Схоже, п╕сля рос╕йсько-грузинського конфл╕кту св╕т розгляда╓ Севастополь як потенц╕йну гарячу точку. П╕дсилю╓ збентежен╕сть Заходу ще й суц╕льна пол╕тична нестаб╕льн╕сть у наш╕й держав╕. З огляду на так╕ обставини, ╕ноземц╕ бувають у м╕ст╕ ледве не щодня. Цього тижня Севастополь в╕дв╕дала делегац╕я з Посольства Н╕меччини в Укра╖н╕ на чол╕ з Надзвичайним ╕ Повноважним Послом Гансом-Юргеном Гаймзетом. Позаяк дв╕ г╕лки влади, виконавча та представницька, й дос╕ працюють в автономному режим╕, ╕ноземц╕ змушен╕ зустр╕чатися з ними по черз╕. Створений щойно один на двох антикризовий ком╕тет так ╕ не зм╕г об’╓днати наших можновладц╕в. ЗМ╤ також в╕дв╕дали по черз╕ ц╕ дв╕ владн╕ установи й таки дов╕далися про мету при╖зду чергово╖ делегац╕╖: н╕мецьк╕ гост╕ ц╕кавилися соц╕ально-економ╕чним станом рег╕ону, перспективами його розвитку, загальноукра╖нськими та кримськими проблемами, вза╓мод╕╓ю влади з Чорноморським флотом Рос╕╖ та кризовими явищами, як╕ вже спостер╕гаються в рег╕он╕. Голова держадм╕н╕страц╕╖ Серг╕й Куницин розпов╕в гостям про нам╕ри створити в рег╕он╕ в╕льну економ╕чну зону, про залучення ╕нвестиц╕й та можлив╕ проблеми 2017 року. У Севастополя ╓ перспектива, - запевнили гост╕ голову держадм╕н╕страц╕╖ й попрямували в буд╕влю навпроти, до м╕ськради. Там розмова вже велася в ╕ншому ключ╕, а проблеми й перспективи бачилися п╕д ╕ншим кутом зору. Вс╕ ╕ноземц╕, хто б до нас не при╖здив, спочатку знайомляться з особливостями функц╕онування у м╕ст╕ виконавчо╖ та представницько╖ г╕лок влади, що склалися через в╕дсутн╕сть закону про статус Севастополя. Бачення перспектив м╕ста у голови м╕ськради В. Саратова теж дещо в╕др╕зня╓ться в╕д уявлень С. Куницина. Аргументи вагом╕: в╕н не якийсь там прибулець, як дехто, а зростав у рег╕он╕, пам’ята╓ радянськ╕ часи, багатовекторн╕сть розвитку м╕ста, яку, на його думку, треба й зараз розвивати. На традиц╕йному бриф╕нгу п╕д назвою “Час прессы” голова м╕ськради розкритикував спроби держадм╕н╕страц╕╖ нашвидкуруч, п╕д економ╕чну кризу, створити в╕льну економ╕чну зону. На його думку, це – справа не проста й вимага╓ глибокого вивчення. Не варто винаходити укра╖нський велосипед, якщо можна використати досв╕д С╕нгапура, Китаю тощо. Але на запозичення тамтешнього досв╕ду поки що не погоджу╓ться держадм╕н╕страц╕я. Кр╕м перемовин кер╕вництва Севастополя з ╕ноземцями, журнал╕ст╕в ще ц╕кавив стан справ у м╕ст╕ та робота створеного з двох г╕лок влади антикризового ком╕тету, який так ╕ не почав працювати. Стосовно кризи голова м╕ськради констатував, що Севастополь почина╓ потихеньку в не╖ втягуватися. ╢диний наш плюс – це в╕дсутн╕сть монопол╕ста - платника податк╕в. На щастя, в Севастопол╕ ╖х – близько 100, а найб╕льший наповню╓ бюджет лише на 1,5%. Що ж до подолання загальнодержавно╖ кризи, то в голови м╕ськради Валер╕я Саратова ╓ св╕й особистий рецепт. “Если бы я был Президентом, я бы сделал так, чтобы финансовый год, как в Америке, начинался с 1 октября». Бо починати ф╕нансовий р╕к у розпал╕ зими – подв╕йне навантаження для держави нав╕ть у позакризов╕ часи. А ще, на його думку, з такими масштабами корупц╕╖, як у нас в держав╕, ми ма╓мо надовго забути про НАТО. Журнал╕ст╕в ще ц╕кавило питання вид╕лення м╕ськрадою земл╕ перес╕чним городянам. За чинним законодавством кожен севастополець ма╓ право на отримання десяти соток земл╕. Таке законодавство треба зм╕нювати, вважа╓ п. Саратов, бо на вс╕х все одно не вистачить. “Земли изначально было мало, а сейчас и подавно, на каждого севастопольца и по одной сотке не осталось. Никто не знает, сколько ее осталось. Надо сделать ревизию и установить честный порядок...». (Й справд╕, коли вже вс╕, хто при влад╕ зараз, землю отримали, тепер рев╕з╕ю, а дал╕ по-чесному...). А краще за все – зм╕нити законодавство, аби н╕кому з городян не корт╕ло. «Я не смеюсь, когда говорю, - каже п. Саратов, - за 10 лет у нас рождается 40 тысяч детей, которые тоже имеют право на 10 соток земли. А землю нам никто не прирезает...». Схоже, городянам також не до см╕ху. Н╕чого не поробиш, таке життя, каже голова м╕ськради. «Я тоже человек. Мне тоже не нравится, когда про меня пишут на заборах, но я понимаю, что при тех правилах, которые сегодня в Украине есть, это неизбежно». На останньому сес╕йному зас╕данн╕, цього в╕вторка, депутати не п╕дтримали подання держадм╕н╕страц╕╖ на вид╕лення п’ятисот тисяч гривень на буд╕вництво укра╖нсько╖ школи-колег╕уму. В цьому нема╓ н╕яко╖ пол╕тики, запевнив голова м╕ськради. Депутати просто висловили сумн╕ви, що до нового року кошти встигнуть осво╖ти. «Лично я только – за. Украинская школа – ура! Еврейская школа – ура! Армянская школа – ура! И т. д...» - запевнив В. Саратов. Тут посадовець дещо лукавить, бо вищезгаданий довгобуд трива╓ вже с╕м рок╕в, а ще й фундаменту не видно. Й у цьому - суц╕льна антидержавна пол╕тика депутат╕в в╕д Парт╕╖ рег╕он╕в, комун╕ст╕в, «в╕тренк╕вц╕в» та представник╕в «Русского блока». На жаль, ╖х – б╕льш╕сть в м╕ськрад╕ сьогодн╕шнього скликання, й минулого, й позаминулого... Одне вт╕ша╓, що голова Севастопольсько╖ м╕ськради – поки що не Президент, а то б ми вже мали дуже ╜рунтовн╕ зм╕ни, й не лише стосовно початку ф╕нансового року... Л╕д╕я Степко. м. Севастополь.