Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 25.01.2008
ПОХНЮПЛЕНЕ СВЯТО

В╕длуння под╕╖
ПОХНЮПЛЕНЕ СВЯТО,
АБО ЯК У СЕВАСТОПОЛ╤ ЛЕДВЕ... НЕ ПОХОВАЛИ СОБОРН╤СТЬ
 Мабуть, наш╕ чиновники в╕д влади н╕коли не зможуть затямити, що не народ у них в наймитах ходить, а зовс╕м навпаки. Дума╓ться, що й терм╕н СОБОРН╤СТЬ у ╖хн╕х владних каб╕нетах набува╓ ╕ншого значення. За будь-яких обставин ╓днатися у свята й поза ними вони скор╕ше вол╕ють кланами, ан╕ж з громадою. Правда, виконувати Укази з найвищих щабл╕в т╕╓╖ ж таки влади, звичайно ж, змушен╕. ╤нша р╕ч, яким чином.
 Щороку 22-го с╕чня б╕ля пам’ятника Т. Шевченку в Гагар╕нському район╕ Севастополя в╕дбува╓ться святковий м╕тинг на честь Дня Соборност╕ Укра╖ни. Так було й тор╕к, ╕ позатор╕к, з того часу, як скульптура Тараса з’явилася на цьому м╕сц╕. Туди йдуть охоче, бо пам’ятник у нас - просто красень, справжн╕й витв╕р мистецтва. Його не оминають нав╕ть затят╕ противники укра╖нства у Севастопол╕. Бездоганна скульптура, красивий новий район, що розкинувся на морському узбережж╕, ретельно доглянутий майданчик перед буд╕влею райдержадм╕н╕страц╕╖ ваблять городян ╕ гостей м╕ста.
 Цього року в День Соборност╕ севастопольц╕в тут з╕бралося набагато б╕льше, н╕ж у минул╕ роки: осередки парт╕йних та громадських орган╕зац╕й, в╕йськов╕, школяр╕ й просто городяни прийшли вклонитися Кобзарев╕ й висловити рад╕сть з приводу цього свята ╓днання. Того дня нав╕ть природа рад╕ла: було сонячно й тепло. Прапори святково майор╕ли п╕дхоплен╕ морським бризом, а обличчя громадян св╕тилися рад╕стю. Звучали укра╖нськ╕ п╕сн╕.
 Аж раптом все стихло: з’явилися представники в╕д м╕сцево╖ влади, правда, на р╕вн╕ заступник╕в. Обличчя похмур╕ й незадоволен╕. У виконанн╕ в╕йськового оркестру тужливо зазвучала мелод╕я... “Реве та стогне Дн╕пр широкий...”. Без жодного слова промови н╕ до того, н╕ оп╕сля посадовц╕ поклали кв╕ти... ╕ п╕шли геть. Спантеличений народ всл╕д за ними, вишикувавшись у якусь траурну процес╕ю, йшов до п╕дн╕жжя пам’ятника й клав кв╕ти. Кажуть, такий шедевр-сценар╕й “висид╕ли” у ст╕нах м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖, на св╕й розсуд, без погодження з громадськими орган╕зац╕ями та м╕сцевими парт╕йними осередками.
 Д╕йство скор╕ше скидалося на панахиду, н╕ж на свято. Б╕льше того, один з кер╕вник╕в райдержадм╕н╕страц╕╖ (просив не називати пр╕звище), побачивши в руках у декого з посадовц╕в ╕ решти громади по дв╕ гвоздики, просто жахнувся: схопив оберемок кв╕т╕в ╕ кинувся додавати до букет╕в по трет╕й кв╕тц╕. П╕зн╕ше з╕знавався у приватн╕й бес╕д╕:
 - Тако╖ ганьби ще не було!
 - То, може, хтось навмисне намагався поховати нашу соборн╕сть?
 - Не знаю, але третю кв╕точку брали без заперечень. Все решта - то вже справа орган╕в безпеки, - в╕дпов╕в мен╕ респондент з посадовц╕в середньо╖ ланки.
 Ще одну досить прикру ╕стор╕ю розпов╕ла мен╕ заступниця голови товариства “Просв╕та” Любов Пласкальна. З ╖╖ сл╕в, до пам’ятника Т. Шевченку прийшла семикласниця з╕ школи-г╕мназ╕╖ №8 Наталя Воронцова з╕ сво╓ю бабусею. Д╕вчин╕ дуже хот╕лося прочитати в╕рш╕ про Укра╖ну, вона зна╓ ╖х чимало, то й спод╕валася пов╕дати про св╕й хист громад╕. Знаючи, що пан╕ Пласкальна член “Просв╕ти”, бабуся розраховувала, що та допоможе д╕вчин╕ д╕статися до м╕крофона. Як виявилося, м╕крофони цього року, на в╕дм╕ну в╕д попередн╕х, до сценар╕ю не потрапили, не було жодного. Тобто, н╕хто й сам не збирався тут н╕чого мовити, й ╕ншим, кому було що сказати, режисери в╕д влади у слов╕ в╕дмовили. В╕дчайдушна школярка готова була читати без м╕крофона, та т╕точка з орган╕затор╕в заборонила, сказавши, що м╕тингу нема╓ у план╕ заходу. Пан╕ Пласкальна звернулася до прац╕вник╕в Гагар╕нсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖, напроти буд╕вл╕ яко╖ проходило це дивне святкування. Останн╕ розвели руками, пославшись на загальном╕ський масштаб проведення заходу, мовляв, сценар╕й треба шукати у в╕дд╕л╕ внутр╕шньо╖ пол╕тики м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖, очолюваний Олегом Котляровим.
 Пан╕ Пласкальна переконана, що таке ставлення до свята – це не випадков╕сть. Влада Севастополя – це не укра╖нська влада. ╥╖ ляка╓ таке ╓днання. Вони вол╕ли б взагал╕ не пом╕чати, що з кожним роком к╕льк╕сть людей, як╕ стають на цьому м╕сц╕ п╕д укра╖нськ╕ прапори, зроста╓.
 - Ви бачили ╖хн╕ обличчя? - запитувала мене просв╕тянка.
 Бачила. ╤ м╕й цифровик на них блимнув вчасно. Але яка з того користь? Х╕ба наш часопис вперше опису╓ под╕бн╕ ситуац╕╖? А вони все множаться й множаться. ╤ к╕нця тому не видно.
 П╕сля таких в╕дв╕дин Тараса люди почувалися ошуканими. Затьмарене свято не врятували нав╕ть загальном╕ськ╕ урочист╕ збори, що мали розпочатися через к╕лька годин у Будинку культури та мистецтва з об╕цяним концертом на завершення. Згорнувши прапори, громада роз╕йшлася по дом╕вках. Лише невеличка частина з них знайшли у соб╕ сили прийти до пам’ятника того дня ще раз о 16-й годин╕, помолитися за Укра╖ну. На той же час були призначен╕ загальном╕ськ╕ урочист╕ збори у Будинку культури, розташованому досить далеко, у протилежному боц╕ м╕ста.
 Молебень в╕дслужив отець Микола – настоятель Севастопольсько╖ Греко-Католицько╖ Церкви. В╕н же й звернувся до з╕брання з промовою, в╕днайшовши тепл╕, зрозум╕л╕ кожному слова, що значили одне: наша сила у ╓дност╕, у любов╕ до Укра╖ни. Й Тарас, нарешт╕, почув того дня про Соборн╕сть. Укра╖нець, патр╕от-священик знайшов запов╕тн╕ слова, як╕ гр╕ли ╕ ╓днали громаду. Чиновники ж, державн╕ службовц╕, не промовили тут нав╕ть слова Укра╖на.
 Обурена громада збира╓ться звернутися з╕ скаргою до Президента, вважаючи, що Указ про в╕дзначення Дня Соборност╕ у Севастопол╕ не був виконаний повною м╕рою. Люди переконан╕, якщо промовчати зараз, Соборн╕сть у Севастопол╕ намагатимуться поховати ще не раз.
Л╕д╕я СТЕПКО.

СОБОРН╤СТЬ: ШЛЯХ ДО РОЗУМ╤ННЯ
 Цього тижня у Севастопольськ╕й м╕ськ╕й держадм╕н╕страц╕╖ пройшов Круглий ст╕л за темою: “Соборн╕сть Укра╖ни”, у якому взяли участь викладач╕ севастопольських ВНЗ, представники громадських орган╕зац╕й та м╕сцевих осередк╕в пол╕тичних парт╕й.
 Заглибившись в ╕стор╕ю та згадавши, за яких обставин в╕дбувалося п╕дписання 4-го Ун╕версалу, учасники Круглого столу заговорили про сучасн╕сть, адже проблема ╓днання актуальна сьогодн╕, як н╕коли. Розбрат та в╕дсутн╕сть нац╕онально╖ ╕де╖ постали на шляху вже сучасних укра╖нц╕в, н╕би й не було цих 89 рок╕в.
 Досить ц╕кавою була допов╕дь Тамари Мельник – декана факультету ф╕лолог╕╖ Севастопольського гуман╕тарного ун╕верситету. Вона вважа╓, що ф╕лософське поняття СОБОРН╤СТЬ тракту╓ться ширше, охоплюючи комплекс морально-етичних норм всередин╕ сусп╕льства. За тлумачним словником, соборн╕сть – це духовна сп╕льнота багатьох людей, що живуть поруч. Ф╕лософськ╕ ж джерела тлумачать соборн╕сть як ╕дею певно╖ все╓дност╕, у як╕й сп╕льне ╕сну╓ на користь ус╕м, асоц╕юючись з сол╕дарн╕стю. Закон ╓дност╕, гармон╕╖ та боротьби протилежностей, закор╕нений ще в ╕де╖ Добра ╕ Зла Заратустри, був розвинений Геракл╕том Ефеським та його посл╕довниками. Отже, поняття СОБОРН╤СТЬ, маючи надто давню ╕стор╕ю, не втратило актуальност╕ у сьогоденн╕. Б╕льше того, за соборн╕стю – майбутн╓. Бо державна сп╕льнота зазвичай спира╓ться на ц╕л╕сне св╕тосприйняття всередин╕ якого треба шукати нац╕ональну ╕дею.
 Укра╖на протягом стол╕ть ув╕брала в себе р╕зн╕ культури й не прагнула ╖х ун╕ф╕кувати. Отже, ма╓мо особлив╕сть нашо╖ соборност╕ як ╓дн╕сть ╕накшост╕. Нарешт╕, наста╓ час, коли пол╕тики, як╕ говорять про ╕накш╕сть, що веде до розколу, будуть засуджен╕ сусп╕льством. Моб╕л╕зуючи електорат у такий спос╕б, вони мають митт╓в╕ див╕денди, нехтуючи майбутн╕м ц╕лого народу. Адже держава – це система, що збер╕га╓ сама себе. Якщо ж ми – держава, то не повинн╕ руйнувати себе зсередини.
 Так╕ досить ц╕кав╕ думки щодо етимолог╕╖ слова СОБОРН╤СТЬ почуло з╕брання п╕д час «Круглого столу».
 Сьогодення хвилювало й л╕дера “Укра╖нсько╖ громади” Мирослава Мамчака. В╕н закликав сп╕льноту плекати сво╖ ╕сторичн╕, мовн╕ та культурн╕ надбання й бути пильними щодо антиукра╖нських випад╕в м╕сцево╖ влади стосовно встановлення пам’ятник╕в катам укра╖нського народу, на зразок пам’ятника рос╕йськ╕й ╕мператриц╕ Катерин╕ II.
 В╕тал╕й Колчанов, один з л╕дер╕в м╕сцевого осередку парт╕╖ “Собор”, нагадав прихильникам коронного м╕сцевого вислову “Севастополь- город русской славы”, що це саме вони винн╕ у розбрат╕ севастопольц╕в. Йому, рос╕янину, такий висл╕в вкрай непри╓мний, бо славу м╕ста здобували чимало народ╕в, ╕ про це треба пам’ятати, якщо ми дба╓мо про ╓дн╕сть. ╤дея встановлення пам’ятника вищезгадан╕й од╕озн╕й ╕мператриц╕, на його переконання, не ╓днатиме мешканц╕в м╕ста, а зовс╕м навпаки.
 А ще в╕н в╕дм╕тив роботу м╕сцевих ЗМ╤ (п╕сля зникнення через 15 хвилин п╕сля початку заходу журнал╕ста та оператора Севастопольсько╖ державно╖ телерад╕окомпан╕╖). “Зверн╕ть увагу, - зазначив п. Колчанов, - вони назн╕мали картинок до початку дискус╕╖ ╕ п╕шли. А завтра з’явиться в╕дпов╕дний сюжет, де ми вс╕ н╕м╕, як риби, а коментатор за кадром трактуватиме зах╕д на св╕й розсуд”.
 Було б добре, якби хоч на розсуд журнал╕ста, а то ж на розсуд чиновника: готову резолюц╕ю Круглого столу для л╕нивих журнал╕ст╕в завбачлив╕ фах╕вц╕ держадм╕н╕страц╕╖ написали й роздали ще до початку заходу.
 Отже, акт злуки 89-р╕чно╖ давнини, як ╕ «Круглий ст╕л» за однойменною темою, прин╕с севастопольськ╕й сп╕льнот╕ видиму користь. Якби так╕ громадськ╕ заходи в╕дбувалися част╕ше, процес самоочищення й консол╕дац╕╖ сусп╕льства проходив би ╕нтенсивн╕ше й у значно коротш╕ терм╕ни.
 Л╕д╕я СТЕПКО.
м. Севастополь.

ПРЕЗИДЕНТ НЕ ВИННИЙ?
 Ми ╓ св╕дками того, що система нагород ╕ пошанувань в Укра╖н╕ ╓ застар╕лою ╕ багато в чому ще сов╓цькою. Ось ╕ кандидатуру на орден «За заслуги», яким було нагороджено Вал╓р╕я М╕лодана в Будинку учителя в Ки╓в╕ особисто В╕ктором Ющенком, очевидно, затверджував заступник Севастопольсько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ Влад╕м╕р Казар╕н. Але ж кому не в╕домо в м╕ст╕, що голова Асоц╕ац╕╖ нац╕онально-культурних товариств Севастополя ╓ затятим ненависником укра╖нсько╖ мови? В╕н же свого часу доклав вс╕х зусиль, аби усунути в╕д сп╕льних заход╕в орган╕зац╕╖, як╕ представляли укра╖нську культуру, ╕ тих, хто розмовляв державною мовою. Невже за це треба нагороджувати ╕ пошановувати?
 Традиц╕йно дивним був ╕ склад севастопольсько╖ делегац╕╖, до яко╖ потрапили люди задля зд╕йснення столичного променаду, а зовс╕м не за як╕сь патр╕отичн╕ заслуги. Наприклад, на акц╕╖, присвячен╕й укра╖нському Рушнику ╓дност╕, наше м╕сто представляла абсолютно непричетна до цього людина – теж за вказ╕вкою заклятого друга укра╖нц╕в м╕ста Казар╕на. Вийти не в нац╕ональному костюм╕ на сцену п╕д час такого свята – це особливо антикультурне д╕йство.
 Здавалось би – зв╕дки Президенту знати про кожного учасника свят? А х╕ба держава не повинна контролювати сама себе, щоб народн╕ кошти не використовувались ╖╖ недругами, а нагороди не отримували не причетн╕ до укра╖нського державотворення люди? Може, таки настав час Влад╕м╕ру Казар╕ну солодко пити ╕ ╖сти, мотатись л╕таком до столиц╕ та займатись антиукра╖нськими справами не за кошти Укра╖ни?
 Максим РОЗУМ╤ЙКО.
м. Севастополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5505

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков