УКРА╥НА ПРОГРАЛА ╤НФОРМАЦ╤ЙНУ В╤ЙНУ РОС╤╥ У ВИСВ╤ТЛЕНН╤ В ЗАСОБАХ МАСОВО╥ ╤НФОРМАЦ╤╥ КОНФЛ╤КТУ В ГРУЗ╤╥.
Про це йдеться у досл╕дженн╕, яке провела анал╕тична група компан╕╖ “Pro.mova” щодо висв╕тлення ситуац╕╖ у Груз╕╖ 11 та 12 серпня найб╕льш в╕дв╕дуваними укра╖нськими ╕нтернет-ресурсами та деякими укра╖нськими телеканалами. Як йдеться у досл╕дженн╕, рос╕йськ╕ ресурси становлять б╕льше половини тих джерел, з яких користувалися ╕нформац╕╓ю щодо ситуац╕╖ в Груз╕╖ найб╕льш в╕дв╕дуван╕ укра╖нськ╕ ╕нтернет-мед╕а. Щодо телев╕з╕йних канал╕в, то тут нерос╕йськ╕ джерела також програють в ╕нформац╕йному пол╕. Зокрема, “Pro.mova” зазнача╓, що у висв╕тленн╕ ситуац╕╖ телеканалам бракувало об╕знаност╕ та збалансованост╕. Практично вс╕ значущ╕ рос╕йськ╕ джерела ╕нформац╕╖ були у той чи ╕нший спос╕б ╕нструментами в╕йськово╖ пропаганди ╕ св╕домо чи несв╕домо брали участь в ╕нформац╕йн╕й кампан╕╖ рос╕йсько╖ влади. У зв’язку з цим, експерти наголошують, що Укра╖на з ╕нформац╕йним простором, де перевагу мають рос╕йськ╕ ЗМI, була частиною поля бою. За даними досл╕дження, огляд пов╕домлень на таких ╕нтернет-виданнях як unian.net, korrespondent.net та podrobnosti.ua показав, що в середньому б╕льше половини тих джерел, з яких вони публ╕кували ╕нформац╕ю щодо ситуац╕╖ в Груз╕╖, були рос╕йськими. На korrespondent.net (ресурс з американськими акц╕онерами) рос╕йськими були 76 ╕ 55% джерел 11 ╕ 12 серпня в╕дпов╕дно (хоча 12 серпня значно зросла частка зах╕дних джерел - з 15 до 32%). Podrobnosti.ua продемонстрували 65 ╕ 58% рос╕йських джерел у вказаний пер╕од, тод╕ як зах╕дних було менше двох в╕дсотк╕в за обидва з досл╕джуваних дн╕в. Unian.net використав рос╕йськ╕ джерела у 45 ╕ 30% пов╕домлень 11 ╕ 12 серпня в╕дпов╕дно. У “Pro.mova” також зазначають, що анал╕з телесюжет╕в виявив сильну нестачу контексту та експертних оц╕нок щодо причин конфл╕кту (лише Новий канал зауважив нафтовий чинник як причину конфл╕кту м╕ж Груз╕╓ю та Рос╕╓ю), активне використання рос╕йських «суперфраз» та означень, а також п╕дтримку дисбалансу в ╕нформац╕йн╕й присутност╕ стор╕н. Позитивним анал╕тики вважають те, що канали намагалися знайти свою ун╕кальн╕сть у п╕дход╕ до висв╕тлення ╕нформац╕╖. Досл╕дники п╕дсумували, що у пов╕домленнях укра╖нських ╕нтернет-видань ╕ на телебаченн╕ браку╓ нерос╕йських джерел. Практично у жодному сюжет╕ не було коментаря м╕жнародних експерт╕в, не було даних м╕жнародних гуман╕тарних орган╕зац╕й про к╕льк╕сть жертв та постраждалих. Як наголошують експерти, ╓диною як╕сною альтернативою ставали потужн╕ м╕жнародн╕ агентства, так╕, як Reuters, AP чи AFP. Разом з цим, йдеться у досл╕дженн╕, зах╕дн╕ джерела – значно нейтральн╕ш╕ та профес╕йн╕ш╕ – не заповнили вакуум джерел в ╕нформац╕йному простор╕. Експерти пояснюють це можливою традиц╕╓ю користування рос╕йською ╕нформац╕йною ╕нфраструктурою, а також складн╕стю перекладу з ╕нших джерел, н╕ж рос╕йськ╕. “Але фактом залиша╓ться те, що профес╕йн╕ ╕ збалансован╕ зах╕дн╕ джерела були вторинними, пор╕вняно ╕з пропагандистськими пов╕домленнями з Рос╕╖”, - п╕дсумовують експерти. http://www.unian.net/ukr/news/news-267081.html