Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДРУГА СВ╤ТОВА: «УКРА╥НСЬКИЙ РАХУНОК» ЩЕ НЕ ЗАКРИТИЙ
Укра╖на, кр╕м Св╕тово╖, вступила у свою в╕йну – Визвольну, р╕вно 80 рок╕в тому, 17 вересня...


Д╤М, В ЯКОМУ ЖИВ ФРАНКО
Коли заходиш у л╕тературно-мемор╕альний музей ╤вана Франка у Львов╕, то склада╓ться враження, що...


В’ЯТРОВИЧ: 700 ТИСЯЧ УКРА╥НЦ╤В ВИГНАЛИ З╤ СВО╥Х ДОМ╤ВОК У 1944-1951 РОКАХ
Акц╕я “В╕сла” була лише одним з еп╕зод╕в п╕д час масово╖ депортац╕╖ укра╖нц╕в Польщ╕...


ДРУГА СВ╤ТОВА. ЧЕРЕЗ 80 РОК╤В ПИТАННЯ Т╤ САМ╤: ЯК ТАКЕ МОГЛО СТАТИСЯ ТА ХТО ВИНЕН?
Пакт Молотова-Р╕ббентропа остаточно розв’язав тотал╕тарним агресорам руки в 1939 роц╕.


З ╤СТОР╤╥ УКРА╥НСЬКОГО КОЗАЦТВА НА П╤ВДН╤ УКРА╥НИ
вийшов друком зб╕рник матер╕ал╕в науково-практично╖ конференц╕╖ «Запорозьк╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 13.04.2007
ОРГАН╤ЗАЦ╤Я УКРА╥НСЬКИХ НАЦ╤ОНАЛ╤СТ╤В ╤ УКРА╥НСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМ╤Я

ФАХОВИЙ ВИСНОВОК РОБОЧО╥ ГРУПИ ╤СТОРИК╤В ПРИ УРЯДОВ╤Й КОМ╤С╤╥ З ВИВЧЕННЯ Д╤ЯЛЬНОСТ╤ ОУН ╤ УПА
 (Продовження. Поч. у № 8 - 14).
 Проте не варто виокремлювати Волинь з рег╕ону, на якому розгортався укра╖нсько-польський конфл╕кт. П╕д час волинських под╕й особливо постраждали поляки. Адже у цьому рег╕он╕ поляки були етн╕чною меншиною. В ╕нших рег╕онах, ╕ передус╕м - на Холмщин╕, б╕льше постраждали укра╖нц╕. В╕дпов╕дальн╕сть за вбивства несе кер╕вництво тих пол╕тичних сил, як╕ протистояли одна одн╕й, тому що прагнули в╕дродити власну нац╕ональну державу з включенням до не╖ територ╕╖ сп╕льного проживання укра╖нц╕в та поляк╕в (безв╕дносно до того, хто являв собою етн╕чну меншину - поляки або укра╖нц╕). Безпосередньо на територ╕╖ сторонами конфл╕кту були поляки, представлен╕ силами самооборони (п╕зн╕ше до них при╓дналися й тим самим розконсп╕рувалися загони Арм╕╖ Крайово╖), а також укра╖нц╕, представлен╕ ворогуючими м╕ж собою силами - ОУН(Б), ОУН(М), загонами Т. Боровця-Бульби. Н╕мецька адм╕н╕страц╕я ╕ радянськ╕ пар-тизани у цьому конфл╕кт╕ були здеб╕льшого спостер╕гачами (хоча в╕йськовослужбовц╕ див╕з╕╖ СС «Галичина», яка ма╓ розглядатися як н╕мецька, а не укра╖нська сторона, теж втручалися в цей конфл╕кт).
 П╕д час виступу на згаданому вище «круглому стол╕» редактор журналу «Вензь» проф. А. Фр╕шке додав сво╖ зауваження в╕дносно стор╕н укра╖нсько-польського конфл╕кту. Вони мусять бути серйозно розглянут╕ при оц╕нц╕ под╕й. «Коли кажемо про «польську сторону», то вона, так само як укра╖нська, дуже р╕зношарова. Коли, наприклад, ма╓мо справу з акц╕ями, як╕ ╓ насл╕дками наказ╕в головного командування або Волинського округу АК, то це справд╕ польська сторона. Але ма╓мо також справу з рядом ╕нших д╕й, коли р╕шення робилися на локальному щабл╕, приймали ╖х кер╕вники якихось п╕дрозд╕л╕в. Р╕шення приймали законсп╕рован╕ органи, ╕ часто не в╕домо до к╕нця, хто приймав те або ╕нше р╕шення».
 П╕дбиваючи п╕дсумки досл╕дження волинсько╖ трагед╕╖ як головного пункту в укра╖нсько-польських в╕дносинах во╓нно╖ доби, проф. ╤гор ╤льюшин ставить таке питання: чи мав право Клячк╕вський, займаючи най-вище становище у крайовому провод╕ ОУН, пред’являти польському населенню згаданий вище ультиматум? Його в╕дпов╕дь незаперечна: «На нашу думку, в╕дпов╕-дальн╕сть, яка була покладена на всю м╕сцеву польську людн╕сть за службу ╖╖ окремих представник╕в в допом╕жн╕й пол╕ц╕╖ (шуцмансшафтах) об’╓ктивно була под╕бною до то╖, що приписувалася в СРСР прибалтам, татарам, калмикам, чеченцям та ╕ншим народам, як╕ звинувачувалися в масов╕й колаборац╕╖ з н╕мцями».

 Рубрика 12-та
 Протистояння укра╖нських нац╕онал╕ст╕в ╕ орган╕в радянсько╖ влади в роки в╕йни
 Коли ламаються списи навколо питання, чи визнавати УПА воюючою стороною в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕, то забува╓ться основне: г╕тлер╕вський режим, так само як будь-який ╕нший, не м╕г дозволити ╕снування в сво╓му затилл╕ неконтрольовано╖ ним збройно╖ сили.
З утворенням повстансько╖ арм╕╖ укра╖нськ╕ повстанц╕ ставали воюючою стороною незалежно в╕д свого бажання воювати з Н╕меччиною.
 Сл╕д визнати, що щодо цього питання ╕сну╓ усталена традиц╕я, яка може нав╕ть не усв╕домлюватися опонентами: воюючою визна╓ться т╕льки та сторона, яка воювала на боц╕ Об’╓днаних Нац╕й. Тому поставимо питання в ╕нш╕й форм╕: чи може в╕йськово-пол╕тична сила, яка воювала одночасно з державами Ос╕ ╕ Радянським Союзом, розглядатися як воююча сторона в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕? Тут ми виходимо з╕ св╕ту факт╕в ╕ входимо в св╕т припущень, де все залежить в╕д точки зору. Ц╕лком можливою ╓ позиц╕я, коли точку в╕дл╕ку становлять не Об’╓днан╕ Нац╕╖ як сукупн╕сть, а Радянський Союз - кра╖на, яка внесла найб╕льший вклад в розгром держав Ос╕. Дотримуючись такого погляду, ми не побачимо нап╕втон╕в ╕ в╕дпов╕мо на поставлене питання негативно.
 Для тих, хто ототожню╓ Другу св╕тову в╕йну з Великою В╕тчизняною, ОУН(Б) ╕ УПА не ╓ ╖╖ учасниками. Та й сам╕ оун╕вц╕ були б здивован╕, якби ╖х назвали учасниками Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни. Але критер╕й ставлення до Радянського Союзу не може застосовуватися при визначенн╕ певно╖ в╕йськово-пол╕тично╖ сили учасником в╕йни з г╕тлер╕вською Н╕меччиною.
 Факти стверджують, що вороже ставлення ОУН ╕ УПА до Радянського Союзу (точн╕ше - до стал╕нського Радянського Союзу) заважало ╖м брати активну участь у боротьб╕ з н╕мецькими окупантами. Якби не ╕снувало радянського чинника у в╕йн╕, укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти воювали б з г╕тлер╕вською Н╕меччиною активн╕ше. Жахлива окупац╕йна пол╕тика г╕тлер╕вц╕в давала вс╕ п╕дстави для активно╖ боротьби. Але нац╕онал╕сти пам’ятали, що п╕сля Г╕тлера матимуть справу з╕ Стал╕ним.
 Коли виникла УПА, радянськ╕ партизани почали запитувати сво╖х кер╕вник╕в в ЦК КП(б)У ╕ УШПР, як до не╖ поставитися. 23 березня 1943 р. перший секретар ЦК КП(б)У М. Хрущов над╕слав на ╕м’я С. Ковпака ╕ С. Рудн╓ва лист, в якому виклав оф╕ц╕йну точку зору. Треба виходити з того, писав в╕н, що «кер╕вники укра╖нських буржуазних нац╕онал╕ст╕в - це н╕мецьк╕ агенти». Дал╕ в╕н роз’яснював: «певна частина рядових учасник╕в в цих загонах палко бажа╓ боротися з н╕мецькими окупантами, але вони обдурен╕ буржуазними нац╕онал╕стами». Виходячи з «класового» анал╕зу, Хрущов рекомендував: не вступати в контакт з цими загонами; не виступати збройно, якщо вони сам╕ не нападатимуть; пам’ятати, що «головним ╕ основним завданням ╓ розгром фашистсько╖ Н╕меччини ╕ вигнання н╕мецьких окупант╕в з нашо╖ територ╕╖».
 З наведено╖ рекомендац╕╖ можна зробити висновок, що М. Хрущов усв╕домлював нев╕дворотн╕сть перетворення УПА на учасника бойових д╕й проти окупац╕йно╖ адм╕н╕страц╕╖. Керуючись головним для нього завданням, в╕н радив не ч╕пати нац╕онал╕ст╕в: хай воюють з н╕мцями, воювати доведеться, тому що н╕мц╕ не потерплять чужих збройних формувань у власному тилу.
 Б╕йц╕ УПА для М. Хрущова ╕ його команди не були звичайними ворогами - такими, як солдати вермахту. Вони вважалися зрадниками, для покарання яких був потр╕бний особливий рахунок. Такий, наприклад, як продиктований начальником УШПР Т. Строкачем командиру партизанського з’╓днання О. Сабурову 22 кв╕тня 1943 р.: «Д╕╖ загону ╕м. 24-╖ р╕чниц╕ Червоно╖ арм╕╖ по знищенню нац╕онал╕ст╕в схвалюю. В кожному випадку ╖х нападу - жорстоко карати. Лист╕вками попередити, що за одного партизана буде знищено 15 оун╕вц╕в та ╖х н╕мецьких хазя╖в».
 П╕сля проходження фронту основним засобом боротьби стал╕нсько╖ держави з нац╕онально-визвольним рухом стали моб╕л╕зац╕╖ м╕сцевого населення в Червону арм╕ю. Секретар Р╕вненського обкому КП(б)У В. Бегма запропонував М. Хрущову «зд╕йснити поголовну моб╕л╕зац╕ю чолов╕к╕в в╕д 17 до 50 рок╕в життя в област╕ й в╕дправити подал╕ в тил сх╕дних областей, де ╖х розсортувати: частину до арм╕╖, а частину - в робоч╕ батальйони». ╤дея була прийнята ╕ реал╕зована Хрущовим ╕ Стал╕ним. Моб╕л╕зац╕йна пол╕тика у Зах╕дн╕й Укра╖н╕ набула особливого п╕дтексту: поряд з поповненням Збройних сил ставилося завдання позбавити тако╖ можливост╕ УПА, тобто п╕д╕рвати ресурсну базу нац╕онально-визвольного руху.
 Первинна ╕дея В. Бегми була «вдосконалена». По-льов╕ во╓нкомати вже
напрацювали великий досв╕д моб╕л╕зац╕╖ населення у сх╕дних областях Укра╖ни. Зам╕сть того, щоб в╕дправляти моб╕л╕зованих «подал╕ в тил», ╖х нер╕дко кидали в б╕й - ще не навчених, погано озбро╓них, ╕нод╕ - нав╕ть не обмундированих. Зв╕дси - загальнов╕дома жахлива р╕зниця у бойових втратах м╕ж вермахтом ╕ Червоною арм╕╓ю.
 Нац╕онал╕сти зрозум╕ли небезпеку ╕ постаралися довести ╖╖ до в╕дома вс╕х, хто п╕длягав за в╕ком моб╕л╕зац╕╖. В одн╕й з п╕дп╕льних лист╕вок, датован╕й 30 березня 1944 р., наголошувалося: «Московський ╕мпер╕ал╕зм хоче загнуздати наших укра╖нц╕в моб╕л╕зац╕╓ю. А пот╕м, маючи нас в руках, кинути в карних загонах на першу л╕н╕ю, на гарматне м’ясо, або морити голодом в таборах прац╕». Лист╕вка закликала брати до рук зброю ╕ боротися в лавах УПА.
 На початку 1945 р. НКВС УРСР пров╕в у с╕льськ╕й м╕сцевост╕ зах╕дних областей обл╕к населення в╕ком в╕д 15 рок╕в. В╕дпов╕дною ╕нструкц╕╓ю рекомендувалося: «точно встановити, де знаходиться той чи ╕нший громадянин чи громадянка. Родич╕в тих ос╕б, точне м╕сцезнаходження яких не буде встановлене, попередити п╕д розписку: якщо ц╕ особи не з’являться до орган╕в радянсько╖ влади, вони вважатимуться учасниками банд ╕ до ╖х родич╕в будуть ужит╕ ре-прес╕╖, включно до арешту й виселення».
 Ця акц╕я виявилася ефективною. До 21 лютого 1945 р. в Терноп╕льськ╕й област╕ було заре╓стровано 486 тис. родин. Виявилося, що 1267 громадян перебувало на нелегальному становищ╕. 872 родини, з яких походили нелегали, були виселен╕ у в╕ддален╕ рег╕они СРСР.
 Використовуючи передво╓нний досв╕д радян╕зац╕╖ зах╕дних областей, кер╕вники ОУН(Б) попереджали, що сп╕вчуваюч╕ визвольному руху можуть влаштовуватися на роботу в радянських органах, але не повинн╕ йти в НКВС. Пов╕домлялося, що в╕дд╕ли НКВС взяли на озбро╓ння тактику маскування п╕д в╕дд╕ли УПА, як╕ шукали зв’язку ╕з справжн╕ми повстанськими п╕дрозд╕лами ╕ таким способом виявляли ╖х. ╢дино можливою «грою» з б╕льшовицькими силовими структурами ╕ спецслужбами визнавалася «гра кулемет╕в».
 Для тако╖ тактики були вагом╕ п╕дстави: зокрема, перший заступник наркома внутр╕шн╕х справ УРСР генерал-лейтенант Т. Строкач уже в 1944 р. поставив на пот╕к використання в оперативних ц╕лях полонених учасник╕в повстанського руху. Наприклад, у листопад╕ 1944 р. потрапив в полон коман-дир куреня УПА на Волин╕ П. Власюк. В╕н погодився на сп╕впрацю з НКВС, був належним чином скомпрометований ╕ очолив спец-групу, яка д╕яла п╕д маскою УПА ╕ п╕дступно вбивала людей з п╕дп╕лля.
 Коли л╕н╕я фронту в╕дсунулася в╕д зах╕дних кордон╕в, поповнення УПА бо╓припасами та збро╓ю перетворилося на майже нерозв’язну проблему: атакувати арм╕йськ╕ склади й ешелони через ╖х посилену охорону повстанц╕ не могли, а у в╕дд╕лах НКВС ╕ НКДБ збро╖ було небагато. За цих умов в╕дд╕ли УПА ╕ бо╖вки ОУН(Б) актив╕зували контакти з п╕дрозд╕лами вермахту. Як ╕ ран╕ше, в╕йськове спорядження ╕ зброя обм╕нювалися на розв╕дувальн╕ дан╕. Але в обм╕н╕ сталися як╕сн╕ зм╕ни. Коли УПА перебувала в ╖хньому тилу, н╕мц╕ постачали озбро╓ння в пом╕рних к╕лькостях. Коли УПА опинилася в радянському тилу, вони виявили готовн╕сть давати зброю в будь-яких к╕лькостях ╕ нав╕ть без компенсац╕╖. Були налагоджен╕ пов╕трян╕ мости, якими л╕таки Люфтваффе перекидали укра╖нським повстанцям в╕йськове спорядження ╕ зброю.
 Радикальна актив╕зац╕я боротьби радянських орган╕в з повстанським рухом в╕дбулася восени 1944 р. 9 жовтня нарком внутр╕шн╕х справ СРСР Л. Бер╕я ╕ нарком державно╖ безпеки СРСР
В. Меркулов п╕дписали сп╕льний наказ «Про заходи боротьби з оун╕вським п╕дп╕ллям та л╕кв╕дац╕ю збройних банд ОУН в зах╕дних областях УРСР». Л╕кв╕дац╕я п╕дп╕лля доручалася в╕йськам НКВС. Головна увага зверталася на виявлення л╕н╕й зв’язку, консп╕ративних квартир ╕ явочних пункт╕в, впровадження до районних, обласних ╕ центрального провод╕в ОУН агентури, виявлення склад╕в збро╖, продовольства ╕ друкарсько╖ техн╕ки. Рекомендувалося посилити репресивн╕ заходи щодо родин активних учасник╕в п╕дп╕лля - заарештованих, убитих або перебуваючих на нелегальному становищ╕. Наполягалося на широкому втягуванн╕ м╕сцевого населення в агентурно-╕нформац╕йну роботу, в збройн╕ групи сприяння. Чисельний склад в╕йськ НКВС визначався потребами боротьби з п╕дп╕льним рухом. Кадровий потенц╕ал цих в╕йськ був посилений за рахунок партизанських з’╓днань, як╕ мали досв╕д боротьби у зах╕дних областях.
 На початку лютого 1945 р. б╕ля м. Бережани Терноп╕льсько╖ област╕ в╕дбулася нарада член╕в головного проводу ОУН(Б), на як╕й постало питання про перспективи дальшо╖ боротьби. Були присутн╕ Р. Шухевич, М. Арсенич, Я. Бусел, Д. Грицай, П. Дужий, Р. Кравчук, В. Кук, Д. Ма╖вський. Нарада в╕дмовилася задовольнити прохання С. Бандери орган╕зувати його повернення в Укра╖ну. Бандера залишився пол╕тичним л╕дером ОУН ╕ ╖╖ представником в ем╕грац╕╖. Головним було р╕шення продовжити боротьбу, спод╕ваючись на допомогу кра╖н Заходу. Зд╕йснювався перех╕д до д╕й чотами ╕ роями (в╕дд╕леннями). Пропонувалося очистити лави УПА в╕д ненад╕йних ╕ хитких елемент╕в.
 В друг╕й половин╕ 1945 р. сп╕льними зусиллями внутр╕шн╕х в╕йськ та орган╕в НКВС, НКДБ, з’╓днань Радянсько╖ арм╕╖, в╕йськово╖ контррозв╕дки ╕ винищувальних батальйон╕в було встановлено тотальний контроль над кожним районом зах╕дних областей. Це допомогло визначити приблизну к╕льк╕сть бо╖вок ОУН ╕ п╕дрозд╕л╕в УПА, як╕ оперували в них. За кожною бо╖вкою або п╕дрозд╕лом УПА були закр╕плен╕ оперативн╕ групи з метою ╖х в╕дсл╕дковування ╕ л╕кв╕дац╕╖.
 Нац╕онал╕стичне п╕дп╕лля п╕д таким нечуваним тиском зазнавало в╕дчутних втрат. 15 вересня 1945 р. загинув Я. Бусел. В грудн╕ 1945 р. для встановлення зв’язку з С. Бандерою Р. Шухевич в╕дрядив у Н╕меччину Д. Грицая ╕ Д. Ма╖вського. ╥х схопили уже на чехословацько-н╕мецькому кордон╕. Обидва встигли пок╕нчити життя самогубством.
 За даними НКВС УРСР, в 1944 - 1945 рр. було проведено 39 778 чек╕стсько-в╕йськових операц╕й в зах╕дних областях, вбито 103 313, захоплено в полон 110 785, заарештовано 14 329 повстанц╕в, з повинною з’явилося 50 058 ос╕б. У в╕ддален╕ рег╕они СРСР було вислано в 1944 р. 4744 родини (13 320 ос╕б), а в 1945 р. - 7393 родини (17 497 ос╕б), пов’язаних з п╕дп╕ллям.
 Колосальн╕ втрати, запод╕ян╕ репресивними органами радянсько╖ держави учасникам повстанського руху, наочно ╕люструють його масштаби. Не маючи будь-яко╖ п╕дтримки ззовн╕, повстанц╕ трималися мужньо. Це засв╕дчу╓ сп╕вв╕дношення м╕ж к╕льк╕стю репресованих ╕ к╕льк╕стю тих, хто з’явився з повинною п╕сля оголошення амн╕ст╕╖.
(Дал╕ буде).

ДО 60-Р╤ЧЧЯ ОПЕРАЦ╤╥ «В╤СЛА»
 Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко п╕дписав Указ про заходи до 60-х роковин операц╕╖ «В╕сла», пов╕домля╓ УКР╤НФОРМ ╕з посиланням на оф╕ц╕йне ╕нтернет-представництво Президента.
 Як ╕деться у документ╕, у зв’язку з 60-ми роковинами операц╕╖ «В╕сла», п╕д час яко╖ у 1947 роц╕ на територ╕╖ Польщ╕ в╕дбулося примусове переселення етн╕чних укра╖нц╕в, з метою вшанування пам’ят╕ жертв цього акту, об’╓ктивного висв╕тлення траг╕чно╖ стор╕нки в ╕стор╕╖ Укра╖ни та на п╕дтримку ╕н╕ц╕ативи громадськост╕ глава держави доруча╓ Каб╕нету М╕н╕стр╕в розробити разом ╕з Нац╕ональною академ╕╓ю наук та затвердити план заход╕в. Йдеться, зокрема, про проведення у Ки╓в╕ вечора-рекв╕╓му, ╕нших жалобних заход╕в до роковин операц╕╖ «В╕сла», орган╕зац╕ю тематично╖ м╕жнародно╖ науково╖ конференц╕╖ у Львов╕, проведення конференц╕й та круглих стол╕в у м╕стах Укра╖ни.
 Окр╕м того, КМУ ма╓ забезпечити п╕дготовку та видання тематичних наукових ╕ науково-популярних видань, зб╕рок документ╕в ╕ матер╕ал╕в, зокрема книжково╖ сер╕╖ «Операц╕я «В╕сла», зб╕рника наукових праць «Укра╖на - Польща: спадщина, ╕стор╕я ╕ сусп╕льна св╕дом╕сть», а також св╕дчень примусово переселених п╕д час ц╕╓╖ операц╕╖ укра╖нц╕в. Уряду також доручено забезпечити разом ╕з Льв╕вською, Волинською, Р╕вненською, Терноп╕льською ОДА спорудження у Львов╕ пам’ятника укра╖нцям, що стали жертвами депортац╕й у XX стол╕тт╕.
 МЗС Укра╖ни ма╓ актив╕зувати переговорний процес ╕з Республ╕кою Польща щодо орган╕зац╕╖ та проведення на ╖╖ територ╕╖ заход╕в у зв’язку з 60-ми роковинами операц╕╖ «В╕сла» за участю Президент╕в Укра╖ни та Польщ╕.
 * * *
Повстанський Великдень. (Фото з книги «Явор╕вський фотоарх╕в УПА»).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4676

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков