Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3314)
З потоку життя (6547)
Душі криниця (3544)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1512)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАМ’ЯТ╤ В╤РИ РО╥К
9 жовтня у С╕мферопол╕, в Кримськ╕й ун╕версальн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Я. Франка, в╕дбувся...


«ФРАНКО» ╤З АМЕРИКИ
В Музе╖ укра╖нсько╖ д╕аспори в Ки╓в╕ продовжу╓ експонуватися виставка «Нью-Йорк –...


ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ: РОМАНТИК ТА ╤ДЕАЛ╤СТ
╤м’я Олега Ольжича (1907-1944) – в╕домого пол╕тичного д╕яча, державника, нац╕онал╕ста...


ЗНАКОВИЙ ПОЕТ РОЗСТР╤ЛЯНО╥ ЕПОХИ
7 вересня минуло 110 рок╕в в╕д дня народження знакового укра╖нського поета Михайла Пронченка.


З ЮВ╤ЛЕ╢М!
Цього тижня наша кримська землячка, поетеса, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2007 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 10.08.2007
ТЕ, ЩО ВИ ЗРОБИЛИ, ПАНЕ В╤КТОРЕ, НЕ МА╢ Ц╤НИ...

Укра╖нський Некрополь

 Хочу представити культурн╕й ел╕т╕ Укра╖ни портрет черкащанина, письменника, професора В╕ктора ЖАДЬКА, який нещодавно в╕дсвяткував юв╕лейне 55-р╕ччя.
 Як стверджують ф╕лософи, в╕ра в безсмертя душ╕ протягом тисячол╕ть об’╓дну╓ численн╕ покол╕ння кращих представник╕в цив╕л╕зац╕╖ в р╕зних куточках нашо╖ планети. ╤дея ╓дност╕ покол╕нь як основа стаб╕льност╕ нац╕╖ ╓ основою формування духовност╕ народу, в╕чно╖ пам’ят╕ про тих, хто так багато зробив для держави. Без шанобливо╖ поваги до минулого нема╓ майбутнього, нема╓ гармон╕йного зв’язку ╕з Всесв╕том. Цей зв’язок, завдяки якому наш╕ предки в╕дчували себе ╓диним духовним полем Земл╕, сьогодн╕ роз╕рваний, як ╕ з╕терта пам’ять про тих великих укра╖нц╕в, як╕ поклали на в╕втар свого буття власне життя.
 Його працездатност╕ можна лише позаздрити: за останн╕ п’ять рок╕в В╕ктор Олекс╕йович випустив с╕м книжок загальним обсягом 4 тисяч╕ стор╕нок. А ще - уже готовий рукопис докторсько╖, побачила св╕т монограф╕я, десятки наукових публ╕кац╕й у фахових виданнях. Зв╕сно, масовий читач про них не зна╓, адже тираж цих ун╕кальних видань - по 500 прим╕рник╕в.
 Особливо В╕ктору Олекс╕йовичу мають бути вдячн╕ микола╖вц╕, адже п╕вденному краю Жадько присвятив половину сво╖х книжок: це - «Вулиц╕ Микола╓ва», «Благословенне святим Микола╓м», роман «Восставшие против императора» (про микола╖вц╕в-декабрист╕в, брат╕в Подж╕о) та роман-пошук про ╕сторика, композитора ╕ громадського д╕яча Миколу Миколайовича Аркаса «Грек ╕з душею укра╖нця». До реч╕, цей роман висувався на Нац╕ональну прем╕ю ╕мен╕ Тараса Шевченка, що вже ╓ св╕дченням визнання таланту В╕ктора Жадька. Нещодавно на св╕т з’явилися його книжки пов╕стей та опов╕дань «А степ як мо-ре» - про в╕домих особистостей Микола╖вщини ╕ такий важливий для шанувальник╕в ╕стор╕╖, осв╕тян - ╕сторичний календар Микола╖вщини «Узбереги Божо╖ р╕ки».
 Для укра╖нц╕в досл╕дження сво╖х пракорен╕в, правда про в╕домих особистостей ╕ про те, де вони знайшли останн╕й притулок, ╓ надзвичайно актуальними. Тарас Шевченко закликав нас запитати себе: «Чи╖ ми сини ╕ дочки? Яких батьк╕в? Ким? За що закут╕?» Пошуки в╕дпов╕дей на ц╕ важлив╕ питання ╕ намага╓ться нам донести письменник з Маньк╕вщини, син коваля, професор ╕ м╕й молодий колега по ун╕верситету В╕ктор Олекс╕йович Жадько - ╓диний в Укра╖н╕, хто розпочав коп╕тку працю з каталог╕зац╕╖ поховань в╕домих особистостей, могили яких розкидан╕ в р╕зних куточках св╕ту.
 У 2004 роц╕ В╕ктор Жадько випустив у св╕т ╕сторичний дов╕дник «Байковий некрополь», презентац╕я якого в╕дбулася в Колонн╕й зал╕ Ки╖всько╖ м╕сько╖ адм╕н╕страц╕╖ за участю письменник╕в, викладач╕в ВНЗ та вчител╕в шк╕л столиц╕, представник╕в церкви ╕ який ма╓ чимало схвальних в╕дгук╕в у прес╕, на телебаченн╕, у заруб╕жних критик╕в. Людина живе доти, як стверджу╓ письменник Жадько, доки про не╖ пам’ятають. ╤з записником у руц╕ та фотокамерою В╕ктор Олекс╕йович об╕йшов усю територ╕ю цього некрополя, ф╕ксуючи надгробки, скульптури, усипальниц╕ та каплиц╕. У зб╕рц╕ згадано понад 270 персонал╕й, вм╕щено 1000 фотосв╕тлин, зроблених автором...
 - Це перше в Ки╓в╕ видання, у якому так широко, та ще й з ╕люстрац╕ями, представлено ╕стор╕ю в╕домого некрополя на Байков╕й гор╕, - високо оц╕нила роботу укра╖нського досл╕дника ки╓вознавець, ╕сторик, сп╕вавторка дов╕дника «Вулиц╕ Ки╓ва» Л╕д╕я Пономаренко. - В╕ктор Олекс╕йович зробив те, що повинна була забезпечити держава.
 Буквально через р╕к В╕ктор Жадько дон╕с читачев╕ ╕сторичний науковий дов╕дник «Укра╖нський некрополь», - перше видання в Укра╖н╕, в якому започатковано обл╕к для покол╕нь м╕сць поховання та дан╕ про видатних особистостей, як╕ так багато зробили за життя для Укра╖ни: вчених, митц╕в, л╕тератор╕в, л╕кар╕в, в╕домих пол╕тичних ╕ громадських д╕яч╕в, що нав╕ки спочили за межами держави, ╕, зв╕сно, в Укра╖н╕. Це - 352 стор╕нки тексту, близько 1500 персонал╕й та св╕тлин надгробк╕в могил в╕домих укра╖нц╕в, як╕ спочивають в╕чним сном на кладовищах Англ╕╖, Франц╕╖, Мюнхена, Бавнд Бруку (США), Ольшанському, Крак╕вському, Празькому, Личак╕вському, Байковому й ╕нших. Велика к╕льк╕сть фотограф╕й надгробк╕в на кладовищах вм╕щена в розд╕лах: «В╕чн╕ могили», «Жили долею Укра╖ни», «Голодомор», «Крути», «Бабин Яр», «Бик╕вня», «Розстр╕лян╕ в Ки╓в╕». «Зрозум╕ло, що тут роботи - не на один р╕к, - справедливо зазначив у передньому слов╕ «На дорогах пам’ят╕» ╤ван Михайлович Дзюба, академ╕к, Герой Укра╖ни. Але усп╕шний ╖╖ початок уже бачимо, й кожний розум╕╓, ск╕льки це забира╓ сил та потребу╓ мужност╕, коп╕тко╖ арх╕вно╖ прац╕ по збору матер╕ал╕в, фотографуванню могил у р╕зних куточках св╕ту, збирання та уточнення дов╕дково╖ ╕нформац╕╖, але головне - благородну справу продовжу╓ робити для незалежно╖ Укра╖ни невтомний письменник В. Жадько».
 До реч╕, каталог╕зац╕ю поховань В╕ктор Олекс╕йович продовжив: вже завершив роботу над ╕сторичним дов╕дником «У пам’ят╕ Ки╓ва», який рекомендований до друку М╕н╕стерством осв╕ти та науки Укра╖ни. Це - 480 стор╕нок тексту й близько двох тисяч св╕тлин. У даному виданн╕ йдеться про роль столичних письменник╕в од Нестора-Л╕тописця до сьогодення в духовному формуванн╕ укра╖нського народу: под╕╖, трагед╕╖, перемоги ╕ здобутки; про ╕стор╕ю Ки╖всько╖ письменницько╖ орган╕зац╕╖, в╕хов╕ под╕╖ в ╖╖ д╕яльност╕; ╕стор╕ю письменницьких будинк╕в у столиц╕, висв╕тлено яскрав╕ еп╕зоди життя ╕ д╕яльност╕ окремих письменник╕в; зазначено ╕сторичн╕ м╕сця в столиц╕, пов’язан╕ з письменниками: мемор╕альн╕ дошки, парки, пам’ятники, видавництва тощо. Письменник В. Жадько вказу╓ дату й м╕сце народження та смерт╕, навчання, роботу, лауреатство, стислий житт╓пис неб╕жчика, де саме в╕н жив у столиц╕, основн╕ твори, опис ╕ точн╕ координати м╕сця поховання, прижитт╓ве фото та могили (якщо вона збереглася), ╕нш╕ найнеобх╕дн╕ш╕ в╕домост╕. 28 сакральних м╕сць Ки╓ва майже п╕вроку щоденно в╕дв╕дував автор, щоб в╕днайти могилу та заф╕ксувати на фото ╖╖ м╕сце. Такого видання укра╖нське некрополезнавство ще не знало.
 Книжки В. Жадька мають перш за все духовне значення. На ╕сторичному матер╕ал╕ ц╕ видання подають вельми корисну, незам╕ниму для всього сусп╕льства науку пошани до наших предк╕в, розкривають т╕ джерела ╕сторично╖ пам’ят╕, без розчищення та в╕дновлення яких будувати Укра╖ну як високоцив╕л╕зовану та висококультурну державу неможливо.
 «Не говори - сп╕вай», - вчив ф╕лософ, що передбачив траг╕зм XX стол╕ття. Музика ╕ сп╕в часом говорять б╕льше, н╕ж виступи. ╢ велика музика композитора ╕з Глухова Дмитра Бортнянського. Але ще хот╕лося б, на думку В╕ктора Жадька, щоб у р╕зних укра╖нських церквах в день поминання невинно убитих, забутих чи похованих далеко в╕д р╕дно╖ земл╕, звучав особливий сп╕в, музика, що розпов╕дала б про ╖х б╕ль та достойне життя ╕ нагадувала про св╕тлу пам’ять, формувала духовний св╕т особистост╕.
 Ск╕льки ╖х, могил, по вс╕х усюдах, в╕д найдавн╕ших час╕в ╕ до сьогодн╕ - у Франц╕╖, США, Польщ╕, Н╕меччин╕, Канад╕, ╤тал╕╖, Рос╕йськ╕й Федерац╕╖... ╤з р╕зних причин не знайшли останн╕й притулок у р╕дн╕й земл╕: Олександр Архипенко, ╤ван Багряний, Степан Бандера, Дмитро В╕товський, Дмитро Донцов, ╢вген Коновалець, Олександр Кошиць, Богдан Лепкий, Нестор Махно, ╢вген Маланюк, ╤ван Ог╕╓нко, Андр╕й Мельник, Тодось Осьмачка, Симон Петлюра, Ярослав Стецько... Розпорошен╕ укра╖нськ╕ могили на цвинтарях м╕ст ╕ с╕л ╢вропи. А вони мають бути часткою Укра╖ни, перекону╓ нас В╕ктор Жадько, адже там спочивають в╕чним сном ╖╖ дочки ╕ сини, як╕ подумки ╕ в запов╕тах мр╕яли бути на р╕дн╕й земл╕. Невже ми не дочека╓мося того часу, коли в Укра╖ну, нарешт╕, повернеться прах великих укра╖нц╕в: Олександра Довженка, Симона Петлюри, Степана Бандери? В╕рю, як стверджу╓ автор, колись зберуться вони ╕ прийдуть до нашого порога на спов╕дь, от т╕льки, що почують у в╕дпов╕дь...
 Ус╕м нам украй вже потр╕бно звернутися до славно╖, справжньо╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни, в╕днайти там духовний стержень майбутнього держави, а для кожного - силу для прац╕ задля добробуту родини, народу, нац╕╖... Ус╕м нам сл╕д розпочати очищення душ ╕з виток╕в життя укра╖нц╕в, в основ╕ якого - в╕ра, моральна й духовна цнота. Як справедливо сказав Великий укра╖нець ╕ перший наш Президент Михайло Грушевський: «Якщо ми, укра╖нц╕, хочемо, щоб нас шанували ╕нш╕ народи, то треба, нарешт╕, почати з поваги до самих себе».
 ...Щоб подолати довгу дорогу, треба зробити перший крок. Як в╕домо, ст╕на того давнього мовчання дуже м╕цна ╕ проломлю╓ться дуже важко. Вона ╕ дос╕ закрива╓ багато правди. Найвищо╖ пошани ╕ вдячност╕ заслуговують т╕, хто першими почали збирати документи, св╕дчення, матер╕али, перш за все, про ╕стор╕ю сво╓╖ материзни, того краю, зв╕дки кор╕ння. Ц╕ люди ╓ справжн╕ми патр╕отами Укра╖ни.
╤ В╕ктор Олекс╕йович написав таку книжку - «Маньк╕вщина. Не забуваймо р╕дного порога» й безкоштовно подарував кожн╕й школ╕, б╕бл╕отец╕, с╕льськ╕й рад╕ району. На п╕дстав╕ арх╕вних документ╕в, науково╖ л╕тератури, публ╕кац╕й кра╓знавц╕в узагальнено величезний матер╕ал, де автор розпов╕да╓ про св╕й край - незр╕внянну Маньк╕вщину Черкасько╖ област╕, ╖╖ ╕стор╕ю, побут, традиц╕╖, обряди, легенди, природу, людей та ╖хн╕ звитяги. Тут досл╕джено минуле ус╕х 33 с╕л району, вперше розпов╕да╓ться про перебування та життя в цьому кра╖ Тараса Шевченка, В’ячеслава Липинського - ╕деолога Гетьманства, сина Богдана Хмельницького - Юрка, який п╕сля зречення гетьманства був монахом Тро╖цького монастиря в сел╕ Мала Маньк╕вка, та багато ╕ншого. Уперше друкуються списки жител╕в с╕л району (сво╓р╕дна Книга пам’ят╕), як╕ вмерли в страшн╕ роки Голодомору, загинули на фронтах Друго╖ св╕тово╖ в╕йни та при захист╕ й визволенн╕ населених пункт╕в. Б╕льше п╕втисяч╕ фотосв╕тлин доповнять ун╕кальне видання.
 Це - 360 стор╕нок тексту, тверда обкладинка. Книжка розрахована на кра╓знавц╕в, учител╕в, студент╕в, ус╕х, хто ц╕кавиться ╕стор╕╓ю Укра╖ни. «Мабуть, це справд╕ отой подвиг письменника ╕ науковця, г╕дного маньк╕вчанина, - пише у передньому слов╕ до видання ректор Нац╕онального педагог╕чного ун╕верситету ╕мен╕ М. П. Драгоманова, академ╕к АПН Укра╖ни В. П. Андрущенко, - який тридцять п’ять рок╕в тому залишив батькову хату та поверта╓ться до сво╖х корен╕в, в╕дважу╓ться написати цю книжку, незважаючи на численн╕ орган╕заторськ╕, ф╕нансов╕ та ╕нш╕ проблеми, таки знаходить однодумц╕в ╕ дару╓ землякам ун╕кальне видання, яке залишиться нав╕ки. Маньк╕вчани мають гордитися сво╖м земляком, як ╕ сво╓ю ╕стор╕╓ю, яку вони творили, а В╕ктор Жадько досл╕див ╖╖ ╕ благословив у св╕т».
 Досл╕дження такого широкочасового осяжнення та зм╕стовного наповнення, як ╕сторичн╕ науков╕ дов╕дники В╕ктора Жадька, укра╖нське некрополезнавство та ╕стор╕ограф╕я ще не знали. «Те, що Ви зробили, пане В╕кторе, - написав письменник з╕ Льв╕вщини, кра╓знавець ╕ вчитель ╤гор Витвицький, - не ма╓ ц╕ни. Я дуже добре розум╕ю, як при страшн╕й байдужост╕ наших сучасник╕в було ╕ ╓ нелегко це робити. Напевно, Ви це робили для нас, й низький Вам за це укл╕н». До реч╕, уже дв╕ч╕ земляки, а нин╕шнього року - земляки ╕ вчена рада нашого ун╕верситету, творч╕ орган╕зац╕╖ висувають твори письменника В╕ктора Жадька (нин╕ - «Маньк╕вщину») на прем╕ю ╕мен╕ Василя Симоненка.
 Нещодавно у столичному Л╕це╖ м╕жнародних в╕дносин № 51 в╕дбулася презентац╕я дитячо╖ книжки В╕ктора Жадька «См╕ливий Олекс╕йко», яка стояла у план╕ видавництва «Веселка» ще 1986 року, але через ╕деолог╕чн╕ мотиви не побачила св╕ту. ╤ через тридцять рок╕в нарешт╕ ╖╖ презентовано: в основ╕ твору - подвиг Олекс╕я Г╕рника на Чернеч╕й гор╕ в Канев╕, коли в╕н на знак протесту проти утиск╕в укра╖нсько╖ мови, соборност╕ держави себе спалив. Посмертно йому присво╓но звання Героя Укра╖ни.
 ...В╕ктор Олекс╕йович Жадько в╕дзнача╓ св╕й полудень в╕ку у творчому злет╕, повний план╕в для випуску нових книжок, монограф╕й, незабаром захист докторсько╖ дисертац╕╖. До реч╕, нещодавно на ст╕н╕ Соф╕йського собору, що в Ки╓в╕, науковц╕ в╕днайшли такий напис: «Жадько псаль хрест» - ймов╕рно, Жадько - це художник, що писав золотом у Мстиславовому ╓вангел╕╖. Як бачимо, р╕д Жадьк╕в таки творчий, представники якого ╕ в далек╕ в╕ки в╕ддавали ум╕ння для ув╕ков╕чення духовност╕ держави. А нин╕ його г╕дний нащадок продовжу╓ справу далеких пращур╕в, ╕ ми цим гордимося.
 Любов МАЦЬКО,
 доктор ф╕лолог╕чних наук, професор Нац╕онального педагог╕чного ун╕верситету ╕мен╕ М. П. Драгоманова, академ╕к Академ╕╖
педагог╕чних наук Укра╖ни.
(Г-та «Культура ╕ життя»)

***
 Книги письменника, професора, Заслуженого прац╕вника осв╕ти Укра╖ни В╕ктора Олекс╕йовича Жадька «У пам’ят╕ Ки╓ва», а також - «Байковий некрополь» та «Укра╖нський некрополь» можна придбати за адресою: вул. Отто Шм╕дта, 33, кв. 5, Ки╖в, 04107. Тел. 8(044) 484-4721.
 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2007 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5016

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков