Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (1056)
З потоку життя (3865)
Душі криниця (2265)
Українці мої... (1135)
Резонанс (944)
Урок української (859)
"Білі плями" історії (1333)
Крим - наш дім (429)
"Будьмо!" (236)
Ми єсть народ? (196)
Бути чи не бути? (41)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (122)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (106)
Смішного! (91)
Додатки
"Джерельце" (681)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДОРОГАМИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ПРОЙШОВ У КАЗАХСТАН╤ ПИСЬМЕННИК З ТУЛИ МИКОЛА МИХ-СТЕПНЯК


ОСЯГНУТИ Й ПОЛЮБИТИ
Напевно, не кожна м╕ська б╕бл╕отека в Москв╕ може похвалитися тим, що люди при╖жджають сюди за...


«ВИШИТИЙ КОБЗАР» РОЗПОЧИНА╢ МАНДР╤ВКУ ╢ВРОПОЮ
На запрошення Петра Олара ╤ван Рябчук бере участь у вишиванн╕ рушника ╓вропейсько╖ ╓дност╕. На...


ГОЛОС ЧИСТИЙ, Н╤ЖНИЙ, ПОЕТИЧНИЙ
У черкаському видавництв╕ «Брама» побачила св╕т друга зб╕рка в╕рш╕в поетеси Там╕ли...


╢ ТАКА КРА╥НА
Мен╕ важко передати вс╕ почуття, як╕ охопили мене, коли я писала в╕рш «╢ така...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:
























Гостям Севастополя






FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 31.10.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 31.10.2008
МУЗИКА ВАСИЛЯ БЕЗКОРОВАЙНОГО ПОВЕРТА╢ТЬСЯ!

ДЖЕРЕЛА

Нещодавно в актов╕й зал╕ С╕мферопольського художнього музею в╕дбулася презентац╕я навчального пос╕бника “Сонати для фортеп╕ано” та концерт, присвячений творчост╕ Василя Безкоровайного. Це свято не залишило байдужим жодного з присутн╕х, подарувавши в╕дчуття в╕ри, над╕╖, впевненост╕ у всепереможн╕й сил╕ любов╕ до ближн╕х, до р╕дно╖ земл╕. Ведучий вечора - плем╕нник композитора Богдан Безкоровайний – голова Товариства ╕мен╕ Василя Безкоровайного у С╕мферопол╕, щиро подякував В. Ю. Кунцову - голов╕ С╕мферопольсько╖ орган╕зац╕╖ парт╕╖ “Народний союз” “Наша Укра╖на”, В. Е. ╢рмакову - генеральному директору Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру, та директору С╕мферопольського художнього музею Л. В. Кудряшов╕й за допомогу у проведенн╕ заходу.
Коли нац╕я не ма╓ вожд╕в, вождями стають митц╕! Йшлося про долю Василя Безкоровайного та його сучасник╕в. Композитор народився 12 с╕чня 1880 року у Тернопол╕. З юних л╕т захопився грою на фортеп╕ано та скрипц╕, брав участь у струнному оркестр╕ г╕мназист╕в. Зак╕нчив ф╕зико-математичний факультет Льв╕вського ун╕верситету (1908) ╕ працював учителем Льв╕всько╖ г╕мназ╕╖ (1908-1910), вчився гармон╕╖ та композиц╕╖ у Мечислава Солтиса та Стан╕слава Нев’ядомського. Згодом, був учителем г╕мназ╕й м╕ст Тарнова (Польща, 1910-1911), Стан╕слава (1911-1913), Тернополя (1914-1929), Золочева (1929-1935). П╕д час педагог╕чно╖ прац╕ з 1908 року (окр╕м Тарнова), як правило, диригував хорами товариства “Боян”. З 1935 року керу╓ терноп╕льським “Бояном” та церковним хором у Львов╕ (1938-1944). Василь Безкоровайний жив ╕ творив у складн╕, тривожн╕ часи – Перша й Друга св╕тов╕ в╕йни, виживання в умовах пересл╕дування, табори в Австр╕╖ (м. Габльонц, 1944-1949). У 1949 роц╕ пере╖хав до США (Буффало), де працював професором гри на фортеп╕ано. Брав активну участь, як п╕ан╕ст, в укра╖нських юв╕лейних концертах, зокрема, пам’ят╕ Тараса Шевченка, Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, а також балетних виступах д╕тей ╕ молод╕ в Буффало та ╕нших м╕стах. У цих концертах звучала ╕ його вокальна та ╕нструментальна музика, яка виконувалася ╕ на американських концертах. Наприклад, в сер╕╖ концерт╕в музики композитор╕в слов’янських народ╕в виконували скрипков╕ твори Василя Безкоровайного: “Козаченьку, куди йдеш?” та три “Думки”, на ╕ншому – “Спомин з г╕р” та дв╕ “Думки”. А творчо оновлена “Укра╖нська р╕здвяна увертюра”, виконана оркестром Буффальсько╖ ф╕лармон╕╖ в 1956 роц╕, здобула величезний усп╕х. Ця ж увертюра усп╕шно виконувалася ╕ в Лос-Анджелес╕. У лист╕ до Василя Безкоровайного Соня Березовська писала: “Р╕здвяна увертюра” мала св╕й дебют у Сан-Фернандо Стейт коледж╕... Я рад╕ла, що могла представити красу укра╖нсько╖ коляди в такий спос╕б. Студенти, а головне, професори музичного в╕дд╕лу хот╕ли глянути на ноти ╕ дов╕датися щось про композитора. Композиц╕я вс╕м дуже сподобалася...”.
Музика Василя Безкоровайного щира, нац╕онально сво╓р╕дна, мелод╕йна. Вона близька духом ╕ зрозум╕ла нашому сучасников╕. Його творч╕сть сяга╓ кор╕нням до р╕дно╖ земл╕, вза╓мопов’язана з народним п╕сенним мелосом, хвилююча у сво╖й задушевност╕, л╕ричност╕. Д╕апазон тематики твор╕в широкий – вони то елег╕йн╕, то л╕рико-драматичн╕, то збуджено емоц╕йн╕. Напевно, ключ до л╕ризму В. Безкоровайного варто шукати також у поез╕╖ Т. Шевченка та О. Олеся. Його музика - в╕д найпрост╕ших обробок народних п╕сень до складних п’╓с для скрипки, фортеп╕ано, хор╕в, солосп╕в╕в ╕ дитячих п╕сень.
Помер Василь Безкоровайний 5 березня 1966 року в США, у м╕ст╕ Буффало, залишивши у спадок понад 350 твор╕в. Композитор Василь Безкоровайний належить до покол╕ння митц╕в, як╕ жили ╕ працювали для свого народу, але ╖хня творч╕сть з р╕зних причин була майже не в╕дома широк╕й громадськост╕. Т╕льки в роки незалежност╕ Укра╖ни вдалося в╕дродити це ╕м’я для нашо╖ культури завдяки досл╕дницько-пропагандистськ╕й д╕яльност╕ зав╕дувача культурно-осв╕тницького в╕дд╕лу В╤КЦ, заслуженого прац╕вника культури Укра╖ни Богдана Безкоровайного, який, маючи з ним сп╕льн╕ родинн╕ корен╕, орган╕зував ╕ пров╕в в Укра╖н╕ понад 30 концерт╕в його твор╕в, створив у Криму наукове товариство його ╕мен╕.
Музика В. Безкоровайного все част╕ше звучить у концертних програмах, по телебаченню ╕ рад╕омовленню. У 2002 роц╕ Нац╕ональна рад╕окомпан╕я Укра╖ни випустила перший л╕ценз╕йний компакт-диск композитора “Затремт╕ли струни”, в який ув╕йшли твори р╕зних жанр╕в для оркестру, п’╓си для скрипки та фортеп╕ано, солосп╕ви, а в 2004 р. - другий: “Народжена вогнем” ╕з записами його солосп╕в╕в у виконанн╕ заслужено╖ артистки Укра╖ни, сол╕стки Кримсько╖ державно╖ ф╕лармон╕╖ Натал╕ Безкоровайно╖. У цьому ж роц╕ у м. С╕мферопол╕ товариством було випущено перший нотний зб╕рник В. Безкоровайного ╕з дванадцяти “Укра╖нських думок” для скрипки ╕ фортеп╕ано. Його ╕м’я занесене до Сучасно╖ енциклопед╕╖ Укра╖ни (2003 р.) та Укра╖нсько╖ музично╖ енциклопед╕╖ видавництва Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни (2006 р.).
У новий нотний зб╕рник “Сонати для фортеп╕ано”, який упорядкував Б. Безкоровайний, ув╕йшли три сонати композитора, ╖хн╕й музично-естетичний анал╕з ╕ мелодичн╕ поради щодо виконання. Вони приваблюють широкою колористикою думок ╕ почутт╕в, наснажен╕ народноп╕сенними елементами, як╕ визначили не т╕льки ╖хн╕й образний зм╕ст ╕ настр╕й, а й принципи розвитку тематизму, ладо-гармон╕чне наповнення, особливост╕ фактури ╕ голосовед╕ння. Це видання стало ще одним кроком до внесення творчост╕ В. Безкоровайного у скарбницю укра╖нсько╖ музично╖ культури, збагачення концертного ╕ педагог╕чного репертуару як мистецьких, так ╕ музично-педагог╕чних навчальних заклад╕в сучасними високохудожн╕ми зразками нац╕онального
мистецтва.
На цьому мистецькому вечор╕ у виконанн╕ профес╕йно╖ п╕ан╕стки, лауреата Всесоюзного конкурсу ╕ м╕жнародних фестивал╕в Олени Карт╓л╕шево╖ прозвучали фортеп╕анний тв╕р композитора - думка соль-м╕нор та друга частина третьо╖ сонати № 3 презентованого зб╕рника. Заслужена артистка Укра╖ни, лауреат прем╕╖ АРК, сол╕стка Кримсько╖ ф╕лармон╕╖ Наталя Безкоровайна, дружина Богдана Безкоровайного, подарувала слухачам п╕сн╕ “Затремт╕ли струни” на слова Олександра Олеся, “Де ж ти, листочку?” на слова Богдана Лепкого. Прозвучала “Укра╖нська рапсод╕я” для скрипки ╕ фортеп╕ано у виконанн╕ молодого конкурсанта м╕жнародного р╕вня Олександра Шинкаренка.
Хочу подякувати орган╕заторам ц╕╓╖ презентац╕╖, адже так╕ заходи сприяють популяризац╕╖ призабутих перлин р╕дно╖ культури.

Тамара Бережна,
молодший науковий сп╕вроб╕тник
Кримсько╖ ф╕л╕╖ Науково-досл╕дного ╕нституту укра╖нознавства М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни, член Наукового товариства ╕м. Шевченка.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 31.10.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6488

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков