М╕льйони людей кожного дня роблять одн╕ й т╕ сам╕ реч╕, але кожен народ – по-сво╓му. Оце „по-сво╓му” вилива╓ться в сво╓р╕дну орган╕зац╕ю життя народу, його самобутн╕сть. ╤ тому, перетинаючи чужу кра╖ну в╕д кордону до кордону, долаючи сотн╕ к╕лометр╕в ╕з Сходу на Зах╕д, око весь час вихоплю╓ через в╕кно автобуса оцю несхож╕сть, ╕накш╕сть, сво╓р╕дн╕сть ╕нших земель. ╤ транзитна для нас Польща, ╕ Н╕меччина, куди ми ╖хали на навчальний сем╕нар – це члени одного ╓вропейського дому, який назива╓ться ╢вропейський союз. Здобуття знань про ╢вросоюз та методи ╕ прийоми знайомства школяр╕в з ц╕╓ю орган╕зац╕╓ю було метою нашо╖ по╖здки. На цей сем╕нар було запрошено 63 особи – вс╕ з Укра╖ни. Це ╕ д╕ти – учн╕ Ки╖вського л╕цею б╕знесу, в╕домого сво╖ми демократичними традиц╕ями, це ╕ доросл╕ – члени таких орган╕зац╕й: Асоц╕ац╕я л╕дер╕в осв╕ти Укра╖ни, Асоц╕ац╕я кер╕вник╕в шк╕л Укра╖ни, Асоц╕ац╕я кер╕вник╕в шк╕л м╕ста Ки╓ва, Асоц╕ац╕╖ „Нова доба”, „Вчител╕ за демократ╕ю та партнерство”. Серед учасник╕в по╖здки багато знайомих за сп╕льними проектами: В╕ктор Громовий, публ╕кац╕ями ╕ книгами якого зачиту╓ться вся осв╕тня сп╕льнота Укра╖ни; Валентина Н╕дз╓льська (це в ╖╖ л╕це╖ наш╕ г╕мназисти неодноразово брали участь в ╕м╕тац╕йно-моделюючих ╕грах «Модель «Укра╖на - ООН» та «Укра╖на – НАТО»); Алла Туз╕на – у сво╖й районн╕й школ╕ Полтавсько╖ област╕ вона орган╕зувала ╓вропейськ╕ студ╕╖ для школяр╕в вс╕╓╖ Укра╖ни. Про новац╕╖ кривор╕зького директора Людмили Комлик ми д╕зналися ╕з книги В╕ктора Громового. Отже, нас, укра╖нських педагог╕в, як╕ задовго до зм╕н, принесених Помаранчевою революц╕╓ю, працювали у контекст╕ необх╕дност╕ п╕знання ╢вропи, ╓вропейського дому, ╓вропейського вим╕ру, з╕брав разом Dr. Karlheinz Duerr – представник державного центру громадянсько╖ осв╕ти, м╕жнародний експерт ╓вропейсько-укра╖нського проекту „Громадянська осв╕та в Укра╖н╕” в осв╕тньому центр╕ Haus auf der ALB, що поблизу м╕ста Бад-Урах у п╕вденно-зах╕дн╕й Н╕меччин╕ (земля Баден-Вюртемберг). Укра╖на – одна з найб╕льших ╓вропейських кра╖н впроваджу╓ далекосяжн╕ реформи в пол╕тичн╕й та економ╕чн╕й систем╕ та прагне сп╕вв╕дносити сво╖ д╕╖ в напрямку до ╢вропейського союзу. Осв╕та ╓ одн╕╓ю з найважлив╕ших зон реформування. Запровадження громадянсько╖ осв╕ти та демократизац╕я школи робить виклик тенденц╕ям, що стоять на завад╕ розвитку та руху вперед: надбудов╕ бюрократичних чиновницьких структур, корупц╕╖, подв╕йним стандартам. Отже ╓ л╕ки в╕д цього негативу: прозор╕ та чесн╕ стандарти громадянського сусп╕льства. Сем╕нар був дуже зм╕стовним, наповненим роботою, лекц╕ями, трен╕нгами, ╕м╕тац╕йно-моделюючими ╕грами. Навчання проводилось за ╓вропейським р╕внем якост╕, який передбачав також д╕лов╕ ознайомч╕ по╖здки до школи профес╕йного навчання в Штутгарт╕ (под╕бно╖ до нашого профтехучилища), ╢вропейського парламенту та Ради ╢вропи у Страсбурз╕ (Франц╕я). Велика вдячн╕сть директору Ки╖вського л╕цею б╕знесу Людмил╕ Паращенко, яка захистила проект з громадянсько╖ осв╕ти, завдяки чому стала можливою ця по╖здка. Велика вдячн╕сть н╕мецьким педагогам, як╕ ретельно п╕дготували навчання. Можливо, був один недол╕к: заняття проходили з ранку до вечора, а за в╕кнами аудитор╕╖ – красива, чиста, затишна, незнайома земля. Хот╕лося доторкнутися до ╖╖ культури, хот╕лося екскурс╕й та музе╖в. Та, врешт╕, ╕ кр╕зь в╕кна автобуса можна чимало побачити! Наталя РУДЕНКО, директор НВК «Укра╖нська школа-г╕мназ╕я», Заслужений прац╕вник осв╕ти Укра╖ни, Заслужений прац╕вник осв╕ти Автономно╖ Республ╕ки Крим.