Версiя для друку Обговорити в форумi

На сьогодні талановиті колективи виживають лише завдяки ентузіастам та нескоримому духу патріотизму. Кримськотатарський фольклорний ансамбль "Крим" вважається державним ансамблем при Міністерстві культури АРК. І це єдиний ансамбль у кримських татар, котрий професійно займається відродженням народної музики, танців, обрядів. Однак все свідчить про те, що сфера діяльності міністерства настільки велика і об'ємна, що його уваги не вистачає на всіх. Звернень по допомогу з боку керівництва "Криму" було чимало, але далі словесної підтримки справа не зрушилась, хоча з Міністерства культури Криму і надсилалися відповідні листи в Міністерство культури і мистецтв України. Однак на реальну допомогу поки що сподіватися не доводиться. 
Ансамбль "Крим" - постійний учасник концертів, зустрічей, творчих вечорів. За вдаваним благополуччям ніхто не бачить проблем, з якими стикаються його артисти щодня. На сцені вони покликані пропагувати високе народне мистецтво, нести радість та усмішки. А всі турботи залишаються за лаштунками гастрольної діяльності і лягають на плечі, передусім, художнього керівника, заслуженого діяча мистецтв України та Республіки Татарстан Сервера Какури

- У нас немає власного приміщення, ми його орендуємо. Самі бачите, холодно, опалення відсутнє повністю. Для розміщення ансамблю прагнемо отримати інше приміщення, щоб творчий процес був плідним. Наша матеріально-технічна база - ніяка. З технічного забезпечення - лише один комп'ютер та й той наш власний.  Та що ще можна казати, якщо костюми - гордість та окраса будь-якого фольклорного колективу, були пошиті вперше і востаннє 11 років тому! Щоб сьогодні колектив працював у повну силу, йому треба створити умови, - почав розмову С. Какура.   
- Вся наша діяльність зараз зводиться до гастролей. Одна із суттєвих проблем - транспорт, тому виїзд у такі віддалені райони, як селище Леніне чи Керч, - собі у збиток. Якщо знижуватимемо ціни на квитки на наші концерти, поїздки не окупатимуться, якщо піднімемо - люди не прийдуть до нас. А задача ансамблю - донести до кожного глядача кримськотатарське мистецтво. Торуючи шлях у найвіддаленіші куточки півострова, ансамбль іноді залишається ще й боржником.
Минулого року ансамбль багато гастролював. Наприклад, в червні протягом тижня брав участь у відзначенні Днів культури Автономної Республіки Крим в Татарстані, виступав у державному театрі драми та комедії імені
К. Тинчуріна в Казані. Якщо професійно обличчя мистецького Криму там і представили, то сценічно, на жаль, ні - завадили старі костюми.
 - Ми покликані відроджувати кримськотатарський фольклор, народну музику, - зауважив художній керівник. - Два роки тому була поставлена концертна програма "Наврез-байрам", котра поєднувала народні звичаї, обрядові пісні. Зараз продовжуємо розвивати цей напрямок, працюємо над тим, щоб ближчим часом вийшов компакт-диск ансамблю "Крим", котрий вміщатиме різножанрову музику. Зараз взагалі дуже багато музики, а слухати з того мало що можна. У компакт-диску  - 20 пісень та мелодій. У записах прозвучать мелодії у виконанні старовинних народних інструментів, а це - саз, зурна, уд, хавал, інші.  Кожний твір повинен бути справжнім, виконуватися професійно. До речі, мелодика кримськотатарських та українських пісень дуже схожа, а на заході України, там, де вона ближче до молдавської, то взагалі дуже близька нам за духом. Музична мова - єдина. Спілкуючись нею, отримуєш задоволення від пісні, танцю, забуваючи про все.
Як не прикро, але зараз у нас назріло багато невирішених питань. Кадрове - найскладніше, питання заробітної плати - найболючіше, оскільки вони напряму пов'язані між собою. Всі базові організації галузі культури отримують сто відсотків професійної надбавки. Ми - ні. Тому стосовно оплати ми не конкурентоспроможні. Приходять до нас, наприклад, влаштовуватися на роботу, дізнаються про мізерну зарплату і йдуть у той же театр, де подвійний оклад. Хоча є і приємні винятки, коли приходять до нас за покликом душі. Дилявер Усманов, наприклад, сам залишив кримськотатарський музично-драматичний театр, де грав на контрабасі, щоб прийти у наш колектив співати. Цьому рішенню передували серйозні і тривалі роздуми. Він все життя збирав фольклор, саме пісня виявилася йому більше до душі. На таких людях тримається наш колектив.
Є проблеми і з забезпеченням ансамблю музичними інструментами. Нам дуже допомагає в цьому Туреччина. На жаль, в колективі не вистачає музикантів, котрі б володіли грою на старовинних кримськотатарських інструментах. Члени ж колективу мають велике бажання самостійно опановувати національний інструмент.
 З січня 2003 року колективу пообіцяли додати 2000 гривень до фонду оплати. Але ж як їх розподіляти?
 У нас п'ять заслужених артистів Автономної Республіки Крим. Творча частина колективу, котрому вже 12 років, - 30 осіб. Наймолодшому з артистів -19, найстаршому - 55 років. Про те, щоб мати квартиру в Сімферополі, навіть немає мови. Хтось добирається на роботу з Зуї, Поштового, Октябрського, Старого Криму, Бахчисарая. Тільки уявіть собі! Що їх тут тримає? Лише фанатизм, кримськотатарський дух, оскільки 150 гривень їхньої зарплати не вистачає навіть на проїзд. Як живуть? Перебиваються хто як може, якимись додатковими заробітками.
Є труднощі, але є і досягнення. Свого часу колектив об'їздив з гастролями півсвіту. Виступали більш ніж у 20 містах Туреччини, були лауреатами фестивалів у Німеччині, Бельгії, Голландії, їздили на гастролі в Узбекистан. На початку 90-х члени колективу побували на новорічних святах в Америці.
До Нового року "Крим" готував концертну програму, а зараз йде підготовка до свята "Курбан-байрам", яке відзначатиметься у лютому. Влітку проводимуться Дні культури Республіки Татарстан в Криму. Ансамбль очікує численних гостей.
Сервер Какура приїхав  з Андижана. Закінчив консерваторію по класу духових інструментів, грає на валторні. Фольклорним ансамблем "Крим" він керує третій рік. А ще він багато працює з дітьми, пише для них музику, займається з вокалістами дитячого ансамблю, котрим і керує. Танцювальні  заняття з дітьми проводить заслужений  артист України Мунір Аблаєв. Зараз маленькі артисти готуються до дитячого фестивалю "Спадкоємці Сююмбіке", що планується на липень 2003 року.
- Багато хто з відповідальних осіб у міністерствах АРК пишається, що вони - кримські татари. Але ці чиновники чомусь забувають, що обличчям нації є якраз такі ансамблі, театри, котрі потребують конкретної допомоги. Багатьом керівникам необхідно замис-литися над тим, що треба зробити, щоб творчим колективам було краще. Так вже склалося, що оклади - найболючіша проблема. Від них залежить і затребуваність людини, її захищеність. А якщо людина дорожить місцем роботи, то і працює з більшою віддачею та енергією.
Ми звертаємося до патріотів нації, котрі прагнуть пишатися за свій народ, хвилюються за стан сучасної кримськотатарської культури, котрим не байдуже, яким представлено на сцені обличчя Криму, по допомогу у цей складний час, - наголосив наприкінці розмови Сервер Какура.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2003 > Тема "Крим - наш дім"