"ЧЕСЬКА ВЛАДА Н╤КОЛИ НЕ КРИТИКУ╢ ЗМ╤СТУ "УКРА╥НСЬКОГО ЖУРНАЛУ".
УКРА╥НЦ╤ У СВ╤Т╤
НАВПАКИ, ЧАСОМ Б╤ЛЬШЕ ЗАЗНА╢МО ТИСКУ В╤Д УКРА╥НЦ╤В, КОТР╤ ЧИТАЮТЬ НАШЕ ВИДАННЯ..." Повертаючись до теми укра╖нц╕в за кордоном (я про Прагу знову), хочеться зазначити, що нам вдалося посп╕лкуватися ╕з багатьма ц╕кавими людьми. Про вс╕х, звичайно, не напишеш, однак поза увагою не можу лишити майже двогодинну зустр╕ч з головним редактором "Укра╖нського журналу" Л╓нкою Кнап та членом редколег╕╖ цього ж видання Богданом Копчаком. Отож, про д╕яльн╕сть укра╖нц╕в у ╕нформац╕йн╕й сфер╕ Чех╕╖ наступний матер╕ал. Наше знайомство в╕дбувалося у м╕сцевому готел╕. Першою прийшла головний редактор, а згодом ╕ Богдан Копчак з сином. - Пан╕ Л╓нка, розкаж╕ть про те, як виникла ╕дея створити "Укра╖нський журнал"? - "Укра╖нський журнал" (УЖ) - це видання, що виходить за п╕дтримки М╕н╕стерства культури Чесько╖ Республ╕ки. Представники кожно╖ нацменшини, яка прожива╓ у Чех╕╖, мають можлив╕сть виписувати щороку грант - тобто ф╕нансову п╕дтримку. В ком╕с╕╖, яка розпод╕ля╓ грош╕, що вид╕ляються Чеською державою на розвиток культури нацменшин, представлен╕ не т╕льки урядовц╕, а й представники громадських орган╕зац╕й, тобто кожен ма╓ право лоб╕ювати св╕й проект або вносити як╕сь зауваження. П╕сля розгляду ус╕х пропозиц╕й та розпод╕лу грошей даний план ма╓ затвердити м╕н╕стр культури. Однак, в╕н, як правило, не вносить радикальних зм╕н у р╕шення ком╕с╕╖. Майже кожна нацменшина щороку пода╓ сво╖ ╕де╖ на цю програму, що д╕╓ з 1989 року ╕ ╓ пост╕йною. Однак ╓ одна умова, про яку потр╕бно знати, - держава не може вид╕лити б╕льше, н╕ж с╕мдесят в╕дсотк╕в в╕д загального кошторису проекту. Кожна з нацменшин повинна шукати додаткове ф╕нансування, оск╕льки передбача╓ться так зване партнерство. Так ╕ ми почали в 2005 роц╕. Орган╕зац╕я "Рута", яка вида╓ цей журнал, вибрала соб╕ ориг╕нальний шлях - щоб з╕брати докупи весь наш ╕ не т╕льки наш потенц╕ал, ми придумали м╕жнародний проект - тому наш журнал ╓ ╕нформац╕йним культурно-пол╕тичним м╕сячником для укра╖нц╕в у Чех╕╖, Польщ╕ ╕ Словаччин╕. - Якщо УЖ м╕жнародний проект, то, очевидно, у вас ма╓ бути чисельна когорта журнал╕ст╕в та редакц╕й? - Так, наш╕ редакц╕╖ ╓ у Варшав╕, Праз╕, Пряшев╕ та в Ки╓в╕. Кореспондент╕в шука╓мо по ц╕лому св╕тов╕. Намага╓мось п╕дключати також дописувач╕в - чех╕в, поляк╕в, словак╕в, щоб було ц╕каво нас читати. А щодо чисельного складу, то редакц╕я в Праз╕ ма╓ восьмеро людей, у Варшав╕ - четверо, у Пряшев╕ - тро╓ ╕ дво╓ чолов╕к у Ки╓в╕. Ще хочу зазначити, що до журналу ми намага╓мося включати спец╕альн╕ додатки - ╕нформатори. ╥х присвячу╓мо як╕йсь проблематиц╕ - в основному це стосу╓ться м╕грац╕йно╖ пол╕тики. Так, ми дв╕ч╕ видали ╕нформатор для укра╖нц╕в у Польщ╕ ╕ вже 4 - 5 прим╕рник╕в вийшло для укра╖нц╕в у Чех╕╖. Спочатку видавництво розпочиналося у тисячних накладах, тепер воно доходить до 20 тисяч ╕ вида╓ться к╕лька раз╕в на р╕к, оск╕льки дуже часто зм╕нюються закони. ╤нформатори поширю╓мо у найб╕льш людних м╕сцях, але ма╓мо ╕ проблеми: т╕ особи, як╕ опосередковують роботу в Чех╕╖ ╕ яким невиг╕дно, аби укра╖нц╕ мали багато ╕нформац╕╖ про м╕сцеве законодавство, - скуповують наклади ╕ спалюють або просто ╖х не видають. Бувало й таке. - Я ж забула, - вигуку╓ Л╓нка Кнап, - ╕ почина╓ дарувати нам сво╓ д╕тище. Пан╕ Кнап розпов╕да╓ про четвертий номер, як каже вона - фотограф╕чний, тому що журнал присвячений фотографам-укра╖нцям та чехам, як╕ протягом останнього стол╕ття фотографували Укра╖ну. За словами головного редактора УЖ - номер вдався "антикварно-ц╕кавий". - Як ви обира╓те теми ╕ про що, в основному, пишете? - УЖ ма╓ к╕лька рубрик - перша назива╓ться "Вдома на чужин╕" - там вир╕шуються проблеми укра╖нц╕в за кордоном - в Чех╕╖, Польщ╕. "Тема" - це спец╕альна рубрика, вона ма╓ щоразу ╕нше направлення - або культурне, або пол╕тичне, або ╕сторичне, а "Гост╕" - це розмова з людиною, яка ор╕╓нту╓ться в т╕й тематиц╕, про яку ми говоримо. Тепер ось була тема масово╖ культури - у зв’язку з Сердючкою, минулого разу писали про акц╕ю "В╕сла". Про пол╕тичну ситуац╕ю в Укра╖н╕ ми розпов╕да╓мо у рубриц╕ "З краю" - тут у нас присутн╕ пол╕тичн╕ коментар╕ тих, хто живе в Укра╖н╕ ╕ за ╖╖ межами. Остання рубрика - "Культревю" - присвячена культур╕, л╕тератур╕ ╕ музиц╕. Сьогодн╕ наш наклад - 1000 прим╕рник╕в. - Яка у Чех╕╖ загальна ситуац╕я з виданням друкованих ЗМ╤ нацменшин ╕ чи УЖ - ╓диний журнал для укра╖нц╕в? - УЖ не ╓диний укра╖нський журнал, виходить в Праз╕ ще одне укра╖нське видання - "Пороги". Ми з ними колеги, спочатку сам╕ там працювали - поки не заснували св╕й журнал з ╕де╓ю, яка нам б╕льше подоба╓ться. Якщо пор╕внювати ц╕ два видання, то сл╕д в╕дзначити, що "Пороги" б╕льше ц╕кавляться хрон╕кою м╕сцево╖ громади ╕ "прив’язан╕" до Чех╕╖, а ми ╓ анал╕тичним виданням ╕ пишемо для укра╖нц╕в у Чех╕╖, Польщ╕ та Словаччин╕. Щодо видань ╕нших нацменшин, то словаки, наприклад, мають чотири журнали, але вони ╓ значно б╕льшою нацменшиною, н╕ж укра╖нц╕. У поляк╕в ╓ газета-щотижневик ╕ ще журнали. Загалом, якщо виника╓ нова ╕дея в нацменшин - то ╖╖ чеський уряд може п╕дтримати, тобто щороку можуть з’являтися нов╕ видання. - Якщо не секрет, то ск╕льки кошт╕в вид╕лено для "Укра╖нського журналу" на 2007 р╕к? - На цей р╕к ми отримали 1 м╕льйон 600 тисяч чеських крон (б╕льше 70 тисяч американських долар╕в), а в 2005 роц╕ ми починали з╕ спонсорських грошей. Тому що ╓ ще одна умова для того, щоб М╕нкультури дало грант: орган╕зац╕я, що пода╓ проект, повинна р╕к пропрацювати ╕ показати свою д╕яльн╕сть. Зрозум╕ло, що ми починали з недержавних, а спонсорських грошей. Але, як я казала - наш проект ╓ трохи нестандартним ╕ ф╕нансу╓ться з р╕зних джерел, ╕накше не може бути. - Чи ╓ у вас тут прояви цензури або втручання у редакц╕йну пол╕тику? - Чеська влада н╕коли не критику╓ зм╕сту журналу. Н╕якого тиску на те, щоб ми про це писали, а про те - н╕. Навпаки, часом б╕льше ми в╕д укра╖нц╕в зазна╓мо тиску, не в╕д держави Укра╖на, а укра╖нц╕в, котр╕ читають наше видання. - Що у ваших найближчих планах? - Найближчим часом плану╓мо запустити наш веб-сайт, щоб мати й зворотну реакц╕ю в╕д читач╕в. ╤ хоча ма╓мо багато передплатник╕в з Америки, Канади, Австрал╕╖ - це здеб╕льшого старше покол╕ння, хочемо ще й до молод╕ достукатися таким чином. Розмовляла Олена ХАЛ╤МОН. С╕мферополь - Прага - С╕мферополь.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
