«У ЗВ`ЯЗКУ З ЦИМ ВИМАГА╢МО...» Минулого тижня укра╖нська громадськ╕сть з╕бралася в прим╕щенн╕ орган╕зац╕╖ «Укра╖на-Св╕т» для проведення «круглого столу», аби зв╕рити сво╖ позиц╕╖ стосовно под╕й, як╕ нещодавно в╕дбулися у Ки╓в╕. А саме: дати оц╕нку заяв╕ Президента Укра╖ни щодо розпуску Верховно╖ Ради. Обговорюючи пол╕тичну ситуац╕ю в Укра╖н╕, представники демократичних орган╕зац╕й Криму та просто небайдуж╕ кримчани у висновках були одностайними: питання розпуску Верховно╖ Ради не просто на час╕, цього р╕шучого кроку обставини вимагали в╕д Президента ще ран╕ше. Промовц╕ наголошували, що сваволя так звано╖ антикризово╖ коал╕ц╕╖ ╕з заз╕ханням на зм╕ну Конституц╕╖ вела до державного перевороту. Настав час об’╓днувати патр╕отичн╕ демократичн╕ сили ╕ подбати про те, щоб у парт╕йних списках були авторитетн╕ люди, яких можна було б вважати «моральним еталоном». На «круглому стол╕» було прийняте звернення до владних орган╕в Укра╖ни, Криму та кримчан: «Ми, учасники «круглого столу», твердо переконан╕ в необх╕дност╕ задля захисту прав громадян та ╕нтерес╕в держави жорстко дотримуватися законодавства Укра╖ни та, зокрема, виконувати Укази Президента. Тому ми переконан╕ в сво╓часност╕ та в╕дпов╕дност╕ духу Основного Закону держави Указу Президента про розпуск парламенту як органа, в якому, за допомогою п╕дкупу та шантажу, намагалися сколотити конституц╕йну б╕льш╕сть та по-шахрайськи рев╕зувати Конституц╕ю. У зв’язку з цим: - вимага╓мо припинити збори народних депутат╕в у будинку Верховно╖ Ради Укра╖ни, як╕ ╕м╕тують парламентську д╕яльн╕сть, яка не ╓ лег╕тимною, дестаб╕л╕зують громадсько-пол╕тичне життя та провокують сво╖ми д╕ями нецив╕л╕зоване громадське протистояння; - заклика╓мо член╕в Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни виконати св╕й обов’язок з орган╕зац╕╖ виборчого процесу та створити умови для в╕льного волевиявлення громадян; - засуджу╓мо пол╕тичн╕ спекуляц╕╖ з боку Презид╕╖ Верховно╖ Ради Криму навколо Указу Президента про розпуск парламенту та вимага╓мо скасування ╖╖ заяви з цього приводу; - вимага╓мо припинити тиск з боку голови Кабм╕ну на голову ЦВК Ярослава Давидовича та член╕в ЦВК; - вимага╓мо припинити тиск з боку колишньо╖ парламентсько╖ антикризово╖ коал╕ц╕╖ на Конституц╕йний суд Укра╖ни; - вимага╓мо припинити брутальний бандитський тиск на Печерський суд Ки╓ва та покарати винних; - заклика╓мо м╕л╕ц╕онер╕в виконувати св╕й обов’язок з охорони правопорядку ╕ не дати себе перетворити на зброю антинародних сил. Ми заклика╓мо вс╕х збер╕гати спок╕й, не п╕ддаватися на провокац╕╖ пол╕тичних спекулянт╕в та готуватися до вибор╕в 27 травня 2007 р.». Тамара СОЛОВЕЙ.
БИЙ СВО╥Х, ЩОБ ЧУЖ╤ БОЯЛИСЬ? У С╕мферопол╕ в╕дбувся «круглий ст╕л» на тему: «Розвиток рег╕ональних мед╕а-ринк╕в: нов╕ рол╕ преси та влади». З╕бралися представники громадських орган╕зац╕й, мед╕а-експерти. Оск╕льки Крим особливий рег╕он для Ки╓ва, то й ставлення до нього «особливе». Ми лише здогадувалися про це, та голова Нац╕онально╖ ради Укра╖ни з питань телебачення ╕ рад╕омовлення В╕тал╕й Шевченко, зав╕тавши на зустр╕ч, п╕дтвердив наш╕ здогадки. «Особлив╕сть» та поляга╓ у тому, що Нацрада, як виявилося, йде на поступки, як╕ неприйнятн╕ в ╕нших рег╕онах, закриваються оч╕ на невиконання законодавства. Ки╖в розраховував на розум╕ння з боку рос╕ян, тих, хто продовжу╓ й сьогодн╕ волати на вулицях з прапорами та в еф╕рах кримських мед╕а-компан╕й про м╕ф╕чну укра╖н╕зац╕ю. Слабкими були розрахунки укра╖нських пол╕тик╕в, «гру у п╕ддавки» не оц╕нили, а навпаки, ситуац╕я, як у т╕й приказц╕: с╕ли на шию та ноги зв╕сили. Говоримо, що мусимо укра╖но-рос╕йськ╕ проблеми розв’язувати в план╕ паритетних стосунк╕в з Рос╕╓ю. Та за останн╕ 5 рок╕в намагалася Нац╕ональна рада де-небудь в Рос╕╖ запровадити хоча б шматочок укра╖нського мовлення? А «в╕з» ╕ нин╕ там… А тим часом, без винятку, всупереч положенням, без об╜рунтувань ╓диному кримському рег╕ону давали можлив╕сть мовити стов╕дсотково рос╕йською мовою. Зауважте, для жодного укра╖нського рег╕ону такого винятку не робили. У ╢вроп╕ тако╖ практики нема╓. Новий закон про телебачення та рад╕омовлення був розроблений на вимогу Ради ╢вропи в╕дпов╕дно до претенз╕й, як╕ пред'являлись наш╕й держав╕. Лише цього року закон було проекспертовано ╓вропейськими експертами к╕лька раз╕в, в Укра╖н╕ в╕дбулося два м╕жнародн╕ сем╕нари, при╖хали представники Ради ╢вропи, про це широко розпов╕дала преса, ╕ зазначили, що в Укра╖н╕ законодавство в╕дпов╕да╓ стандартам Ради ╢вропи. Але голов╕ Нацради черговий раз доводилося виправдовуватися перед кримчанами: - Ми сам╕ створю╓мо легенди, а пот╕м не зна╓мо, як з цих легенд вибитися. Пол╕тика заважа╓ нам вир╕шувати проблеми. ╥дучи до Криму, я прочитав масу м╕сцевих газет, склада╓ться враження, що Шевченко - це страшний укра╖н╕затор! Найприкр╕ше, що все це пов’язу╓ться з цензурою, свободою слова… Людям, як╕ мене знають, легше пов╕рити, що я негр чи марс╕анин, н╕ж буду придушувати свободу слова. Кримчани часто посилаються на ╢вропейську харт╕ю, то я вс╕м заявляю, Укра╖на прекрасно ╖╖ виконала ╕ в╕дзв╕тувала. Та якби Укра╖на зробила один канал повн╕стю рос╕йський та один кримськотатарський, а решту укра╖номовними - це було б повним виконанням харт╕╖! А нин╕ тема впровадження в еф╕р кримських мед╕а-компан╕й укра╖нсько╖ мови та музики спекулю╓ться пол╕тиками та утримувачами ЗМ╤. На сьогодн╕шн╕й день в Криму 79 мед╕а-компан╕й - ╕ жодно╖ укра╖номовно╖. То, можливо, Нац╕ональн╕й рад╕ не варто сам╕й порушувати ╢вропейську харт╕ю, вид╕лити окрем╕ два канали для чисельних меншин, а загальний ╕нформац╕йний прост╕р кра╖ни розвивати, як належить Укра╖нськ╕й держав╕? Юл╕я КОВАЛЕНКО.