Версiя для друку Обговорити в форумi

Попри спротив активістів проросійських та лівих організацій, у Криму теж ушановували жертв Голодомору 1932-1933 років.

Упродовж останнього тижня у селах Цілинне, Мирнівка, Побєдне, Ясна Поляна, Пахарівка, Ізумрудне Джанкойського району відкрили меморіальні знаки, присвячені пам’яті жертв Голодомору в Україні. Маленькі, дуже прості і невибагливі, ці пам’ятники збудували самі селяни. Деякі з них, повоєнні переселенці з українських регіонів, самі пережили Голодомор чи втратили рідних. А дехто ще пам’ятає, як втікачі з південних областей тодішньої Української РСР, прорвавшись через загороджувальні загони НКВС, сотнями і тисячами помирали на вулицях кримських сіл і міст.
У часи Голодомору Крим був у складі Російської РФСР і тут голоду дивним чином не було, хоч більша частина півострова перебуває у тій самій кліматичній зоні, що й Одещина, Херсонщина і південь Запоріжжя.
Тим не менш, тисячі людей у Криму померли від голоду, а оскільки це були немісцеві, то й могили їхні не збереглися, розповів перший заступник Постійного Представника Президента України в Криму Євген Драп’ятий.
За ініціативою Представництва Президента, в Криму побувала Свічка пам’яті, попри те, що місцеві комуністи намагалися зірвати акції із вшанування жертв Голодомору.
У селі Цілинне їм вдалося вивести на пікет 20 осіб, а в Сімферополі, де у переповненому залі Кримського Українського театру відбулася прем’єра спектаклю «Маршрут товариша Сталіна», комуністи разом із «вітренківцями» на мітинг вивели не більше півсотні прихильників. Стільки ж лівих мітингували проти вшанування пам’яті загиблих і в Севастополі.
Півтисячі севастопольців і моряків українського флоту в суботу провели жалобний мітинг і запалили свічки. Глава севастопольської адміністрації Сергій Куницин заявив під час заходу, що Голодомор завжди буде страшним нагадуванням: будь-яка політика, яка вимагає людських жертв, – аморальна, антинародна і злочинна. Він закликав не політизувати трагедію, наголосивши, що «голодне лихоліття» 1933-го – не просто історичне минуле, «а незагоєна фізична і духовна рана народу».
У ці дні у християнських храмах усіх конфесій, а також у всіх мечетях півострова пройшли поминальні молебні.
http://www.radiosvoboda.org/Content/Article/1352281.html

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2008 > Тема "З потоку життя"