Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3047)
З потоку життя (6251)
Душі криниця (3440)
Українці мої... (1453)
Резонанс (1480)
Урок української (987)
"Білі плями" історії (1660)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕЧ╤Р ПАМ’ЯТ╤ СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО: ТЕПЛОТА СЕРДЕЦЬ ╤ НЕЗАБУТН╤ ВРАЖЕННЯ
До 185-р╕ччя в╕д дня народження л╕каря й поета


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ДУХОВНА ╢ДН╤СТЬ ПОКОЛ╤НЬ
Можна не сумн╕ватися, що Степан Руданський, великий прихильник укра╖нського слова, р╕дно╖ мови,...


ЧОМ, ЧОМ, ЗЕМЛЕ МОЯ…
Колись на хвилях Укра╖нського рад╕о часто звучала п╕сня «Чом, чом, земле моя»,...


ДУХОВНИЙ УЧИТЕЛЬ: ╢ВГЕН СВЕРСТЮК
Яким був ╢вген Сверстюк ╕ як╕ повчання залишив у спадок новим покол╕нням, нам розпов╕ла зав╕дувач...


ЗАБУТЕ ╤М’Я Л╤КАРЯ МАР’ЯНА ПАНЧИШИНА
«Знання ╕ досв╕д – в ╕м’я збереження здоров’я укра╖нц╕в”, - таким...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2009 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 06.03.2009
ТУГА ЖУРАВЛИНА

ПАМ’ЯТЬ

Наша ф╕лолог╕я, зокрема перекладознавство, зазнали г╕рко╖, непоправно╖ втрати: 19 лютого 2009 року переступив межу в╕чност╕ доктор ф╕лолог╕чних наук, професор В╕ктор В╕кторович Копт╕лов.
Нав╕ть на тл╕ яскравих та загальновизнаних здобутк╕в пров╕дних Майстр╕в Слова перекладацький та перекладознавчий доробок професора В. В. Копт╕лова – явище досить ун╕кальне – як за р╕внем в╕дтворення укра╖нською мовою вершинних твор╕в багатьох л╕тератур св╕ту ╕ за обсягом охоплених автор╕в, так ╕ в теоретичному осмисленн╕ перекладно╖ л╕тератури.
Говорячи словами ╤. Франка, сво╖ми перекладами В. Копт╕лов “збагатив душу ц╕ло╖ нац╕╖, присвоюючи ╖й так╕ форми та вирази чуття, яких вона не мала дос╕, будуючи золотий м╕ст зрозум╕ння та спочування м╕ж нами ╕ далекими людьми, давн╕ми покол╕ннями”. Знавець багатьох ╕ноземних мов, зокрема французько╖, В. Копт╕лов волод╕в Р╕дним Словом до найпота╓мн╕ших глибин, працював над ним самов╕ддано, пост╕йно, самовимогливо й самозречено. Упродовж п╕встол╕ття В. Копт╕лов був причетний до б╕льшост╕ основних звершень в укра╖нському художньому переклад╕. Серед його переклад╕в – англомовна поез╕я (Дж. Донна, В. Блейка, П. Б. Шелл╕, В. ╢йтса, Е. А. По, В. В╕тмена), н╕мецькомовна (Й. Гельдерл╕на, Р. М. Р╕льке), французька (Вольтера, В. Гю╜о), польська (М. Рея, Я. Кохановського, А. М╕цкевича, Ю. Словацького, Я. Каспровича, С. Виспянського, Б. Лесьмяна), рос╕йська (М. Некрасова, О. Блока, В. Брюсова); “Зимова казка” В. Шексп╕ра; проза А. Зегерс ╕ А. Лопеса; “Л╕топис Малорос╕╖, або ╕стор╕я козак╕в-запорожц╕в” Ж. Б. Шерера, “Роман про лицар╕в Круглого столу”, “Тр╕стан та ╤зольда” та ╕н. Свою укра╖номовну верс╕ю “Тр╕стана та ╤зольди” В. Копт╕лов визначив як переклад з елементами пересп╕ву – дуже ц╕каве явище з погляду перекладацько╖ жанролог╕╖. Чимала заслуга В. Копт╕лова як редактора-упорядника укра╖номовних видань твор╕в В. В╕тмена (1969), третього та четвертого том╕в твор╕в Г. Гайне (1973-1974), “П╕сн╕ про Гайявату” Г. Лонгфелло в переклад╕ О. Олеся (1983) та зб╕рки перекладознавчих досл╕джень “Хай слово мовлено ╕накше...” (К., 1982). 2004 р. – заходами Наукового товариства ╕мен╕ Шевченка в ╢вроп╕ – вийшла друком водночас у Ки╓в╕ та Париж╕ ╕мпозантна франкомовна “Антолог╕я укра╖нсько╖ л╕тератури XI-XX в╕к╕в” (“Anthologie de la litterature ukrainienne du XIe au XXe siecle”), що на сво╖х 1202 стор╕нках представля╓ й укра╖нське художн╓ слово, ╕ укра╖нську л╕тературознавчу думку в доб╕рних перекладах. Роль В. В. Копт╕лова як укладача ╕ коментатора ц╕╓╖ антолог╕╖ з урахуванням ментальност╕ та художньо-естетичних смак╕в франкомовного св╕ту – дуже важлива.
Значний доробок В. Копт╕лова як всеб╕чного анал╕тика л╕тературного, зокрема перекладацького, процесу. Зверн╕мось до ╕стор╕╖. В╕д 1 до 6 червня 1961 р. Лен╕нградський державний ун╕верситет проводив Першу конференц╕ю з теор╕╖ та критики художнього перекладу. Укра╖нське перекладознавство на н╕й г╕дно представляли О. М. Ф╕нкель, С. В. Семчинський та В. В. Копт╕лов. Допов╕ддю на тему: “Трансформац╕я художнього образу в поетичному переклад╕” В╕ктор В╕кторович уперше заявив про себе як перекладознавець у всесоюзному масштаб╕, що в той час важило дуже багато. 1964 р. В. Копт╕лов захистив кандидатську дисертац╕ю на дуже актуальну ╕ см╕ливу тему: “Нарис ╕стор╕╖ укра╖нського поетичного перекладу (дожовтневий пер╕од)”. Це була перша в Укра╖н╕ кандидатська дисертац╕я, присвячена ╕стор╕╖ укра╖нського художнього перекладу. У н╕й уперше в шевченкознавств╕ В. В. Копт╕лов зробив глибокий анал╕з мови пересп╕в╕в Т. Шевченка, зокрема, об╜рунтував в╕дпов╕дн╕сть Шевченкових “Давидових псалм╕в” б╕бл╕йному тексту старослов’янською мовою. У реценз╕╖ на цю дисертац╕ю М. Рильський писав: “Особливу ц╕кав╕сть викликав у мене розд╕л “Перекладацька д╕яльн╕сть Шевченка” – розд╕л, де ма╓мо багато св╕жих ╕ тонких спостережень. Повинен при цьому заявити, що я в╕дмовляюся в╕д давнього свого непродуманого твердження, н╕би “Шевченко н╕коли й н╕чого не перекладав” (кр╕м уривк╕в з╕ “Слова о полку ╤горев╕м”). Радий визнати, що переглянути це питання заохотила мене саме дисертац╕я В. В. Копт╕лова”. 1971 р. науковець усп╕шно захистив докторську дисертац╕ю “Актуальн╕ теоретичн╕ проблеми укра╖нського художнього перекладу” – першу в укра╖нськ╕й ф╕лолог╕╖ докторську дисертац╕ю з теоретичних проблем перекладу.
╤. Я. Франко був засновником укра╖нського перекладознавства як окремо╖ досл╕дчо╖ галуз╕ на меж╕ л╕тературознавства ╕ мовознавства. У формування перекладознавства як самост╕йно╖ науково-пошуково╖ та навчально╖ дисципл╕ни зробили значний внесок укра╖нськ╕ науковц╕ О. М. Ф╕нкель, В. М. Державин, М. К. Зеров, Г. Й. Майфет, М. Т. Рильський, О. Л. Кундз╕ч, С. П. Ковганюк, О. ╤. Б╕лецький, Г. П. Кочур, Ю. О. Жлуктенко. Наприк╕нц╕ 60-х – на початку 70-х рок╕в п╕дсумував зроблене В. В. Копт╕лов, об╜рунтувавши м╕ждисципл╕нарний характер перекладознавства (стаття “Перекладознавство як окрема галузь ф╕лолог╕╖”, 1971). В англомовному св╕т╕ п╕онерську статтю Дж. Голмза “Назва ╕ суть перекладознавства” опубл╕ковано 1987 року, хоча автор завершив ╖╖ 1972 р.
Проф. В. В. Копт╕лов – автор багатьох широкомасштабних досл╕джень з тверезими, виваженими оц╕нками: “Елементи простор╕ччя в мов╕ укра╖нських поет╕в-романтик╕в”, “Роберт Бернс укра╖нською мовою” (обидв╕ – 1959), “Мова переклад╕в М. П. Старицького з М. Ю. Лермонтова й М. О. Некрасова” (1961), “Схема пер╕одизац╕╖ ╕стор╕╖ укра╖нського поетичного перекладу” (1963), “Художн╕й переклад ╕ структурна типолог╕я” (1969), “Переводя с русского…” (1973), “Будеш, батьку, панувати...” (1998). Для Секц╕╖ художнього перекладу Сп╕лки письменник╕в СРСР 1967 р.
В. Копт╕лов разом з Г. Кочуром п╕дготували надзвичайно багатий ╕нформац╕╓ю та см╕ливий зм╕стом ╕ виваженими перспективами зв╕т “П’ятдесят рок╕в укра╖нського перекладу”. Монограф╕╖ Професора “Актуальн╕ питання укра╖нського художнього перекладу“(1971), “Першотв╕р ╕ переклад. Роздуми ╕ спостереження” (1972), “Теор╕я ╕ практика перекладу” (1982, 2003) стали в╕хами в розвитку перекладознавчо╖ думки та утвердженн╕ перекладознавства як навчально╖ дисципл╕ни в Укра╖н╕. В них автор розгляда╓ основн╕ проблеми художнього перекладу в св╕тл╕ тогочасних наукових парадигм, зосереджу╓ свою увагу ╕ на в╕ршовому, ╕ на прозовому переклад╕, робить пом╕тний внесок у досл╕дження стил╕зац╕╖ в переклад╕ та перекладацько╖ жанролог╕╖, акценту╓ на потреб╕ створити сер╕╖ пор╕вняльних стил╕стик, вагомост╕ перекладознавчого анал╕зу, випрацюванн╕ методики такого анал╕зу, необх╕дност╕ забезпечити всеб╕чний фаховий вишк╕л перекладач╕в. Ц╕ думки звучать надзвичайно актуально й тепер, коли дуже багато вищих навчальних заклад╕в Укра╖ни претенду╓ на фаховий вишк╕л перекладач╕в при дуже обмежен╕й к╕лькост╕ хоча б деякою м╕рою квал╕ф╕кованих кадр╕в.
Чималий внесок В. В. Копт╕лова ╕ в ╕стор╕ю укра╖нського в╕ршового перекладу, в об╜рунтування критер╕╖в ╖╖ пер╕одизац╕╖, досл╕дження перекладацько╖ спадщини П. Гулака-Артемовського, М. Старицького, ╤. Франка, П. Грабовського, ╤. Стешенко, М. Зерова, Г. Кочура, М. Бажана, М. Рильського та ╕н., перекладознавчого доробку О. Кундз╕ча та А. Федорова. Загалом, прац╕ В. В. Копт╕лова, як ╕ перекладознавч╕ прац╕ ╤. Франка, М. Зерова, М. Рильського, Г. Кочура, стали класикою, необх╕дними наст╕льними книжками кожного, причетного до перекладу. Можна вкотре перечитувати ╖х ╕ завжди натрапляти на щось, суголосне нашим проблемам.
Професор уклав (у сп╕вавторств╕ з А. Коваль) словники “1000 крилатих вираз╕в укра╖нсько╖ л╕тературно╖ мови” (1964) ╕ “Крилат╕ вислови в укра╖нськ╕й л╕тературн╕й мов╕” (1975). Уклав ╕ видав у Париж╕ французькою мовою практичний пос╕бник-дов╕дник “Говор╕мо укра╖нською. Мова ╕ культура” (1995), де подав також коротк╕ укра╖нсько-французький та французько-укра╖нський словники.
Доречно враховувати, що основн╕ перекладознавч╕ прац╕ В. В. Копт╕лова побачили св╕т у дуже складну в наш╕й ╕стор╕╖ добу маланчук╕зму, коли досл╕джувати саме укра╖нський художн╕й переклад – з оф╕ц╕йного погляду – аж н╕як не подобало. Також не личило ставитися з глибоким п╕╓тетом до кожного слова ╕ образу в переклад╕, на чому пост╕йно наполягав науковець, писати про культуру мови перекладу. Адже «так звану» школу укра╖нського художнього перекладу (як висловлювалися пров╕дники оф╕ц╕йних директив) безжально критикували та засудили до небуття на IV Пленум╕ Правл╕ння Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни 27 березня 1973 p.
Опубл╕кован╕ прац╕ В╕ктора В╕кторовича, розвиваючи методолог╕ю перекладознавчого анал╕зу, методику з╕ставлення перекладу з першотвором, також сприяють розвитков╕ перекладознавства як навчально╖ дисципл╕ни. У цьому розум╕нн╕
В. Копт╕лов – продовжувач справи М. Зерова, який в Укра╖нському ╕нститут╕ л╕нгв╕стично╖ осв╕ти в╕д 1930 до 1933 рок╕в викладав методику ╕ методолог╕ю перекладу та ╕нш╕ перекладознавч╕ дисципл╕ни.
Чимал╕ заслуги В. Копт╕лова ╕ як вихователя молод╕: у 1957-1981 роках в╕н викладав укра╖нську мову в Ки╖вському ун╕верситет╕ ╕м. Т. Шевченка, протягом 1990-1996 рр. – укра╖нознавч╕ дисципл╕ни у Вищ╕й школ╕ сх╕дних мов та цив╕л╕зац╕й у Париж╕, у 1998-2007 рр. – у Нац╕ональному ун╕верситет╕ “Ки╓во-Могилянська академ╕я”. Викладав також в Укра╖нському в╕льному ун╕верситет╕ в Мюнхен╕. Наша ╕нтелектуальна громадськ╕сть високо оц╕нила заслуги Професора. В╕н – лауреат прем╕й ╕м. М. Рильського (2000), ╕м. ╤. Кошел╕вця (2001) та ╕м. М. Лукаша (2002).
У скорботн╕ дн╕ усв╕домлення, що професора В. В. Копт╕лова ф╕зично уже нема серед нас, пам’ятаймо, що В╕н – живий у наших серцях, що в╕н залишив нам сво╖ науков╕ прац╕, сво╖ переклади. Треба, щоб вони не п╕шли у непам’ять, щоб ув╕йшли до активного фонду перекладознавства, укра╖н╕стики загалом.

Роксолана Зор╕вчак,
професор Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ ╤вана Франка.
Олександр Чередниченко,
професор Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Тараса Шевченка.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2009 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6992

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков