Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 09.01.2009
«УКРА╥НСЬК╤ ПЕРЕДАЧ╤ МОГЛИ Б ТРАНСЛЮВАТИСЯ ╤ НА П╤ВДЕННУ ЧАСТИНУ Б╤ЛОРУС╤…»

У СУС╤ДА ХАТА Б╤ЛА?
Вже багато часу минуло п╕сля мо╓╖ по╖здки в М╕нськ, але й дос╕ знаходжу записи розмов у чорновому вар╕ант╕, як╕ ще не встиг оприлюднити.
Спод╕ваюся, що розмова з в╕домим д╕ячем б╕лоруського нац╕онального в╕дродження В╕нцуком Вячоркою варта того, щоб про не╖ знали кримськ╕ укра╖нц╕.
Одного разу ми почали обговорювати тему дублювання ╕ноземних к╕ностр╕чок укра╖нською мовою. Ось що сказав з цього приводу пан Вячорка:
- Ви, укра╖нц╕, вже звикли до того, що б╕льш╕сть телеканал╕в у вас укра╖номовн╕, що дублювання укра╖нською мовою - це щось ц╕лком природне. А ми про таке можемо лише мр╕яти! У нас сучасн╕ ф╕льми дублюються б╕лоруською… п╕дп╕льно. ╤ п╕дп╕льно йде перегляд таких ф╕льм╕в. А м╕ж тим, для п╕дл╕тка, який поки що не може критично оц╕нювати д╕йсн╕сть, сам той факт, що в╕н дивиться чудов╕ голл╕вудськ╕ стр╕чки укра╖нською мовою, непом╕тно вклада╓ться у п╕дсв╕дом╕сть… Нав╕чно, на все життя! ╤ вибудову╓ сво╓р╕дну «п╕рам╕ду мовно╖ престижност╕». ╤ так само автоматично зм╕цню╓, п╕двищу╓ р╕вень волод╕ння укра╖нською.
У Б╕лорус╕ н╕чого под╕бного нема╓… Наш╕ п╕дл╕тки, (а ╖х за роки незалежност╕ виросло ц╕ле покол╕ння!) чують з телев╕зора лише рос╕йську мову. А тому не волод╕ють, як сл╕д, б╕лоруською, ╕ н╕яка школа тут не допоможе…
Хоча мова наша ╕ виклада╓ться поки що як окрема шк╕льна дисципл╕на, цього Лукашенко ще не в╕дм╕нив.
- Все це так – з точки зору б╕лоруського ╕нтел╕гента. Але ж населення Криму, Донбасу, Луганщини дума╓ по-╕ншому…
- Укра╖на повинна проявити тверд╕сть ╕ посл╕довн╕сть. Звикання до мови – це справа одного покол╕ння. Через покол╕ння забудуться ус╕ негативн╕ чинники мовного наступу. Так само, як сьогодн╕, на жаль, б╕лоруси польсько╖ Б╕лосточчини не думають про те, що мають право дивитися телев╕зор не лише польською, але й б╕лоруською мовою.
- Цей укра╖нський «мовний наступ» лише з певною натяжкою можна вважати наступом… Зах╕д сприйма╓ ╕ схвалю╓ вс╕ мовн╕ нововведення, Центр толеру╓ ╖х, а ось П╕вдень ╕ Сх╕д мають що йому протиставити. Щось категорично не сприйма╓ться, щось деклару╓ться ╕ не викону╓ться… Укра╖нофоби активн╕ ╕ згуртован╕, тод╕ як на територ╕╖ Б╕лорус╕ я не пом╕тив активно╖ б╕лорусофоб╕╖…
- ╤ все ж, Укра╖на зараз у кращому становищ╕. Вже хоча б тому, що укра╖нською ╓ столиця… ╤ ви, якоюсь м╕рою, втрача╓те шанси впливати на Б╕лорусь. Було б дуже добре, якби Укра╖на спробувала виробити свою, дещо в╕дм╕нну в╕д загально╓вропейсько╖ (╓вроатлантично╖), л╕н╕ю повед╕нки стосовно Б╕лорус╕. Мала б стратег╕ю, яка окреслювала б перспективи стосунк╕в ╕ з майбутньою, демократичною, Б╕лоруссю… Було б добре, якби ╕снував якийсь канал контакт╕в особисто з Лукашенком. Не виключено, що в╕н пересвариться з ус╕м ╓вропейським св╕том, ╕з США… Тод╕ повинен бути «контактер», скаж╕мо, укра╖нський Президент чи Прем’╓р, як╕ б сп╕лкувалися з Лукашенком. Щоб ╕ у нього був якийсь канал зв’язку ╕з зовн╕шн╕м св╕том, окр╕м контакт╕в через Кремль.
З ╕ншого боку, т╕льки сол╕дарна позиц╕я демократичних кра╖н св╕ту щодо оф╕ц╕йного М╕нська, т╕льки сп╕льна робота з ╕нформування б╕лоруського народу може прискорити пол╕тичн╕ зм╕ни в Б╕лорус╕. Вони ж у нас неминуч╕! Не сл╕д думати, що нин╕шн╕й режим про╕сну╓ довго ╕ встигне виховати дек╕лька покол╕нь б╕лорус╕в…
Але й сам╕ собою зм╕ни не прийдуть, ╖м передуватиме ╕нформац╕йна робота.
- Укра╖на могла б бути чимось корисною?
- Звичайно! Ми з Укра╖ною ма╓мо сп╕льний кордон протяжн╕стю приблизно 800-900 к╕лометр╕в - сп╕вм╕рний з довжиною рос╕йсько-б╕лоруського кордону. ╤ цей укра╖нсько-б╕лоруський кордон ╓ нашим потужним «ресурсом»! З укра╖нського боку можна було б налагодити трансляц╕ю на середн╕х хвилях, або у FM-д╕апазон╕, ╕ рад╕осигнал м╕г би сприйматися у Брест╕, П╕нську, Гомел╕, тобто на в╕дстан╕ 30-40 к╕лометр╕в в╕д укра╖нсько-б╕лоруського кордону. Тут потр╕бна «оптична» дистанц╕я.
Поки що з укра╖нського боку на Б╕лорусь транслю╓ться лише «╢вропейське рад╕о» з Дубровиц╕ Р╕вненсько╖ област╕. Це, мабуть, ╓диний «прецедент…».
- Отже, ╓ куди розширюватись…
- Я хочу нагадати укра╖нським друзям, як╕ будуть читати цей матер╕ал, що в багатьох б╕лоруських м╕стах, в тому числ╕ ╕ в М╕нську, були стандартн╕ «пакети» м╕сцево╖ кабельно╖ мереж╕. Це коли сто╖ть одна антена на м╕крорайон, ╕ 20-25 канал╕в можна приймати у кожн╕й квартир╕ цього м╕крорайону.
Там було ╕ 3-4 укра╖нських канали. Як т╕льки в пов╕тр╕ запахло «Помаранчевою» революц╕╓ю – тут же, в╕дразу, укра╖нськ╕ канали в╕дключили! Ось що я маю на уваз╕, коли кажу, що Укра╖на втрача╓ можливост╕ ╕нформац╕йно╖ присутност╕ в Б╕лорус╕…
Лукашенко зробив це одним махом, без будь-яких шкодувань – як т╕льки в╕дчув, що Укра╖на йде шляхом свободи ╕ демократ╕╖. Цю укра╖нську присутн╕сть тепер треба повертати.
- Деяк╕ пол╕тичн╕ сили ╕ у нас пост╕йно говорять про Союз трьох братн╕х народ╕в, але якось аж надто спок╕йно ставляться до того, що ми все зна╓мо про Рос╕ю, але дуже мало зна╓мо одне про одного… Наш╕ мови набагато ближч╕, але ми чомусь не посп╕ша╓мо засвоювати мову найближчого родича, вважаючи, що досить ╕ «общепонятного языка». А ╕нтел╕генц╕я могла б мати й ╕нш╕ настанови… На цьому ╕сторичному в╕дт╕нку прихильне ставлення укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ до б╕лорусько╖ мови могло б дещо зм╕цнити ╖╖ позиц╕╖. Тут ╕ мовних курс╕в не треба – достатньо регулярно слухати рад╕о- ╕ телепередач╕ держави-сус╕да.
- Б╕лоруськомовних передач залишилось мало, нав╕ть, для «внутр╕шнього» користування; Лукашенко дав «зелену вулицю» т╕льки рос╕йськ╕й мов╕. Це простежу╓ться абсолютно в усьому! Тому Укра╖на зробила б добру справу, якби, скаж╕мо, етикетки на харчових продуктах, як╕ експортуються в Б╕лорусь, робилися не лише укра╖нською, але й б╕лоруською мовою. На це й кошт╕в витрачати не треба, наш╕ ф╕лологи зроблять переклад безкоштовно.
Бо наш╕ «П╕нськ╕ с╕рники», як╕ експортуються в Укра╖ну, оздоблен╕ саме укра╖номовними етикетками. Причому, лише укра╖номовними! Хоч продукц╕я реал╕зу╓ться ╕ на територ╕╖ само╖ Б╕лорус╕, тобто могла б бути присутня ╕ б╕лоруська мова… Тому прикро, що часом укра╖нська продукц╕я, яка йде до нас, не оформлена, як це мало б бути, двома мовами.
- Прикро, якщо ╓ так╕ прецеденти, але не думаю, що порушення мають системний характер. Бо я у льв╕вських магазинах регулярно беру с╕к у пакетах, де б╕лоруська мова не ╕гнору╓ться. А пишеться на етикетках: «Яблычна-в╕наградны нектар асветлены пастэрызаваны». С╕к цей, якщо мен╕ не зраджу╓ пам’ять, випуска╓ться п╕дпри╓мствами Микола╖всько╖ област╕. Микола╖в далеко в╕д Б╕лорус╕, але про б╕лоруську мову там не забули. Очевидно, частину продукц╕╖ в╕дправляють «сябрам». Проте, не заперечую, що укра╖нц╕ могли б бути уважн╕шими до вс╕х б╕лоруських проблем. Особливо мовних, культурних, ╕сторичних… Адже, п╕знаючи сус╕да, почина╓ш краще розум╕ти себе. Я ось т╕льки нещодавно д╕знався, що ╕ в б╕лорус╕в ╓ своя «Кубань» - це зах╕дна Смоленщина…
- Так, певн╕ паралел╕ з Укра╖ною тут можна провести. Вял╕ж, Рудня, Монастирщина, Х╕славич╕, Рославль, Варгаще - на початку минулого стол╕ття тут переважала б╕лоруська мова… Нав╕ть у самому Смоленську 1 грудня 1919 року була проголошена Б╕лоруська Радянська Соц╕ал╕стична Республ╕ка. ╤ Смоленськ став ╖╖ столицею. Все це робилося на противагу Б╕лоруськ╕й Народн╕й Республ╕ц╕. А пот╕м б╕льшовики почали зм╕нювати концепц╕╖… Один м╕сяць про╕снувала Литовсько-Б╕лоруська РСР. ╥╖ «скасували», бо побоялися, що цю територ╕ю доведеться в╕ддавати полякам, як╕ саме наступали…
Два м╕сяц╕ пробув В╕льнюс у склад╕ Б╕лорус╕ у 1939 роц╕. Але пот╕м литовц╕ дозволили ввести радянський в╕йськовий контингент у Литву, ╕ Стал╕н за це передав В╕льнюс литовцям. Була ще ╕ Б╕лостоцька область у склад╕ БРСР – вона про╕снувала до 1941 року, тобто до початку в╕йни.
- Ц╕кав╕ факти. Б╕льш╕сть укра╖нц╕в про це не зна╓. Те, що Б╕лосточчина входила до складу Б╕лорус╕, можуть пам’ятати т╕, хто добре вчив ╕стор╕ю в школ╕. А ось про Смоленщину, як про б╕лоруську етн╕чну територ╕ю, н╕хто н╕коли й не згадував…
- У Вял╕ж╕ (це п╕вн╕чно-зах╕дна Смоленщина) в╕дбулося нац╕ональне повстання, у якому взяло участь понад 50 тисяч б╕лоруських селян! Воно втягнуло у вир повстансько╖ боротьби багато св╕домих людей. Описав повстання талановитий л╕тератор Юрка В╕цьб╕ч. Сам в╕н народився у 1905 роц╕, п╕д час повстання йому було 15 рок╕в. Взагал╕-то, «Юрка В╕цьб╕ч» це псевдон╕м, справжн╓ пр╕звище л╕тератора – Щербаков.
До реч╕, у 1990 роц╕ я проводив опитування в центр╕ Смоленська: чи не проти м╕сцев╕ жител╕ передати Смоленськ до складу Б╕лорус╕? Приблизно 40% опитаних в╕дпов╕ли: «Не проти».
- Отже, люди ще в╕дчували себе б╕лорусами?
- Опитування я проводив у центр╕ м╕ста, недалеко в╕д будинку з пам’ятною дошкою: «В этом доме была провозглашена Белорусская ССР». Люди про це добре знали, тому й поставилися до мо╓╖ «пропозиц╕╖» ц╕лком толерантно, в дус╕ часу. Адже тривала перебудова, вс╕ прагнули стати суверенними ╕ незалежними… Та й р╕вень життя у Б╕лорус╕ тод╕ був набагато вищим. Не певен, що ╕ тепер був би такий великий в╕дсоток. Тепер настро╖ зм╕нюються, зроста╓ рос╕йський патр╕отизм…. Але ще в 30-╕ роки на територ╕╖ зах╕дно╖ Смоленщини функц╕онували б╕лоруськ╕ школи, був шанс зберегти мову.
- Тут, д╕йсно, багато ╕сторичних паралелей можна провести. ╤ Радянську Укра╖ну проголосили в Харков╕, на противагу «нац╕онал╕стичному» Ки╓ву, ╕ територ╕╖ «перекидали» з одн╕╓╖ республ╕ки в ╕ншу, залежно в╕д кон’юнктури… ╤ повстанц╕ у нас були на Кубан╕, причому не лише у 1918, але й у 1945-1950 роках… ╤ школи укра╖нськ╕ там були до 1932 року. Це говорить лише про спор╕днен╕сть наших народ╕в, про близьк╕сть ╕сторичних доль.
- ╤ тому б╕лоруси дуже добре сприймали б укра╖нськ╕ телепередач╕, якби вони охопили хоча б п╕вденну частину Б╕лорус╕: Брест, П╕нськ, Малориту, Гомель… Зрештою, Укра╖на могла б подумати ╕ про телепрограму для укра╖нських б╕лорус╕в: черн╕г╕вських, ки╖вських, житомирських, льв╕вських… Знову ж таки, цю телепрограму можна було б транслювати на м╕ста п╕вденно╖ Б╕лорус╕. Уявля╓те, як би п╕днявся авторитет незалежно╖ Укра╖ни?
Ось конкретна справа, яка багато що вир╕шу╓, не вимагаючи г╕гантських кап╕таловкладень. Потр╕бне т╕льки пол╕тичне р╕шення.
Серг╕й ЛАЩЕНКО.
М╕нськ – Льв╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6746

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков