"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2009 > Тема "Резонанс"
#11 за 13.03.2009
АНТИУКРА╥НСЬК╤ ВИБРИКИ В СЕВАСТОПОЛ╤
МОВА ПРО МОВУ
Депутатка севастопольсько╖ м╕сько╖ ради Л. Литвинова п╕дготувала матер╕ал ╕з промовистою назвою «В чём состоит опасность билингвизма – информация для родителей», яким збира╓ться провести громадськ╕ слухання, щоб переконати батьк╕в у шк╕дливост╕ викладання низки предмет╕в у севастопольських школах укра╖нською мовою. Про «ерудиц╕ю» ц╕╓╖ пан╕ св╕дчить хоч би такий уривок з ╖╖ опусу: «С точки зрения психолингвистики двуязычие может пониматься как билингвизм и как биглоссия. Билингвизм формируется системой образования путем преподавания на неродном для ребенка языке. Биглоссия предполагает овладение неродным языком с помощью мыслительных процессов, сформированных на основе родного языка». Для п╕дтвердження сво╖х думок пан╕ депутатка вда╓ться нав╕ть до авторитету видатного укра╖нського мовознавця, ф╕лософа, фольклориста, етнографа, л╕тературознавця, педагога й громадського д╕яча Олександра Потебн╕, вилучивши з його характеристики слово укра╖нський. Про недоречн╕сть двомовност╕ в п╕знанн╕ св╕ту видатний ф╕лолог говорив т╕льки тод╕, коли йшлося про перш╕ роки життя людини. А викладання в школ╕ почина╓ться, коли дитина вже опанувала процеси мислення на основ╕ одн╕╓╖ мови. Дал╕ йдеться вивчення р╕зних предмет╕в, серед них – ╕ ╕нших мов. В╕домо, що чим б╕льше мов людина зна╓, тим глибше вона п╕зна╓ св╕т. Тепер про суть згаданих у матер╕ал╕ терм╕н╕в. Терм╕на «б╕глос╕я» не ╕сну╓ взагал╕. ╢ диглос╕я – наявн╕сть в одному сусп╕льств╕ двох мов, або двох р╕зновид╕в одн╕╓╖ мови, що виконують в╕дм╕нн╕ функц╕╖ ╕ протистоять одна одн╕й. Так було в тих сусп╕льствах, де книжн╕й л╕тературн╕й мов╕ протистояла розмовна народна мова. Так було, наприклад, у Грец╕╖, де до останньо╖ третини ХХ ст. ╕снувало дв╕ форми грецько╖ мови – книжна катаревуса й розмовна димотика. Так було в Ки╖вськ╕й Рус╕ Х╤-Х╤╤╤ ст., де протистояли дв╕ близькоспор╕днен╕ л╕тературн╕ мови – давньоруська ╕ церковнослов’янська. Двомовн╕сть (б╕л╕нгв╕зм) – це волод╕ння двома мовами, використання двох мов у рамках одн╕╓╖ державно╖ чи соц╕ально╖ сп╕льноти. У колишньому Радянському Союз╕, на початку його ╕снування, в нерос╕йських республ╕ках кр╕м р╕дно╖ мови, вивчали рос╕йську, яка була мовою м╕жнац╕онального сп╕лкування. Попервах це була нормальна двомовн╕сть бо р╕дна й рос╕йська мови не протистояли одна одн╕й. А коли почали творити «нову ╕сторичну сп╕льноту» – радянський народ, двомовн╕сть набула форми диглос╕╖. Рос╕йська мова вит╕сняла мови нерос╕йських народ╕в майже з ус╕х сфер життя, отже стала протистояти ╖м. Повернутися до такого стану заклика╓ севастопольських батьк╕в пан╕ Литвинова. Думаю, що севастопольц╕ не повинн╕ п╕ддаватися на провокац╕╖ таких «просв╕тник╕в», св╕тогляд яких затьмарений мороком рос╕йського шов╕н╕зму. Цей морок не дозволя╓ таким депутатам усв╕домити, що вони живуть у держав╕, де ╓диною державною мовою була, ╓ ╕ буде укра╖нська. ╥╖ треба знати вс╕м громадянам ц╕╓╖ кра╖ни. Кр╕м прав, на яких наголошу╓ Л. Литвинова, громадяни Укра╖ни мають ╕ обов’язки – поважання Закон╕в, шанобливе ставлення до державно╖ мови. Зак╕нчу╓ св╕й опус пан╕ Литвинова так: «С верой в русский язык, с надеждой на светлое будущее наших детей. С любовью к Севастополю». Не маючи н╕чого проти ц╕╓╖ в╕ри, над╕╖ та любов╕, хочу, проте, нагадати слова двох поет╕в – укра╖нського й рос╕йського. Славний син лугансько╖ земл╕ Володимир Сосюра у в╕рш╕ «Люб╕ть Укра╖ну» закликав: Люб╕ть Укра╖ну у сн╕ й наяву, Вишневу свою Укра╖ну. Красу ╖╖ в╕чно живу ╕ нову, ╤ мову ╖╖ солов’╖ну. Люб╕ть у труд╕, у коханн╕, в бою, Як п╕сню, що лине зорею. Вс╕м серцем люб╕ть Укра╖ну свою – ╤ в╕чн╕ ми будемо з нею. А в╕домий рос╕йський поет Володимир Солоух╕н, коли радянська влада заходилася зливати мови й нац╕╖, написав статтю «Що нас спор╕дню╓», яку зак╕нчував словами: «Хай живе Гал╕я ╤змайлова, яка танцю╓ по-узбецькому. Гоар Гаспарян, що сп╕ва╓ по-в╕рменському. Расул Гамзатов, який пише по-аварському. Хай живе таджицький орнамент, естонська граф╕ка, чукотська р╕зьба по моржов╕й кост╕. Хай живе велика рос╕йська мова, але й хай живе ╕ солодкосп╕вна н╕ з чим не зр╕вняна укра╖нська мова!». Прислуха╓мося до цих мудрих порад ╕ не заважаймо д╕тям бути повноц╕нними громадянами Укра╖ни. Олександр Пономар╕в, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Тараса Шевченка, заступник голови Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕мен╕ Т. Шевченка. м. Ки╖в.
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2009 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7008
|