Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3242)
З потоку життя (6478)
Душі криниця (3520)
Українці мої... (1466)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НЕМА╢ Н╤ЯКОГО СЕПАРАТИЗМУ
Нещодавно я прочитав першу частину книги б╕йця добровольчого батальйону особливого призначення...


В╤ТАННЯ З МИНУЛОГО – З В╤РОЮ У МАЙБУТН╢!
Цей «в╕тальний з г╕рчинкою» в╕рш севастопольського поета ╕ журнал╕ста ╤вана Левченка...


Серг╕й Дзюба, Артем╕й К╕рсанов, автори сценар╕ю та книги «Заборонений»: СТУС В ХХ СТОР╤ЧЧ╤ – Ф╤ГУРА НЕ МЕНША ЗА ШЕВЧЕНКА
В укра╖нський к╕нопрокат 5 вересня 2019 року виходить б╕ограф╕чна стр╕чка...


ЗДОЛАТИ РОС╤Ю
Нещодавно ки╖вське видавництво «Холодний Яр» випустило в св╕т другу книгу сер╕╖...


В╤Н ДЛЯ УС╤Х СТОЛ╤ТЬ
На свят╕ вкотре наголошувалося, яку славу та велич прин╕с для Укра╖ни наш Кобзар, а його творча...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 06.06.2008 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 06.06.2008
ХТО «СВ╤ТЛИЦЮ» НЕ ЧИТА╢ - ТОЙ КОМП’ЮТЕРА НЕ МА╢!

МИНУЛО╥ СУБОТИ В ОЧНОМУ Ф╤НАЛЬНОМУ ЗМАГАНН╤ В РЕДАКЦ╤╥ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤» ВИЗНАЧИВСЯ ПЕРЕМОЖЕЦЬ МОВНО-Л╤ТЕРАТУРНО-╤СТОРИЧНО-П╤СЕННО-КОМП’ЮТЕРНОГО КОНКУРСУ ╤ ВОЛОДАР ГОЛОВНОГО ПРИЗУ - ПЕРСОНАЛЬНОГО КОМП’ЮТЕРА!

К╕нець весни став початком добро╖ справи для „Кримсько╖ св╕тлиц╕”. 31 травня до редакц╕╖ при╖хали ╖╖ читач╕ з р╕зних куточк╕в нашо╖ держави: Мел╕тополя, Кривого Рогу, Севастополя, Мар╕уполя та Криму. З╕брав вс╕х цих людей конкурс. До реч╕, р╕зний в╕ковий та профес╕йний склад учасник╕в лише додавав ╕нтриги: хто переможе – досв╕д чи молод╕сть, педагог чи в╕йськовослужбовець?
На жаль, не вс╕ ф╕нал╕сти (а ╖х, нагада╓мо, було аж тринадцятеро) змогли вирватися минуло╖ суботи до С╕мферополя. Тож хочеться сказати к╕лька сл╕в про кожного з т╕╓╖ ф╕нально╖ в╕с╕мки, хто знайшов у соб╕ сили, бажання ╕ нав╕ть см╕лив╕сть при╖хати до редакц╕╖ та спробувати себе у нелегк╕й боротьб╕.
Людмила Мечетна (м. Мар╕уполь) - педагог ╕з сорокар╕чним стажем, журнал╕ст, ма╓ також вищу пол╕тичну осв╕ту. Найулюблен╕шим ╖╖ заняттям завжди була творч╕сть: Людмила Семен╕вна – автор прекрасних в╕рш╕в. Нещодавно очолила створену на баз╕ мар╕упольсько╖ „Просв╕ти” орган╕зац╕ю „Укра╖нський д╕м”, яка несе р╕дне слово людям. „Ми передплатили в цьому роц╕ 11 укра╖нських видань, - розпов╕да╓ вона. - ╤ до нас приходять люди, здавалося б, дуже далек╕ в╕д укра╖нсько╖ мови, читають ╕ весь час питають, чому в Укра╖н╕ так погано налагоджене видавництво нац╕онально╖ преси, чому комун╕стичн╕ газети, що змагаються у тому, як б╕льше бруду вилити на все укра╖нське, розповсюджуються часом безкоштовно, а р╕дн╕ за духом газети потерпають в╕д скрути...”
Серед учасник╕в був ╕ в╕йськовослужбовець з м. Севастополя - Валер╕й Бойко. В╕н розпов╕в, що разом з╕ сво╖ми колегами та з просв╕тянами займа╓ться популяризац╕╓ю нац╕ональних традиц╕й, ╕стор╕╖ та мови в м╕ст╕, яке н╕як не може визнати св╕й укра╖нський статус.
Людмила Зубко (м. Кривий Р╕г) – за осв╕тою редактор масово╖ л╕тератури, зак╕нчила факультет журнал╕стики Укра╖нського пол╕граф╕чного ╕нституту ╕мен╕ ╤вана Федорова у Львов╕ (тепер це Укра╖нська академ╕я друкарства). Працю╓ з д╕тьми, навча╓ ╖х основам журнал╕стики у М╕ському палац╕ дитячо╖ ╕ юнацько╖ творчост╕ „Горицв╕т”, молод╕жний прес-центр якого вида╓ газету „Погляд”. На конкурс до „Св╕тлиц╕” привела Людмилу ╤ван╕вну палка любов до змагань.
Наймолодша учасниця змагання - Антон╕на Приловська з Красногвард╕йського району (Крим) - навча╓ться у дев’ятому клас╕. Тоня дуже любить укра╖нську мову. „Я зрад╕ла, коли д╕зналася про можлив╕сть потрапити на конкурс до „Кримсько╖ св╕тлиц╕”. Хоч в мене дуже сильн╕ конкуренти, - слушно п╕дм╕тила д╕вчина, - буду робити все, що в мо╖х силах, аби перемогти”. Про укра╖нське друковане слово у Криму д╕зналася в╕д д╕дуся, особливо полюбля╓ читати додаток до видання - „Джерельце”.
Юр╕й Угоденко з Чорноморського району (Крим) працю╓ вчителем рос╕йсько╖ мови ╕ л╕тератури. Юр╕й Серг╕йович зростав у родин╕, де шанували ╕ укра╖нськ╕, ╕ рос╕йськ╕ традиц╕╖. Бажання хоча б посп╕лкуватися укра╖нською мовою (на жаль, реал╕зувати його в сво╓му район╕ не вда╓ться) покликало пана Юр╕я в дорогу. Тож при╖зд на конкурс – це сво╓р╕дна перемога, перемога над собою. В його сел╕ ╓ два культурн╕ нац╕ональн╕ осередки – хор укра╖нсько╖ п╕сн╕ „Любисток” ╕ ансамбль „Чумацький шлях”. Довол╕ тривалий час Юр╕й Серг╕йович брав участь у д╕яльност╕ обох цих колектив╕в.
Тамара Бойко (м. Мел╕тополь) сво╓ життя присвятила викладанню у школ╕. Об’╖здила всю Укра╖ну ╕ скр╕зь бачила т╕льки одне – в от╕й дружб╕ народ╕в, що пост╕йно пропагувалася за радянських час╕в, завжди було щось несправжн╓, неприродне. На жаль, укра╖нською мовою в ╖╖ населеному пункт╕ мало хто сп╕лку╓ться, а часто так хочеться почути р╕дне слово. Коли знайшла у каталоз╕ укра╖номовну кримську газету, вона здивувалася ╕ спочатку не пов╕рила сво╖м очам. „А тепер знаю, що не розстануся з вами, бо торка╓ться „Св╕тлиця” до найглибших струн мо╓╖ душ╕, - завершила Тамара Володимир╕вна.
Наталя Шевчук (м. Ялта) прибула, як кажуть, з корабля на бал. Зранечку Наталя встигла ще на святкову л╕н╕йку у ялтинськ╕й школ╕, де пролунав ╖╖ останн╕й дзвоник, а пот╕м при╖хала до редакц╕╖, щоб позмагатися та перев╕рити сво╖ сили перед непростим плаванням у доросле життя.
 Петро Туз (смт. Гвард╕йське, Крим) – за фахом ав╕ац╕йний ╕нженер, в лавах арм╕╖ прослужив 27 рок╕в. Передплачу╓ „Кримську св╕тлицю” з 1992 року ╕ дуже багато почерпнув з не╖ ╕нформац╕╖, особливо на ╕сторичну тематику. „Я н╕коли не сумн╕вався, що укра╖нська мова жила, живе ╕ буде жити!” – з блиском в очах ╕ запалом в душ╕ промовив Петро Федорович.
 Загалом, змагання складалося з п’яти етап╕в: мовного, л╕тературного, ╕сторичного, п╕сенного та комп’ютерного. Завдання були складен╕ таким чином, що вони представляли ╕нтерес як для досв╕дчених фах╕вц╕в, так ╕ для людей, як╕ просто ц╕кавляться укра╖нською мовою та культурою. Тож гравц╕в перев╕рили на знання мовно╖ лексики та твор╕в укра╖нських письменник╕в, нац╕ональних гетьман╕в ╕ народних п╕сень. Варто сказати, що якщо перш╕ три завдання вимагали певно╖ п╕дготовки, то два останн╕ були швидше розважальними: учасники вгадували п╕сн╕, слухаючи лише музичний супров╕д, та перев╕ряли себе на уважн╕сть та ум╕ння в╕днайти серед безл╕ч╕ л╕тер три найдовших слова. З ц╕╓ю частиною впоралися ус╕ учасники, набравши максимальн╕ бали.
 Найгостр╕ша боротьба розгорнулася наприк╕нц╕ змагання: п╕сля виконання п’яти етап╕в з’ясувалося, що на перше м╕сце за набраною к╕льк╕стю бал╕в претендують одразу два конкурсанти. Орган╕заторам конкурсу довелось запропонувати ще аж три додатков╕ завдання, адже кожен раз р╕вн╕сть цих учасник╕в не давала змоги виявити л╕дера. ╤ мову вони знають, ╕ укра╖нську л╕тературу ╕з задоволенням читають, ╕ на ╕стор╕╖ розум╕ються! Вир╕шальним стало останн╓ завдання, в якому конкурсанти мали дати правильну в╕дпов╕дь на просте, здавалося б, запитання: яким л╕тературним героям встановлено пам’ятник на Андр╕╖вському узвоз╕ у Ки╓в╕. Родзинка ж полягала у тому, що гравц╕ мали правильно назвати ╕м’я, пр╕звище та по-батьков╕ вищезгаданих геро╖в. А це виявилося справд╕ непросто! Тож з в╕дривом лише в 1 бал (!) перем╕г кримчанин Петро Туз, отримав в╕н ╕ головний приз змагання – персональний комп’ютер, якого, нагада╓мо, надала для конкурсу ф╕рма «Макдональдз». Друге та трет╓ м╕сця пос╕ли в╕дпов╕дно Тамара Бойко та Валер╕й Бойко (звертаю увагу, що жодних родинних зв’язк╕в м╕ж ними нема╓!). Спод╕ва╓мось, що ображених чи бодай засмучених п╕сля конкурсу не залишилося, адже без подарунк╕в з редакц╕╖ не по╖хав н╕хто.
 Переможець змагання розпов╕в нам про сво╓ життя та власн╕ погляди на тепер╕шн╕ нац╕ональн╕ проблеми. Народився Петро Федорович у 1947 роц╕ на Льв╕вщин╕. П╕сля зак╕нчення Рава-Русько╖ школи-╕нтернату подався до Васильк╕вського ав╕ац╕йно-техн╕чного училища, де здобув квал╕ф╕кац╕ю ав╕ац╕йного техн╕ка-механ╕ка. Усе сво╓ життя прослужив, завдяки чому в╕дв╕дав р╕зн╕ м╕ста й кра╖ни. Та, врешт╕, доля привела його до Криму. У 1992 роц╕ зв╕льнився з арм╕╖, проте в т╕й же частин╕ влаштувався на роботу цив╕льним. Вдома у Петра Туза завжди панували затишок, любов та укра╖нська мова!
 На мовознавч╕ конкурси, як╕ пост╕йно проводить „Кримська св╕тлиця”, Петро Федорович вже давно звернув увагу, та весь час не мав змоги спробувати сво╖ сили, бо, як в╕н сам висловився, не п╕дходив за в╕ком. А це змагання дало можлив╕сть не лише поборотися за достойний приз, а й посп╕лкуватися укра╖нською мовою. „У нас, в селищ╕ Гвард╕йському, нема де почути укра╖нського слова, - зазначив в╕н. - А в╕дчувши атмосферу „Кримсько╖ св╕тлиц╕”, можу з упевнен╕стю сказати, що укра╖нську мову не знищити н╕кому, хто б не намагався ╖╖ зламати та принизити”.
 Сво╖ стосунки з газетою опису╓ так: передплачувати почав з 1992 року, п╕сля того, як вперше переглянув ╖╖ за порадою друз╕в. Особливо ц╕кавлять матер╕али на ╕сторичну тематику. До редакц╕╖ в╕дправляв свого часу листа - консультувався з питання пенс╕йного забезпечення.
 На жаль, в населеному пункт╕, де мешка╓ Петро Туз, панують переважно антиукра╖нськ╕ настро╖. „Проте не варто ╖х перекрикувати ╕ голосно доводити таким людям, що вони не прав╕, – коменту╓ цю ситуац╕ю Петро Федорович. - Треба змусити людей д╕яти в рамках закону, щоб не виникало ситуац╕й, коли кримськ╕ пол╕тики на фон╕ прапор╕в ╕нших держав буц╕мто говорять в╕д усього кримського народу. Ця проблема, на мою думку, лежить у двох площинах: недов╕ри до влади (чи, власне, ╖╖ безд╕яльн╕сть) та неготовност╕, особливо старшого покол╕ння, яке виховане Радянським Союзом, сприйняти ╕снуючу реальн╕сть”.
 Висловив переможець ╕ сво╖ побажання: г╕дно╖ державно╖ допомоги для „Св╕тлиц╕” (бо ╓ сьогодн╕ нонсенс: ╕снують газети, як╕ за державн╕ кошти працюють проти само╖ ж держави, а справд╕ об’╓ктивним виданням доводиться боротися за сво╓ ╕снування). „Читачам порадив би бути впевненими, доводити сво╓ законне право на правдиву, незаангажовану ╕стор╕ю. Ус╕ знають факти, як╕ п╕дносила нам комун╕стична пропаганда. А багато хто з тих, хто виступа╓ проти Укра╖ни, нав╕ть не читав книжок з ╖╖ ╕стор╕╖ ╕ оперу╓ лише радянськими лозунгами. Тож сво╓ кор╕ння треба знати, щоб не було соромно перед нащадками. Спод╕ваюсь, „Св╕тлиця” й дал╕ допомагатиме виправляти цю ситуац╕ю! – завершив Петро Федорович.
 Св╕тлана КЛИЧКО.

ТУРН╤Р ЗАВЕРШЕНО... НЕХАЙ ЖИВЕ ТУРН╤Р!
 Редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» заклика╓ читач╕в (незалежно в╕д в╕ку, м╕сця проживання - н╕яких обмежень!) до участ╕ в наступному етап╕ мовно-комп’ютерного турн╕ру - спочатку на газетних стор╕нках, а згодом - в очному ф╕нал╕, де знову буде роз╕груватися персональний комп’ютер.
 Заклика╓мо також небайдужих ╕ неб╕дних наших земляк╕в посприяти у наповненн╕ призового фонду конкурсу. Приймемо ╕ публ╕чно подяку╓мо за будь-яку допомогу - лиш би на користь наш╕й укра╖нськ╕й справ╕!
Сл╕дкуйте за газетою! Контактний телефон (8-0652) 51-13-24.

«НЕХАЙ ВАМ УС╤М ЗДА╢ТЬСЯ, ЩО Я З ВАМИ!»
 Цього листа написала до редакц╕╖ одна з ф╕нал╕сток цьогор╕чного конкурсу - Тетяна Полубко з Черн╕вц╕в, яка, на жаль, не змогла при╖хати до С╕мферополя, щоб взяти участь у останньому мовно-комп’ютерному штурм╕. Шкода, звичайно, бо Тетянка - сильна суперниця, тож мала також вс╕ шанси вибороти головний приз. Об╕ця╓мо, що цей конкурс ╕ призовий комп’ютер - не останн╕, що будуть ще у нас нов╕ ф╕нали ╕ нов╕ переможц╕! А Тетян╕ ╕ вс╕м потенц╕йним учасникам наших змагань бажа╓мо наполегливост╕ ╕ удач╕ на шляху до мети. Отже, лист:
 «Доброго дня, моя люба «Кримська св╕тлице», здрастуй «Джерельце»! Щиро в╕таю Вас з гарним ╕ рад╕сним святом у «КС» - п╕дбиттям п╕дсумк╕в мовно-комп’ютерного конкурсу. Звичайно, це свято, свято торжества нашо╖ мови.
 Хот╕ла б бути присутньою на очному тур╕, хот╕ла б бачити ус╕х ф╕нал╕ст╕в, познайомитися, посп╕лкуватися. Я дуже рада, що потрапила до ф╕налу. На жаль, не можу при╖хати – 28 ╕ 29 травня наша художня школа виставля╓ у виставков╕й зал╕ «Вер-н╕саж» картини випускник╕в (я цього року випускниця художньо╖ школи ╕м. Миколи ╤васюка, в як╕й провчилася п’ять рок╕в). Першого червня урочисте в╕дкриття мистецько╖ виставки випускник╕в. Кожен представля╓ 10 картин. Тож побажайте мен╕ усп╕х╕в. Це ж – державн╕ ╕спити з малюнка, композиц╕╖, живопису. А ╕стор╕ю мистецтва ╕ скульптуру я вже склала. ╤з обох цих предмет╕в отримала «в╕дм╕нно».
 31-го, в день, коли у «КС» в╕дбуватиметься заключний, усний тур мовно-комп’ютерного конкурсу, я вс╕╓ю душею, вс╕м серцем там, з вами. Головне не перемога, а участь, головне те, що ми вс╕ разом дба╓мо про те, щоб на кримськ╕й земл╕ процв╕тала, торжествувала наша славна укра╖нська мова. Для цього торжества я спец╕ально написала в╕рша, якого б продекламувала, якби при╖хала. Надсилаю його вам - нехай ус╕м зда╓ться, що я з вами!

КРИМ - НАШ УКРА╥НСЬКИЙ Д╤М
Вишивай слова по-укра╖нськи,
Щоб запломен╕ли на весь св╕т,
Щоби р╕дна мова наша й п╕сня
Об╕йняли весь вкра╖нський р╕д.
Нас багато ╓ по ц╕л╕м св╕т╕,
╤ кра╖ни жодно╖ нема,
Де би не росли вкра╖нськ╕ д╕ти
Й не лунали р╕дн╕╖ слова.
Доля розкидала, ми мужн╕ли,
Соловки й Гулаги вс╕ пройшли.
Та не склали сво╖ дуж╕ крила
╤ з кол╕н назавжди п╕днялись.
╤ сьогодн╕ тут, в «Св╕тлиц╕ кримськ╕й»,
Торжество величне ╕ святе:
Мова укра╖нська й р╕дна п╕сня
Урочисто линуть до небес.
Конкурс… Так,
це наш з тобою форум.
Заявля╓м недругам ус╕м,
Проголошу╓мо дужим хором:
- Крим – наш укра╖нський
р╕дний д╕м.

 Ось така моя поез╕я. З нетерп╕нням чекатиму газети, щоб побачити на св╕тлинах, як в╕дбувався усний тур, щоб прочитати про все.
 На цьому зак╕нчую свого листа. Незабаром кан╕кули. Писатиму. З любов’ю до вс╕х -
 Тетяна ПОЛУБКО.
м. Черн╕вц╕.

Мовно-комп’ютерний чемп╕он «Кримсько╖ св╕тлиц╕» Петро Федорович Туз з онукою Оленкою та виграним головним призом.
Фото Юл╕╖ КАЧУЛИ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 06.06.2008 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5970

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков