"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2008 > Тема "З потоку життя"
#17 за 25.04.2008
УКРА╥НА – НАТО В ЗАПИТАННЯХ ╤ В╤ДПОВ╤ДЯХ
╢ВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР (Продовження. Поч. у №16).
Чи ма╓ НАТО власн╕ збройн╕ сили? НАТО не ма╓ власних збройних сил, у розпорядженн╕ Альянсу ╓ збройн╕ сили кра╖н-член╕в. Ус╕ кра╖ни-члени, що беруть участь у в╕йськових операц╕ях Альянсу, роблять св╕й внесок шляхом надання власних збройних сил та в╕йськово╖ техн╕ки, як╕ разом складають об’╓днану в╕йськову структуру Альянсу. Так╕ збройн╕ сили та ╕нфраструктура залишаються п╕д нац╕ональним командуванням, доки не виникне необх╕дн╕сть виконання специф╕чних завдань НАТО (врегулювання конфл╕кту чи кризи, участь у миротворчих операц╕ях тощо). Чи призведе вступ Укра╖ни до НАТО до перетворення ╖╖ на в╕йськовий таб╕р, заповнений базами НАТО? Стаття 17 Конституц╕╖ Укра╖нсько╖ держави забороня╓ розм╕щення ╕ноземних в╕йськових баз на територ╕╖ Укра╖ни. Кр╕м цього, кожна кра╖на-член НАТО повн╕стю збер╕га╓ суверен╕тет над сво╓ю територ╕╓ю. Розм╕щення ж ╕ноземних в╕йськових баз на територ╕╖ ╕ншо╖ держави в╕дбува╓ться т╕льки за згоди ц╕╓╖ держави та на п╕дстав╕ ╖╖ двосторонн╕х домовленостей з ╕ншими кра╖нами. З ╕ншого боку, для Укра╖ни ╖╖ згода на тимчасове перебування ЧФ РФ в Криму надала можлив╕сть розрахуватися з боргами за постачання енергонос╕╖в та на деякий час забезпечити ними державу, а також забезпечила робочими м╕сцями укра╖нських громадян, як╕ працюють у сфер╕ обслуговування в╕йськово╖ ╕нфраструктури Чорноморського флоту Рос╕╖. Ставши членом Орган╕зац╕╖ П╕вн╕чноатлантичного договору, чи буде Укра╖на зобов’язана брати участь в ус╕х в╕йськових операц╕ях НАТО? Чи стануть наш╕ хлопц╕ «гарматним м’ясом» в розрахунках натовських генерал╕в? Н╕. Кожна кра╖на-член НАТО самост╕йно вир╕шу╓, чи брати ╖й участь у конкретн╕й в╕йськов╕й операц╕╖ НАТО. Варто пам’ятати, що р╕шення про саму операц╕ю НАТО також прийма╓ на основ╕ консенсусу. Такий соб╕ подв╕йний запоб╕жний механ╕зм. Разом з тим кра╖ни, як╕ об’╓днуються в пол╕тико-в╕йськову орган╕зац╕ю, приймають сп╕льне р╕шення, маючи конкретну мету. Якщо це п╕дтримання миру й безпеки – Укра╖на не повинна й не сто╖ть осторонь нав╕ть зараз, не кажучи вже про те, коли вона вир╕шить стати членом НАТО. Наш сучасний св╕т став занадто маленьким, щоб спов╕дувати в╕домий принцип про хату скраю. Чи правда, що члени Альянсу загалом та ╓вропейц╕ зокрема, „танцюють п╕д американську дудку?” „Танц╕ п╕д дудку” одного з член╕в Альянсу унеможливлю╓ один простий принцип Орган╕зац╕╖ – принцип прийняття р╕шення консенсусом. Завдяки цьому принципу НАТО навчило сво╖х член╕в домовлятися задля досягнення сп╕льно╖ мети. Так, в кожн╕й орган╕зац╕╖ ╓ головн╕ партнери, внесок яких, права, а отже, й обов’язки найб╕льш╕. США на сьогодн╕ ╓ одн╕╓ю з найсильн╕ших у в╕йськовому й економ╕чному сенс╕ кра╖н св╕ту. Саме на Сполучен╕ Штати ляга╓ найб╕льше навантаження в╕йськового та ф╕нансового внеску до Альянсу. Американська присутн╕сть у ╢вроп╕ завжди в╕д╕гравала роль страхового пол╕су для кра╖н континенту. Думка США не завжди зб╕га╓ться з точкою зору ╓вропейц╕в, але ╕ сам╕ ╓вропейц╕ далеко не завжди виступають з ╓диною позиц╕╓ю. ╢вропейц╕ стурбован╕ тим, що США р╕шуч╕ у в╕йськовому протистоянн╕ терористичним загрозам, що вони, виходячи з власних нац╕ональних ╕нтерес╕в ╕ доктрини повед╕нки, не збираються миритися з ╕снуванням загроз ╕ виклик╕в для сво╓╖ держави та ╖╖ громадян по всьому св╕ту, а також витрачають замало кошт╕в на п╕дтримку та розвиток найб╕дн╕ших кра╖н св╕ту. Американц╕, з╕ свого боку, розчарован╕ неспроможн╕стю ╢вропи д╕яти ╕ виступати злагоджено, розвивати св╕й оборонний потенц╕ал, критикують ╖╖ пов╕льно д╕юч╕ та часто неефективн╕ та забюрократизован╕ ╕нституц╕╖. Ск╕льки кошту╓ д╕яльн╕сть НАТО та хто за це сплачу╓? НАТО ╓ м╕журядовою орган╕зац╕╓ю, кра╖ни-члени яко╖ надають ресурси, що необх╕дн╕ для пост╕йного функц╕онування орган╕зац╕╖. ╤снують три бюджети Альянсу: один цив╕льний та два в╕йськових. Кожна кра╖на-член НАТО сплачу╓ до бюджет╕в в╕дпов╕дну суму, яка базу╓ться на узгоджен╕й формул╕ розпод╕лу витрат. Разом так╕ бюджети складають менш н╕ж п╕вв╕дсотка в╕д загального оборонного бюджету кра╖н-член╕в НАТО. Як вплине вступ Укра╖ни до НАТО на залучення ╕ноземних ╕нвестиц╕й? В╕домо, що будь-який ╕нвестор перед тим, як вкласти сво╖ грош╕ в якусь кра╖ну, обов’язково перев╕рить стаб╕льн╕сть ╖╖ пол╕тично╖ та економ╕чно╖ системи. Оск╕льки ймов╕рн╕сть м╕ждержавних в╕йн в ╢вроп╕ майже дор╕вню╓ нулю, ╕нвестор скор╕ше за все захоче знати – як╕ гарант╕╖, що його компан╕ю завтра не обкладуть величезними податками? Де впевнен╕сть, що ╖╖ взагал╕ не нац╕онал╕зують? Що не заборонять ╕ноземн╕ кап╕таловкладення ╕ не змусять його закрити справу? Членство в НАТО ╓ найкращою в╕дпов╕ддю на ц╕ питання. Процедура вступу до Альянсу – це всеохоплююча експертиза пол╕тично╖ й економ╕чно╖ системи кра╖ни. Якщо держава проходить ╖╖ та ста╓ членом НАТО, це означа╓, що вона ╓ стаб╕льним та передбачуваним пол╕тичним та економ╕чним партнером. Кр╕м того, досв╕д останн╕х хвиль розширення Альянсу, коли членства набули кра╖ни Центрально╖ ╕ Сх╕дно╖ ╢вропи, св╕дчить, що у пер╕од виконання цими державами нац╕ональних програм з Плану д╕й щодо членства ╕ проведення переговор╕в з╕ вступу, обсяги прямих закордонних ╕нвестиц╕й зб╕льшилися на м╕льярди долар╕в. Так, у 1997 р. в економ╕ку Польщ╕ було ╕нвестовано 2,7 млрд. долар╕в США, у 1998 – 5 млрд. долар╕в США, а в 1999 р. – роц╕ вступу Польщ╕ до НАТО – вже 8 млрд. долар╕в США. Щодо Чех╕╖ й Угорщини цифри ще б╕льш вражаюч╕. У 1997 р. прям╕ ╕ноземн╕ ╕нвестиц╕╖ в економ╕ку цих кра╖н становили в╕дпов╕дно 4 ╕ 6,2 млрд. долар╕в США, у 1998 – 9,8 ╕ 10,2 млрд. долар╕в США, у 1999 р. – 12,8 ╕ 14,5 млрд. долар╕в США. Чи правда, що вступ до НАТО вимагатиме в╕д Укра╖ни значних додаткових витрат бюджетних кошт╕в, зокрема на переоснащення арм╕╖. Зв╕дки зараз брати грош╕? Все з точн╕стю до навпаки. Забезпечувати колективну безпеку набагато дешевше, н╕ж п╕дтримувати цю безпеку власноруч. Якби НАТО вимагала в╕д Укра╖ни попереднього виходу на стандарти Альянсу за р╕внем озбро╓ння, п╕дготовки в╕йськ, то варт╕сть вступу Укра╖ни до НАТО могла б бути досить значною ╕ вим╕рювалася б десятками м╕льярд╕в долар╕в США. Однак таких вимог нема╓. Дос╕ вступ ус╕х нових член╕в НАТО з╕ Сх╕дно╖ ╢вропи в╕дбувся без будь-якого масштабного спец╕ального переозбро╓ння. Водночас, держава мусить витрачати грош╕ на переозбро╓ння ╕ арм╕ю незалежно в╕д того, вступа╓ вона до в╕йськових блок╕в чи н╕. Ми ж хочемо, щоб наша арм╕я була нагодована, озбро╓на, забезпечена житлом та вс╕м ╕ншим, чи не так? Укра╖на ма╓ достатн╕й в╕йськовий, людський ╕ технолог╕чний потенц╕ал, щоб гарантувати свою безпеку, використовуючи пол╕тичну “парасольку” НАТО та маючи за спиною п╕дтримку з боку 26 держав-член╕в НАТО. Час дов╕в невиправдан╕сть астроном╕чних оц╕нок вартост╕ вступу до НАТО нових член╕в, переважна б╕льш╕сть яких використову╓ до цього часу сво╓ власне озбро╓ння, включаючи автомати Калашникова ╕ л╕таки М╤Ги. Водночас, внасл╕док вступу до Альянсу кра╖на отриму╓ велик╕ економ╕чн╕ переваги. Варт╕сть членського внеску Укра╖ни до бюджет╕в НАТО, за попередньою оц╕нкою, перебуватиме в межах внеску Польщ╕ ╕ становитиме близько 40–50 м╕льйон╕в долар╕в США на р╕к. ╤ншими словами, 5 гривень на р╕к з людини – громадянина Укра╖ни, що ╓, погодьтесь, невеликою ц╕ною за безпеку.
За матер╕алами МЗС Укра╖ни. (Продовження в наступному номер╕).
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5818
|