Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СПОГАДИ ПРО ╤ВАНА КЛИМ╤ВА-ЛЕГЕНДУ
пропону╓мо спогади Григор╕я Петровича ВАШК╤ВА (1912 р.н., мешканця с. С╕лець) про ╤вана...


«В╤Н БУВ СПРАВЖН╤М ПАТР╤ОТОМ...»
У ц╕ скорботн╕ дн╕ висловлю╓мо щире та глибоке сп╕вчуття близьким пок╕йного, кохан╕й дружин╕...


«ТАКЕ П╤Д СИЛУ Т╤ЛЬКИ КОЗАКУ: СВО╢ РОБИТИ МУДРО Й ТЕРПЕЛИВО...»
Нашому кримському укра╖нському побратиму Олександру Польченку цими днями виповню╓ться 65 л╕т!


Данило КОНОНЕНКО: «НЕХАЙ ЖИТТЯ ЙОГО Н╤КОЛИ НЕ ЗАСТУПА╢ СМУТКУ ДИМ. ЛИШАЙТЕСЬ НАЗАВЖДИ, МИКОЛО, ВКРА╥НЦЕМ ЧЕСНИМ ╤ ПРЯМИМ!»
З╕ святом, Миколо ╤вановичу! Хай в╕риться й можеться!


ЩЕДР╤СТЬ ДУШ╤, ЩЕДР╤СТЬ ТАЛАНТУ В╤РИ РО╥К
25 кв╕тня в б╕бл╕отец╕-ф╕л╕╖ № 22 ╕мен╕ Т. Г. Шевченка в м. Ялта в╕дбулась етнограф╕чна...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2007 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 11.05.2007
МИХАЙЛУ ВИШНЯКУ – 70!

ТЕЛЕГРАМА В НОМЕР
 Дорогий Михайле Яковичу! Секретар╕ат Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни сердечно в╕та╓ Вас з╕ св╕тлим юв╕ле╓м! З нетерп╕нням чека╓мо Ваших нових талановитих твор╕в во славу Укра╖ни. Зичимо козацького здоров’я ╕ творчого довгол╕ття. З роси ╕ води Вам на многая ╕ благая л╕та.
 Щиро ваш╕ - Явор╕вський, Шкляр, Баранов, Багряна, Крим, Мовчан, Погр╕бний, Слабошпицький.
 * * *
 Уважаемый Михаил Яковлевич! В этот торжественный день примите искренние пожелания здоровья, неиссякаемой энергии, счастья, благополучия, творческих успехов. Пусть всё, задуманное Вами, сбудется, удача сопутствует всем Вашим начинаниям.
 Министр образования и науки АРК В. Лавров.
 
 
СЛОВО ДО ДЕПУТАТ╤В
У парламент╕ у нас
Що не день - дебати,
Наче в школу,
в перший клас
Прийшли депутати.
Все, що д╕ють - не туди,
╥х одне займа╓ -
Хто кого пошле куди
Й перематюка╓.
Депутати-найманц╕
Трудяться до поту,
Набивають гаманц╕
За таку роботу.
Та в╕д ╖хн╕х од словес
Корист╕ не густо -
Хоч батькуйтесь до небес,
В нас в кишенях пусто.
Вже не м╕сяць ╕ не два
Вчаться говорити,
Грають дяд╕ у слова
Як маленьк╕ д╕ти.
Все, що роблять - не туди,
╥х одне займа╓ -
Хто кого пошле куди
Й перематюка╓.
То ж покайтесь, поки час,
За д╕ла недбал╕,
Бо народ наш, слуги мас,
Вас пошле ще дал╕!

Михайло ВИШНЯК.

 Михайло Вишняк – досв╕дчений вчений-ф╕лолог, доцент кафедри теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського, л╕тературний критик, поет, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в. 6 травня в╕н в╕дзначив св╕й юв╕лей – 70 р╕ччя.
 Народився Михайло Якович Вишняк 1937 року в селищ╕ Новомикола╖вка Новомикола╖вського району Запор╕зько╖ област╕.
 У 1959 роц╕ зак╕нчив мовно-л╕тературний факультет Запор╕зького державного пед╕нституту за спец╕альн╕стю «Укра╖нська мова, л╕тература, н╕мецька мова». Працював у школ╕, був заступником директора, згодом поступив в асп╕рантуру ╤нституту л╕тератури ╕м. Т. Г. Шевченка Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни та усп╕шно захистив дисертац╕ю, присвячену досл╕дженню жанрово╖ специф╕ки в╕домого укра╖нського поета Володимира Сосюри.
 В нашому ун╕верситет╕ Михайло Вишняк працю╓ з 1974 року. Вже тридцять рок╕в в╕н виклада╓ на кафедр╕ теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури. Тридцять рок╕в пл╕дно╖ викладацько╖, науково╖ та творчо╖ роботи.
 Михайло Якович досить активно займа╓ться науковою д╕яльн╕стю. В╕н ╓ одним ╕з пров╕дних учених, який досить ╜рунтовно вивча╓ давню л╕тературу, л╕тературу двадцятого стол╕ття. Михайло Вишняк ма╓ численн╕ публ╕кац╕╖ на стор╕нках пер╕одичних видань - журнал╕в, зб╕рник╕в, альманах╕в, газет. Останн╕м часом в╕н друку╓ науков╕ прац╕, присвячен╕ актуальним проблемам укра╖нського л╕тературознавства, зокрема шевченкознавства, розвитку, специф╕ки л╕ричних, еп╕чних, л╕ро-еп╕чних жанр╕в та л╕тературних портрет╕в про В. Чумака, В. Еллана-Блакитного, М. Чернявського.
А нещодавно наш юв╕ляр випустив дуже ц╕нний методичний пос╕бник для школи «Патр╕отичне виховання учн╕в в процес╕ вивчення укра╖нсько╖ мови та л╕тератури в середн╕й школ╕».
 ╤нод╕ просто диву╓шся неосяжному творчому потенц╕алу ц╕╓╖ людини. В╕н пише н╕жн╕ в╕рш╕, як╕ вражають сво╓ю мелод╕йн╕стю та глибиною почутт╕в, зокрема такою ╓ зб╕рка «Все почина╓ться з любов╕» (2001). Але осп╕вуючи кохання, Михайло Вишняк не цура╓ться ╕ сатиричних в╕рш╕в. Варто в╕дм╕тити, що його сатира не ст╕льки ╖дка, ск╕льки прихову╓ в соб╕ теплу, м’яку по-см╕шку (зб╕рка «Перо п╕д ребро, або служба ╕ дружба») (2003).
 Михайло Якович н╕коли не зупиня╓ться на досягнутому. В╕н намага╓ться реал╕зувати себе в усьому, не омина╓ ╕ громадського життя.
╢ членом Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, в╕дпов╕дальним секретарем Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, членом редакц╕йно╖ ради газети “Литера-турный Крым” та членом Ради товариства “Укра╖на – Св╕т”.
 Працювати з Михайлом Яковичем дуже ц╕каво ╕ легко. Будучи його студенткою, маг╕стром, тепер вже асп╕рантом, я пост╕йно в╕дкриваю в ньому щось нове. Людина-оптим╕ст, талановитий поет, про-в╕дний вчений – цей ланцюжок можна продовжувати ╕ продовжувати. Мен╕ зда╓ться, роки для Вас, Михайле Яковичу, не межа, а навпаки - рух до самовдосконалення ╕ творчо╖ майстерност╕.
 В цей юв╕лейний день хочеться побажати Вам здоров’я, бо це базис життя, щастя як ф╕н╕шно╖ прямо╖ Ваших намагань ╕ реал╕зац╕╖ вс╕х Ваших задум╕в.
 ╤рина ТЕРЕХОВА,
асп╕рант кафедри теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури ТНУ ╕м. В. ╤. Вернадського.

МИХАЙЛЕ ЯКОВИЧУ, наш шановний!
Дозвольте з юв╕ле╓м прив╕тати Вас!
Вам личить сивина,
Що памороззю голову прикрила,
 ╤ зморшка на чол╕,
Що в’╖лася ще з молодечих л╕т.
Все посп╕хом – працю╓мо, вчимо, навча╓мось.
╤ зупиня╓ час
Ваш лаг╕дно-турботливий: «Прив╕т!»
╢ в ньому щось в╕д дружньо╖ розмови,
поважних бес╕д друга-мудреця,
дов╕рливо-житт╓вих настанов отця.
Хай 70 не принесе Вам втоми
Хай посм╕шка не сходить ╕з лиця!
Мар╕я БАГР╤Й,
асистент кафедри теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського.

ВИШНЯКА Михайла Яковича щиро в╕та╓мо з 70-р╕ччям!
Бажа╓мо щастя,
добра ╕ тепла,
хай будуть достаток
╕ гарн╕ д╕ла.
У щаслив╕й ваш╕й хат╕,
Щоби ви були багат╕!
А ще вам бажа╓м,
Щоб ви не хвор╕ли,
Душею ╕ серцем
 були молод╕!
До р╕дного краю
 любов’ю гор╕ли
╤ щастя творили
 на р╕дн╕й земл╕.
В. П. КОВАЛЕНКО,
учитель-методист «Школи-л╕цею» № 3.
м. С╕мферополь.

НАСНАГИ, ЗДОРОВ’Я, УСП╤Х╤В!
 Михайло Вишняк – ориг╕нальний поет-гуморист, який усп╕шно продовжу╓ традиц╕╖ Остапа Вишн╕. Його перу належить чимало байок, еп╕грам, як╕ знан╕ в народ╕, спрямованих на утвердження здорово╖ нац╕онально╖ морал╕ ╕ осуд всього того, що не сприя╓ розвитков╕ св╕домост╕ народу. Як педагог Михайло Якович пройшов велику школу, формуючись як вчитель, а пот╕м як викладач у вищих навчальних закладах. В╕н був завучем середньо╖ школи, пот╕м викладачем, доцентом кафедри укра╖нсько╖ мови та л╕тератури.
 Його дисертац╕я «Жанров╕ особливост╕ творчост╕ В. Сосюри» вперше в укра╖нському л╕тературознавств╕ акценту╓ на новаторств╕ поета, який був не т╕льки реал╕стом, але й модерн╕стом, який утверджував ╕деолог╕ю самовизначення укра╖нського народу. Праця зробила вагомий внесок в сучасне сосюрознавство та теор╕ю розвитку л╕ричних жанр╕в укра╖нсько╖ поез╕╖ ХХ ст.
 Михайло Якович працю╓ доцентом, зав╕дував кафедрою укра╖нсько╖ л╕тератури, яку згодом перейменували в кафедру теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури.
 Михайло Вишняк як поет пише л╕ричн╕ в╕рш╕, вида╓ зб╕рки гуморесок, нарис╕в, еп╕грам про друз╕в. Як член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни в╕н вбол╕ва╓ за долю тепер╕шньо╖ В╕тчизни.
 Великий трудовий, педагог╕чний, поетичний, науковий внесок М. Вишняка у розвиток укра╖нського л╕тературознавства ╕ культури ма╓ неабияку вагом╕сть, сприя╓ ╖х п╕днесенню та утвердженню.
 Отож побажа╓мо нашому колез╕ творчо╖ наснаги, здоров’я, усп╕х╕в на нив╕ поетичн╕й та науков╕й.
 Петро КИРИЧОК,
 доктор ф╕лолог╕чних наук, професор кафедри теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури Тавр╕йського нац╕онально ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського.
 
П╤СНЯ ПРО КРИМ

╤ далеко, ╕ близько,
╤ у сн╕, й наяву,
О, земля моя кримська,
Я тобою живу.
Твоя слава незгасна
╤з стол╕ть поста╓...
Ти минуле й сучасне,
╤ майбутн╓ мо╓.
Ти для мене як подих,
Коли пада╓ш ниць.
Ти для мене як води
З кришталевих криниць.
Тво╖ гори в зен╕т╕
Й моря сяйна блакить...
Х╕ба можна тут жити
╤ тебе не любить?!
Тут на кожному кроц╕
Ск╕льки чар╕в ╕ див...
Тут в щасливому роц╕
Свою долю зустр╕в.
Чи далеко, чи близько
Ти як серцю розмай,
О, земле моя кримська,
О, чар╕вний м╕й край.
То ж дзвени, моя рима,
Знов осв╕дчуйся й знов,
Синьозорий м╕й Криме,
Моя в╕чна любов.

МАМИНА ВИШНЯ

Все життя в дороз╕,
Все до тебе йду,
Вишня на пороз╕
В мамин╕м саду.
Мамо, р╕дна нене,
Ти пробач мен╕,
Що стр╕чала мене
Б╕льше ув╕ сн╕.
Ягоди червонять
Сонячним теплом,
Китицями дзвонять
В мамине в╕кно.
Мамо, р╕дна нене,
Ти пробач мен╕,
Що стр╕чала мене
Б╕льше ув╕ сн╕.
Все життя в дороз╕...
В скронях сивина...
Вишня на пороз╕
З в╕чн╕стю ╓дна.
Мамо, р╕дна нене,
Ти пробач мен╕,
Що стр╕чала мене
Б╕льше ув╕ сн╕.
╤ хоч всохне вишня -
Це закон буття,
Та лишиться п╕сня
В╕чна, як життя.
* * *
Утопають сади у цв╕ту,
╤ на серц╕ в╕д сонця весн╕╓...
Все життя я до тебе ╕ду,
Кв╕те м╕й, золота моя мр╕╓.
Ти ночами наснилась мен╕,
Образ тв╕й, як зоря, пломен╕╓...
Йду до тебе кр╕зь ноч╕ ╕ дн╕,
Ти моя Беатр╕чче, Мар╕╓...
Ск╕льки л╕т кв╕тували сади,
Туман╕ло навколо в╕д цв╕ту.
Я у дол╕ благав: «О, прийди!»
Та, на жаль, н╕ в╕стей, н╕ прив╕ту.
Знов земля утопа╓ в цв╕ту,
Оживають на серц╕ над╕╖.
Я тебе, моя рад╕сть, знайду,
Бо весною збуваються мр╕╖.

СТЕЖИНА ДО ОТЧОГО ДОМУ

╢ в св╕т╕ багато дор╕г
╤ зв╕даних й ще нев╕домих,
Та сама дорожча ╕з них -
Стежина до отчого дому.
Вона як Антею земля
Да╓ нам наснагу ╕ сили,
Вона нашу путь окриля
╤ кожного робить щасливим.
Життя в круговерт╕ мина -
То зимно, то знов кв╕тнуть вишн╕...
Безгр╕шних на св╕т╕ нема,
Ус╕ ми по сво╓му гр╕шн╕.
Стежина ж ота як маяк,
Вона нам серця зогр╕ва╓,
Без не╖ не можна н╕як,
Вона нас на св╕т╕ трима╓.
В турботах великих
 й малих
Ненавидим, дружим,
 коха╓м,
Та, мабуть,
 найб╕льшим ╓ гр╕х
Коли ми ╖╖ забува╓м.

Михайло ВИШНЯК.

АНОНС! Михайлу Вишняку - 70! Авторську рад╕опрограму А. Петрово╖ «Два кольори», присвячену юв╕ляру, слухайте у п`ятницю, 11 травня (Кримське рад╕о, поч. о 20.00).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2007 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4747

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков