинн╕ запровадити податок на нерухом╕сть для заможних верств населення, що зм╕цнить ф╕нансову базу м╕сцевого самоврядування.
З важким серцем, але прошу вас п╕дтримати запропоноване Урядом п╕двищення акциз╕в, розширення дох╕дно╖ бази Пенс╕йного Фонду. Це – той м╕н╕мальний крок, що потр╕бен для п╕дтримки ресурс╕в нашо╖ держави. Ц╕ першочергов╕ кроки дозволять нам врятувати становище ╕, в тому числ╕, зм╕цнити сп╕впрацю з МВФ, що в╕дновить дов╕ру до Укра╖ни.
Друге. Соц╕альна в╕дпов╕дальн╕сть.
Обов’язок влади ╕ роботодавц╕в – забезпечити зайнят╕сть, в першу чергу квал╕ф╕кованих кадр╕в. Я пропоную створити систему прогнозу розвитку трудових ресурс╕в на територ╕ях, щоб не наздоганяти попит на робочу силу, а упереджувати його.
Потр╕бно стимулювати моб╕льн╕сть робочо╖ сили всередин╕ кра╖ни. Якщо потр╕бний роб╕тник ╓ нав╕ть за десятки к╕лометр╕в, йому потр╕бно запропонувати м╕сце. Так ми втрима╓мо зайнят╕сть.
Дал╕ – в╕дновлення справедливост╕ у соц╕альному захист╕. Це – найгостр╕ший б╕ль наших людей. Водночас, скажу гранично ч╕тко: соц╕альна справедлив╕сть – це не патернал╕зм ╕ не зр╕внял╕вка у радянському його розум╕нн╕.
Потр╕бно навести порядок у п╕льгах, адже в Укра╖н╕ – 19,5 м╕льйона п╕льговик╕в. Це чи не половина населення – такого не витрима╓ жодна держава. Нин╕шня система п╕льг ╓ абсолютно несправедливою. Т╕, кого ми назива╓мо заможними людьми, отримують найб╕льше дотац╕й в╕д держави на оплату газу, електроенерг╕╖ – ╕ це не можна н╕чим пояснити.
Соц╕альна справедлив╕сть – це п╕дтримка найб╕дн╕ших, найб╕льш незахищених верств населення. Це – допомога тим, хто хоче працювати. ╤ це – жорстке обмеження для кожного, хто прагне нажитися на бюджет╕. В╕дтак, я закликаю радикально зменшити к╕льк╕сть п╕льг, особливо за профес╕йною ознакою, персон╕ф╕кувати ╖х ╕ привести право на п╕льги в залежн╕сть в╕д ф╕нансового та майнового стану.
Трет╓. Треба вичерпно п╕дтримати банк╕вську систему. Вона – хребет економ╕ки, який трима╓ м’язи реального сектора. Держава негайно повинна взяти на себе в╕дпов╕дальн╕сть за банки, як╕ знаходяться в скрутному становищ╕ ╕ вв╕йти в ╖хн╕й кап╕тал. Ми ма╓мо для цього ресурс – у бюджет╕ передбачено 44 м╕льярди гривень на зд╕йснення рекап╕тал╕зац╕╖ банк╕в. Ця в╕дпов╕дальн╕сть ма╓ бути п╕дкр╕плена повним контролем за такими банками.
Переконаний, що швидк╕ д╕╖ держави призведуть до в╕дновлення дов╕ри громадян. Повернеться вона – повернуться ╕нвестори.
Але ╕ банк╕вська система повинна повернутися обличчям до громадян – свого найважлив╕шого партнера. Я наполягаю на запровадженн╕ ╓диного механ╕зму, за якого кожен, хто опинився у скрутному становищ╕, отрима╓ банк╕вську п╕дтримку, а не буде добитий системою. Не можна допустити зменшення ф╕нансування працюючих п╕дпри╓мств, на продукц╕ю яких ╓ попит.
Питання дов╕ри стосу╓ться ╕ валютного курсу. Сьогодн╕ ми вр╕вноважили курс, забезпечивши фактично нульове сальдо ╕з зовн╕шньо╖ торг╕вл╕. Саме у негативному сальдо у торг╕вл╕ (12 м╕льярд╕в долар╕в США) був кор╕нь проблеми.
Чому ж коливання продовжуються? На жаль, це – вже психолог╕я, насл╕док реакц╕╖ людей. У 1998 роц╕ Корея закликала сво╖х громадян п╕дтримати банки ╕ люди понесли до них грош╕ ╕ золот╕ прикраси. Я не закликаю до цього. Я в╕дпов╕дально прошу укра╖нських громадян в╕дновити дов╕ру до банк╕в, не забирати сво╖ депозити, не завдавати шкоди ан╕ соб╕, ан╕ держав╕ ╕, в тому числ╕, п╕дтримати таких самих людей, як ви, що отримали кредити.
Четверте. П╕дтримати кожного укра╖нського виробника, на продукц╕ю якого ╓ платоспроможний попит. Банк╕вська система повинна дати ╕мпульс для п╕дтримки внутр╕шнього попиту. Критер╕й – один. Ресурс повинн╕ отримати т╕ п╕дпри╓мства, на продукц╕ю яких ╓ попит. Крапка.
Необх╕дно забезпечити вс╕ належн╕ кредити для стратег╕чних державних проект╕в, що зд╕йснюються приватним кап╕талом – ╢вро-2012, розвиток ╕нфраструктури, енергетики, зв’язку, транспорту. Для цього пропоную розробити в╕дкриту ╕нвестиц╕йну програму реф╕нансування банк╕в Нац╕ональним банком.
╤, нарешт╕, п’яте. Ми ма╓мо зосередити максимальну увагу на потенц╕йних точках зростання укра╖нсько╖ економ╕ки. Це – насамперед, аграрна сфера та малий ╕ середн╕й б╕знес. В аграрн╕й сфер╕ в першу чергу потр╕бно п╕дтримати ринкове ц╕ноутворення на продукц╕ю нашого виробника. Адже жодн╕ ╕нвестиц╕╖ не зам╕нять тих втрат, як╕ несе село в╕д адм╕н╕стративного втручання.
Минулого року було заблоковано експорт 6 м╕льйон╕в тонн зерна. Б╕льше того – цим зерном були забит╕ вс╕ елеватори, що не дозволило прийняти новий врожай. Зерно з╕псувалося, кон’юнктура стала невиг╕дною, селяни втратили 2 м╕льярди долар╕в США – це вдв╕ч╕ б╕льше вс╕╓╖ п╕дтримки АПК, що передбачена Державним бюджетом. Це ж стосу╓ться ╕ ринку м’яса, ╕ ринку соняшника. У результат╕ село – безправне ╕ збиткове.
Отже, потр╕бно раз ╕ назавжди припинити будь-яке адм╕н╕стративне втручання у роботу с╕льського господарства. Галузь сл╕д негайно захистити в╕д неяк╕сного й дешевого ╕мпорту. Я категорично заперечую проти скасування Урядом надбавки до митного збору з м’ясопродукц╕╖. Селян необх╕дно забезпечити кредитно-ф╕нансовими ресурсами за ч╕тким ╕ зрозум╕лим принципом: попит на продукц╕ю визначатиме все.
Д╕яльн╕сть Аграрного фонду, Державного резерву, ДАК «Хл╕б Укра╖ни» повинна забезпечити отримання основного прибутку не посередниками, а селянами. Держава, водночас, зобов’язана посилити пошук ринк╕в для збуту в╕тчизняно╖ продукц╕╖ та просування ╖╖ за кордоном.
╤ найважлив╕ше. Я вимагаю нарешт╕ ввести в╕льний продаж земл╕. Моратор╕╖, як╕ були накладен╕ чотири рази посп╕ль, ╓ н╕чим ╕ншим, як нов╕тньою формою кр╕пацтва селянина. Селянина потр╕бно зв╕льнити ╕ в╕н вряту╓ й нагоду╓ всю Укра╖ну, ╕ не т╕льки Укра╖ну.
Малий ╕ середн╕й б╕знес. Це – наш головний партнер у збереженн╕ зайнятост╕, забезпеченн╕ необх╕дними товарами та послугами населення. Йдеться про майже чотири м╕льйони найб╕льш економ╕чно активних громадян. Саме вони можуть швидко пристосуватись до нових умов д╕яльност╕ ╕ саме ╖х п╕дпри╓мства стануть основою для економ╕чного зростання. Але для цього треба зробити низку крок╕в – спростити регуляторн╕ обмеження на започаткування, зд╕йснення ╕ припинення б╕знесу, зробити так, щоб запрацювала законодавчо встановлена система перев╕рок, в тому числ╕ податкових.
Жоден регуляторний акт не повинен видаватися без надзвичайно╖ необх╕дност╕, а вс╕ непотр╕бн╕ акти повинн╕ бути негайно скасован╕.
Укра╖на ╓ запов╕дником радянсько╖ системи стандартизац╕╖ та сертиф╕кац╕╖, що залишилася лише у нас серед всього пострадянського простору. Вс╕ необх╕дн╕ законодавч╕ зм╕ни для цього внесен╕ Президентом Укра╖ни на прохання форуму «Влада ╕ б╕знес – партнери» ╕ знаходяться у Парламент╕.
Шановн╕ сп╕вв╕тчизники, народн╕ депутати, члени Уряду! Ц╕ кроки можуть вже найближчим часом виправити становище в нац╕ональн╕й економ╕ц╕ ╕ соц╕альн╕й сфер╕.
Однак, це – лише частина роботи. Ми повинн╕ навести порядок не лише в господарств╕, а й в усьому дом╕.
Отже – пол╕тичний блок.
Скажу коротко: кардинальна зм╕на виборчо╖ системи повинна стати основою для як╕сного кадрового оновлення влади як в центр╕, так ╕ на м╕сцях. ╤снуюча закрита пропорц╕йна система вичерпала себе, вона зруйнувала ефективн╕сть влади ╕ особливо – м╕сцеве самоврядування. За в╕дсутност╕ належно╖ культури пол╕тик╕в, вона – скомпрометована в очах м╕льйон╕в громадян. Про результати прямо говорять люди: втрата профес╕йного р╕вня парламентом, знец╕нення депутатського мандата, в╕дсутн╕сть зв’язку м╕ж народним обранцем ╕ виборцем. Додам до цього перел╕ку: запол╕тизован╕сть м╕сцевих рад зам╕сть вир╕шення проблем територ╕альних громад, г╕пертрофована роль кер╕вник╕в парт╕й ╕ фракц╕й, створення парт╕й вождистського типу – все це насл╕дки закрито╖ пропорц╕йно╖ системи. Громадянам Укра╖ни ма╓ бути повернене право персон╕ф╕кованого вибору депутат╕в.
Парламент зобов’язаний як ╓диний законодавчий орган забезпечити зд╕йснення реформи виборчо╖ системи – перех╕д до в╕дкритих виборчих списк╕в на парламентських виборах та до мажоритарно╖ системи на вс╕х м╕сцевих виборах. Люди повинн╕ отримати право голосувати не лише за ту чи ╕ншу пол╕тичну парт╕ю, а й за конкретного кандидата в депутати. Це виправить ╕снуюч╕ негативн╕ тенденц╕╖ в парт╕ях, а одночасно створить умови для справжньо╖ пол╕тично╖ конкуренц╕╖, пол╕тично╖ в╕дпов╕дальност╕, забезпечить нову як╕сть роботи ус╕х представницьких орган╕в в держав╕.
Але т╕льки цього замало. Ми повинн╕ без звол╕кань перейти до створення та запровадження модел╕ управл╕ння державою, що в╕дпов╕датиме потребам ╕ ц╕нностям Укра╖ни як ╓вропейсько╖ держави, сучасним викликам.
Переконаний, що це ╓ справою найб╕льшого нац╕онального значення. До цього нас спонукають очевидн╕ вади нин╕шньо╖ орган╕зац╕╖ публ╕чно╖ влади. Вони, насамперед, зумовлен╕ пол╕тично непродуманими ╕ передчасними зм╕нами Конституц╕╖ у 2004 роц╕. Мабуть, невипадково, Закон, який запровадив пол╕треформу, нав╕ть номер ма╓ – аж «чотири дв╕йки».
По сут╕, цими зм╕нами було спотворено вс╕ основн╕ складов╕ орган╕зац╕╖ влади:
п╕дм╕нено природу м╕сцевого самоврядування через запровадження вибор╕в за парт╕йними списками, що знищило самоврядування;
Створено дуал╕стичний г╕брид в орган╕зац╕╖ виконавчо╖ влади, за яко╖ вплив Президента Укра╖ни був обмежений, а повноваження Уряду не були вр╕вноважен╕ в╕дпов╕дальн╕стю перед парламентською коал╕ц╕╓ю ╕ обох разом – перед народом.
У парламент╕ зосереджено не т╕льки функц╕╖ законотворення та формування виконавчо╖ влади, а й формування судово╖ влади та ус╕х кер╕вник╕в визначальних ╕нституц╕й у держав╕.
Сучасна ╓вропейська правова доктрина не сприйма╓ такого зосередження влади в одному орган╕. Наголошую – сусп╕льство ма╓ ч╕ткий запит на ╓дн╕сть д╕й влади при одночасному збалансуванн╕ повноважень м╕ж ╖╖ г╕лками. Пропозиц╕╖, як╕ лунають зараз про перех╕д чи то до суто парламентсько╖, чи то президентсько╖ форми правл╕ння – це чергова спроба переформувати владу п╕д когось або ж для когось.
Я в╕дкидаю будь-як╕ прояви владного егоцентризму та намагань узурпац╕╖ влади. Сусп╕льство вимага╓ не сильно╖ руки, як дехто дума╓, а влади закону ╕ порядку. Час закласти зрозум╕л╕ ╕ чесн╕ критер╕╖ розпод╕лу влади. Св╕т вже напрацював в╕дпов╕дн╕ модел╕, як╕ варто впровадити в Укра╖н╕.
Я пропоную перейти до двопалатно╖ побудови парламенту з одночасним зменшенням загально╖ чисельност╕ народних обранц╕в. Кр╕м цього, ма╓ бути нарешт╕ виконана принципова вимога людей – скасування необмежено╖ депутатсько╖ недоторканност╕.
Вс╕ умови – назр╕ли. Показово, що б╕льш╕сть кра╖н ╓вропейського континенту, як╕ ╓ ун╕тарними, мають двопалатн╕ парламенти (назву Чех╕ю, Польщу, Франц╕ю). Держав╕ потр╕бен парламент ╓вропейського зразка – Нац╕ональн╕ Збори Укра╖ни, що будуть по╓днувати в соб╕ ╕ пол╕тичне, ╕ територ╕альне представництво.
Нижня палата – Палата депутат╕в – будучи обраною шляхом прямих вибор╕в за пропорц╕йною системою, ╓ органом пол╕тичного представництва народу. Кр╕м законодавчо╖ функц╕╖, на нижню палату парламенту поклада╓ться в╕дпов╕дальн╕сть за формування Уряду та контроль за його д╕яльн╕стю.
Надал╕, я глибоко переконаний, Уряд не повинен формуватися без програми його д╕яльност╕. Неспроможн╕сть призначити Уряд та затвердити його програму ма╓ насл╕дком розпуск нижньо╖ палати парламенту та ╖╖ достроков╕ вибори. П╕дкреслюю, лише палати, а не усього парламенту, який збер╕га╓ свою д╕╓здатн╕сть за будь-яких умов.
Верхня палата – ма╓ обиратися прямими виборами за мажоритарною системою та представляти громади ╕ рег╕они. Ця палата покликана взяти на себе повноваження стосовно кадрових призначень, як╕ не ╓ урядовими, а також схвалення ус╕х р╕шень Президента Укра╖ни у сфер╕ оборони ╕ безпеки.
Р╕вне представництво в Сенат╕ ус╕х рег╕он╕в Укра╖ни (по 3 сенатори в╕д кожно╖ област╕) буде виступати об’╓днуючим чинником. Цьому буде слугувати ╕ в╕ковий ценз депутат╕в верхньо╖ палати. У результат╕ пол╕тична турбулентн╕сть ма╓ залишитись виключно в межах нижньо╖ палати з притаманними для не╖ гострими формами пол╕тично╖ конкуренц╕╖ та змагальност╕.
Отже, ми збалансу╓мо ╕ стаб╕л╕зу╓мо владу, розширимо представницьку демократ╕ю, посилимо процеси децентрал╕зац╕╖ ╕ п╕двищимо як╕сть законотворчого процесу.
Стосовно Президента Укра╖ни. На мо╓ переконання, необх╕дно зберегти загальнонац╕ональний ╕ прямий представницький мандат Глави держави. Йому в╕дпов╕да╓ конституц╕йно-правовий статус Президента як гаранта державного суверен╕тету, безпеки ╕ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни. Завдання Президента у вза╓мод╕╖ ╕з Верхньою палатою – гарантувати ╕нституц╕йну стаб╕льн╕сть держави, зд╕йснення реформ, визначення пр╕оритет╕в державно╖ пол╕тики, що мають забезпечити цив╕л╕зац╕йний прогрес нац╕╖.
Водночас, Каб╕нет М╕н╕стр╕в повинен отримати самост╕йн╕сть. Саме Уряд ма╓ бути в╕дпов╕дальний за забезпечення зовн╕шньо╖ ╕ внутр╕шньо╖ пол╕тики. Дуал╕зм виконавчо╖ влади ма╓ бути подоланий.
Я виступаю за збереження парламентського способу формування Уряду без виключень ╕ обмежень. Уряд необх╕дно формувати з одного джерела. Таким чином, перем╕гши на парламентських виборах, пол╕тичн╕ парт╕╖ зможуть визначати склад уряду ╕ проводити державну пол╕тику, виконуючи сво╖ зобов’язання перед виборцями.
Необх╕дною складовою конституц╕йно╖ реформи ╓ реальне забезпечення м╕сцевого самоврядування. Основою м╕сцевого самоврядування ма╓ стати громада. Саме у громад╕ мають надаватись громадянам основн╕ соц╕альн╕ послуги. Ма╓ вибудовуватися ч╕тка посл╕довна л╕н╕я – в╕д громади до району ╕ рег╕ону.
Настав час ухвалити р╕шення про створення представницькими органами – обласними, районними радами сво╖х виконавчих орган╕в та надання ╖м в╕дпов╕дних повноважень. Саме виконавч╕ ком╕тети рад мають в╕дпов╕дати за стан справ у рег╕он╕, бути п╕дзв╕тними депутатам представницьких орган╕в м╕сцевого самоврядування ╕ перед людьми.
На цьому р╕вн╕ повинн╕ створюватися п╕дрозд╕ли територ╕альних орган╕в центральних орган╕в виконавчо╖ влади. ╤снуюч╕ державн╕ адм╕н╕страц╕╖ мають бути виведен╕ ╕з системи виконавчо╖ влади та перетворитися на ефективн╕ ╕нструменти зд╕йснення нагляду за додержанням Конституц╕╖, закон╕в, прав ╕ свобод.
Дал╕. Як╕сн╕ зм╕ни в м╕сцевому самоврядуванн╕ неможлив╕ без ефективно╖ адм╕н╕стративно-територ╕ально╖ реформи. Потр╕бно впорядкувати ╕снуючий ╕ррац╕ональний устр╕й Укра╖ни.
Дал╕. На час╕ – судова та правоохоронна реформи. Справа винятково╖ державно╖ ваги – повернути дов╕ру громадян до суду. Адже, як казали видатн╕ ф╕лософи права, саме правосуддя ╓ п╕д╜рунтям сусп╕льних чеснот та гарант╕╓ю демократичних свобод.
Щоб наблизитися до ц╕╓╖ мети, я закликаю Верховну Раду нев╕дкладно схвалити проект Закону Укра╖ни «Про судоустр╕й та статус судд╕в», який знаходиться у парламент╕. Його ухвалення буде мати важливе значення, бо вир╕шить базов╕ проблеми, встановить прозорий порядок добору судд╕в, п╕двищить гарант╕╖ ╖хньо╖ незалежност╕ ╕ посилить в╕дпов╕дальн╕сть судд╕в.
Дал╕ наступний крок – кардинальн╕ зм╕ни в орган╕зац╕╖ роботи правоохоронно╖ системи. Наше завдання – переор╕╓нтувати ц╕ органи ╕з захисту ╕нтерес╕в влади на захист прав громадянина, а досудове сл╕дство позбавити обвинувального ухилу.
Ми ма╓мо запровадити змагальн╕сть та процесуальну р╕вн╕сть. Ми повинн╕ забезпечити гарант╕╖ для держави на крим╕нальне пересл╕дування. ╤снуюча практика п╕дм╕ни судами ц╕╓╖ функц╕╖ ма╓ бути л╕кв╕дована. Я закликаю Укра╖нський парламент в╕дпов╕дально поставитися до мо╖х сл╕в ╕, не гаючи часу, прийняти новий Крим╕нально-процесуальний кодекс. Цю роботу необх╕дно розпочати вже зараз д╕ючим складом Верховно╖ Ради Укра╖ни. Нам потр╕бн╕ справд╕ доленосн╕ зм╕ни. Ц╕ зм╕ни неможлив╕ без системного оновлення Конституц╕╖ Укра╖ни.
Я закликав ус╕ парламентськ╕ пол╕тичн╕ сили до сп╕льно╖ ╕ зважено╖ роботи. П╕дтверджую свою пропозиц╕ю. Роблю це прямо ╕ публ╕чно.
Я хочу, щоб у наш╕й держав╕ постала Конституц╕я, створена не п╕д когось, не для пол╕тик╕в, а для нашого народу, нашо╖ держави, нашо╖ свободи, нашого прогресу.
Ми – посередин╕ шляху. ╤ саме в цей непростий момент ми повинн╕ схвалити новий Основний Закон.
Вельмишановний Укра╖нський народе, пан╕ ╕ панове!
Я маю честь передати сьогодн╕ Голов╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни проект оновлено╖ Конституц╕╖ Укра╖ни, який прошу розглянути як нев╕дкладний.
Шановн╕ сп╕вв╕тчизники!
Сьогодн╕ – найвищий час для д╕╖.
Я готовий до сп╕впрац╕ з кожним, хто п╕дтрима╓ мою позиц╕ю ╕ бачення сп╕льно╖ антикризово╖ роботи.
Вам добре в╕домо, що я був правий, не раз застер╕гаючи проти непродуманих пол╕тичних зм╕н та економ╕чного попул╕зму. Вам добре в╕домо, що я твердо стояв на захист╕ нац╕ональних пр╕оритет╕в. Вам добре в╕домо, що я додержувався вс╕х взятих зобов’язань.
Я закликаю в╕дновити загальну пол╕тичну культуру в Укра╖н╕.
Перед нин╕шн╕м складом Уряду ╕ Парламенту стоять особливо складн╕ завдання. У ваших руках – доля кра╖ни ╕ швидк╕сть подолання кризи. Нагальн╕ антикризов╕ заходи вжива╓ кожна нац╕я, яка мислить про перспективу.
Я закликаю вас п╕дтримати мою програму д╕й ╕ об’╓днатися на сп╕льн╕й економ╕чн╕й платформ╕.
Мо╖ пр╕оритети – в╕дом╕ для вс╕х.
Це – ╓дина Укра╖нська нац╕я.
Це – заможна середня верства ╕ захищена укра╖нська людина.
Це – здорове сусп╕льство, яке спов╕ду╓ жив╕, моральн╕, с╕мейн╕ ц╕нност╕.
Це – безпека людини та громадянина ╕ гарантований захист ус╕х наших прав ╕ свобод.
Це – стаб╕льн╕сть б╕знесу без вилучень ╕ обмежень.
Це – безпека держави як повноправного члена ╓вроатлантично╖ сп╕льноти, р╕вноправного партнера ╕ активного учасника м╕жнародного життя.
Я н╕ на йоту не в╕д╕йшов в╕д цих засад. Я продовжую ╕ продовжуватиму свою роботу. Я знаю, що неминуче переможе правда нац╕онально╖ позиц╕╖. Випробування минуть ╕ ми розправимо плеч╕.
На початку 20-х рок╕в минулого стол╕ття, коли ╢вропу охопила тривала криза, один ╕спанський ф╕лософ звернувся до сво╖х пригаслих духом сп╕вв╕тчизник╕в. В╕н сказав:
«Якщо ╤спан╕я хоче в╕дродитися, вона повинна в╕дтворити у соб╕ могутн╕й, непогамовний порив до досконалост╕. Але одних пол╕тичних реформ, безумовно, замало. Треба взятися за складну роботу ╕, докладаючи вс╕х зусиль, спрямувати нац╕ю на шлях до досконалост╕».
Дорога Укра╖но, ми – велика, сильна ╕ в╕льна держава. Наша мета – зробити реальний, великий наступний крок до кращого життя.
Ми – лише на середин╕ шляху.
Треба з╕брати сили.
Треба в╕рити в себе.
Треба йти вперед.
Слава Укра╖н╕!
Дякую за увагу.

Прес-служба Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка.
31.03.2009 р.


ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТА: ПЕРШ╤ ВРАЖЕННЯ
«Двопалатний парламент в╕дпов╕да╓ федеральному устрою кра╖ни. Укра╖на – ун╕тарна держава ╕, наск╕льки я знаю, ╕ Президент, ╕ його команда, ╕ наша команда, ми завжди стояли на принципах ун╕тарност╕ Укра╖ни, ╕ не п╕дтримували жодних поход╕в за федерал╕змом. ╤ тому мене дуже диву╓, що Президент зм╕нив свою публ╕чну позиц╕ю», – заявила Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Ю. Тимошенко.
* * *
Л╕дер «Фронту зм╕н» Арсен╕й Яценюк вважа╓, що створення двопалатного парламенту в Укра╖н╕ не на час╕. «На даному етап╕ я не под╕ляю позиц╕ю Президента щодо двопалатност╕ укра╖нського парламенту. У нас проблеми з основною палатою – так званою – нижньою, то, уяв╕ть соб╕, що буде, коли в Укра╖н╕ буде дв╕ палати», – зокрема зазначив в╕н.
* * *
Л╕дер Соц╕ал╕стично╖ парт╕╖ Укра╖ни Олександр Мороз констату╓, що Президент В╕ктор Ющенко запозичив ряд конституц╕йних ╕н╕ц╕атив у попереднього глави держави Леон╕да Кучми. У В. Ющенка, вважа╓ л╕дер СПУ, «знову виникла тема двопалатного парламенту, яка спрямована на знищення парламентаризму в Укра╖н╕, ╕, як насл╕док – монопол╕ю влади в одних руках».
* * *
Голова Верховно╖ Ради Укра╖ни Володимир Литвин вважа╓, що друга палата парламенту необх╕дна Президенту для посилення свого впливу в парламент╕. На його думку, вона не ст╕льки врахову╓ нац╕ональн╕ особливост╕, ск╕льки спрямована на те, аби «мати ф╕льтр, який би дозволив почувати себе б╕льш комфортно у стосунках ╕з законодавчим органом». За його словами, це буде «запов╕дник укра╖нських ол╕гарх╕в, райська група для тих, хто вже в╕дпрацював».

А що скажете про Президентськ╕ ╕н╕ц╕ативи ви, шановн╕ «св╕тличани»?
Наш газетний «Кримський Майдан» в╕дкритий для дискус╕й!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2009 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7082

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков