Версiя для друку Обговорити в форумi

НА КУПАЛЬСЬКІ СВЯТА У КИЄВІ ПРОЙШОВ МІЖНАРОДНИЙ ЕТНІЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ "КРАЇНА МРІЙ"
ЦЕЙ магічний день організатори вибрали не випадково, адже ще наші предки вірили, що тільки в ніч на сьоме липня бог Сварог відкриває Небесну браму, і всі звертання людей будуть почуті. На Купала всі повинні опромінитися і збагатитися життєдайною енергією Сонця і Води, адже небесні сили цієї ночі купають Землю, даруючи  родючу силу її плодам.
Очевидно, матінка-природа цього року вирішила по-серйозному "підійти до справи" і два наступні дні після Купала рясним дощем щедро поливала всіх тих, хто шукав свою Країну Марень, Мрій та Снів на Співочому полі нашої столиці.
Цьогоріч господарі Країни закликали лише до одного: "...Давайте дивуватися один одному, давайте захоплюватися тими відкриттями такого багатого, такого різноманітного світу, в якому всі рівновеликі... Ми б хотіли здивувати наших друзів, що приїхали з усього світу і знають мало про нас, мабуть, як і ми про них".
А друзів у фестивалю чимало, зокрема, з Франції, Фінляндії, Білорусі, Угорщини, Македонії, Великої Британії, Польщі, Литви.
Про українських симпатиків вже годі й згадувати, адже це не тільки етно-виконавці та гурти, а й книговидавці, як Іван Малкович, письменники-брати Капранови (які на капоті свого автомобіля встигали роздавати автографи та фотографуватися з усіма бажаючими), кобзарі - Тарас Компаніченко та Едуард Драч, ковалі, вишивальниці та, зрештою, і ми з вами.
Про дітей у "Країні Мрій" піклувалися чи не найбільше - у них був свій ігровий майданчик "Равлик", де малеча разом з батьками плела віночки та розважалася під час ігор. Однією з найцікавіших забав було "вмовляння сонця" вийти з-за хмар. Після кількох таких ритуальних хороводів небесне світило виблиснуло. Дорослі із захопленням охнули і зааплодували дитячій магії.
Тут же Лірник Сашко розповідав українські народні та авторські казки, в перерві покурюючи люльку.
Для бажаючих опанувати бойові мистецтва організація "Спас" підготувала не тільки показові виступи, а й заохочувала випробувати власні сили. Із присутніх вам вибирали суперника, зав’язували очі пов’язкою, давали в руки напханий чимось м`яким мішок, розкручували вас у різні сторони і... тепер ви вже гамселили один одного мішками.
Ініціатор "Країни Мрій" - Олег Скрипка, виконуючи народні пісні та твори "ВВ" разом із Ле Гранд Оркестр, сипав жартами та римованими віршами. До сцени підтяглася така кількість прихильників, що для того, щоб щось побачити, потрібно було підніматися на схил перед сценою, однак і його за кілька хвилин заполонили бажаючі послухати харизматичного Скрипку. Навіть раптова злива не змусила музикантів покинути свій "подіум", а завбачливі глядачі розкрили парасолі і продовжили підспівувати.
Трохи згодом на Обрядовій сцені, біля музею Івана Гончара усі, хто бажав феєричного шоу, переживали разом з акторами Купальський обряд спалення відьми. Народу настільки сподобалося дійство, що оплески лунали протягом десяти хвилин. А частина "особливо захоплених" побігла фотографуватися з екстравагантними дівчатами з гурту "ДахаБраха", спів яких супроводжував виставу.
Загалом, виступи усіх учасників неможливо було побачити, адже вони відбувалися на кількох сценах одночасно. Тому, за словами відвідувачів, обирати потрібно було те, що здавалося найцікавішим.
Уже в неділю, під вечір, захід відвідав Президент Віктор Ющенко із сім’єю. Всі, хто опинився поруч з главою держави (навіть, випадково), змогли відчути на власній персоні, наскільки віддано працює його охорона - спочатку потрапивши у тисняву, а потім ще й втративши надію сфотографувати Президента навіть здалеку - спини кремезних хлопців виринали щоразу, як тільки у руках з’являлася фотокамера (втім, кореспонденту "Світлиці" це таки вдалося!).
Як мозаїка, поступово з окремих частин складалося у мене загальне враження та бачення моєї особистої "Країни Мрій" - тепер я знаю, яка вона і хто матиме право в ній проживати, які закони, дух та загальний настрій будуть тут панувати...

P. S.  Наступного року на "Країні Мрій" (після цієї реклами, звісно ж!) планує побувати багато наших знайомих та друзів. Отак, поступово, у кожного з нас "намалюється" Своя Країна, Своя Вітчизна, Своя Держава. А потім перейдемо до практичного втілення ідей!

На фото: очистилися б отак за Президентом купальським вогнем усі наші владоможці - може, й пішло б все на лад в Україні?

ЧЕРЕЗ МИНУЛЕ - ДО МАЙБУТНЬОГО

Чи можна мріяти про минуле? Відповідь на це питання знайде той, хто хоч раз побуває на Співочому полі у Києві, коли там збираються українці.  Українці, що  зберегли для нас українську традицію, пісню, одяг. Ні, це не музейні експонати, це не тимчасові виставки, це їхнє життя. Завдяки  ініціативі соліста гурту "ВВ" Олега Скрипки, щороку до Співочого поля приїздять українці, які живуть  за нашими стародавніми традиціями. Демонструючи це нам, мають  на меті одне бажання - розворушити нашу емоційну пам’ять,  синівську любов до свого, повагу і гордість до своєї землі. Які ми гарні, яке ошатне наше національне вбрання! І сорочки мережані, і підтички шиті, і кептарики  і брилики,  чобітки - усе це ніби з картинки, ніби намальоване. Ось воно, національне джерело, тільки тут може народитися суперсучасна модель одягу  жіночого  і чоловічого,  дитячого і для літніх людей. Тут народні вироби і гончарний круг до ваших послуг, тут розписують глиняні горщики і плетуть косички з соломи. Дивишся зачаровано і радієш, що потрапив у країну казки. Збираючи щороку українців, своїм прикладом доводив Олег Скрипка - традицію можна зберегти. Багато молоді навернув він до нашої спадщини. А щоб порівнятись було з ким, цього року запросив музичні фольклорні групи з різних держав. Свою етнічну музику представили групи з України, Білорусі, Росії, Литви, Молдови, Чехії, Польщі, Фінляндії та Шотландії.  Фестиваль "Країна казки" проводився за підтримки міжнародного фонду "Україна 3000".
Ніна Матвієнко та Олег Скрипка відкривали фестиваль новою  піснею "Купала на Івана". Фестиваль об’єднав  під своїм дахом виступи фольклорних  колективів з різних держав світу. Сама ідея проведення фестивалю належить Олегу Скрипці, фронтмену "ВВ" і великому фанату world-music. "Країна Мрій" позиціонувалася як єдиний на сьогоднішній момент на території України етно-фольк-фестиваль. 
Зелені схили Дніпра, свіжесенька травичка, на Алеї майстрів усіх бажаючих навчають основам народних ремесел, сумна пісня кобзаря, а на іншому боці - купальські обряди... Лунали пісні  північно-західної шотландки, виступали гості з Великобританії, і перед сценою утворювалися хороводи і танці. Виступи починались о 15.00, і присутні, вже доволі находившись, вибиралися на схил гори під стінами Лаври, простеливши килимочок, зручно вмощувалися, щоб продовжувати слухати пісні, яскраві виступи учасників фестивалю. Звідси було однаково видно усі три майданчики, на яких відбувалося дійство: чи то на Зеленій сцені (гості із Латвії), чи на головній - феєричні танці росіян. А під вечір виступали фінський квартет і колоритні чехи, молдавани, колектив із Білорусі і наш кримський гітарист Енвер Ізмайлов. Розповідати окремо про кожен колектив  немає сенсу, адже для цього потрібно багато часу, зупинюсь лише на деяких.  Фіни Spontanii Vare привезли з собою старовинний помп-орган, грати на якому було дуже складно. Spontanii Vare (помп-орган, скрипка, віолончель і акордеон). Складнопостановочна музика фінів дещо  охолодила  танцюючих під "Карпатіянs", та ненадовго - під кінець виступу музиканти так розходились, що місця було мало.
 Чехи показали, що і у них є свій "ВВ". Головною прикрасою  групи  був вокаліст, що бив себе у груди, коли потрібно було видати високий вібруючий звук.  Чеським музикантам так сподобався український глядач, що зі сцени їм йти не хотілося. Поціновувачам  джазової музики з етнічним ухилом  сподобалася зустріч з  Енвером Ізмайловим, він, використовуючи лише одну гітару, міг  зімітувати  звучання цілого оркестру. У кожного з цих виконавців були свої прихильники, і виступ кожного знаходив своє серце у цій зеленій залі Співочого поля. Ішбел Мак Ахілл - гельська співачка зізналася пресі: "На жаль, до цього вечора я не чула української етнічної музики. Я й приїхала сюди, щоб обмінятися пісенним досвідом наших культур... Все, що навколо, дуже захоплює. Лише Дніпро чого вартий! Я вважаю, що робота Олега Скрипки -  неоціненна".
Головне  завдання  фестиваль виконав. Будемо сподіватися, що він стане щорічним і проведення його не буде залежати від політичного розкладу в державі. Олег Скрипка, організатор та ініціатор фестивалю "Країна мрій" говорить:
- Ця  "Країна мрій" краща, ніж я уявляв. Та сили і енергії без підтримки держави у мене не вистачить. Ми все це зробили на ентузіазмі. А держава не те, що не допомагає,  а  часом заважає. Чинилося багато перепон - пожежники забороняли під’єднувати апаратуру, постійні перевірки, ревізії з різних інстанцій...
Юлія КОВАЛЕНКО.
м. Київ.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2007 > Тема "Душі криниця"