Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2008 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 28.11.2008
ДО КРИМУ — ВЖЕ НЕ ПО С╤ЛЬ, А ПО С╤РКОВОДЕНЬ?

Про ╤вана Кравчука я вперше прочитав у «Кримському майдан╕» («КС» в╕д 18.04.2008 року). Його зам╕тка називалася «А паливо – поруч…», ╕ йшлося у н╕й про можливе використання чорноморських поклад╕в с╕рководню. Це, на думку ╤вана Лук’яновича, сутт╓во зменшило б енергетичну залежн╕сть Укра╖ни в╕д Рос╕╖. Розпов╕в кримчанин ╕ про перед╕стор╕ю цього питання:
«Близько сорока рок╕в тому, у 1960-х роках, коли я був на засланн╕ в ╤ркутськ╕й област╕, доля звела мене з людиною, яка вивчала це питання. Я теж тод╕ трохи займався винах╕дництвом, але головний ╕нженер нашого заводу сказав, що не дасть ходу мо╖й ╕де╖, якщо в╕н не стане сп╕вавтором винаходу. Я вир╕шив ризикнути ╕ зробити все самотужки. Саме для цього ╕ по╖хав в ╤ркутськ, там познайомився з людиною, яка входила до групи ентуз╕аст╕в, що з власно╖ ╕н╕ц╕ативи працювала в Одеськ╕й област╕ над розробкою винаходу, за допомогою якого було б можливе використання с╕рководню як енергонос╕я, як дешевого палива. В╕н мен╕ розпов╕в, що чорноморських поклад╕в вистачить дуже надовго. Ще один важливий пункт на користь цього енергонос╕я – еколог╕чна чистота.
М╕й випадковий знайомий розпов╕в, що вони нав╕ть робили деяк╕ досл╕ди у цьому напрямку, як╕, на жаль, виявилися не зовс╕м вдалими. Спостер╕гач╕ ж, за його словами, ставилися до ╖хньо╖ групи дуже недоброзичливо, тому коли досл╕ди провалилися, то на ╖хн╕й розробц╕ поставили хрест, а ╖х розкидали по р╕зних куточках Союзу…».
Мене тод╕ зац╕кавила не так сама тема використання с╕рководню, як те, що ц╕кавиться нею наш читач, до того ж колишн╕й пол╕тв’язень, а, може, просто депортований… Сут╕ це не зм╕ню╓; пан Кравчук м╕г би багато розпов╕сти про життя репресованих укра╖нц╕в у ╤ркутськ╕й област╕. Саме з ц╕╓ю метою я ╕ зв’язався з ним за допомогою редакц╕╖.
Був при╓мно вражений, що ╤ван Лук’янович вперто хоче поставити с╕рководень на службу людству, не шукаючи при цьому жодних вигод для себе. Подумав, що йому, нефах╕вцев╕, це буде зробити украй важко. Запропонував йому сво╓ сприяння. Мовляв, при╖зд╕ть до Львова, а я тут спробую звести з кимось ╕з фах╕вц╕в. Або ж допоможуть, або ж заспокоять: «Ваша ╕дея хибна тому-то й тому-то…».
На щастя, пан Кравчук ма╓ р╕дню на Р╕вненщин╕, тож пров╕дуючи ╖х, за╖хав до Львова. Я вже знав, до кого його вести. Наш невтомний популяризатор у Львов╕ Володимир Степанович ╤ванишин, за зб╕гом обставин, ╓ й головним геологом «Укрнафтогаз╕нвесту». Нафта, с╕рководень… Очевидно, це сум╕жн╕ теми – так я вир╕шив.
* * *
…Скор╕ше Дн╕про пот╕к би назад, на Смоленщину, ан╕ж Володимир Степанович в╕дмовив би нам у прийом╕! Видно, що зайнятий, але двох в╕дв╕дувач╕в, що звалилися на нього, як сн╕г на голову, прийняв з максимальними почестями та ще й з кавою. Мабуть, тому, що й сам «св╕тличанин», людина ╕з загостреним почуттям причетност╕ до всього, що в╕дбува╓ться в Укра╖н╕.
Пан ╤ванишин довго ╕ уважно слухав розпов╕дь «кримського гостя». По ходу розмови робив деяк╕ зауваження, що стосувалися науково╖ терм╕нолог╕╖, з’ясовував т╕ чи ╕нш╕ детал╕…
Врешт╕-решт, заявив, що фах╕вц╕ з ╤нституту с╕рки могли б краще оц╕нити пропозиц╕╖ ╤вана Лук’яновича. Тут теж стала в пригод╕ наша «св╕тличанська» мережа. Колись я писав про 92-р╕чного ветерана КПЗУ ╕, напевно, нашого найстар╕шого передплатника в Укра╖н╕ – Дмитра Матердея. Пригадали, що його плем╕нник працю╓ в ╤нститут╕ г╕рничо-х╕м╕чно╖ промисловост╕.
Сьогодн╕ вже п╕зно, а завтра Ярослав Анан╕йович Матердей займеться нашим питанням. Як чудово усв╕домлювати, що св╕т не без добрих людей!
* * *
…Наступного дня о 10.00 ми вже були б╕ля «Г╕рх╕мпрому» або «╤нституту с╕рки», як дехто назива╓ його за старою звичкою. Охорона пов╕домила, що Ярослава Матердея ми чека╓мо даремно, бо в╕н у в╕дпустц╕. Однак Ярослав Анан╕йович дов╕в, що льв╕в’яни можуть бути небайдужими людьми, якщо йдеться про ц╕кав╕ пропозиц╕╖ кримських подвижник╕в. Уважно вислухав нас ╕… орган╕зував зустр╕ч ╕з самим ╤ваном ╤вановичем Зозулею, академ╕ком Академ╕╖ г╕рничих наук Укра╖ни!
Не дуже ми спод╕валися, що людина такого рангу зможе прид╕лити нам багато часу. Проте, помилилися. ╤ван ╤ванович ╕ слухав уважно, ╕ свою точку зору викладав так, щоб ми все зрозум╕ли:
- Все, про що ви говорите, ╤ване Лук’яновичу, правда. С╕рководень ╓ не лише на дн╕ моря, а нав╕ть у глибоких озерах. В СРСР займалися ц╕╓ю програмою… Ми мали колись установку, яка розд╕ляла с╕рководень на водень ╕ с╕рку. Водень – це вже дуже ц╕нна енергетична сировина! В принцип╕, щоб в╕д с╕рководню д╕йти до с╕рки – це дуже в╕домий цикл, тут нема╓ жодних проблем.
Сьогодн╕ с╕рку отримують в Рос╕╖, Казахстан╕, Узбекистан╕… Нав╕ть в Кременчуку – у нас в Укра╖н╕, тобто там, де ╕з земл╕ видобувають газ. Там неодм╕нно буде с╕рководень!
У процес╕ очищення нафти ╕ газу в╕д с╕рководню отриму╓ться с╕рка. Коли ╖╖ палити, вид╕ля╓ться багато тепла. Це перша стад╕я отримання с╕рчано╖ кислоти. В деяких кислотних цехах стоять генератори, ╕ можна отримувати електроенерг╕ю. Пот╕м до SО2 дода╓мо воду ╕ отриму╓мо с╕рчану кислоту. До реч╕, саме в Криму, в Армянську ми разом з н╕мцями буду╓мо величезний завод – на 660 тисяч тонн кислоти на р╕к!
Те, що с╕рководень ╕ с╕рка ╓ ц╕нною енергетичною сировиною – факт незаперечний. Те, що ╖х в природ╕ дуже багато, теж факт.
Три роки тому до нас звернулися казахи. Справа в тому, що ми колись були Всесоюзним ╕нститутом с╕рки – нас вважають визнаними авторитетами у ц╕й галуз╕… Казахи запитали – як можна знищувати 1 млн. тонн с╕рки на р╕к? Вони будують нафтопереробний завод, де буде перероблятися 54 млн. тонн нафти. При очищенн╕ нафти буде утворюватись дуже багато с╕рки… Ми шукали р╕зн╕ способи ╖╖ знищення ╕ не знайшли. Але запропонували ╖м… накопичувати с╕рку. Ви ж подив╕ться, що робиться в св╕т╕! Нафта вичерпу╓ться… Вже й землю використовують для вирощування енергетично╖ сировини; ви ж чули про р╕пак? Друге: кожен 5-й мешканець нашо╖ планети – кита╓ць. А китайц╕ вже не хочуть харчуватися лише рисом. Прагнуть, як ╕ ми, харчуватися р╕зноман╕тно. Активно будують у себе заводи з виробництва м╕ндобрив. ╤ що в результат╕?
У грудн╕ минулого року ц╕на на с╕рку в Укра╖н╕ була 50 долар╕в за тонну. У травн╕ 2008 року вона п╕дскочила до 200 долар╕в. А вл╕тку вже становила 400 долар╕в! Почала зростати ц╕на на кал╕й, фосфорити, на все, що йде на виробництво м╕ндобрив.
К╕лька рок╕в тому с╕рка н╕кому не була потр╕бною. Нав╕ть зайвою… Ми з Казахстану брали ст╕льки, ск╕льки нам треба. А тепер за не╖ потр╕бно платити велик╕ грош╕! Д╕ставати с╕рководень з дна моря – ще вчора це було не актуально. А ось стосовно завтрашнього дня – зар╕катися не будемо…
З одного боку, посп╕шати не треба; с╕рководень н╕куди не д╕неться. Але проводити науково-досл╕дну роботу, в╕дпрацьовувати технолог╕╖ – можна ╕ нав╕ть необх╕дно.
Не виключаю, що згодом хтось зац╕кавиться вашим винаходом… Проте, досл╕джуючи цю справу, необх╕дно триматися якогось оптимуму. Щоб не нашкодити морю.
* * *
Коли ми поверталися додому, ╤ван Лук’янович розпов╕в мен╕ про св╕й внесок в еколог╕ю Криму. Виявля╓ться, за останн╕ тридцять рок╕в в╕н висадив у горах понад 10 тисяч саджанц╕в! Якби все це з╕брати докупи, то вийшло б 5 гектар╕в л╕су!
Що змусило репресованого укра╖нця займатися ц╕╓ю справою? Для кого в╕н садить молод╕ сосонки, ту╖, кипариси, ял╕вець? Хто милуватиметься не зовс╕м типовими для кримських л╕с╕в бер╕зками, модринами, смереками?
Все залишиться людям – вважа╓ ╤ван Лук’янович. Мальовнич╕шим стане Крим, отже, багатшою буде ненька-Укра╖на. Довг╕ роки в╕н був в╕д╕рваний в╕д не╖… Надто довго мр╕яв про Незалежн╕сть, аби тепер ось просто так марнувати дорогоц╕нний час…
Ми йшли вулицями Львова, ╕ я в╕дчував, як оцей л╕тн╕й укра╖нець ╕з селища Сонячног╕рського в мо╖х очах вироста╓ до розм╕р╕в велета, титана. То н╕чого, що осв╕ти браку╓. Зате ╓ у сина р╕вненсько╖ земл╕ одна дуже хороша риса – Небайдуж╕сть.

Серг╕й ЛАЩЕНКО.
м. Льв╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2008 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6596

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков