"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2009 > Тема "Душі криниця"
#1 за 03.01.2009
ХРИСТОС РОЖДА╢ТЬСЯ!
ДОРОГА ДО ХРАМУ
Под╕я, яку святку╓ цими днями увесь християнський св╕т, змальована в другому розд╕л╕ ╢вангел╕я в╕д Луки. Саме ╓вангел╕ст Лука найповн╕ше розпов╕да╓ нам про той великий день, що став днем початку нового пер╕оду в ╕стор╕╖ розвитку людсько╖ цив╕л╕зац╕╖, днем витоку ново╖ якост╕ у вза╓мов╕дносинах Бога з людьми, днем зачину Нового Запов╕ту... “╤ трапилося тими днями, – вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. Цей перепис перший в╕дбувся тод╕, коли владу над Сир╕╓ю мав Кв╕р╕н╕й. ╤ вс╕ йшли записатися, кожен у м╕сто сво╓. П╕шов теж ╕ Йосип ╕з Гал╕ле╖, з м╕ста Назарета, до Юде╖, до м╕ста Давидового, щоб йому записатись ╕з Мар╕╓ю, ╕з ним зарученою, що була ваг╕тна. ╤ сталось, як вони були там, то настав ╖й день породити. ╤ породила вона свого перв╕стка Сина, ╕ Його сповила, ╕ до ясел поклала Його, – бо в за╖зд╕ м╕сця не стало для них... А в т╕й сторон╕ були пастухи, як╕ пильнували на пол╕, ╕ н╕чно╖ пори вартували отару свою. Аж ось ангел Господн╕й з’явивсь коло них, ╕ слава Господня осяяла ╖х. ╤ вони перестрашились страхом великим... Та ангел промовив до них: «Не лякайтесь, бо я ось благов╕щу вам рад╕сть велику, що станеться людям ус╕м. Бо сьогодн╕ в Давидов╕м м╕ст╕ народився для вас Спаситель, Який ╓ Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме». ╤ ось раптом з’явилася з ангелом сила велика Небесного в╕йська, що Бога хвалили й казали: «Слава Богу на висот╕, ╕ на земл╕ мир, у людях добра воля!». ╤ сталось, коли ангели в╕д╕йшли в╕д них в небо, пастухи зачали говорити один одному: «Ход╕мо до В╕фле╓ма й побачимо, що сталося там, про що спов╕стив нас Господь». ╤ п╕шли, посп╕шаючи, ╕ знайшли там Мар╕ю та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала. А побачивши, розпов╕ли про все те, що про Цю Дитину було ╖м зв╕щено. ╤ вс╕, хто почув, дивувались тому, що ╖м пастухи говорили... А Мар╕я оц╕ вс╕ слова збер╕гала, розважуючи у серц╕ сво╖м. Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як ╖м було сказано...”. Сьогодн╕, в дн╕ свята, християни в╕тають один одного словами: “Христос рожда╓ться! Слав╕мо Його!”. Але чи розум╕╓мо ми ╕стинний зм╕ст цього прив╕тання? Чи не перетворилось воно у нехитру констатац╕ю ╕сторичного факту, що стався понад 2000 рок╕в тому в Палестин╕? Чи захову╓мо в серц╕ сво╓му духовну суть цього християнського прив╕тання? Христос рожда╓ться... Як часто за святковою метушнею – мигот╕нням р╕здвяно╖ ялинки, театром вертепу, сп╕вом колядок, – вив╕трю╓ться с╕ль, забува╓ться глибинна суть самого свята. Христос рожда╓ться! Та╓мниця в╕д в╕к╕в ╕ род╕в – Христос В НАС! Ось нова рад╕сть. Ось та рад╕сть, яко╖ не бувало й не буде, допоки не народиться В НАС Христос. Допоки не з’явиться В НАС в╕ра смиренна, що веде до любов╕. Допоки не народиться В НАШИХ СЕРЦЯХ оте “дитя чолов╕чо╖ стат╕”, помазаник Божий, який в╕д Отця родиться в т╕л╕ церкви Духом Святим. Як пише про це апостол Павло: “Та╓мниця, захована в╕д в╕к╕в ╕ покол╕нь, а тепер виявлена Його святим, що ╖м Бог захот╕в показати... а вона – Христос у нас, над╕я слави!” В╕домий в╕рним уривок Святого Письма, що зазвичай чита╓ться п╕д час Богородичних свят, зак╕нчу╓ться словами: “╤ сталось, як В╕н [Христос] це говорив, одна ж╕нка з народу св╕й голос п╕днесла й сказала до Нього: «Блаженне лоно, що Тебе носило, ╕ груди, що годували Тебе!». А В╕н в╕дказав: «Отож, блаженн╕ т╕, хто слуха╓ Божого слова, й дотриму╓ться його!». Ось в╕н, ╕стинний зм╕ст р╕здвяного прив╕тання “Христос рожда╓ться – слав╕мо Його”. Христос в╕рою рожда╓ться в нас! Слово Боже, духовний закон невипром╕нювання зла ста╓ плоттю, т╕лом, вт╕лю╓ться в церкв╕ праведник╕в ╕ народжу╓ неречовинну силу – вселенську енерг╕ю благодат╕, яка в╕дкрива╓ в нас внутр╕шн╕й потенц╕ал боголюдини. В╕ра – над╕я – любов. Найсолодше смирення Христове – в╕ра правдива, що Духом Святим народжу╓ться в серц╕ самозречному, – да╓ нам над╕ю слави. Вона ╓ т╕╓ю “дорогою простою”, що веде в царство любов╕, царство Боже. Вона ╓ тим станом душ╕, коли в╕дкрива╓ться джерело Сили, ╕ йде царювати Любов. Коли в з╕бранн╕ праведник╕в – громад╕ тих, хто шука╓ правду, а в╕дтак ╕ знаходить ╖╖ в ╤сус╕ Христ╕ (у в╕р╕ смиренн╕й, в житт╕ по любов╕, в науц╕ невипром╕нювання зла), – не на словах, а на д╕л╕ почина╓ царити Христос, ведучи нас до Отця, роблячи серця наш╕ оселею благодат╕... Христос рожда╓ться! Слав╕мо Його!
Прото╕╓рей Олег Ведмеденко. www.vedmedenko.org
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2009 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6728
|