Версiя для друку Обговорити в форумi

АКТУАЛЬНО!

 90 років тому - 22 січня 1918 року Центральна Рада прийняла IV Універсал, яким проголосила незалежність Української Народної Республіки, а рівно через рік, 22 січня 1919 року, відбувся Акт Злуки, який об’єднав століттями відірвані одна від одної частини єдиної України
 Якщо на початку ХХ століття міжнаціональна консолідація, громадянська згода, недопущення дискримінації, як поняття патріотизму, було винятком, то сьогодні це стало правилом цивілізованого світу. Європейці, отже й українці, повинні були пройти через страхіття тоталітарних диктатур, щоб зрозуміти: держава не повинна втручатися в сферу особистої свободи громадян, її завдання - лише створення умов для їхньої самореалізації.
 Тому найбільш яскравою сторінкою визвольного руху українського народу і стала саме боротьба за Українську Самостійну Соборну Державу. На цій героїчній боротьбі виховані й виховуватимуться нові покоління тих, кому належить далі розбудовувати нашу країну, за волю й незалежність якої загинули десятки тисяч кращих українців. Проблема соборності для українського народу, який віками був позбавлений власної державності, розірваний на частини між сусідніми країнами, завжди була актуальною.
І тільки ХХ століття в історичній долі України наблизило її до розв’язання.
 В 1918 році Центральна Рада прийняла ІV Універсал, яким проголосила незалежність Української Народної Республіки. А рік потому, 22 січня 1919 року, відбувся Акт Злуки, який об’єднав століттями відірвані одну від одної частини єдиної України: Західно-Українську Народну Республіку і Наддніпрянську Велику Україну. Цю дату тепер ми відзначаємо як День Соборності України.
 І сьогодні ми з вдячністю згадуємо тих, хто формував концепцію державності й соборності у програмних документах українських партій, хто боровся за об’єднання всіх національно-демократичних сил українства, хто словом і багнетом намагався відродити незалежну Соборну Українську Державу.
 Ініціатори об’єднавчого руху представники Державного Секретаріату ЗУНР - Д. Левицький, Л. Цегельський, члени Директорії В. Винниченко, С. Петлюра, П. Андрієвський, Ф. Швець ще 1 грудня 1918 року підписали у Фастові Перед-вступний договір про наміри об’єднати населення і території обох утворень в одній державі. Обидва уряди зобов’язувалися в найкоротший час здійснити це об’єднання. Даний договір став, по суті, першим і основним актом соборності, викликав схвалення українського загалу. Після нього значно активізувалася боротьба за ідейно-політичну і територіальну консолідацію українців усіх земель.
 Об’єднавчий рух, який наприкінці 1918 - початку 1919 року охопив майже всю Україну, досяг свого апогею і в двадцятих числах січня перемістився в столицю УНР. Київські видання друкували численні статті, інформації, інтерв’ю, присвячені об’єднанню українських республік.
 Директорія і Рада Народних Міністрів призначили урочисте святкування об’єднання УНР і ЗУНР на 22 січня. Мабуть, це було не випадково, бо вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалася самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята - Незалежності й Соборності.
 22 січня 1919 року під перегук дзвонів Святої Софії на Софійській площі, біля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, в присутності десятків тисяч киян лідери УНР і повноважна делегація ЗУНР ухвалили рішення про об’єднання двох, розділених історичною прірвою, гілок українського народу, заявили про свій непохитний намір збудувати єдину соборну Українську державу.
 Об’єднавча акція 1919 р. залишила глибинний слід в історичній пам’яті українського народу. Ідея соборності українських земель набула державного статусу і в наступні десятиліття залишалась головним чинником усіх течій національно-визвольного руху.
 Наші попередники прозірливо наголошували, що соборність - це не тільки об’єднання українських земель, це, передусім, монолітність української нації. І щасливе майбутнє України можливе лише за умови духовної і політичної єдності, соціального партнерства, громадянського консенсусу.
 Унітарність нашої держави закріплена в Конституції України, а цілісність території виступає ключовим фактором її суверенітету. Консолідуючим фактором соборності в незалежній Україні виступають міжнаціональна злагода і мир. Зберегти одне з найсуттєвіших надбань новітньої України - міжнаціональну злагоду - є не тільки велінням часу, але й запорукою соборного існування суверенної держави.
(УКРІНФОРМ).

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1219/2007
ПРО ВІДЗНАЧЕННЯ У 2008 РОЦІ ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ
 З нагоди 89-ї річниці проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки та з метою належного відзначення у 2008 році Дня Соборності України постановляю:
 1. Кабінету Міністрів України розробити та затвердити у двотижневий строк план заходів з відзначення у 2008 році Дня Соборності України, передбачивши, зокрема:
 проведення 22 січня урочистих зборів у місті Києві, обласних та районних центрах, інших населених пунктах за участю народних депутатів України, представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних, громадських і релігійних організацій, політичних партій, діячів науки та культури, представників української діаспори, дипломатичного корпусу іноземних держав;
 покладання квітів до пам’ятників видатним діячам Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, борцям за свободу і незалежність України;
 організацію і проведення тематичних науково-практичних конференцій, круглих столів, виставок, інших просвітницьких заходів, присвячених історії національно-визвольних змагань початку XX століття в Україні;
 проведення у навчальних закладах, військових частинах тематичних заходів, спрямованих на патріотичне виховання молоді;
 організацію виступів у засобах масової інформації відомих учених, політичних та громадських діячів;
 відкриття у музеях та бібліотеках експозицій з історії Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки;
 звернення до релігійних організацій з пропозицією проведення з нагоди Дня Соборності України молитви за Україну.
 2. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям проаналізувати стан виконання актів Президента України щодо відзначення подій Української революції 1917 - 1921 років, вшанування пам’яті її учасників, забезпечити їх виконання.
 3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям затвердити плани заходів з підготовки та відзначення 89-ї річниці проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, забезпечити їх виконання.
 4. Міністерству закордонних справ України забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України в державах перебування заходів, пов’язаних із відзначенням у 2008 році Дня Соборності України, зокрема за участю представників української діаспори.
 5. Кабінету Міністрів України забезпечити належне фінансування передбачених цим Указом заходів.
 6. Державному комітету телебачення та радіомовлення України забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації заходів з відзначення Дня Соборності України.
 Президент України
 Віктор ЮЩЕНКО.
 13 грудня 2007 року.

ВІД РЕДАКЦІЇ "КС". Шановні читачі! Після відзначення Дня Соборності України просимо поділитися враженнями: чи відчули ви (в Криму особливо), що місцева влада взагалі читала цей Указ Президента?
Українська громада Криму запрошує 22 січня на відзначення Дня Соборності України у Сімферополі: о 10-й год. - мітинг та покладання квітів біля пам`ятника Т. Шевченку, о 17-й год. - урочистості та святковий концерт у Будинку офіцерів (вул. Пушкіна, 8).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2008 > Тема "З потоку життя"