Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3539)
З потоку життя (6783)
Душі криниця (3655)
Українці мої... (1497)
Резонанс (1564)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЛУТАНИНА З ╤НФОГРАФ╤КОЮ: ВИДАННЯ LE MONDE "ПОВЕРНУЛО" КРИМ УКРА╥Н╤
Нараз╕ на карт╕ Le Monde Крим – це Укра╖на.


ЯКЩО ЦЕ НЕ МАРОДЕРСТВО – ТО ЩО?
Та наперек╕р всьому – «Св╕тлиця» у Криму ╓! ╤ наполеглив╕ потуги нин╕ ки╖вських...


МАСТИ ФЕДЯ МЕДОМ, А ФЕДЬ УСЕ ФЕДЬОМ, АБО ПОЛ╤Т П╤Д КРИЛОМ КУНИЦИНА
Якщо хтось раптом не зна╓, нагада╓мо, що «герой» цих арх╕вних публ╕кац╕й пан В....


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ЯК РОЗП╤ЗНАТИ УКРА╥НСЬКОГО ПАТР╤ОТА
Укра╖нський л╕берал зак╕нчу╓ться на дороз╕ до укра╖нського села. Я в цьому переконалась давно.


ПАША
На початку цього тижня п╕шов з життя ПашА (наголос саме такий, вельможний, на другому склад╕) -...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2007 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 18.05.2007
З Р╤ДНОЮ МОВОЮ МИ - НЕСКОРИМ╤!

 Шановна редакц╕╓ «Кримсько╖ св╕тлиц╕»!
 Прочитала у ваш╕й газет╕ зболену розпов╕дь М. К. Мельник з м╕ста Алушти «Де шукати захисту?» ╕ задумалась. Чому кримськ╕ рос╕йськомовн╕ так ненавидять державну укра╖нську мову ╕ укра╖нц╕в, як╕ люблять ╖╖ ╕ послуговуються нею? В чому ж справа?
 Та у тому, що в укра╖нськ╕й мов╕ ╓ особлива аура - добра, н╕жност╕, людяност╕, ╕нтел╕гентност╕. Укра╖нська поетеса Олена Тел╕га, полюбивши р╕дну мову ╕ Укра╖ну, в╕ддала за них сво╓ молоде життя: фашисти розстр╕ляли ╖╖ разом з чолов╕ком та ╖хн╕х побратим╕в-нац╕онал╕ст╕в у Бабиному Яру в 1942 роц╕. ╥м теж не потр╕бн╕ були укра╖нськ╕ патр╕оти, як ╕ б╕льшовикам - рос╕йським шов╕н╕стам.
 Укра╖нськ╕й мов╕ зовс╕м не личать зл╕ груб╕ рос╕йськ╕ матюки. Що було в укра╖нськ╕й мов╕ з лайливих сл╕в до проникнення в Укра╖ну «старшого брата»? Лише висл╕в «трясця тво╖й матер╕». Що це за «трясця» ╕ як вона повинна нашкодити т╕й матер╕, нев╕домо дотепер. А от коли виригне хтось загальнов╕доме рос╕йське «твою мать» з в╕домим додатком, то культурн╕й ╕ високодуховн╕й людин╕ в╕дразу ста╓ млосно. Ось таку величезну негативну силу мають всесв╕тньо в╕дом╕ гидк╕ рос╕йськ╕ матюки. Зв╕сно, вивчивши ╕ полюбивши укра╖нську мову та послуговуючись нею, треба позбуватися в╕зитно╖ картки «общепонятного», треба ставати ╕ншими, благородн╕шими. Це, зв╕сно, нелегко, бо там, де звучать матюки, присутн╕й «романтичний» м╕стичний герой - диявол. Коли людина ла╓ться, то в╕н в╕дразу б╕ля не╖ ╕ нав╕ть допомага╓ ╖й. Але все це н╕би й непогано тут, у земному житт╕, а там? Чи задуму╓мось ми над цим?
 Чолов╕к м╕й недавно ╖здив у м╕сто Самб╕р, був на м╕ському ринку ╕ розпов╕да╓, що там звучали укра╖нська, польська, рос╕йська, румунська мови. ╤ н╕хто н╕кому не робив н╕яких зауважень, н╕хто н╕кого не ображав. Самб╕р - це ж м╕сто Зах╕дно╖ Укра╖ни. То чому ж тут н╕хто не жене рос╕йськомовних у кацапщину, поляк╕в - у Польщу, румун╕в - у Румун╕ю? Чому в наш╕й «бандеровщине» не треба н╕кому шукати захисту, як т╕й М. К. Мельник у Криму? То яке ж зло б╕льше? «Бандеровщина» чи кацапський шов╕н╕зм? ╤ чому повинн╕ укра╖нц╕ боятися говорити державною мовою в Криму? Адже ж Крим - частина Укра╖ни. Чому громадяни Укра╖ни повинн╕ в╕дчувати страх пост╕йно╖ дискрим╕нац╕╖ у ц╕й частин╕ Укра╖ни, коли говорять державною мовою? ╤ чи в╕домо «русскоязычным» у Криму таке поняття, як цив╕л╕зован╕сть? Цив╕л╕зована людина, оселившись на чуж╕й земл╕, перш за все вивча╓ мову тутешнього люду, ц╕кавиться ╖╖ звичаями, шану╓ народ, на земл╕ якого живе. Ц╕лком по-╕ншому поводиться окупант. В╕н нищить все чуже ╕ насаджу╓ сво╓. Висновок роб╕мо сам╕ ╕ даваймо в╕дпов╕дь на питання: хто ╓ хто. Ск╕льки ж можна жити за принципом: «Где русский мужик шапкой оземь ударил, там начинается русская земля!»
 А взагал╕ хочу зауважити, що б’ють того, хто бо╖ться. Укра╖нц╕ Криму! Не б╕йтеся говорити державною мовою! Вона прекрасна, мелод╕йна, багата, солов’╖на. Це наша в╕зитна картка в усьому св╕т╕. З р╕дною мовою ми сильн╕, нескорим╕. Без не╖ ми - натовп, з яким можна робити, що завгодно. Так ╕ було не так давно. Мордували, вивозили, вбивали, морили голодом, брехали. ╤ коли кримчани кричать п╕сля цього всього: «Россия - да! НАТО - нет!», то мен╕ ста╓ страшно: весь св╕т ╕де вперед, а ми прямуватимемо назад? У безв╕сть?
 То що ж ми й справд╕ за народ такий? То ми народ чи натовп? Доки терп╕тимемо знущання ╕ приниження? Брехню ╕ кривду? Запам’ятаймо, що б’ють того, хто бо╖ться, принижують тих, хто дозволя╓ себе принижувати. Будьмо укра╖нцями, бо ми не зайди, ми на сво╖й р╕дн╕й земл╕. Ми - в╕чн╕. Витримати все те, що витримав наш народ, ╕ залишитись народом - це подвиг.
 ╤ знаймо, що той, хто принижу╓ ╕ обража╓ ╕нших, принижу╓ перш за все самого себе, бо зло, яке посила╓ш ╕ншому, поверта╓ться знову до тебе. Такий закон життя. Тож хай пану╓ Добро!
 З повагою -
 Ольга ГРИЦИНА.
 с. Тишкович╕ Мостиського району Льв╕всько╖ област╕.

РУСЬКОМОВНИЙ ДЕПУТАТ
 Усм╕шка

 Коли в Рад╕ у Верховн╕й
 Руськомовний виступа,
 Ви прислухайтесь, шановн╕,
 Що в╕н меле й тел╕па.
 - Без ╓диного Союза
 Далеко мы не уйдем.
 Жить не сможем
 Без России,
 Неизбежно пропадем...
 - Виступайте на державн╕й! -
 ╕з гальорки хтось гука.
 - Перестаньте придираться! -
 Чути з ╕ншого кутка.
 А йому ж державна мова -
 Непотр╕бна, зайва р╕ч.
 Йому р╕дна та, якою
 Разговар╕вал ╤лл╕ч.
 Проти вищого начальства
 В╕н н╕коли не ╕шов.
 Що начальство ╕зр╓кало,
 Те ╕ в╕н усл╕д молов.
 Не морочилась н╕коли
 Твердолоба голова,
 Укра╖нськ╕ чи рос╕йськ╕
 Т╕ начальницьк╕ слова.
 Буде три державн╕ мови
 Чи чотири, чи одна, -
 Н╕ т╕╓╖, н╕ ц╕╓╖
 В╕н не знатиме й не зна.
 ╤ його не мучить сов╕сть,
 ╤ сумл╕ння не гризе...
 Тож послухаймо терпляче,
 Ще чого в╕н наверзе.
 - Мы от наших оппонентов
 Много слушаем речей,
 А живут они поддержкой
 Иностранных богачей.
 Потому они им служат,
 Что живут за ихний счет! -
 Зачекаймо ще хвилинку,
 Доки в╕н затулить рот.
 Зачекаймо й запитаймо:
 - А тепер пов╕дай нам,
 За який ╕ чий рахунок
 Ти живеш на св╕т╕ сам?
 Ти жратви добрячу купу
 Умегелю╓ш щодня.
 Що ж у тебе - ╓ корова,
 Власн╕ кури чи свиня?
 Може, ти свиню зар╕зав
 ╤ насмажив ковбаси?
 Може, з власного городу
 Ти картопельку ╖си?
 У народу в╕д нестатк╕в
 Урива╓ться терпець,
 А у тебе на загривку
 Ледь з╕йшовся ком╕рець.
 Ти Рос╕ю сильно любиш?
 Що ж, будь ласка, це не гр╕х,
 Але хто ж тебе трима╓,
 Не пуска╓ до сво╖х?
 Залиши нам Укра╖ну,
 Не тягни до рос╕ян.
 Можеш пупа над╕рвати,
 Це ж тоб╕ не чемодан!
 Павло ГЛАЗОВИЙ.
 
 СЛОВО ПРО Р╤ДНУ МОВУ

 Над чолом в мо╓╖ мови
 ще горить в╕нець терновий:
 хай вже трошечки оббитий,
 павутиннячком обвитий, -
 все одно чоло до кров╕
 розтина в╕н р╕дн╕й мов╕.
 Вже ж вона - невередлива,
 нетьмян╕юче вродлива -
 ст╕льки л╕т його носила,
 хоч терп╕ть було несила:
 тужно в Каф╕ нудьгуючи,
 польськ╕й шляхт╕ слугуючи,
 в темних царських казематах,
 божев╕льницьких палатах,
 осипаючись з╕рками
 над н╕мими Соловками.
 Хто зв╕льнив чоло те з муки -
 колючки загнав у руки.
 Хто ж на час╕ знався л╕пше,
 той в╕нець тягнув ще глибше,
 аж на скрон╕, де сив╕ше:
 так ось, мово, красив╕ше...
 Я б могла вта╖ти все це -
 надто коле терня в серце;
 але ╓ у мене вт╕ха:
 гляну -
 б╕ль мина╓ стиха,
 бо на ст╕льчику малому
 серед в╕тру, сонця й грому
 материнську калинову
 донька вчить вкра╖нську мову.

Наталка МАТЮХ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2007 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4772

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков