Мусу Мамута можна пор╕вняти з укра╖нським Олексою Г╕рником... Спогади про нац╕ональн╕ подвиги завжди живуть у серц╕ кожного народу. 24 червня в╕дбулося в╕дкриття у Кримськотатарськ╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Гаспринського виставки книг та матер╕ал╕в про Мусу Мамута та кримськотатарський нац╕ональний рух. Також було презентовано зб╕рку твор╕в Григор╕я Александрова «Во имя правды, чистой и святой...», в як╕й розпов╕да╓ться про важк╕ випробування, що випали на долю цього народу. Книга в╕дкрива╓ться широкою б╕ограф╕чною статтею про Г. Александрова, написана Ал╕ Хамзином, який довг╕ роки був т╕сно пов’язаний ╕з родиною Александрових та неодноразово сп╕лкувався ╕з самим Григор╕╓м Матв╕йовичем. Сво╖ми спогадами про письменника на стор╕нках видання д╕ляться ╕ його товариш╕ - Мустафа Джем╕л╓в та Зев╕д Газ╕╓в. Рефат Аппазов, професор, доктор техн╕чних наук, так згаду╓ сво╖ коротк╕ зустр╕ч╕ з Григор╕╓м Александровим, з яким вони брали участь у ╤╤ Курулта╖ кримськотатарського народу у 1991 роц╕: «Он был до мозга костей проникнутым идеями борьбы за освобождение крымскотатарского народа от угрозы исчезновения. Мне показалось, что в нём была какая-то детская наивность веры в справедливость, в неотвратимость победы в неравной борьбе со страшным режимом... Его заслуги перед крымскотатарским народом велики, и мы склоняем головы перед его светлой памятью». До зб╕рки ув╕йшли публ╕цистичн╕ статт╕ Г. Александрова - «Из тьмы веков к свету жизни», «Кто виноват?», «Через тринадцать лет» та ╕нш╕. Центральне ж м╕сце у книз╕ пос╕да╓ легендарна поема «Факел над Крымом», яка розпов╕да╓ про траг╕чну загибель актив╕ста кримськотатарського руху за повернення на ╕сторичну батьк╕вщину депортованих народ╕в Муси Мамута. Ця постать в╕дома сво╖м гострим протестом проти режиму, що не давав змоги його народов╕ дихати р╕дним пов╕трям. У 1976 роц╕ Мусу було засуджено до двох рок╕в позбавлення вол╕ за порушення паспортного режиму - проживання без прописки, яку, власне, ╕ не дозволяли йому оформити державн╕ органи. П╕сля дострокового в╕дбуття покарання в╕н повернувся до с. Беш-Терек (с. Донське С╕мферопольського району), проте влада знову в╕дмовила йому в прописц╕ ╕ вимагала, аби в╕н з родиною залишив територ╕ю Криму. У в╕дпов╕дь на порушення ново╖ крим╕нально╖ справи проти нього Муса Мамут заявив, що не здасться у руки карател╕в живим. ╤ в╕н дотримав свого слова: облив власне т╕ло бензином ╕ п╕дпалив себе. Г. Александров так в╕дгукнувся на цю под╕ю: «Пам’ять про загиблого Мусу Мамута не повинна вмерти. Нема мук чужих, ╓ б╕ль м╕й. Забути про них безчесно й неможливо». Не ╕сну╓ справедливост╕ для якогось одного окремого народу. Мусу Мамута можна пор╕вняти з укра╖нським Олексою Г╕рником, який теж загор╕вся смолоскипом, вважаючи, що його вчинок буде зрозум╕лим ╕ншим нещасним. Самоспалення Муси Мамута змусило подивитися на проблему кримських татар тверезо, ╕ радянська влада вже не могла розраховувати на суц╕льну масу манкурт╕в ╕з заплющеними очима. Гульнара Бек╕рова, засновник та редактор сайту «Крым и крымские татары», коротко розпов╕ла про творч╕сть автора поеми: «Опубл╕кован╕ у зб╕рц╕ матер╕али - лише невелика частина спадщини Григор╕я Александрова. На свого читача ще чекають ╕нш╕ його твори - таборовий роман про реал╕╖ гулаг╕вського буття «Я увожу к отверженным селеньям», що був виданий лише на Заход╕ та ще дос╕ не надрукований роман «Сквозь вековечный стон». Проте ця зб╕рка - перший крок до засво╓ння л╕тературно╖ спадщини письменника. Ми спод╕ва╓мося, що книга стимулюватиме науковий та досл╕дницький ╕нтерес до самобутньо╖ творчост╕ Г. Александрова». Сл╕д додати, що зб╕рка ╕люстрована р╕дк╕сними фотограф╕ями з особистого арх╕ву родини Александрових, що були люб’язно надан╕ вдовою Григор╕я Матв╕йовича - Галиною Олександр╕вною та донькою Наталею. Ед╕╓ Мусл╕мова, директор видавництва «Тез╕с», так прокоментувала появу книги: «Александров в╕домий кримськотатарському народу передус╕м сво╓ю поемою про Мусу Мамута, тому не дивно, що саме це видання з’явилося напередодн╕ 30-╖ р╕чниц╕ самоспалення Муси. Спочатку планувалося видати зб╕рку тисячним накладом, але довелося зб╕льшити його до чотирьох тисяч, оск╕льки книга справд╕ потр╕бна багатьом». Г. Бек╕рова також провела сво╓р╕дну паралель м╕ж автором та його геро╓м. «Муса Мамут – alter ego Григор╕я Александрова. Адже вони (кожен, можливо, по-сво╓му) боролися все життя за правду. Письменник насм╕лювався говорити про реальне становище кримських татар, був справжн╕м другом цього народу, а таких людей, на жаль, не багато, - зазначила вона. - Захищаючи, як ╕ Петро Григоренко, народ, не р╕дний йому за кров’ю, але близький за духом, Григор╕й Матв╕йович чотири з половиною роки примусово перебував у спец╕ал╕зован╕й псих╕атричн╕й л╕карн╕, режим у як╕й був жорсток╕шим, н╕ж у таборах. Так вийшло, що траг╕чна доля не дозволила йому стати в один ряд з видатними письменниками, проте в╕н заслугову╓ на те, щоб бути визнаним ╕ почутим». Ольга СМОЛЬНИЦЬКА. Св╕тлана КЛИЧКО.
НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
