Саме так переклада╓ться з древн╓╓врейсько╖ це ╕м’я. ╤ воно повн╕стю в╕дпов╕да╓ ╕м╕джу безстрашного ╕ мужнього старозав╕тного ╤лл╕-пророка. Форпост непохитно╖ в╕ри - святий ╤лля - особливо шану╓ться не т╕льки православними християнами, але й представниками ╕нших конфес╕й, а також в╕руючими ╕удеями. ╤лля - найсувор╕ший ╕з б╕бл╕йних святих - по праву вважа╓ться зразком полум’яного ╕ безкомпром╕сного ревнителя в╕ри ╕ благочестя. В╕н також ╓диний серед пророк╕в, хто удосто╖вся велико╖ чест╕ Всевишнього бути взятим живим у Царство Небесне. Як опов╕да╓ Священне Писання, народився ╤лля-пророк у ╤Х стол╕тт╕ до Р╕здва Христова у Фесв╕╖ Галаадськ╕й, походить з кол╕на Лев╕та. З малих рок╕в в╕н присвятив себе служ╕нню Богу. Оселившись у пустел╕, проводив життя у суворому пост╕, роздумах ╕ молитв╕. В╕ра ╤лл╕ була наст╕льки сильною, що його молитви нав╕ть повертали до життя померлих. До пророчого служ╕ння святий ╤лля був покликаний Богом п╕д час правл╕ння нечестивого ╕ безбожного царя Ахава, дружина якого, язичниця ╤╓завель, особливо ревно п╕дтримувала ╕долослуж╕ння, силою нав’язувала його ╕зра╖льтянам. Поклон╕ння ╕долу Ваалу привело народ до повно╖ етично╖ загибел╕. Бачачи це, пророк ╤лля став викривати царя, переконуючи покаятися ╕ звернутися до ╤стинного Бога. Однак нечестивий правитель не послухав його. Тод╕ пророк оголосив, що, у покарання, на земл╕ три роки не буде н╕ дощу, н╕ роси, ╕ засуха припиниться т╕льки по його молитв╕. На земл╕ настали засуха ╕ голод. Люди страждали в╕д нестерпно╖ спеки ╕ в╕дсутност╕ ╖ж╕. Бачачи ╖х страждання, Господь готовий був послати дощ на землю, але ран╕ше хот╕в навернути ╖хн╕ серця до покаяння. У цей пер╕од, рятуючи ╤ллю в╕д пересл╕дування ╤╓завел╕, Господь в╕дправив його у та╓мне м╕сце - у потоку Хораф. Ворони приносили йому ╖жу. Коли пот╕к висох, Господь направив пророка до Сарепти С╕донсько╖ - б╕дно╖ милосердно╖ вдови, що страждала разом з д╕тьми в оч╕куванн╕ голодно╖ смерт╕. На прохання пророка вона приготувала йому опр╕снок з останньо╖ жмен╕ борошна ╕ залишку ол╕╖. У в╕дпов╕дь Господь сотворив диво - за молитвою ╤лл╕ в╕дтод╕ борошно й ол╕я завжди були у будинку вдови. ╤нше диво сотворив великий пророк, коли силою молитви воскресив померлого ╖╖ сина. Через три роки Господь направив пророка до царя Ахаву для припинення засухи. ╤лля вел╕в з╕брати на гору Карм╕л весь ╤зра╖ль ╕ жерц╕в Ваала. Коли народ з╕брався, пророк запропонував спорудити два жертовники: один - в╕д жерц╕в Ваала, ╕нший - для служ╕ння ╤стинному Богу. «На який з них спадатиме вогонь з неба, той ╕ буде вказ╕вкою, чий Бог ╕стинний, вс╕ повинн╕ будуть поклонитися Йому, а т╕, що не визнають Його, будуть в╕ддан╕ смерт╕». Першими розпочали жертвоприношення жерц╕ Ваала, але небо мовчало. До вечора святий ╤лля спорудив жертовника Богу ╤стинному з 12-ти камен╕в, по числу кол╕н ╤зра╖левих. Поклавши жертву на дрова, наказав викопати навколо жертовника р╕в ╕ поливати жертву ╕ дрова водою. Пот╕м ╤лля звернувся до Бога з молитвою ╕ проханням, щоб В╕н низпослав з неба вогонь для напоумлення ╕зра╖льтян, як╕ збилися з ╕стинного шляху. На його молитву з неба з╕йшов вогонь. Народ упав на землю, волаючи: «Справд╕ Господь ╓ Бог ╢диний ╕ нема╓ ╕ншого Бога, кр╕м Нього!» П╕сля цього ╤лля знищив ус╕х жерц╕в Ваалових ╕ попросив Бога про низпослання дощу. ╤ тод╕ випав рясний дощ. Усв╕домивши свою помилку, цар Ахав покаявся, але цариця ╤╓завель була непохитною - ╤лл╕ довелося вт╕кати. За вел╕нням ангела Божого, в╕н прийшов на гору Хорив, де поселився у печер╕. Одного разу п╕сля грозово╖ бур╕, землетрусу Господь з’явився йому «у тихому в╕тр╕» ╕ в╕дкрив, що В╕н збер╕г с╕м тисяч в╕рних раб╕в, що не поклонилися Ваалу. В╕дтод╕ почалося духовне в╕дродження ╤зра╖лю. Правонаступником ╤лл╕ став ╢л╕сей, якого Господь наказав помазати на пророче служ╕ння. Надал╕ в╕н став св╕дком сходження святого пророка ╤лл╕ на небо у вогненн╕й кол╕сниц╕. Сам же ╢л╕сей, в╕рний пом╕чник безстрашного слуги Божого, був удосто╓ний чест╕ отримати в╕д Господа дар пророцтва вдв╕ч╕ б╕льший, н╕ж мав ╤лля. За народною традиц╕╓ю, б╕бл╕йн╕ геро╖ за аналог╕╓ю характер╕в часто асоц╕юються з дохристиянськими язичницькими богами. Шляхом такого “зм╕шування” вони утворюють нов╕ м╕ф╕чн╕ образи, що, по сут╕, суперечить Священному Писанню ╕ вченню Церкви. У протилежн╕сть б╕бл╕йному вченню такий “симб╕оз” породжу╓ безл╕ч помилок ╕ забобон╕в. Так, ╤лля в укра╖нських м╕ф╕чних образах традиц╕йно вважа╓ться громовержцем, под╕бно древньому богу грому ╕ блискавки Перуну. Гр╕м асоц╕ю╓ться з пересуванням по небу кол╕сниц╕ пророка, що руха╓ться з сильним гуркотом. ╤конописна традиц╕я зобража╓ пророка ╤ллю, що п╕дноситься на кол╕сниц╕ з вогненними колесами, яку оточено з ус╕х стор╕н вогнем ╕ запряжено чотирма крилатими к╕ньми. За традиц╕╓ю, що склалася, до дня святого пророка ╤лл╕ селяни посп╕шають прибрати з пол╕в с╕но, висушити його ╕ з╕брати у стоги. У свято працювати не заведено. Якщо цього дня ╕де дощ, в╕н “позбавля╓ в╕д хвороб ╕ пристр╕ту”. (УКР╤НФОРМ).
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
В ╤РПЕН╤ ПРЕЗЕНТОВАНО ВИСТАВКУ ХУДОЖНИКА ╤З ХАРКОВА
