"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2008 > Тема "Душі криниця"
#48 за 28.11.2008
ЗАБУВШИ СЛОВО Р╤ДНЕ
Про тенденц╕ю вживати кальки з рос╕йсько╖ в мов╕ наших ЗМ╤ (Продовження. Поч. у № 45-47).
Як╕ розв’язки пропону╓ укра╖нська мова зам╕сть кальки зводитися до чого? Погляньмо на приклади: «Якщо нац╕ональн╕ ╕де╖ зводяться лише до нац╕ональних страв (треба: сходять лише на нац╕ональн╕ страви), то так ╕ говор╕мо: «нац╕ональна страва», а не «нац╕ональна ╤дея» (Розбудова держави. - 2006. - № 1 - 6. - С. 7); «Ще одна особлив╕сть виборчо╖ кампан╕╖ зводитиметься ось до чого (треба: полягатиме ось у чому)» (Укра╖на. - 2007. - № 6 - 7. - С. 11). Навчатися чому. Приклад, який розкрива╓ суть так звано╖ граматично╖ кальки: попри те що компоненти вислову ╓ питомими, спос╕б зв’язку м╕ж ними - чужий, невластивий наш╕й мов╕. Таку помилку (хибну форму керування) засв╕дчують не лише д╕╓сл╕вно-╕менн╕ сполуки типу навчатися чому (треба: навчатися чого); хвор╕ти чим (треба: хвор╕ти на що). Пор.: багатий чим (треба: багатий на що); у в╕дпов╕дност╕ з чим (треба: у в╕дпов╕дност╕/в╕дпов╕дно до чого). «За роки й десятил╕ття принижень ми не навчилися н╕чому (треба: не навчилися н╕чого), що наблизило б нас принаймн╕ до найпрост╕шо╖ модел╕ цив╕л╕зовано╖ кра╖ни» (Укра╖на. - 2007. - № 6 - 7. - С. 4). Необх╕дний/необх╕дн╕сть. Ф╕лософська категор╕я «необх╕дне» («необх╕дн╕сть») переда╓ законом╕рний зв’язок м╕ж речами ╕ явищами. У значно б╕льш поширених неспец╕альних (тобто позбавлених стосунку до методолог╕╖) контекстах ╕деться про потребу, про те, що потр╕бно: «Перший ╕, мабуть, найважлив╕ший чинник, необх╕дний (нормативн╕: потр╕бний) для усп╕шно╖ [╓вропейсько╖] ╕нтеграц╕╖, - вза╓морозум╕ння ел╕т, якого в нас нема╓» (День. – 25.07.2008. - С. 4); «Дбати про вдосконалення метод╕в землеробства тою м╕рою, як це робили н╕мц╕, для них [рос╕ян] не було житт╓вою необх╕дн╕стю» (нормативно: потребою) (Розбудова держави. - 2006. - №1 - 6. - С. 13). Обумовлювати/обумовлений. Калькування рос╕йського д╕╓слова «обусловливать» призводить до нерозр╕знення близькозвучних укра╖нських лексем - обумовлювати (тобто застер╕гати) ╕ зумовлювати (спричиняти). Вживання д╕╓слова «обумовлювати» у причиново-насл╕дкових контекстах ╓ помилкою, адже засобами укра╖нсько╖ мови передають форму чужого слова без огляду на те значення, яке ма╓ гаданий в╕дпов╕дник у наш╕й мов╕. Наприклад, «Складн╕сть законотворчо╖ д╕яльност╕, що обумовлена (треба: яку зумовлено) високим р╕внем в╕дпов╕дальност╕ ╖╖ суб’╓кт╕в перед народом,... п╕дтверджу╓ доц╕льн╕сть … друго╖ палати парламенту...» (Дзеркало тижня. - 28.06 - 04.07.2008. - С. 4). Представляти(ся). Найпоширен╕шу помилку, пов’язану з уживанням кальки представляти(ся), зумовлено або незнанням, або нехтуванням укра╖нського в╕дпов╕дника в╕дрекомендовуватися) - у ситуац╕╖, коли певна особа знайомить когось з╕ сво╖м другом, приятелем, товаришем, родичем, колегою або сама знайомиться з кимсь: «Губернатора представили (треба: в╕дрекомендували) в п’ятницю» (2000. - 18 - 24.02.2005. – С. 1); «Пояснення кап╕тана м╕л╕ц╕╖, який не побажав (не схот╕в. - А. В.) представитися (треба: в╕дрекомендуватися), що машину затримано через в╕дсутн╕сть талона на техогляд..., звучало... не зовс╕м переконливо» (Коментар╕. - 25.07.2008. - С. 5). Ут╕м, трапляються й ╕нш╕ випадки, наприклад: «У парламент╕ ╕нтереси албанц╕в представля╓ (треба: обстою╓; захища╓) Парт╕я демократичного процв╕тання албанц╕в Македон╕╖» (Слово Просв╕ти. - 17 - 23.07.2008. - С. 9).
Анатол╕й ВЕНЦКОВСЬКИЙ. («Л╕тературна Укра╖на»).
(Дал╕ буде).
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2008 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6602
|