"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2007 > Тема "Душі криниця"
#24 за 15.06.2007
БОЙК╤ВСЬК╤ ФРАЗЕОЛОГ╤ЗМИ
З╕брала та пояснила Наталя ЦЬОНЬ
З╕брала та пояснила Наталя ЦЬОНЬ, студентка 3-го курсу факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства ТНУ ╕мен╕ В. ╤. Вернадського.
ЛЕКСИЧН╤ Аж волос(с)╓ на голов╕ шторца стало - здивуватися, злякатися. Аж ми голова ходором ходит - у кого-небудь виника╓ стан запаморочення. Вже ма╓ пляц на вуса - головусий, що пха╓ться м╕ж дорослих. Ви╓ як пес на мороз - погано сп╕ва╓. Вт╕кав ╕ капц╕ погубив - людина, яка ляка╓ться ╕ т╕ка╓ в╕д будь-кого. Втулив як циган за мамцю - мало заплатив. Губу роззявити - неуважн╕сть. Дати буханця в плеч╕ - вдарити. Дати по мак╕тр╕ - вдарити по голов╕. Дати налисника - дати по ши╖. За пса го не ма╓ - мати н╕ за що. Запиши си тото на чол╕ - дуже добре, надовго запам’ятати щось. З пальця соб╕ тото не виссав - сказати, ствердити що-небудь, не спираючись на факти, не маючи для цього жодних п╕дстав; вигадати. На сво╖ вуха тото чув - безпосередньо, особисто. На святого н╕кде - н╕коли. На твари написано - на обличч╕ написано. Н╕би льоху ссав - брудний. Парастас правити - сваритися. Поч╕рхав с╕ в голову - пошкодував чогось, зазнав яко╖сь прикрост╕. П’яте колесо до ф╕ри - бути зайвим. Робити як на мальварок - робити як-небудь. Талапати язиком - баз╕кати. Тото вже втонуло в пам’ят╕ - забулось. Ше не впав, а вже йойка╓ - говорять про песим╕ста, що нар╕ка╓, хоч не зазнав ще нещастя. Як коров╕ з писка - пон╕вечений, знищений. Яке ╖хало, таке здибало - однаков╕.
ЗАПОЗИЧЕН╤
Догодив, як ксьонз Касьц╕ - добре об╕йтись з людиною, вся увага. Йти на спацер - йти на танц╕. Мати хосен - мати прибуток. Пропав, як ксьонзов╕ качита - пропасти безв╕сти. Шляк трафив - нар╕кання. Як Лель ╕ Полель - нерозлучн╕.
ФОНЕТИЧН╤
А впав би-с с╕м раз на ╓дн╕м м╕сц╕ - прокляття. А вт╕к бис (би-с) в╕д сво╖ сорочки - прокляття: щоб ти збожевол╕в. Аби-с тут гори перевертав - виконати велику, нав╕ть неможливу роботу; зробити дуже багато. Аж вочи з мак╕три л╕зут - дуже важко комусь. Бода-с би ти скисла - прокляття. Бода-с лиш ногами на тьигнув - прокльон, бажання смерт╕ комусь. Бода-с ноги задер (здер) - прокляття, щоб хтось помер. Бода-с ти в син╓ возеро п╕шла - прокляття. В╕дпер му в жив╕ вочи - в╕дпов╕в прямо в оч╕. В╕н м╕н╕ памороки тут морочит - розм╕рковувати, роздумувати над чим-небудь, намагаючись роз╕братись в чомусь, з’ясувати, зрозум╕ти щось. Вою╓ ним д╕дько по вс╕х кутах - говорять про збиточного непосидющого хлопця. Впав у т╓жку недугу - тяжко захвор╕ти. Всюда бував, н╕где м╕сц╓ не загр╕в - непост╕йна людина, волоцюга. Говори до него, коли в╕н н╕мец - не розум╕╓ тво╖х сл╕в. Дав му поза вуха - вдарив у лице, у потилицю. Дати драпака - т╕кати. ╢диного мука дес╓тьом наука - потр╕бно вчитись на чужих помилках. З ╓дного вола дв╕ шкур╕ не друть - зайвого не отрима╓ш. Кривим воком дивитс╕ - виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недов╕ру, в╕дразу у ставленн╕ до когось, чогось. Лупати очима - розгубитись, неуважн╕сть. На к╕нськ╕ Петра - н╕коли. Наплювати м╕н╕ на се - байдуж╕сть. Не дали соб╕ на голов╕ к╕л╓ тесати - не дали собою командувати, керувати. Оба за ╓дно копито - одно╖ думки. П╕гнався на штири в╕три - куди завгодно, куди захочеться. П╕шов як рак по др╕жж╕ - н╕коли, дуже довго. С╕ нагн╕вав, бо му муха на н╕с вс╕ла - нагн╕ватись н╕защо. То м╕н╕ з голови випало - забути. Ше не встав, а вже ╖сти кричит - л╕нива, вередлива дитина. Ше н╕хто не вт╕к в╕д сво╓╖ доли - висл╕в в╕ри в нев╕дхильн╕сть дол╕, тобто того, що людин╕ суджено.
МОРФОЛОГ╤ЧН╤
А то судна година з тобов - справедливе покарання, в╕дплата. Аби-с ми з тим у вочи не л╕з - настирливо поставати в уяв╕; ввижатися. Аж волос╓ на соб╕ рве - впадати у великий в╕дчай, розпач; дуже переживати, побиватися. Аж ╓м с╕ за голову схопив - вжива╓ться для вираження сильного здивування, переживання, туги, розпачу. Аж ми голова тр╕щит - хто-небудь пост╕йно зосереджений на зд╕йсненн╕ чого-небудь, напружено дума╓ про що-небудь. Аж ми с╕ очи розб╕гают - хтось не може зосередити увагу на чомусь одному, дивиться то на одне, то на ╕нше. Аж му в очах горит - страх. Аж с╕ здим╕ла - здивуватись. Бог би ти в╕ку урвав - прокляття, бажання, щоб людина померла. Брудне як пац╓ - дуже брудний. Випало ми з гадки - зовс╕м забутися. В╕н аж горит з ц╕кавости - комусь дуже ц╕каво про щось д╕знатись, нетерпець. Вочи с╕ злипают - дуже хочеться спати, в╕дпочити. Вража мати т╕ там зна╓ - незадоволення ким-, чим-небудь. Вроди с╕ та вдайс╕ - народитись у щасливу годину. З грудей ми с╕ гора звалила - в╕дчути полегшення, зв╕льнившись в╕д тяжких обов’язк╕в, сумн╕в╕в, турбот. Всипали му як бобу - бити когось. Всього му с╕ в╕дхот╕ло - лежить недужий або мертвий. Гандлю╓ свойов сокиров - людина керу╓ собою сама, як хоче. Гнобит го як не Боже створ╕н╓ - збиткуватись над кимось, зневажати, гнобити. Говорив му в╕д щирого серцьом - в╕дверто, чесно. Говорив му сяк ╕ так - марно пояснювати комусь щось. Говорит аж вуха в’янут - комусь непри╓мно, гидко чути, слухати щось. Говорит, аж с╕ души раду╓ - бути задоволеним, в╕дчувати рад╕сть, вт╕ху в╕д чогось. Годит му як болячц╕ - дуже запопадливо, надзвичайно. Голови му с╕ не держит - не пам’ятати чогось, забувати щось. Головов наложити - загинути. Горит як солома - дуже швидко. Горло си п╕др╕зав - не зм╕г щось промовити. Дав му бобу зал╕зного з’╖сти - щось непри╓мне, образливе. Дав му в зуби - побив когось, розправився з кимось. Дав му добру порц╕ю - добре когось в╕длупцювати. Дав му с╕ в руки - здаватися, не чинити опору комусь. Держит с╕ твердо на ногах - не втрачати здатност╕ нормально рухатися, ходити, працювати. Дивит с╕ кр╕зь пальц╕ - св╕домо не звертати уваги на що-небудь недозволене; навмисно не пом╕чати чогось недозволеного в чи╖хось д╕ях, вчинках. Дивит с╕, аж му вочи з голови л╕зут - хтось надм╕рно натужу╓ться, через силу робить щось, надрива╓ться. Д╕дько го сюди прин╕с - незадоволення з приводу чийогось приходу. До горла ми сльози п╕дступают - важк╕сть на душ╕. З головов с╕ схова╓ш - п╕ти у безв╕сть. З н╕г ся валит - втрачати здатн╕сть триматися на ногах через хворобу, втому, см╕х ╕ т. ╕н. За гонор робит - дуже хизу╓ться. За горло го вхопив - настирливо або силою домагатися чогось. За сво╖м крайом серце болит - хто-небудь тяжко пережива╓ з якогось приводу, убол╕ва╓, тривожиться за кого-, що-небудь. Завдав му гарту - дуже побити кого-небудь; жорстоко розправитися з ким-небудь. Змучив ╓м с╕, що н╕г ан╕ рук не чую - бути надзвичайно втомленим. Кожде свойов голов радит - нема╓ одно╖ думки. Кра╓ ми серце як на тарели - завдати комусь страждання, муки, душевного болю. Крутити с╕, як муха в кроп╕ - бути дуже заклопотаним. Любит го, як пси д╕да - ненавидить. Любят ся як голуб╕в пара - у повн╕й злагод╕, дуже дружно. Май го на воц╕ - спостер╕гати, стежити за ким-, чим-небудь. Мало го очима не з’╖в - пильно дивитись на когось, обдивлятись. Молода кров кипит - хто-небудь перебува╓ в стан╕ сильного збентеження, гн╕ву, обурення. Муркоче як к╕т над мишов - жад╕бно, пристрасно. На всьо махнув кров - збайдуж╕ти до когось, чогось. На гаразд му п╕шло - добре себе почувати. На так╕й год╕вл╕ був, що ледве ноги волочит - погано годували. Навид╕т м╕ як р╕дний - любить як р╕дний. Нагнав му страху - налякати когось. Найду я тебе п╕д землев - де завгодно. Напудив с╕, аж у н╕м духу не стало - дуже злякався. Не вдержит с╕, як в решет╕ вуда - дуже швидко. Не встиг-╓м с╕ обернути - миттю, дуже швидко. Не вступит му ан╕ на крок - образно: свариться ╕ не змовчить, не дасть випередити себе. Не годен-╓м руков рушити - дуже слабкий, нездатен працювати. Не могло ти де там голову вкрутити - шкода, що людина не пропала десь ╕нде. Не спускай го з вочей - пост╕йно пильно дивись на кого-, що-небудь. Н╕хто с╕ вченим не вродив - щоб бути вченим, треба вчитися, працювати. Нудит св╕том ╕ собов - жити в тяжких умовах, не в╕дчувати сенсу життя, бути незадоволеним життям, в╕дчувати до нього нех╕ть. О, то далеко, на к╕нци язика - людина скупа на слово. Очи му отворив - показувати, розказувати усю правду про щось. Оч╕ му си злипают - засинати. Парпа╓т с╕, як курка в попели - беззм╕стовно вовтузитися в чомусь. Перед очима ми сто╖т - зовс╕м близько в╕д когось, поряд. Пише як кур(к)а лабов - поганий почерк. П╕дсипав му вугл╓ - додав духу, запалу, в╕дваги. Плентати с╕ п╕д ногами - заважати. Плюнь тай ногов роз╕три - не звертай уваги на що-небудь. Потр╕бно ти того, як свин╕ кадила - зовс╕м не потр╕бно, зайве. Пустив го з димом - знищити вогнем, спалити. Пустив с╕ на легкий хл╕б - засоби ╕снування, здобут╕ без труднощ╕в, без особливих зусиль. Пустив с╕ на пси, с╕ пустив на пси - пропав марно, безрезультатно. Ри╓ п╕до мнов, як свин╕ (свиня) в бульб╕ - навмисно завдавати комусь прикрощ╕в, чинити п╕дл╕сть або д╕яти п╕дступно проти когось. Сам наварив ╓с, сам пий - сам розв’язуй проблему. Сидит як засватана - несм╕лива, сором’язлива, нер╕шуча. Такий недобрий, аж з ньго искри скачут - ужива╓ться для п╕дкреслення чийогось гн╕ву, обурення, злост╕. Таким ╓м як з глини л╕плений - надто м’який, п╕дкаблучник. То так т╕ тато з мамов навчили? - соромлять дитину. Тоб╕ с╕ в голов╕ перевернуло - все перем╕шалось, попуталось. Хочу з тобов говорити в штири очи - в╕дкрита розмова, в╕ч-на-в╕ч. Що кому год╕т с╕ - кожному сво╓. Як на волоску висит - перебувати в дуже непевному, критичному становищ╕. Як ти вр╕жу, то не б╕й с╕ - погроза: наб’ю, напакощу.
ЕТН╤ЧН╤ ГРУПИ УКРА╥НЦ╤В
Як мало ми зна╓мо про св╕й народ! А те, що укра╖нц╕ под╕ляються на етн╕чн╕ групи ╕ саме тому мають багатогранну культуру, дос╕ не вс╕м в╕домо. Один с╕мферополець (укра╖нець!), наприклад, вельми здивувався, д╕знавшись, що гуцули - укра╖нц╕. Тривалий час життя „зах╕дняк╕в" вважалося чужим наддн╕прянцям. Але ц╕ в╕дм╕нност╕ лише поверхов╕. Спод╕ва╓мося, що ця рубрика допоможе вам д╕знатися б╕льше про укра╖нську культуру й не ритися в запилених фол╕антах. Сьогоденна розпов╕дь присвячена бойкам. БОЙКИ, укра╖нське плем’я верховинц╕в, що населя╓ обидва узб╕ччя середньо╖ частини Карпат (зв╕дси Бойк╕вщина). Назву „бойки" виводять в╕д частого вживання населенням частки "бой╓" у р╕зних значеннях. Гадають, що бойки - нащадки давнього слов’янського племен╕ б╕лих хорват╕в, яких Володимир Великий при╓днав до Ки╖всько╖ держави. ╥хн╓ походження виводили нав╕ть в╕д кельт╕в (бо╖), але ця г╕потеза безп╕дставна. Подекуди бойки цураються сво╓╖ назви, вважаючи ╖╖ за образливу, ╕ називають себе верховинцями (С. Раб╕й-Карпинська). Ця традиц╕я закр╕пилася нав╕ть у л╕тератур╕: радянськ╕ видання зах╕дноукра╖нських казок - наприклад, „Казки Верховини" (а не „Казки Бойк╕вщини"). На Закарпатт╕ назва бойки не дуже поширена. ╤нша назва - бойчуки. Територ╕я Бойк╕вщини займа╓ увесь Високий Бескид. Бойки в╕др╕зняються в╕д сус╕д╕в мовою, одягом, буд╕вництвом, звичаями. До недавнього часу бойки носили одяг домашнього виробництва: полотнян╕ штани й сорочки, киптар або сердак, широкополий капелюх (бриль), ходаки (легке, м╕цне шк╕ряне взуття) ╕ широкий шк╕ряний пояс; ж╕нки носили полотнян╕ сорочки, сп╕дниц╕ - мальованки та б╕л╕ полотнян╕ плахти; бойк╕вська сорочка вишивана хрестиковим геометричним в╕зерунком, р╕дше з рослинним орнаментом, виконаним одним (чорний або червоний) або двома кольорами (чорний ╕ червоний, червоний ╕ син╕й); так╕ ж кольори й на бойк╕вських писанках ╕з арха╖чним орнаментом (хрестиков╕ або ромбов╕ конструкц╕╖ - знак зас╕яного поля, матер╕-земл╕). В арх╕тектур╕ на Бойк╕вщин╕ збер╕гся сво╓р╕дний тип бойк╕всько╖ хати (з ╜анком) ╕ трибанних церков ╕з характерними опоясаннями. Деяк╕ перекази, наприклад, про Святославову могилу, про короля Данила та ╕н., св╕дчать про участь Бойк╕вщини в сп╕льноукра╖нських ╕сторичних процесах. Бойки як активна етн╕чна група виплекали плеяду видатних д╕яч╕в. Серед них був Юр╕й Дрогобич (справжн╓ пр╕звище Котермак) - перший доктор медицини в Укра╖н╕, професор ун╕верситету в Краков╕ 1488 р., згодом професор ╕ ректор Болонського ун╕верситету - найпершого в ╢вроп╕. Талановитий бойко здобув д╕амантовий перстень - знак приналежност╕ до найсв╕тл╕ших ум╕в ╢вропи, ╕ нав╕ть перший серед укра╖нц╕в видав за кордоном друковану книгу - латинською мовою (астроном╕чний прогноз на 1483 р.). Юр╕й Дрогобич був ╕ прекрасним латиномовним поетом - передв╕сником раннього бароко (таким чином, бароко як процес зародилося в Укра╖н╕). Найвеличн╕шим серед син╕в Бойк╕вщини був ╤ван Франко (у радянськ╕ часи його етн╕чна приналежн╕сть не згадувалася). В╕н перший ╜рунтовно досл╕див культуру й побут бойк╕в ╕ нав╕ть походження назви свого племен╕. У 1930-х рр. почав видаватися „Л╕топис Бойк╕вщини" (Самб╕р). Оксана ДЖМ╤ЛЬ.
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2007 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4860
|