Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 06.07.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 06.07.2007
НАС ОБ’╢ДНАЛИ БАРАКИ

Прочитавши статтю в газет╕ "Голос Крыма" "Народ не терпит издевки", я дуже зрад╕ла. Настав час, що кримськ╕ татари п╕дняли голос протесту проти нахабно╖ повед╕нки рос╕ян, як╕ хочуть спорудити пам’ятник Катерин╕ II. При тому роблять вигляд, н╕би Укра╖на сама хоче пам’ятника проклят╕й цариц╕-вовчиц╕. Ось так брехнею "освободители" намагаються загарбати увесь св╕т.
Мен╕ скоро буде 82 роки, ╕ я хочу розпов╕сти укра╖нським ╕ татарським д╕тям, як неволя зблизила нас. 22 травня 1941 року ╕з зах╕дних областей Укра╖ни НКВДисти вноч╕ забирали тисяч╕ людей ╕ завантажували у товарн╕ вагони. Тод╕ забрали мою маму ╕ мене, 15-р╕чну д╕вчину.
В закритих вагонах везли нас три тижн╕ в Середню Аз╕ю (станц╕я Сирдар’я, радгосп "Пахта-Арал", в╕дд╕лення Дзержинська № 72). В╕д станц╕╖ Сирдар’я 45 км розвозили нас возами по спорожн╕лих бараках, в яких жили пол╕тв’язн╕ 1933 -1937 рок╕в (дармова робоча сила). Вони прокладали дороги через степ ╕ в╕д р╕ки Сирдар’╖ зрошувальн╕ арики. Тут панували маляр╕я, дизентер╕я, голод ╕ смерть. Вс╕ вони вимерли. На ╖хньому цвинтар╕ пос╕яли бавовну. 1941 року така доля сп╕ткала ╕ нас. Я втратила свою маму. Мабуть, я обрана Богом, що вижила, щоб розпов╕сти нащадкам про страшн╕ под╕╖ панування комун╕стично╖ ╕мпер╕╖ СРСР.
Трошки дал╕ в╕д нашого хутора жили виселен╕ ф╕ни, укра╖нц╕, ╕ранц╕, корейц╕, китайц╕. В 1942 р. привезли з-п╕д Ростова н╕мкень з д╕тьми. Тут же ╖х розлучили. Ж╕нок забрали в трударм╕ю, а 42 дитини залишилися сам╕ ╕ скоро вс╕ померли з голоду. Привезли ╕нтел╕гентних людей з Кишинева, як╕ через два-три м╕сяц╕ вс╕ вимерли.
В 1944 р. в наш╕, вже тод╕ порожн╕ бараки, привезли страшних "врагов Советского Союза" - кримських татар: ж╕нок, д╕тей, старих людей. Молодих чолов╕к╕в забрали в трударм╕ю. ╤ так само татарськ╕ матер╕, як колись укра╖нки, плакали над помираючими д╕тьми. Пот╕м вже плакати стало н╕кому: смерть поголовно вс╕х стискувала в сво╖х к╕стлявих об╕ймах.
А тих, хто ще був живим, начальство виганяло на роботу з обробки бавовни. Ми працювали в╕д сходу до заходу сонця. За роботу нам не платили, а лише привозили возиком борщ ╕ р╕дку кашу. Працююч╕ отримували по 400 або 500 г хл╕ба, а непрацююч╕ - по 200 грам╕в. Разом з кримськими татарами ми ночами стояли п╕д ларком ╕ чекали, коли привезуть хл╕б. Н╕коли я не забуду, що в наш╕й бригад╕ була молоденька татарочка Фат╕ма. Як вона прекрасно сп╕вала! Станемо на рядки, збира╓мо бавовну. А тут зл╕та╓, як пташка, як пром╕нь, чистий звук. Це не п╕сня, а б╕ль душ╕, це тремт╕ння болю сердечного. Ми не розум╕ли сл╕в, але ця п╕сня болю викликала тяжку тугу за зруйнованим родинним гн╕здом. Так ╕ в╕дчува╓ться, як п╕сня серця тулиться до сонячного пром╕ння, як обн╕ма╓ гори ╕ море. З великим теплом ╕ м’як╕стю зл╕тають слова до улюблено╖ батьк╕вщини - Криму. ╤ ми плачемо, тужимо за Укра╖ною, за р╕дними, як╕ стали горбиками на чуж╕й земл╕.
Бог змилосердився над Укра╖ною. З 1991 р. ми ма╓мо свою державу. А цьому передували голодомори, тюрми, табори, розстр╕ли, виселення людей з╕ сво╖х р╕дних осель.
В незалежн╕й Укра╖н╕ ╓ укра╖нц╕, але ╓ й хохли. Це люди, як╕ не мають чест╕, за грош╕ продаються, ╖м байдуж╕ могили предк╕в, в╕ра, р╕дна мова. На жаль, в Укра╖н╕ нема╓ згоди м╕ж самими укра╖нцями. А ╓ й так╕, що в╕дцуралися в╕д сво╓╖ Батьк╕вщини.
Моя родина дорого заплатила за незалежн╕сть Укра╖ни:
1940 р╕к - НКВДисти розстр╕ляли мого брата;
1941 р╕к - розстр╕ляли мого тата;
1941 р╕к - мене з мамою вивезли в Казахстан, де мама померла. П╕сля смерт╕ мами я втекла на Укра╖ну, сп╕впрацювала з УПА в боротьб╕ з комун╕стичною владою за волю Батьк╕вщини. А дал╕ - арешт, суд: 25 рок╕в трудових табор╕в для мене ╕ для чолов╕ка. Перед чолов╕ком в╕дкрилась тюрма Воркути, а для мене з тритижневим сином - тюрма Мордов╕╖. 1956 року ми повернулися.
Я пройшла через б╕льшовицьке пекло ╕ в╕дчула на соб╕, як це рос╕йськомовне начальство стара╓ться знищити людину ╕ морально, ╕ ф╕зично. Гляньте на того двоголового московського орла, який так ╕ дивиться в ус╕ боки: що ще можна загарбати - Крим, Укра╖ну, Кавказ, де ╓ нафта, дорогоц╕нн╕ камен╕, метали. ╤ буде повторювати: "Это наша - русская земля, мы вас освобождали".
Вам, кримським татарам, дозволено повернутись ╕з заслання на Батьк╕вщину. Хоч повернулися далеко не вс╕, але я в╕рю, що ваша нац╕я в╕дродиться. Ви щаслив╕, у вас ╓ мовний бар’╓р, ╕ з рос╕йською мовою - н╕чого сп╕льного. До вас не при╖дуть бородат╕ рос╕йськ╕ батюшки аг╕таторами. Ви тих брехун╕в-"освободителей" жен╕ть з╕ сво╓╖ земл╕, не дозволяйте глумитися над могилами предк╕в. Ваша мусульманська рел╕г╕я високоморальна. Нехай та п╕сня велико╖ любов╕ до Криму - г╕р ╕ моря, яку сп╕вала Фат╕ма, затремтить у ваших серцях, тод╕ будуть у вас сила, ╓дн╕сть ╕ ст╕йк╕сть. Нехай Аллах вам допоможе!
Анна ГОШКО-К╤Т,
учасник бойових д╕й УПА, пол╕тв’язень.
м. Ходор╕в Льв╕всько╖ обл.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 06.07.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4921

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков