Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 21.11.2008
ГОЛОДОМОР У ТАВР╤╥, АБО ЦВИНТАР╤ БЕЗ ХРЕСТ╤В

ПАМ’ЯТЬ

С╕мдесят п’ять рок╕в тому в Укра╖н╕ в╕дбувся найб╕льший в ╕стор╕╖ людства геноцид проти власного народу, створений за вказ╕вкою московського тотал╕тарного б╕льшовицького режиму штучним голодом – Голодомор, у насл╕док якого, за р╕зними даними, загинуло в╕д 7 до 10 млн. укра╖нц╕в. У цей же час, як ми зна╓мо, в╕дбувалися ще й репрес╕╖, депортац╕╖, вербовки на буд╕вництва комун╕зму.
Сьогодн╕ вже досл╕джено багато м╕сцевостей за ц╕╓ю тематикою. Мен╕ особисто вдалося частково досл╕дити часи Голодомору у Присивашш╕. Як у П╕вн╕чному, на теренах сучасно╖ Херсонщини в╕д зах╕дних берег╕в Азовського моря до гирла Дн╕пра по л╕вому берегу, так ╕ вздовж п╕вденного берега Сиваша у п╕вн╕чному Криму в╕д Перекопа до гирла Салгира. До революц╕╖ це була ╓дина територ╕я Тавр╕йсько╖ губерн╕╖. А п╕сля 1920 року – територ╕╖ нав╕ть р╕зних радянських республ╕к. Майже вся материкова частина колишньо╖ Тавр╕йсько╖ губерн╕╖ до 1936 року входила до складу Дн╕пропетровсько╖ област╕. А пот╕м - до Запор╕зько╖, Микола╖всько╖ областей та Херсонського округу. ╤ вже з 1944 року - до Запор╕зько╖ та Херсонсько╖ областей. Автономна Радянська Соц╕ал╕стична Республ╕ка Крим (АРСР), а п╕сля в╕йни – Кримська область, до 1954 року входила до РРФСР (Рос╕йська Радянська Федеративна Соц╕ал╕стична Республ╕ка). Тому так важко проводити досл╕дження, бо м╕зерн╕ св╕дчення страх╕ття Голодомору розпорошен╕ по арх╕вах.
Але все ж… Як нещодавно передав УКР╤НФОРМ, Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко, перебуваючи на Дн╕пропетровщин╕ з робочою по╖здкою, 14 вересня 2008 року взяв участь у церемон╕╖ в╕дкриття Мемор╕алу жертвам Голодомору та пол╕тичних репрес╕й. Дн╕пропетровська область у числ╕ тих, що найб╕льше постраждали в╕д голодомору. Вона втратила майже 30% свого населення. До мартирологу, який складали фах╕вц╕ державного арх╕ву Дн╕пропетровсько╖ област╕ для рег╕онально╖ Книги пам’ят╕ жертв Голодомору 1932–1933 рок╕в, ув╕йшло 65101 ╕м’я. Але це явно не повний перел╕к загублених душ. Та й певна територ╕я, особливо у Присивашш╕, майже не досл╕джена в цьому напрямку. Нема нав╕ть сл╕д╕в багатьох поховань, бо вони часто-густо були несанкц╕онован╕. А невисок╕ пагорби ╕ ледь-як╕ хрести швидко щезали. ╤нод╕ под╕бн╕ цвинтар╕ робили на ск╕фських курганах-могилах. Як згадував один археолог, у Присивашш╕ не раз доводилось робити розкопки курган╕в за допомогою бульдозер╕в. ╤ перш н╕ж добратися до ск╕фського поховання, бульдозери розкурочували могили нев╕домих цвинтар╕в без хрест╕в. А поруч стояли л╕тн╕ ж╕нки в чорному ╕ голосили, розказували, що тут, у голодовку, поховали сво╖х д╕точок. ╤ не було сил, щоб хреста поставити.
Про Голодомор ще двадцять рок╕в тому, до перебудови, розмовляли пошепки. Бо з 1930-х рок╕в ХХ стол╕ття про той голод, як ╕ про ╕нш╕, нав╕ть розмовляти було небезпечно. Але «п╕дковдрове рад╕о» працювало. «Кухонна правда» була найв╕дверт╕шою. ╤ головне – про цей геноцид укра╖нського народу цупко пам’ятають т╕, хто пережив те страх╕ття.
Зняття ╕деолог╕чних перепон ╕ анулювання секретност╕, яка була виг╕дна радянськ╕й тотал╕тарн╕й систем╕, нада╓ нам шанс по-справжньому заглибитись в ╕стор╕ю р╕дного краю, сво╓╖ мало╖ Батьк╕вщини, конкретн╕ше досл╕дити м╕сцеву ╕стор╕ю. Настав час детальн╕ше звернутися до наявних св╕доцтв, проанал╕зувати ╖х, провести на м╕сцях експертизу ╕ додатков╕ досл╕дження. ╤ не т╕льки на основ╕ документ╕в (бо, ясна р╕ч, вони в╕дсутн╕), але ╕ на спогадах окремих людей. Нав╕ть зараз, п╕сля 17 рок╕в незалежност╕, не з’ясована величезна к╕льк╕сть факт╕в Голодомору в с╕льськ╕й м╕сцевост╕ Присивашшя, у ц╕й степов╕й глибинц╕, куди ╕ в наш час не так вже й легко потрапити. До того ж, як вже зазначалось, П╕вн╕чне Присивашшя за радянських час╕в трич╕ зм╕нювало сво╓ обласне п╕дпорядкування, не враховуючи районних зм╕н. ╤ все це внасл╕док «мудрого» адм╕н╕стративного перерозпод╕лу. Можливо, саме для того, щоб приховати насл╕дки великого голоду ╕, природно, випало з╕ складу Дн╕пропетровщини. Тому завдання досл╕дник╕в – ретельно досл╕дити ус╕ факти Голодомору. А повну правду про Голодомор 1932-1933 рок╕в народ Укра╖ни д╕зна╓ться т╕льки тод╕, коли будуть досл╕джен╕ вс╕ терени, що причетн╕ до Голодомору, ╕ будуть виявлен╕ ус╕ факти щодо ц╕╓╖ катастроф╕чно╖ трагед╕╖ укра╖нського народу ХХ стол╕ття.

В╤ДОМОСТ╤ ПРО ГОЛОД У П╤ВН╤ЧН╤Й ТАВР╤╥

Голод в Укра╖н╕ на початку тридцятих рок╕в - одна з найтраг╕чн╕ших стор╕нок, яка ╕ сьогодн╕ залиша╓ться малов╕домою та маловивченою.
У прийнят╕й у 1990 роц╕ Постанов╕ ЦК Компарт╕╖ Укра╖ни «Про голод 1932-1933 рок╕в на Укра╖н╕ ╕ публ╕кац╕ю, пов’язаних ╕з ним арх╕вних документ╕в» ╓ вказ╕вка на причини, що призвели до голоду. Насамперед, йдеться про методи насильницько╖ колектив╕зац╕╖, численн╕ розкуркулювання, низьку техн╕чну базу колгосп╕в: проведення хл╕бозаготовчо╖ пол╕тики. У Постанов╕ зазначалось, що голод став трагед╕╓ю народу, насл╕дком злочинного курсу Стал╕на, його найближчого оточення (В. М. Молотов, Л. М. Каганович) та безпринципово╖ пол╕тики кер╕вництва республ╕ки (С. В. Кос╕ор, В. Я. Чубар), що не змогли протистояти стал╕нському диктату.
За п╕драхунками ╕сторик╕в, Укра╖на в результат╕ голоду 1932-1933 рр. втратила багато м╕льйон╕в людей, тобто це був справжн╕й геноцид укра╖нського народу. Документальна база про голод 1932-1933 рр. м╕зерна. Державний арх╕в област╕ ма╓ у сво╓му розпорядженн╕ фонди, як╕ т╕льки частково збереглися у районних ком╕тетах КП(б)У. Документи райвиконком╕в ╕ с╕льрад за ц╕ роки, на жаль, не збереглися. Але ╕ наявн╕ арх╕вн╕ документи та спогади очевидц╕в в╕дтворюють траг╕чн╕ стор╕нки ╕стор╕╖ голодних рок╕в у нашому кра╖.
У результат╕ масового розкуркулення та виселення за меж╕ Укра╖ни в к╕нц╕ 20-х - на початку 30-х рр. спочатку куркул╕в, а пот╕м «м╕цних» середняк╕в чисельний склад с╕льського населення р╕зко скоротився. Наступн╕ 1930-1931 рр. були б╕льш сприятлив╕, але на ц╕ роки припало масове розкуркулення та непосильн╕ хл╕бозагот╕вл╕. Майже вдво╓ скоротилась товарна маса зерна. У ц╕ ж роки пройшла по Херсонщин╕ масова колектив╕зац╕я. У допов╕дн╕й записц╕ окружно╖ роб╕тничо-селянсько╖ ╕нспекц╕╖ в наркомат╕ РС╤ УРСР в╕д 18 березня 1930 року йдеться про те, що на 10 березня «обобществлено» 75182 батрацько-б╕дняцьких ╕ середняцьких господарств або 77,3% ╕з загального числа селянських двор╕в («╤з ╕стор╕╖ соц╕ал╕стично╖ перебудови с╕льського господарства на Херсонщин╕», 1930-1941 рр., Херсон, 1959, л. 7, 121). Ц╕каво в╕дзначити, що в тих районах, де у 1932-1933 рр. було найб╕льш скрутне становище через голод, на початку 1930 року в╕дсоток колектив╕зац╕╖ був найб╕льшим. У колгоспи «заганяли, оск╕льки ╕з них легше було викачати хл╕б, н╕ж узяти в одноос╕бника». На м╕цних ╕ середн╕х хазя╖в-одноос╕бник╕в, кр╕м обов’язкових поставок, наклали «тверд╕ завдання» (╖х називали «твердозавданцями»). Невиконання загрожувало репресивними заходами. Колгоспи, як╕ не здали хл╕бозагот╕вл╕, опинялися на «чорних дошках», а ╖хн╕х гол╕в в╕ддавали п╕д суд.
У 1932 роц╕ на Укра╖ну, спустошену, нап╕вголодну, був «спущений» надм╕рний план хл╕бозагот╕вл╕. При╖зд на Укра╖ну ком╕с╕╖ ЦК ВКП(б) (Молотов, Каганович) сприяв впровадженню метод╕в репресивно╖ хл╕бозагот╕вельно╖ кампан╕╖, запанувала атмосфера страху не т╕льки серед рядових колгоспник╕в, середняк╕в, але й пом╕ж кер╕вниками та актив╕стами. Хл╕бозагот╕вл╕ супроводжувалися масовими обшуками, в╕дкриваннями ям ╕з хл╕бом та конф╕скац╕╓ю його. Так, в ╕нформац╕йному зведенн╕ по ╤ван╕вському району пов╕домлялося 10 жовтня 1930 року, що у Домузлянськ╕й с╕льрад╕ в пошуках хл╕ба у селян ком╕с╕я, «ходячи по хатах... п╕д час трусу в╕дкрива╓ та обшуку╓ сундуки та ящики, чим зчинила на м╕сц╕ трусу крик з боку селян... У солом╕ в╕дрито схований хл╕б, до 500 пуд╕в ячменю, який колгоспники сховали, щоб не в╕ддати держав╕» (ДАХО, ф., П-19, оп. 1, с. 33, л. 3). У переписц╕ Нижньос╕рогозького райкому парт╕╖ зазнача╓ться, що хл╕б заготовля╓ться «методом вилучення, при цьому буквально у к╕лькост╕ 10-20 кг, у кращому випадку 2-3 пуди» (ДАХО, ф., П-49, оп. 1, с. 33, л. 3 ). У документах заф╕ксовано висловлювання колгоспник╕в. Ж╕нки заявляли: «Хл╕ба не дамо!». У колгоспах «Червоний степ» та ╕м. Петровського колгоспники виступали ╕з заявами: «У нас забирають до останнього шматочка хл╕ба, дал╕ нам залишатися нема╓ чого у колгосп╕; хл╕ба нема╓, с╕яти н╕чим, ╕ останн╕ пуди забирають, отримати в колгосп╕ нема╓ чого, потр╕бно залишати колгоспи ╕ ╖хати куди оч╕ дивляться... Дал╕ терп╕ти не можна...» (ДАХО, ф., П-48, оп. 1, с. 33, л. 29 - 30). ╤ колгоспники т╕кали ╕з с╕л у м╕ста, хоча зд╕йснити ц╕ втеч╕ було дуже важко, тому що паспортна система, введена у к╕нц╕ 1932 року, закр╕пачила ╖х, не дозволяючи покидати м╕сця проживання.
Про надм╕рн╕ плани хл╕бозагот╕вл╕, наступ голоду св╕дчили численн╕ листи роб╕тник╕в, селян, в╕дправлен╕ у парт╕йн╕ ╕ радянськ╕ органи. Т╕льки у приймальн╕ голови ВУЦВК Г. ╤. Петровського заре╓стровано на перше п╕вр╕ччя 1931 року б╕льш н╕ж 30 тисяч лист╕в. Наркомат постачання УРСР у лютому 1931 року визначив три категор╕╖ населення, яке забезпечувалося продовольством. У Ген╕чеську на районн╕й партконференц╕╖ в с╕чн╕ 1932 року роб╕тники запитували: «Чому дають т╕льки 300 г хл╕ба?» ╕ висловлювались: «Не заважало б повернути 1927 р╕к з його кооперативним забезпеченням» (ДАХО, ф., П-116, оп. 1, с. 93, л. 7 ).
Знекровлен╕, об╕бран╕, обезлюдн╕л╕ села Укра╖ни важко пережили зиму 1931-1932 рр. У травн╕ 1932 р. Укра╖на отримала допомогу - 6,5 млн. пуд╕в зерна, ╕з них 1,5 млн. пуд╕в - борошном. П╕сля нап╕вголодно╖ зими с╕вба 1932 року затяглася. Не вистачало тяглово╖ сили, ф╕зично виснажен╕ селяни ледве виконували польов╕ роботи. На 20 травня 1932 року в республ╕ц╕ було зас╕яно трохи б╕льше половини заплановано╖ площ╕. У постанов╕ бюро Цюрупинського райкому КП(б)У 23 травня 1932 року в╕дзначалися «нездоров╕ настро╖ щодо неможливост╕ виконання план╕в с╕вби, що мотивують ослабленням тяглово╖ сили та в╕дсутн╕стю хл╕ба» (ДАХО, ф., П-137, оп. 1а, с. 3, л. 40 ). Документ соромливо маску╓ «в╕дсутн╕стю хл╕ба» ф╕зичне ослаблення землероба-селянина, колгоспника.
Наступ голоду кидався у в╕ч╕. Угорський письменник-╕нтернац╕онал╕ст Мате Залка (Лукач), який знаходився на Укра╖н╕ вл╕тку 1932 року, у щоденникових записах 11-13 червня зазначав: «Ознаки тяжко╖ хвороби наявн╕. Укра╖на, незважаючи на нормальний урожай, приречена на голод... Це - трагед╕я. Я все част╕ше гоню в╕д себе важк╕ думки: що буде? Укра╖на - ╕ голоду╓!» («Прошлое служит настоящему», с. 67).
У червн╕ 1932 року 22 райони республ╕ки зажадали додатково╖ продовольчо╖ допомоги. Вона ╖м була надана. Однак ос╕нь 1932 р. показала, що врожай низький, хл╕бозагот╕вл╕ виконан╕ лише на 41%. Зам╕сть того, щоб проанал╕зувати становище, що склалося, ╕з центру продовжували надходити директиви - посилити тиск на колгоспи, виконати план хл╕бозагот╕вл╕ будь-якою ц╕ною. Ком╕с╕я ЦК ВКП(б), очолювана Молотовим, нац╕лю╓ парт╕йн╕ й радянськ╕ органи на в╕йну ╕з селянами. У пер╕од ╕з весни 1932 року до весни 1933 року тюрми переповнилися засудженими селянами. ╤з селянських двор╕в вивозили все: ╕ хл╕б, ╕ картоплю, ╕ птицю. Траг╕чно звучать голоси колгоспник╕в... 10 с╕чня 1932 року в с. Благодатному Нижньос╕рогозького району колгоспники с╕льгоспарт╕л╕ «Победа», обговорюючи питання про хл╕бозагот╕влю, говорили: «...що з нами хочуть зробити? Адже в╕д нас останн╕й хл╕б забирають, ╕ ми залиша╓мося у становищ╕ 1921 року, ╕ будемо помирати з голоду». Це були пророч╕ слова. Колгоспник 60-ти рок╕в ╕з с. Петровка: «Я працюю в колгосп╕ близько трьох рок╕в, за цей час ╕ сорочку не заробив, ╕ шматка хл╕ба не маю... наш хл╕б вивозять...». А ж╕нки-б╕днячки заявляли: «Ми не допустимо до того, щоб голодувати, як у 1922 роц╕, а в╕зьмемо ломаки й п╕демо розбивати комори зсиппункт╕в у Верхн╕х Торгаях» (ДАХО, ф., П-48, оп. 1, с. 33, л. 27, 28 ). Документи передають нам, сучасникам, б╕ль людський, хл╕боробський. «Як тепер жити, - говорили селяни Нижньос╕рогозького району, - людей ╕ скот н╕чим кормити, а працювати заставляють. Що вони з нас вимагають хл╕б, що вони нам його давали?». «Що ми будемо здавати (хл╕бозагот╕вл╕), якщо у нас хл╕ба нема╓, а хай лише попробують прийти до мене хл╕б брати, то без голови п╕дуть ╕з двору» (ДАХО, ф., П-48, оп. 1, с. 33, л. 27). П╕д час обшук╕в, розкриття ям ╕з хл╕бом роз╕грувалися справжн╕ трагед╕╖, гинули люди. У листопад╕ та грудн╕ 1932 року Ген╕чеська районна контрольна ком╕с╕я розглядала питання про обшуки, «масов╕ труси» в 38 колгоспних дворах Юзкуйсько╖ с╕льради для вилучення хл╕ба (ДАХО, ф., П-116, оп. 1, с. 95, л. 60).
Ц╕кавими ╓ документи по Новотро╖цькому району. У постановах ╕ протоколах зас╕дань бюро Новотро╖цького райкому КП(б)У в грудн╕ 1932 року в╕дзначалося майже повне припинення хл╕бозагот╕вл╕ по одноос╕бному сектору, по «твердозавданцям» (м╕цним середнякам); план був виконаний на 31%. Припинили хл╕бозагот╕вл╕ зернорадгосп «Доренбург» та в╕вцерадгосп ╕м. Фрунзе. Постанова констату╓, що у кер╕вництва господарствами «...шк╕длив╕ думки про те, що план хл╕бозагот╕вл╕ нереальний...». 22 грудня 1932 р. райком попереджа╓: «В раз╕ протягом 5 д╕б у колгоспах «2-а П’ятир╕чка», «Червона Укра╖на» ╕м. Кос╕ора, «Ком╕нтерн» та по одноос╕бному сектору не буде потр╕бного зрушення, яке забезпечило б виконання хл╕бозагот╕вл╕, будуть притягнут╕ (ма╓ться на уваз╕ кер╕вництво колгоспами) до найсувор╕шо╖ парт╕йно╖ та радянсько╖ в╕дпов╕дальност╕» (ДАХО, ф., 11-109, оп. 1, с. 30, л. 89). А через дек╕лька дн╕в, 27 грудня 1932 року, над╕слано ще одне попередження: «У колгоспах, де буде знайдено розкрадений та прихований хл╕б, вилучити увесь наявний хл╕б без винятку» (ДАХО. ф., П-109, оп. 1, с. 30, л. 107). ╤ як в╕дпов╕дь звучить заява голови колгоспу «Радянський труд» с. Отрадовка того ж району, де хл╕бозагот╕вл╕ виконан╕ лише на 16%: «У колгосп╕ хл╕ба нема╓, а також нема розкраденого ╕ розбазареного хл╕ба... план нема╓ чим виконувати...» (ДАХО, ф., П-109, оп. 1, с. 30, л. 99 ). 1 грудня 1932 року Ген╕чеський райком розглядав справу колишнього комун╕ста Гайдамаки, який на зборах б╕дноти с. Юзку╖ заявив, що план хл╕боздач╕ нереальний, що колгоспники голодують... (ДАХО, ф., П-116, с. 95, л. 68 ). У тих же Юзкуях зав╕дуючий школою був звинувачений у тому, що орган╕зував дитячу демонстрац╕ю з гаслом: «Дайош гаряч╕ сн╕данки» (ДАХО, ф., П-116, с. 95, л. 55). Блюзн╕рськ╕ звучать слова телефонограм, переданих директорам МТС ╕ радгосп╕в Ген╕чеського району: «Припинити видачу на приварок 200-300 грам╕в, як крайня м╕ра... можна допустити видачу 50-100 грам╕в крупи в приварок» (ДАХО, ф., П-116, с. 28, л. 45, 60).
Настав страшний 1933 р╕к. Ген╕чеський, Великолепетиський, Новотро╖цький, Нижньос╕рогозький та ╕нш╕ райони л╕вобережжя нин╕шньо╖ Херсонсько╖ област╕ належали у той час Дн╕пропетровськ╕й област╕. Секретар Дн╕пропетровського обкому КП(б)У М. Хата╓вич насм╕лився висловити у сво╖х зверненнях, листах до ЦК КП(б)У ╕ Стал╕на свою думку, що в╕др╕знялася в╕д «установок» ЦК. В╕н писав С. В. Кос╕ору: «Я буквально завалений щоденними пов╕домленнями... про випадки голодно╖ смерт╕, опухання ╕ захворювання в╕д голоду. Останн╕ дн╕ все част╕ше надходять пов╕домлення про трупо╖дство ╕ людо╖дство. На 1 березня 1933 р. померло 1600 чолов╕к, а 16 тисяч - опухлих ╕ хворих». У лист╕ в╕н просив допомогти вийти област╕ з цього катастроф╕чного становища.
13 березня 1933 р. Хата╓вич направив листа ╤. Стал╕ну, де в╕дзначив Великолепетиський район серед найб╕льш потерп╕лих в╕д голоду. Секретар обкому ставить у лист╕ п╕д сумн╕в правильн╕сть л╕н╕╖ ЦК ВКП(б) ╕ РНК СРСР по хл╕бозагот╕вл╕. В╕н пише, що голод замовчу╓ться, що згадувати, говорити про нього вважа╓ться антипарт╕йним, непорядним, опортун╕стичним («1932-1933 роки на Укра╖н╕», К., 1990, стор. 59 - 60).
На пленум╕ Нижньос╕рогозького райкому КП(б)У 12 лютого 1933 р. йшлося про те, що Олександр╕вська с╕льрада виконала план хл╕бозагот╕вл╕ на 29%, у колгоспах «Широке поле», «Правда», «Трудовик» розповсюджуються чутки про голод, село настро╓не проти пол╕тики парт╕╖, треба зламати оп╕р куркульсько╖ частини села ╕ знайти хл╕б у ямах. У «Широкому пол╕» «куркульство на п╕дкр╕плення сво╓╖ аг╕тац╕╖ з’╖ло здохлу коняку» (ДАХО, ф., П-48, оп. 1, с. 73, л. 2 ). У колгосп╕ «Земельний труд» у тих, кого вважали актив╕стами, в╕дкрили ями з хл╕бом (ДАХО, ф., П-48, оп. 1, с. 73, л. 2 ). Район винен був держав╕ 13500 т хл╕ба.
В╕ктор ТУРЧИН.
м. Джанкой.
(Дал╕ буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2008 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6565

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков