Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4506)
З потоку життя (7297)
Душі криниця (4200)
Українці мої... (1691)
Резонанс (2214)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1857)
Крим - наш дім (1208)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (246)
Бути чи не бути? (406)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (238)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ОСТАНН╤Й АНГЕЛ НА ЗЕМЛ╤
В╕йна – то перев╕рка на м╕цн╕сть, на милосердя, на готовн╕сть подолати св╕й страх…


ПО ТОЙ Б╤К НЕМА╢ ЛЮДЕЙ, ВОРОГ Г╤РШИЙ ЗА ЗВ╤РА
КОМАНДИРИ НАШО╥ ПЕРЕМОГИ: ╤ван Медведюк, заступник комбата 60 ОМБр…


88% УКРА╥НЦ╤В НА РЕФЕРЕНДУМ╤ П╤ДТРИМАЛИ БИ ВСТУП ДО ╢С, 86% - ДО НАТО
Про це св╕дчать результати соц╕олог╕чного опитування, яке провела соц╕олог╕чна служба Центру...


«НА ПОСАД╤ ГЕТЬМАНА КУЛЬТУРИ Я Д╤ЯВ БИ РАДИКАЛЬНО»
Олег Скрипка, музикант, л╕дер гурту «ВВ»…


СЕРГ╤Й ШЕЛУХ╤Н — ОБОРОНЕЦЬ УКРА╥НСЬКО╥ НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ ╤ДЕ╥
Активним членом укра╖нського руху Серг╕й Шелух╕н став ще у 1905 роц╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2008 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 26.12.2008
СПОД╤ВАЛАСЬ ПОВЕРНУТИСЯ...

ДЖЕРЕЛА

29 грудня - 120 рок╕в в╕д дня народження Галини Журби (1888-1979), укра╖нсько╖ письменниц╕.
На жаль, точно простежити ╖╖ житт╓вий шлях неможливо. Вона сама писала: «Дв╕ч╕ починаю писати свою автоб╕ограф╕ю ╕ дв╕ч╕ ╖╖ втрачаю. Остання згор╕ла у варшавськ╕й пожеж╕».
Справжн╓ пр╕звище письменниц╕ - Домбровська Галина Маврик╕╖вна (по чолов╕ков╕ - Нивинська). Галина Журба - це л╕тературний псевдон╕м. Вона народилася на хутор╕ Олександр╕я, поблизу села Собол╕вка (В╕нниччина) в заможн╕й с╕м’╖. Мати належала до ополяченого укра╖нського роду Копистенських. Маючи чотирьох д╕тей, вона не обмежувалася домашн╕ми обов’язками, - вела активне життя, мала багатьох шанувальник╕в.
Умови виховання могли б зробити з Галини Домбровсько╖ типову панночку-шляхтянку - осв╕ту вона здобула домашню, вм╕ла грати на фортеп╕ано, знала польську ╕ французьку мови, хоча ╕ не цуралася укра╖нсько╖. Але в н╕й була закладена велика житт╓ва енерг╕я. Д╕вчина мала змогу добре придивитися як до панського життя з його ви╖здами, з верховою ╖здою, п╕кн╕ками, так ╕ до зворотного його боку - з життям прислуги ╕ сценами ╖╖ покарань. Жад╕бно слухала с╕мейн╕ перекази, захоплювалась укра╖нською мовою, вивчала побут селян. З дитячих рок╕в майбутню письменницю зачаровувала природа, що ╖╖ оточувала. Писати почала ще у батьк╕вському дом╕. Двадцятир╕чною в Одес╕ у 1909 роц╕, де на той час мешкала, видала першу свою книгу «З життя», до яко╖ вв╕йшли ш╕сть опов╕дань: «В степу», «Спов╕дь», «Жарти», «Вовченя», «В тайз╕», «Студент». Теми опов╕дань взят╕ з народного життя. Спадщина Галини Журби, хоч ╕ не велика, але належить всесв╕тн╕й скарбниц╕ художнього слова.
У с╕чн╕ 1912 року при╖хала до Ки╓ва, оселилася в готел╕ «Ерм╕таж», де ╖╖ т╕тка Натал╕я С╕пайло була управителькою. Навчалася друкувати на машинц╕. Згодом отримала посаду машин╕стки в польському техн╕чному бюро «Лодинський ╕ син». Друкувалася в журнал╕ «Укра╖нська хата», який на той час був революц╕йною трибуною молодих письменник╕в.
У Ки╓в╕ познайомилася з Микитою Шаповалом, Борисом Лазаревським, ╤ваном Карпенком-Карим. Наприк╕нц╕ травня 1914 року повернулася додому на хут╕р. Там в╕д батька почула про в╕йну (Австр╕я оголосила в╕йну Серб╕╖). У цей важкий час м╕ж трьома селами: Собол╕вкою, Поб╕ркою й Бр╕дком - серед густого л╕су в пуст╕й хатин╕ потай в╕дкрила для селян читальню.
Повернувшись до Ки╓ва, д╕зналася про розгром «Укра╖нсько╖ хати». Навесн╕ 1915 року Галина Журба разом з╕ сво╓ю подругою Явдошкою Кв╕ткою в╕дкрили «Первое Киевское бюро переписки на машине и переводов на всех языках». Люди р╕зних нац╕ональностей, культур, профес╕й йшли до них з ус╕лякими перекладами, л╕тературними творами, дописами. Та через дек╕лька м╕сяц╕в бюро збанкрутувало. Тод╕ Галина Журба, щоб заробити на життя, змушена була вчителювати.
Найтяжчим ╕ найтраг╕чн╕шим роком для письменниц╕ виявився 1917-й: уноч╕ 29-30 вересня у сво╖й хат╕ був закатований нев╕домими вбивцями ╖╖ батько. Але й п╕сляво╓нн╕ роки також виявилися дуже важкими: нестача грошей, злидн╕. П╕сля роботи у «Всевидат╕» Галина Журба, з пилкою ╕ сокирою за плечима, ходила по дворах рубати дрова. ╥╖ редакторська м╕сячна платня складала 500 карбованц╕в, ╕ ст╕льки ж коштував фунт хл╕ба на базар╕. Тому, щоб хоч якось вижити, письменниця ╕ змушена була виконувати грубу чолов╕чу роботу. Та важке життя не в╕двернуло Галину Журбу в╕д л╕тератури.
Задумала видавати л╕тературний журнал «Музагет». На жаль, вийшла перша (╕ остання) сол╕дних розм╕р╕в книжка з портретами Тичини, Загула, Ярошенка. Невдовз╕ за письменницею почали сл╕дкувати. Д╕знавшись про це, залишила «Всевидат» ╕ к╕лька дн╕в переховувалась у л╕совому будиночку, недалеко в╕д Ки╓ва.
Повернувшись, Галина Журба застала м╕сто зруйнованим, людей - переляканими. Поляки залишали м╕сто. Д╕знавшись, що сестра Ядв╕га з чолов╕ком ╕ сином вже на станц╕╖, письменниця посп╕шила туди. ╤з собою вона взяла лише особист╕ листи та зубну щ╕тку, гадала, що через м╕сяць повернеться. Але того дня вона залишила Укра╖ну назавжди.
Спершу жила в ╢вроп╕, пот╕м - у США, де не полишала активно╖ творчо╖ д╕яльност╕.
Жила самотньо у Ф╕ладельф╕╖ у т╕сному помешканн╕ небезпечного крим╕нального району. У мандрах розгубила б╕льш╕сть сво╖х твор╕в, але перед самою смертю ще пробувала писати. ╥╖ поховали на кладовищ╕ у Баден-Бруку.
Галина Журба завжди п╕дкреслювала, що вона - укра╖нка, хоч за хрещенням була полькою. В╕дкриваючи для себе цю особист╕сть, не можна не бути враженим ╖╖ талантом, мужн╕стю, житт╓любством. Хоча псевдон╕м вона носила дуже сумний - Журба.
П╕дготувала В╕ктор╕я ГОЛОВК╤НА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2008 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6713

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков