Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2007 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 15.06.2007
БОЙК╤ВСЬК╤ ФРАЗЕОЛОГ╤ЗМИ
З╕брала та пояснила Наталя ЦЬОНЬ

З╕брала та пояснила Наталя ЦЬОНЬ,
студентка 3-го курсу факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства ТНУ ╕мен╕ В. ╤. Вернадського.

 

 ЛЕКСИЧН╤
 Аж волос(с)╓ на голов╕ шторца стало - здивуватися, злякатися.
 Аж ми голова ходором ходит - у кого-небудь виника╓ стан запаморочення.
 Вже ма╓ пляц на вуса - головусий, що пха╓ться м╕ж дорослих.
 Ви╓ як пес на мороз - погано сп╕ва╓.
 Вт╕кав ╕ капц╕ погубив - людина, яка ляка╓ться ╕ т╕ка╓ в╕д будь-кого.
 Втулив як циган за мамцю - мало заплатив.
 Губу роззявити - неуважн╕сть.
 Дати буханця в плеч╕ - вдарити.
 Дати по мак╕тр╕ - вдарити по голов╕.
 Дати налисника - дати по ши╖.
 За пса го не ма╓ - мати н╕ за що.
 Запиши си тото на чол╕ - дуже добре, надовго запам’ятати щось.
 З пальця соб╕ тото не виссав - сказати, ствердити що-небудь, не спираючись на факти, не маючи для цього жодних п╕дстав; вигадати.
 На сво╖ вуха тото чув - безпосередньо, особисто.
 На святого н╕кде - н╕коли.
 На твари написано - на обличч╕ написано.
 Н╕би льоху ссав - брудний.
 Парастас правити - сваритися.
 Поч╕рхав с╕ в голову - пошкодував чогось, зазнав яко╖сь прикрост╕.
 П’яте колесо до ф╕ри - бути зайвим.
 Робити як на мальварок - робити як-небудь.
 Талапати язиком - баз╕кати.
 Тото вже втонуло в пам’ят╕ - забулось.
 Ше не впав, а вже йойка╓ - говорять про песим╕ста, що нар╕ка╓, хоч не зазнав ще нещастя.
 Як коров╕ з писка - пон╕вечений, знищений.
 Яке ╖хало, таке здибало - однаков╕.

 ЗАПОЗИЧЕН╤

 Догодив, як ксьонз Касьц╕ - добре об╕йтись з людиною, вся увага.
 Йти на спацер - йти на танц╕.
 Мати хосен - мати прибуток.
 Пропав, як ксьонзов╕ качита - пропасти безв╕сти.
 Шляк трафив - нар╕кання.
 Як Лель ╕ Полель - нерозлучн╕.

 ФОНЕТИЧН╤

 А впав би-с с╕м раз на ╓дн╕м м╕сц╕ - прокляття.
 А вт╕к бис (би-с) в╕д сво╖ сорочки - прокляття: щоб ти збожевол╕в.
 Аби-с тут гори перевертав - виконати велику, нав╕ть неможливу роботу; зробити дуже багато.
 Аж вочи з мак╕три л╕зут - дуже важко комусь.
 Бода-с би ти скисла - прокляття.
 Бода-с лиш ногами на тьигнув - прокльон, бажання смерт╕ комусь.
 Бода-с ноги задер (здер) - прокляття, щоб хтось помер.
 Бода-с ти в син╓ возеро п╕шла - прокляття.
 В╕дпер му в жив╕ вочи - в╕дпов╕в прямо в оч╕.
 В╕н м╕н╕ памороки тут морочит - розм╕рковувати, роздумувати над чим-небудь, намагаючись роз╕братись в чомусь, з’ясувати, зрозум╕ти щось.
 Вою╓ ним д╕дько по вс╕х кутах - говорять про збиточного непосидющого хлопця.
 Впав у т╓жку недугу - тяжко захвор╕ти.
 Всюда бував, н╕где м╕сц╓ не загр╕в - непост╕йна людина, волоцюга.
 Говори до него, коли в╕н н╕мец - не розум╕╓ тво╖х сл╕в.
 Дав му поза вуха - вдарив у лице, у потилицю.
 Дати драпака - т╕кати.
 ╢диного мука дес╓тьом наука - потр╕бно вчитись на чужих помилках.
 З ╓дного вола дв╕ шкур╕ не друть - зайвого не отрима╓ш.
 Кривим воком дивитс╕ - виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недов╕ру, в╕дразу у ставленн╕ до когось, чогось.
 Лупати очима - розгубитись, неуважн╕сть.
 На к╕нськ╕ Петра - н╕коли.
 Наплювати м╕н╕ на се - байдуж╕сть.
 Не дали соб╕ на голов╕ к╕л╓ тесати - не дали собою командувати, керувати.
 Оба за ╓дно копито - одно╖ думки.
 П╕гнався на штири в╕три - куди завгодно, куди захочеться.
 П╕шов як рак по др╕жж╕ - н╕коли, дуже довго.
 С╕ нагн╕вав, бо му муха на н╕с вс╕ла - нагн╕ватись н╕защо.
 То м╕н╕ з голови випало - забути.
 Ше не встав, а вже ╖сти кричит - л╕нива, вередлива дитина.
 Ше н╕хто не вт╕к в╕д сво╓╖ доли - висл╕в в╕ри в нев╕дхильн╕сть дол╕, тобто того, що людин╕ суджено.

 МОРФОЛОГ╤ЧН╤

 А то судна година з тобов - справедливе покарання, в╕дплата.
 Аби-с ми з тим у вочи не л╕з - настирливо поставати в уяв╕; ввижатися.
 Аж волос╓ на соб╕ рве - впадати у великий в╕дчай, розпач; дуже переживати, побиватися.
 Аж ╓м с╕ за голову схопив - вжива╓ться для вираження
сильного здивування, переживання, туги, розпачу.
 Аж ми голова тр╕щит - хто-небудь пост╕йно зосереджений на зд╕йсненн╕ чого-небудь, напружено дума╓ про що-небудь.
 Аж ми с╕ очи розб╕гают - хтось не може зосередити увагу на чомусь одному, дивиться то на одне, то на ╕нше.
 Аж му в очах горит - страх.
 Аж с╕ здим╕ла - здивуватись.
 Бог би ти в╕ку урвав - прокляття, бажання, щоб людина померла.
 Брудне як пац╓ - дуже брудний.
 Випало ми з гадки - зовс╕м забутися.
 В╕н аж горит з ц╕кавости - комусь дуже ц╕каво про щось д╕знатись, нетерпець.
 Вочи с╕ злипают - дуже хочеться спати, в╕дпочити.
 Вража мати т╕ там зна╓ - незадоволення ким-, чим-небудь.
 Вроди с╕ та вдайс╕ - народитись у щасливу годину.
З грудей ми с╕ гора звалила - в╕дчути полегшення, зв╕льнившись в╕д тяжких обов’язк╕в, сумн╕в╕в, турбот.
 Всипали му як бобу - бити когось.
 Всього му с╕ в╕дхот╕ло - лежить недужий або мертвий.
 Гандлю╓ свойов сокиров - людина керу╓ собою сама, як хоче.
 Гнобит го як не Боже створ╕н╓ - збиткуватись над кимось, зневажати, гнобити.
 Говорив му в╕д щирого серцьом - в╕дверто, чесно.
 Говорив му сяк ╕ так - марно пояснювати комусь щось.
 Говорит аж вуха в’янут - комусь непри╓мно, гидко чути, слухати щось.
 Говорит, аж с╕ души раду╓ - бути задоволеним, в╕дчувати рад╕сть, вт╕ху в╕д чогось.
 Годит му як болячц╕ - дуже запопадливо, надзвичайно.
 Голови му с╕ не держит - не пам’ятати чогось, забувати щось.
 Головов наложити - загинути.
 Горит як солома - дуже швидко.
 Горло си п╕др╕зав - не зм╕г щось промовити.
 Дав му бобу зал╕зного з’╖сти - щось непри╓мне, образливе.
 Дав му в зуби - побив когось, розправився з кимось.
 Дав му добру порц╕ю - добре когось в╕длупцювати.
 Дав му с╕ в руки - здаватися, не чинити опору комусь.
 Держит с╕ твердо на ногах - не втрачати здатност╕ нормально рухатися, ходити, працювати.
 Дивит с╕ кр╕зь пальц╕ - св╕домо не звертати уваги на що-небудь недозволене; навмисно не пом╕чати чогось недозволеного в чи╖хось д╕ях, вчинках.
 Дивит с╕, аж му вочи з голови л╕зут - хтось надм╕рно натужу╓ться, через силу робить щось, надрива╓ться.
 Д╕дько го сюди прин╕с - незадоволення з приводу чийогось приходу.
 До горла ми сльози п╕дступают - важк╕сть на душ╕.
 З головов с╕ схова╓ш - п╕ти у безв╕сть.
 З н╕г ся валит - втрачати здатн╕сть триматися на ногах через хворобу, втому, см╕х ╕ т. ╕н.
 За гонор робит - дуже хизу╓ться.
 За горло го вхопив - настирливо або силою домагатися чогось.
 За сво╖м крайом серце болит - хто-небудь тяжко пережива╓
з якогось приводу, убол╕ва╓, тривожиться за кого-, що-небудь.
 Завдав му гарту - дуже побити кого-небудь; жорстоко розправитися з ким-небудь.
 Змучив ╓м с╕, що н╕г ан╕ рук не чую - бути надзвичайно втомленим.
 Кожде свойов голов радит - нема╓ одно╖ думки.
 Кра╓ ми серце як на тарели - завдати комусь страждання, муки, душевного болю.
 Крутити с╕, як муха в кроп╕ - бути дуже заклопотаним.
 Любит го, як пси д╕да - ненавидить.
 Любят ся як голуб╕в пара - у повн╕й злагод╕, дуже дружно.
 Май го на воц╕ - спостер╕гати, стежити за ким-, чим-небудь.
 Мало го очима не з’╖в - пильно дивитись на когось, обдивлятись.
 Молода кров кипит - хто-небудь перебува╓ в стан╕ сильного збентеження, гн╕ву, обурення.
 Муркоче як к╕т над мишов - жад╕бно, пристрасно.
 На всьо махнув кров - збайдуж╕ти до когось, чогось.
 На гаразд му п╕шло - добре себе почувати.
 На так╕й год╕вл╕ був, що ледве ноги волочит - погано годували.
 Навид╕т м╕ як р╕дний - любить як р╕дний.
 Нагнав му страху - налякати когось.
 Найду я тебе п╕д землев - де завгодно.
 Напудив с╕, аж у н╕м духу не стало - дуже злякався.
 Не вдержит с╕, як в решет╕ вуда - дуже швидко.
 Не встиг-╓м с╕ обернути - миттю, дуже швидко.
 Не вступит му ан╕ на крок - образно: свариться ╕ не змовчить, не дасть випередити себе.
 Не годен-╓м руков рушити - дуже слабкий, нездатен працювати.
 Не могло ти де там голову вкрутити - шкода, що людина не пропала десь ╕нде.
 Не спускай го з вочей - пост╕йно пильно дивись на кого-, що-небудь.
 Н╕хто с╕ вченим не вродив - щоб бути вченим, треба вчитися, працювати.
 Нудит св╕том ╕ собов - жити в тяжких умовах, не в╕дчувати сенсу життя, бути незадоволеним життям, в╕дчувати до нього нех╕ть.
 О, то далеко, на к╕нци язика - людина скупа на слово.
 Очи му отворив - показувати, розказувати усю правду про щось.
 Оч╕ му си злипают - засинати.
 Парпа╓т с╕, як курка в попели - беззм╕стовно вовтузитися в чомусь.
 Перед очима ми сто╖т - зовс╕м близько в╕д когось, поряд.
 Пише як кур(к)а лабов - поганий почерк.
 П╕дсипав му вугл╓ - додав духу, запалу, в╕дваги.
 Плентати с╕ п╕д ногами - заважати.
 Плюнь тай ногов роз╕три - не звертай уваги на що-небудь.
 Потр╕бно ти того, як свин╕ кадила - зовс╕м не потр╕бно, зайве.
 Пустив го з димом - знищити вогнем, спалити.
 Пустив с╕ на легкий хл╕б - засоби ╕снування, здобут╕ без труднощ╕в, без особливих зусиль.
 Пустив с╕ на пси, с╕ пустив на пси - пропав марно, безрезультатно.
 Ри╓ п╕до мнов, як свин╕ (свиня) в бульб╕ - навмисно завдавати комусь прикрощ╕в, чинити п╕дл╕сть або д╕яти п╕дступно проти когось.
 Сам наварив ╓с, сам пий - сам розв’язуй проблему.
 Сидит як засватана - несм╕лива, сором’язлива, нер╕шуча.
 Такий недобрий, аж з ньго искри скачут - ужива╓ться для п╕дкреслення чийогось гн╕ву, обурення, злост╕.
 Таким ╓м як з глини л╕плений - надто м’який, п╕дкаблучник.
 То так т╕ тато з мамов навчили? - соромлять дитину.
 Тоб╕ с╕ в голов╕ перевернуло - все перем╕шалось, попуталось.
 Хочу з тобов говорити в штири очи - в╕дкрита розмова, в╕ч-на-в╕ч.
 Що кому год╕т с╕ - кожному сво╓.
 Як на волоску висит - перебувати в дуже непевному, критичному становищ╕.
Як ти вр╕жу, то не б╕й с╕ - погроза: наб’ю, напакощу.

ЕТН╤ЧН╤ ГРУПИ УКРА╥НЦ╤В

 Як мало ми зна╓мо про св╕й народ! А те, що укра╖нц╕ под╕ляються на етн╕чн╕ групи ╕ саме тому мають багатогранну культуру, дос╕ не вс╕м в╕домо. Один с╕мферополець (укра╖нець!), наприклад, вельми здивувався, д╕знавшись, що гуцули - укра╖нц╕. Тривалий час життя „зах╕дняк╕в" вважалося чужим наддн╕прянцям. Але ц╕ в╕дм╕нност╕ лише поверхов╕. Спод╕ва╓мося, що ця рубрика допоможе вам д╕знатися б╕льше про укра╖нську культуру й не ритися в запилених фол╕антах. Сьогоденна розпов╕дь присвячена бойкам.
 БОЙКИ, укра╖нське плем’я верховинц╕в, що населя╓ обидва узб╕ччя середньо╖ частини Карпат (зв╕дси Бойк╕вщина). Назву „бойки" виводять в╕д частого вживання населенням частки "бой╓" у р╕зних значеннях. Гадають, що бойки - нащадки давнього слов’янського племен╕ б╕лих хорват╕в, яких Володимир Великий при╓днав до Ки╖всько╖ держави. ╥хн╓ походження виводили нав╕ть в╕д кельт╕в (бо╖), але ця г╕потеза безп╕дставна. Подекуди бойки цураються сво╓╖ назви, вважаючи ╖╖ за образливу, ╕ називають себе верховинцями (С. Раб╕й-Карпинська). Ця традиц╕я закр╕пилася нав╕ть у л╕тератур╕: радянськ╕ видання зах╕дноукра╖нських казок - наприклад, „Казки Верховини" (а не „Казки Бойк╕вщини"). На Закарпатт╕ назва бойки не дуже поширена. ╤нша назва - бойчуки.
 Територ╕я Бойк╕вщини займа╓ увесь Високий Бескид. Бойки в╕др╕зняються в╕д сус╕д╕в мовою, одягом, буд╕вництвом, звичаями. До недавнього часу бойки носили одяг домашнього виробництва: полотнян╕ штани й сорочки, киптар або сердак, широкополий капелюх (бриль), ходаки (легке, м╕цне шк╕ряне взуття) ╕ широкий шк╕ряний пояс; ж╕нки носили полотнян╕ сорочки, сп╕дниц╕ - мальованки та б╕л╕ полотнян╕ плахти; бойк╕вська сорочка вишивана хрестиковим геометричним в╕зерунком, р╕дше з рослинним орнаментом, виконаним одним (чорний або червоний) або двома кольорами (чорний ╕ червоний, червоний ╕ син╕й); так╕ ж кольори й на бойк╕вських писанках ╕з арха╖чним орнаментом (хрестиков╕ або ромбов╕ конструкц╕╖ - знак зас╕яного поля, матер╕-земл╕). В арх╕тектур╕ на Бойк╕вщин╕ збер╕гся сво╓р╕дний тип бойк╕всько╖ хати (з ╜анком) ╕ трибанних церков ╕з характерними опоясаннями. Деяк╕ перекази, наприклад, про Святославову могилу, про короля Данила та ╕н., св╕дчать про участь Бойк╕вщини в сп╕льноукра╖нських ╕сторичних процесах.
 Бойки як активна етн╕чна група виплекали плеяду видатних д╕яч╕в. Серед них був Юр╕й Дрогобич (справжн╓ пр╕звище Котермак) - перший доктор медицини в Укра╖н╕, професор ун╕верситету в Краков╕ 1488 р., згодом професор ╕ ректор Болонського ун╕верситету - найпершого в ╢вроп╕. Талановитий бойко здобув д╕амантовий перстень - знак приналежност╕ до найсв╕тл╕ших ум╕в ╢вропи, ╕ нав╕ть перший серед укра╖нц╕в видав за кордоном друковану книгу - латинською мовою (астроном╕чний прогноз на 1483 р.). Юр╕й Дрогобич був ╕ прекрасним латиномовним поетом - передв╕сником раннього бароко (таким чином, бароко як процес зародилося в Укра╖н╕). Найвеличн╕шим серед син╕в Бойк╕вщини був ╤ван Франко (у радянськ╕ часи його етн╕чна приналежн╕сть не згадувалася). В╕н перший ╜рунтовно досл╕див культуру й побут бойк╕в ╕ нав╕ть походження назви свого племен╕. У 1930-х рр. почав видаватися „Л╕топис Бойк╕вщини" (Самб╕р).
Оксана ДЖМ╤ЛЬ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2007 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4860

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков