Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 08.08.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 08.08.2008
В╤КТОР ЮЩЕНКО ВИСЛОВИВ СП╤ВЧУТТЯ З ПРИВОДУ СМЕРТ╤ РОС╤ЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА О. СОЛЖЕНИЦИНА

Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко направив телеграму Президентов╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ Дмитру Медвед╓ву, в як╕й висловлю╓ сп╕вчуття з приводу смерт╕ видатного рос╕йського письменника, лауреата Нобел╕всько╖ прем╕╖ з л╕тератури Олександра Солженицина.
«В╕д ╕мен╕ укра╖нського народу ╕ в╕д себе особисто прошу передати щир╕ сп╕вчуття рос╕йському народов╕, р╕дним ╕ близьким Олександра ╤сайовича з приводу ц╕╓╖ тяжко╖ втрати», - йдеться у телеграм╕.
Президент зазначив, що твори Олександра Солженицина «В круге первом», «Архипелаг ГУЛАГ», «Один день Ивана Денисовича» стали символом боротьби з тотал╕таризмом за свободу ╕ г╕дн╕сть людини, пов╕домля╓ УКР╤НФОРМ з посиланням на сайт глави держави.
О. ╤. Солженицин помер у н╕ч на понед╕лок на 90-му роц╕ життя. За попередньою ╕нформац╕╓ю, причиною смерт╕ письменника став ╕нсульт.


Ц╕нують ╕... критикують
Рос╕йського л╕тературного г╕ганта поховали з ус╕ма державними ╕ церковними почестями на територ╕╖ Донського монастиря у Москв╕. А тим часом похвали на адресу Олександра Солженицина продовжують надходити з ус╕х к╕нц╕в св╕ту – нобел╕вському лауреатов╕ в╕ддають данину за його см╕ливий виклик тотал╕таризмов╕. Однак спадщина Солженицина, як вважа╓ багато критик╕в у св╕т╕, дуже складна ╕ суперечлива. Захоплюючись його хоробр╕стю у викритт╕ радянських репрес╕й, багато хто все ж критику╓ Солженицина за крайнощ╕ великорос╕йського шов╕н╕зму ╕ за фактичну кап╕туляц╕ю перед Володимиром Пут╕ним – уособленням тих, хто пересл╕дував його ╕ нин╕ в╕дновлю╓ стал╕н╕зм у Рос╕╖.
В╕рменський письменник Ваграм Мартиросян ма╓ неоднозначне ставлення до постат╕ Олександра Солженицина. В ╕нтерв’ю Рад╕о Свобода в╕н наголошу╓: «Кажуть, що в такий момент мовиться лише добре на адресу пок╕йного, але все ж деяк╕ з його твор╕в д╕йсно мали елементи ненавист╕ до ╕нородц╕в, прояви ксенофоб╕╖. У них прогляда╓ться його негативне ставлення до м╕грант╕в, включно з в╕рменами, що п╕дливало ол╕╖ в полум’я великорос╕йського шов╕н╕зму в сучасн╕й Рос╕╖».
Айдар Хал╕м, в╕домий татарський автор, каже, що «смерть Солженицина – тяжка втрата для людства», але, на його думку, письменник не виправдав спод╕вань м╕льйон╕в неслов’янських рос╕ян. «╤з одного боку, його вважали одним ╕з борц╕в проти стал╕нсько╖ тиран╕╖ в Рос╕╖. З ╕ншого, для нас в╕н
був оп╕куном Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Його вм╕ння критикувати ╕ засуджувати владу сяга╓ майстерност╕ Льва Толстого, але тв╕р Солженицина «Як нам облаштувати Рос╕ю» спрямований на збереження Рос╕╖ як ╕мпер╕╖».
П╕сля публ╕кац╕╖ розд╕л╕в прац╕ Солженицина «Як нам облаштувати Рос╕ю» в спецдодатку до рос╕йсько╖ газети «Комсомольська правда», де в╕н назвав Середню Аз╕ю «п╕дчерев’ям» Рос╕╖, сталася низка скандал╕в ╕ протест╕в з боку казах╕в та киргиз╕в. Унасл╕док цього «Комсомольська правда» змушена була друкувати пот╕м сво╖ вибачення перед народами Середньо╖ Аз╕╖.
Б╕лоруський ф╕лософ Алесь Анц╕пенка р╕зк╕ший в оц╕нках. ╤з приводу останн╕х праць Олександра Солженицина в╕н каже: «П╕сля публ╕кац╕╖ його есею «Як нам облаштувати Рос╕ю» я зрозум╕в, що пан Солженицин – звичайний рос╕йський ╕мпер╕ал╕ст, незважаючи на те, що в╕н з такою силою атакував тотал╕тарну систему. Для мене це видалося страшною суперечн╕стю, тому що будь-яка ╕мперська система т╕╓ю чи ╕ншою м╕рою тотал╕тарна.
╤ я побачив, яку велику суперечн╕сть пропону╓ нам пан Солженицин, коли в╕н в╕дмовля╓ б╕лорусам ╕ укра╖нцям у прав╕ на незалежн╕сть».
Укра╖нський ф╕лософ ╕ поет ╢вген Сверстюк, який був пол╕тичним в’язнем радянських табор╕в у 1970-т╕, каже, що Олександр Солженицин в╕д╕гравав визначальну роль у п╕дтримц╕ опозиц╕╖ в усьому комун╕стичному блоц╕, включно з Укра╖ною. Але дал╕ Сверстюк продовжу╓, що, на його думку, вже з середини 1970-х у Солженицина нам╕тився поворот у г╕рший б╕к. «Солженицин п╕сля Нобел╕всько╖ прем╕╖ знизився ╕ опустився в╕д тих великих проблем протистояння з ╕мпер╕╓ю зла до проблем рос╕йсько-╕мперських.
╤ в╕н знизився не т╕льки в наших очах – в╕н дуже знизив св╕й ╕м╕дж в очах св╕тово╖ громадськост╕. Бо за кожним його словом стежили, ╕ було розчарування за розчаруванням», – зауважу╓ ╢вген Сверстюк.
А ще у св╕т╕ згадують, що в той час, коли Солженицин сварив Зах╕д за п╕дтримку оц╕нок Голодомору в Укра╖н╕ як «геноциду» ╕ називав це «дурною байкою», американський президент Джордж Буш у Ки╓в╕ клав кв╕ти до пам’ятника жертвам Голодомору.
http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1188956.html

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 08.08.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6206

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков