Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2007 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 18.05.2007
РЕГ╤ОНАЛЬНА БЕЗПЕКА — ПЕРЕДУМОВА ╤ СКЛАДОВА НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ БЕЗПЕКИ УКРА╥НИ

 ТЕМА рег╕онально╖ безпеки в контекст╕ нац╕онально╖ сьогодн╕ вельми актуальна для Укра╖ни. ╤, мабуть, не випадково, що це питання приск╕пливо розгляда╓ться у Криму. Адже упродовж останн╕х 13 рок╕в незалежност╕ нашо╖ держави саме у цьому рег╕он╕ за активно╖ участ╕ сус╕дньо╖ Рос╕╖ як спадко╓миц╕ радянсько╖ ╕мпер╕╖ пост╕йно моделювались, опрацьовувалися, реал╕зувались ╕ продовжують вт╕люватися у життя руйн╕вн╕ для Укра╖ни сепаратистськ╕ д╕йства та пол╕ттехнолог╕чн╕ проекти.
 Сьогодн╕ не лише пол╕тикам, але й перес╕чним укра╖нським громадянам ста╓ ц╕лком зрозум╕лим, що п╕сля розпаду радянсько╖ ╕мпер╕╖ для вельми впливового у сучасн╕й Рос╕╖ ╕мперсько-шов╕н╕стичного та кадеб╕стського лоб╕ Укра╖на, як ╕ у попередн╕ часи, лиша╓ться головним об’╓ктом зовн╕шньо╖ пол╕тики. До цього питання виявляють величезну зац╕кавлен╕сть не лише фахов╕ пол╕тологи ╕ пол╕ттехнологи, пол╕тичн╕ та державн╕ д╕яч╕, але й керманич╕ держави.
 Останн╕ президентськ╕ та парламентськ╕ вибори в Укра╖н╕ та ультимативно-брутальн╕ газов╕ ╕ м’ясо-молочн╕ атаки переконливо засв╕дчують про ╕снування у наших найближчих сус╕д╕в далекосяжних план╕в щодо жорсткого економ╕чного та пол╕тичного контролю над нашою державою. Р╕вень рос╕йсько╖ економ╕чно╖ експанс╕╖ у ключових галузях економ╕ки Укра╖ни вже сьогодн╕ ╓ загрозливим для ╖╖ незалежност╕. Можна також з прикр╕стю констатувати, що п╕д знафтал╕неними гаслами про нац╕ональну ╕ рел╕г╕йну ╕дентичн╕сть та сп╕льну ╕стор╕ю з боку Рос╕╖ на Укра╖ну чиниться шалений економ╕чний ╕ пропагандистсько-╕деолог╕чний тиск, в╕дбува╓ться глибинне ╕мперсько-шов╕н╕стичне зомбування не лише сво╖х п╕дданих, але й укра╖нських громадян.
 Рупором та активним пропагандистом ╕ впроваджувачем у життя антиукра╖нсько╖ та антидержавницько╖ ╕деолог╕╖ в Укра╖н╕ виступають не лише численн╕ пророс╕йськ╕ орган╕зац╕╖ ╕ пол╕тичн╕ парт╕╖, але, як не парадоксально, ╕ владн╕ структури та урядовц╕ власно╖ кра╖ни. Намагання певних пол╕тичних сил антиконституц╕йними методами створити конституц╕йну б╕льш╕сть в укра╖нському парламент╕, на наш погляд, ма╓ на мет╕ не лише зм╕ну державного устрою, але й л╕кв╕дац╕ю незалежност╕ Укра╖ни. П╕дкинут╕ ззовн╕ ╕де╖ про ╓диний економ╕чний прост╕р, рег╕ональну специф╕ку та доц╕льн╕сть економ╕чно╖ ╕ пол╕тично╖ федерал╕зац╕╖ ╓ першим кроком на шляху до л╕кв╕дац╕╖ неза-лежност╕ Укра╖ни. Як зовн╕шн╕, так ╕ внутр╕шн╕ ╕мперсько-шов╕н╕стичн╕ сили намагаються знищити укра╖нську державу через ╖╖ етнопол╕тичний розкол. На ╕деолог╕╖ р╕зко╖ в╕дм╕нност╕ м╕ж Сходом та Заходом Укра╖ни сьогодн╕ паразитують к╕лька пол╕тичних сил, як╕ в цив╕л╕зованих демократичних кра╖нах мали б давно бути поза законом. Оск╕льки саме вони руйнують п╕двалини укра╖нсько╖ державност╕. Чи можна уявити соб╕ ╕снування антин╕мецьких, антифранцузьких, антипольських, антиавстр╕йських, анти╕тал╕йських, взагал╕ будь-яких анти- державницьких парт╕й ╕ орган╕зац╕й у сучасних кра╖нах усталено╖ демократ╕╖? На жаль, в Укра╖н╕ вони ╕снують з першого дня проголошення незалежност╕. Саме у цьому поляга╓ головна причина в╕дсутност╕ нац╕онально╖ ╓дност╕, багатовекторност╕ зовн╕шньо╖ пол╕тики та економ╕чне тупцювання на м╕сц╕.
 Говорячи про мовну й етн╕чну специф╕ку деяких рег╕он╕в Укра╖ни, потр╕бно завжди пам’ятати, що вона не ╓ природним явищем, а результатом багатов╕ково╖ ц╕ле-спрямовано╖ ╕мперсько-шов╕н╕стично╖ пол╕тики Рос╕╖. В Укра╖н╕, як ╕ в ╕нших колон╕ях колишньо╖ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, ╖╖ досить усп╕шно впроваджували як царська, так ╕ радянська влада. Складовими зазначених д╕й ус╕х рос╕йських самодержц╕в ╕ кремл╕вських вожд╕в була п╕дступна м╕грац╕йна та осв╕тня пол╕тика, штучна етн╕чна м╕шанина, жорсткий державний контроль за сусп╕льним життям, широкомасштабне й глибинне ╕деолог╕чне та рел╕г╕йне зомбування п╕дданих.
 Довготривал╕ масов╕ переселення автохтонного населення з його споконв╕чно╖ територ╕╖, пост╕йне втягування укра╖нц╕в в ╕н╕ц╕йован╕ Рос╕╓ю загарбницьк╕ в╕йни, штучн╕ голодомори, широкомасштабна ╕ндустр╕ал╕зац╕я та осво╓ння нових земель спричинило обезлюднення Укра╖ни. У той же час зазначен╕ руйн╕вн╕ процеси стимулювали широкомасштабну м╕грац╕ю рос╕ян та ╕нших етнос╕в в Укра╖ну, для яких вона ще ╓ р╕дною. Якщо ще наприк╕нц╕ ХVIII — на початку Х╤Х стол╕ть Укра╖на була моноетн╕чною, то упродовж Х╤Х-ХХ стол╕ть ╖╖ етн╕чне обличчя р╕зко зм╕нилося. Першими денац╕онал╕зували укра╖нськ╕ м╕ста на П╕вдн╕ та Сход╕, де зосереджувався промислово-енергетичний потенц╕ал Укра╖ни. Питома вага м╕грант╕в з рос╕йських губерн╕й у цих рег╕онах з кожним роком зростала. Зрос╕йщення поширилося й на традиц╕йно укра╖нськ╕ села.
 В╕дсутн╕сть укра╖нсько╖ нац╕онально╖ осв╕ти й глибоко продумана пол╕тика зрос╕йщення Укра╖ни призвела до виникнення такого аномального явища, як “русскоязычное население”. Саме ц╕ два чинники сьогодн╕ активно використовуються рос╕йськими пол╕тиками й урядовцями та ╖хн╕ми пол╕тичними васалами в Укра╖н╕ з мотивац╕й тиску ╕ втручання у процес укра╖нського державотворення та внутр╕шн╕ справи нашо╖ держави. Вже у роки незалежност╕ Укра╖ни активним учасником деструктивних пол╕тичних процес╕в ╕ пров╕дником сепаратистських ╕ федеративних ╕дей ста╓ рос╕йська православна церква, п╕дступно завуальована назвою “Укра╖нська православна церква Московського патр╕архату”. У виборчих президентських ╕ парламентських перегонах у Криму та багатьох рег╕онах Укра╖ни вона в╕дкрито п╕дтримувала антиукра╖нськ╕ та антидержавницьк╕ сили.
 Мусимо усв╕домити, що нац╕ональна безпека будь-яко╖ держави базу╓ться на безпец╕ ╖╖ окремих рег╕он╕в. Ц╕лком зрозум╕ло, що не може в╕дчувати себе держава безпечно, коли в╕дсутня стаб╕льн╕сть ╕ безпека у складових ╖╖ частин. Ц╕лком законом╕рно, що сепаратистськ╕ гасла та федеративн╕ ╕де╖ найгучн╕ше лунають ╕ знаходять п╕дтримку у Криму, п╕вденних ╕ сх╕дних областях Укра╖ни. Тож якщо говорити про реальну нац╕ональну безпеку, то ц╕ руйн╕вн╕ тенденц╕╖ досить вм╕ло провокуються ╕ педалюються як зовн╕шн╕ми, так ╕ внутр╕шн╕ми антиукра╖нськими силами саме у цих рег╕онах.
 Необх╕дно визнати, що у Криму ц╕ деструктивн╕ процеси ╓ найб╕льш гострими ╕ небезпечними. Значною м╕рою вони посилюються базуванням на укра╖нських теренах рос╕йського Чорноморського флоту. За умов сучасного розвитку в╕йськово╖ техн╕ки, безумовно, Чорноморський флот не ма╓ н╕якого стратег╕чного й оборонного значення. Але його присутн╕сть робить Укра╖ну заручницею рос╕йсько╖ зовн╕шньо╖ пол╕тики. Будь-яке м╕л╕тарне протистояння Рос╕╖ з ╕ншими кра╖нами робить територ╕ю нашо╖ держави вразливою для в╕дпов╕дно╖ акц╕╖. Нав╕ть внутр╕шн╕й конфл╕кт у рос╕йськ╕й держав╕, наприклад, чеченська в╕йна, могла спровокувати для Укра╖ни ц╕лку низку небезпечних терористичних акц╕й. В╕домо, що в╕йськовий потенц╕ал Чорноморського флоту використовувався у ганебн╕й в╕йн╕ у Чечн╕. Не випадково, що серед ек╕паж╕в ЧФ ╓ два геро╖ Рос╕╖, нагороджен╕ за добре в╕дом╕ “звитяги” у чеченськ╕й в╕йн╕. Ми добре зна╓мо, що широкомасштабн╕ терористичн╕ акц╕╖ на територ╕╖ Рос╕╖ ╕ нав╕ть у столиц╕ були сво╓р╕дною в╕дпов╕ддю на чеченськ╕ под╕╖. Закрит╕сть Чорноморського флоту для ╕нспектування укра╖нськими фах╕вцями дозволя╓ нашпиговувати корабл╕ та бази нов╕тньою небезпечною в╕йськовою техн╕кою, а у критичн╕ моменти (м╕л╕тарн╕ конфл╕кти з ╕ншими державами) н╕що не завадить мати на озбро╓нн╕ ще й атомну зброю. Тож Укра╖на, особливо атомн╕ енергетичн╕ станц╕╖, у такому випадку можуть стати об`╓ктом атомного нападу. Присутн╕сть Чорноморського флоту в Укра╖н╕ ма╓ також негативний морально-психолог╕чний аспект. Цей чинник засв╕дчу╓ можлив╕сть реан╕мац╕╖ колишньо╖ державно╖ системи та показу╓ ╕люзорн╕сть укра╖нсько╖ незалежност╕ та живить сепаратизм.
 Через присутн╕сть Чорноморського флоту Укра╖на сьогодн╕ не в змоз╕ забезпечити нав╕гац╕йну безпеку мореплавству у сво╖х територ╕альних водах, оск╕льки б╕льш╕сть об’╓кт╕в нав╕гац╕йного супроводу перебува╓ п╕д рос╕йським контролем ╕ юрисдикц╕╓ю сус╕дньо╖
держави. В╕льне пересування рос╕йських в╕йськових п╕дрозд╕л╕в по Криму та п╕вдню Укра╖ни (як це було п╕д час маячно╖ в╕йни) та в╕йськов╕ навчання чорноморц╕в ╓ вкрай небезпечними провокативними акц╕ями. У будь-який момент вони можуть спричинити конфл╕ктну ситуац╕ю, яка може мати серйозн╕ пол╕тичн╕ та економ╕чн╕ насл╕дки. До того ж, блукаюч╕ територ╕╓ю Укра╖ни БТРи ╕з вояками чужо╖ держави промовисто засв╕дчують ╖╖ окупац╕йний статус. На жаль, укра╖нська сторона не ма╓ змоги контролювати також ╕ досить розгалужену розв╕дувальну мережу ЧФ. Фах╕вц╕ стверджують, що перед розпод╕лом флоту на п╕востров╕ Рос╕я залишила величезний п╕дрозд╕л вишколених сп╕вроб╕тник╕в ГРУ. Склада╓ться враження, що саме ц╕ сили диригують антинатовською кампан╕╓ю, с╕ють сепаратистськ╕ настро╖, очолюють рух з перегляду статусу Севастополя ╕ Криму, п╕дкидають м╕сцевим пол╕тикам ╕дею про другу державну мову.
 Зазначену деструктивно-провокативну дестаб╕л╕зуючу функц╕ю в Криму виконують також майже во╓н╕зован╕ об’╓днання на кшталт “Союза советских офицеров” та клонован╕ орган╕зац╕╖ “крымского казачества”. Виклика╓ занепоко╓ння те, що чисельн╕сть та активн╕сть ряджених “казачишек” р╕зко зроста╓ напередодн╕ та п╕д час проведення вс╕ляких антиукра╖нських, антинатовських та антиамериканських д╕йств. Ми добре пам’ята╓мо, як п╕д час незабутнього м╓шковсько-кузнецовського заколоту у Криму вулиц╕ С╕мферополя були переповнен╕ цими “казачишками” з нагайками, собаками ╕ кийками. Актив╕зу╓ться перем╕щення “казачишек” з Таман╕ напередодн╕ дн╕в Рос╕╖, антинатовських акц╕й та п╕д час антитатарських кампан╕й ╕ земельних во╓н. Тож в ╕нтересах не лише рег╕онально╖ безпеки, а й безпеки вс╕╓╖ Укра╖ни д╕яльн╕сть под╕бних “казачьих” орган╕зац╕й потр╕бно поставити п╕д жорсткий державний контроль.
 На наш погляд, серйозною небезпекою не лише для Криму, але ╕ для вс╕╓╖ Укра╖ни ╓ невир╕шен╕сть проблем депортованого кримськотатарського народу. Найболюч╕шим серед них, безумовно, ╓ земельне питання.
 Злочинне гендлювання землею на П╕вденному берез╕, на узбережж╕ та поблизу м╕ст, чим упродовж 16 рок╕в усп╕шно займалася незалежна в╕д укра╖нських закон╕в кримська влада, спонукала кримських татар та ╕нших громадян до активних д╕й щодо захисту сво╖х земельних прав. Самозахоплення земл╕, яке у Криму вже стало стих╕йним лихом, с╕╓ м╕жнац╕ональну напругу, провоку╓ небезпечн╕ м╕жнац╕ональн╕ конфл╕кти, негативно вплива╓ на ╕нвестиц╕йну та курортну приваблив╕сть рег╕ону. Безперечно, така ситуац╕я ╓ вельми загрозливою для нац╕онально╖ безпеки Укра╖ни. Зазначену проблему не можна вир╕шити без негайного правового та адм╕н╕стративного втручання держави. Першим кроком на цьому довготривалому й складному шляху ма╓ бути закон про реаб╕л╕тац╕ю та статус депортованих народ╕в.
 Говорячи про рег╕ональну безпеку ╕ вплив ╖╖ на нац╕ональну безпеку вс╕╓╖ укра╖нсько╖ держави, потр╕бно наголосити на ╕снуванн╕ ще одн╕╓╖, не менш гостро╖ проблеми. Мова йде про невир╕шен╕сть ц╕ло╖ низки м╕ждержавних питань, що стосуються м╕ждержавних кордон╕в в акватор╕╖ Азовського моря. Йдеться про в╕дсутн╕сть дел╕м╕тац╕╖ морського кордону м╕ж двома державами, правовий статус Укра╖ни в зон╕ Керченсько╖ протоки та спровоковане Рос╕╓ю знищення укра╖нського острова Тузла. Укра╖на також не може бути сторонн╕м спостер╕гачем еколог╕чно небезпечного не лише для Криму, але й усього чорноморського рег╕ону спорудження п╕д Новорос╕йськом величезного ам╕ачного терм╕налу. Зазначене питання ма╓ стати предметом м╕ждержавних обговорень та уваги м╕жнародно╖ сп╕льноти.
 Варто пам’ятати, що одним ╕з чинник╕в м╕жнац╕онально╖ напруги у кримському рег╕он╕ ╓ в╕дсутн╕сть державно╖ уваги до створення ╕ функц╕онування нац╕ональних шк╕л, перш за все, з укра╖нською та кримськотатарською мовами навчання. Зазначену проблему запол╕тизована кримська влада заганя╓ у безвих╕дь, що ╓ грубим порушенням конституц╕йних прав ╕ прав людини. Для забезпечення м╕жнац╕онального миру ╕ злагоди на п╕востров╕ необх╕дно пок╕нчити з в╕ковою пол╕тикою рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ з╕ зрос╕йщення населення, в╕дмовитися в╕д небезпечно╖ для ╕снування Укра╖ни як держави ╕де╖ запровадження друго╖ державно╖ мови. Чисельн╕сть шк╕л та ╕нших осв╕тн╕х заклад╕в в автоном╕╖ з укра╖нською та кримськотатарською мовами навчання ма╓ бути поставлена у пряму залежн╕сть в╕д питомо╖ ваги населення. ╤гнорування цього засадничого принципу пост╕йно створюватиме м╕жнац╕ональну наругу у сусп╕льств╕. Рос╕йськомовна меншина в Укра╖н╕, зрос╕йщен╕ укра╖нц╕ та в першу чергу пров╕дники пророс╕йських пол╕тичних сил мають усв╕домити, що не можна збудувати свою укра╖нську державу ╕ рухатися вперед з пост╕йно повернутою головою в б╕к Кремля. Тож доки хохли-малороси не перетворяться в укра╖нц╕в, рос╕йське населення не ╕нтегру╓ться в укра╖нське сусп╕льство ╕ не в╕дчу╓ себе складовою ╓дино╖ пол╕тично╖ нац╕╖, не можна спод╕ватися на мир та м╕жнац╕ональну злагоду в наш╕й держав╕, збудувати могутню, кв╕тучу ╓вропейську Укра╖ну. Завдання укра╖нсько╖ влади, яко╖, на жаль, ще нема╓, працювати над ц╕╓ю державницькою проблемою.
 Петро ВОЛЬВАЧ,
 академ╕к УЕАН, д╕йсний член НТШ, голова Наглядово╖ ради Кримського незалежного центру пол╕тичних досл╕дник╕в ╕ журнал╕ст╕в.
 
На фото: Петро Вольвач ╕ Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2007 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4765

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков