Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3033)
З потоку життя (6242)
Душі криниця (3437)
Українці мої... (1453)
Резонанс (1479)
Урок української (987)
"Білі плями" історії (1659)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
NEW YORK TIMES: Ф╤ЛЬМ ПРО ГОЛОДОМОР В УКРА╥Н╤ ПОСИЛА╢ СИГНАЛ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ╢ВРОП╤
Згасання спогад╕в про страх╕ття 20-го стол╕ття робить сусп╕льства в ╢вроп╕ менш ст╕йкими до...


В'ЯТРОВИЧ ЗАЯВИВ ПРО НЕОБХ╤ДН╤СТЬ ПРАВИЛЬНО╥ ╤НТЕРПРЕТАЦ╤╥ БОЮ П╤Д КРУТАМИ
За словами В’ятровича, пам’ять про Крути повернулася в Укра╖ну ╕з в╕дновленням ╖╖...


ГОЛОДОМОР-ГЕНОЦИД 1932-1933 РОК╤В У ЗАПИСКАХ ВЧИТЕЛЬКИ, СЕЛЯНИНА, ВИКЛАДАЧА ╤ ПАРТ╤ЙЦЯ
Укра╖нський ╕нститут нац╕онально╖ пам'ят╕ презентував книгу зб╕рник письмових спогад╕в про...


ПОГЛЯД ЧЕРЕЗ СТОЛ╤ТТЯ: МИНУЛЕ ╤ СУЧАСНЕ
Декада ╕стор╕╖, проведена у Червоноградському г╕рничо-економ╕чному коледж╕, насамперед була...


КАРАЛЬНА ОПЕРАЦ╤Я ПРОТИ УКРА╥НСЬКО╥ НАЦ╤╥
Правду про Голодомор сл╕д розкривати не в╕д одн╕╓╖ кругло╖ дати до ╕ншо╖, а на пост╕йн╕й ╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2003 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 17.01.2003
З ЖИТТЄПИСУ ДВОХ ХУДОЖНИКІВ
Григорій РУДНИЦЬКИЙ

КРИМСЬКА СТОРІНКА

Ця виявлена нами в архівних матеріалах колишньої Таврійської дирекції народних училищ справа датована 1858 - 1859 роками. На її сорока аркушах ідеться про учителів малювання Сімферопольської чоловічої гімназії - художників Миколу Зарянка (1834 - 1862) та Віктора Ковальова (1822 - 1894). Обидва вони були творчими особистостями, згадки про них зустрічаються у спеціальних виданнях. Документи Центрального державного архіву Криму додають ряд нових відомостей, стосовних їхніх біографій. Опріч того, імена цих художників (в одному випадку опосередковано, в другому - безпосередньо) пов'язані з Тарасом Григоровичем Шевченком.

ПОРТРЕТИСТ МИКОЛА ЗАРЯНКО
З тих джерел, які ми переглядали, найповніші відомості про Миколу Костянтиновича Зарянка подав біобібліографічний словник "Художники народов СССР" (Москва, "Искусство", 1983. - Т. 4, кн. 1, с. 230), а саме: Живописець, помер 1862.
Брат В. К. і С. К. Зарянків. Навчався в Академії мистецтв (з 1851). Отримав 1852 за портрети Гамбурцева (Кіровський обласний музей) і Дмитрієва малу срібну медаль, 1854 - звання некласного художника. В 1856 за портрет з натури удостоєний звання "призначеного", 1858 за портрет дійсного статського радника фон Брадке - академіка. Викладав у Сімферопольській чоловічій гімназії з кінця 1850-х рр. до 1861. Автор "Записок о рисовании" (кінець 1850-х рр., не видані) і, можливо, рукопису "Всего понемногу" (1859 - 60, не виданий).
Що ж найпосутнішого додають до цієї персоналійної довідки кримські архівні матеріали? Насамперед завдяки двом наявним атестатам Миколи Зарянка прояснюється питання щодо року його народження. Укладачам вище згаданого словника ця дата була невідома, і взагалі важко сказати, чи оприлюднювалася вона будь-коли в мистецтвознавчих публікаціях.
У тодішніх формулярах і атестатах замість року народження проставлялися літа їхніх власників. За обома списками, складеними в різний час, виходить, що Микола Зарянко народився 1834 року.
Крім того, тепер точно з'ясовано, коли саме учителював художник у Сімферопольській чоловічій гімназії. Становлять інтерес й інші біографічного характеру відомості, наведені в документації Таврійської дирекції училищ.
Вони засвідчують, що Микола Зарянко був вихідцем з білоруського купецького роду. До петербурзької Академії мистецтв його прийняли як "вольноприходящего" учня, навчався в класі портретного живопису. 15 червня 1854 року Микола Зарянко, склавши відповідний іспит у третій Петербурзькій гімназії, одержав звання некласного художника, а 30 жовтня 1856 року наказом по цивільному відомству № 208 був призначений на службу вчителем малювання, креслення та каліграфії в Сімферопольську гімназію.
Цей найвищий у Таврійській губернії освітній заклад заснувався 1812 року. Під час Кримської війни гімназійні будівлі відвели під тимчасовий шпиталь для поранених оборонців Севастополя, і сюди не раз навідувався знаменитий хірург Микола Пирогов. Тому, коли Микола Зарянко приїхав до гімназії, нормальний навчальний процес у ній щойно відновився. Про те, щоб найняти помешкання, годі було й думати, і директор Сава Степанович Дацевич примістив новоприбулого педагога в гімназійному флігелі.
Відносно творчої діяльності митця в кримський період досі нічого не відомо, але якраз тоді прийшло визнання. 6 квітня 1858 року рада петербурзької Академії мистецтв надала йому звання академіка портретного живопису, до того ж з правом на чин титулярного радника, тобто службовця дев'ятого класу (найнижчим у табелі про ранги був чотирнадцятий клас).
Після дворічної праці в гімназії Микола Костянтинович Зарянко подав прохання на звільнення. Докладніше про це йтиметься далі, а зараз саме впору розповісти про його братів, котрі теж присвятили своє життя образотворчому мистецтву.
Підстарший, Йосип Костянтинович (1820 - ?), разом з Тарасом Шевченком відвідував рисувальні класи петербурзької Академії мистецтв, їхні прізвища зафіксовані в одних і тих же списках "вольноприходящих" учнів, які іспитувалися 18 березня 1839 року, 28 січня і 22 березня 1841 року. Звання некласного художника-архітектора він одержав 1843 року.
Другий брат, Василь Костянтинович (? - 1860), вчився в Московському училищі живопису та архітектури, 1858 року отримав від Академії мистецтв звання некласного художника за "Портрет дівчинки, яка читає книжку".
Найбільш знаний серед братів Сергій Костянтинович Зарянко (1818 - 1871) - вихованець Академії мистецтв, згодом її професор, навчитель художників В. Перова, М. Неврєва, І. Прянишникова, В. Маковського та інших російських майстрів пензля. Звання академіка портретного живопису був удостоєний 1843 року. Для письма Сергія Зарянка характерні майже фотографічна точність у зображенні портретованих, особлива увага до відтворення навіть другорядних деталей, що викликало іронічні зауваження Т. Г. Шевченка в повісті "Музыкант" і щоденнику.
В Сімферопольському художньому музеї є "Портрет сановника" роботи С. Зарянка. Справді, ордени, ґудзики на мундирі виписані дуже ретельно, одначе ж - дивна річ! - погляд привертають не ці малярські подробиці, а обличчя людини, яка, очевидно, багато пережила на своєму віку. В усякому разі не годиться, як те чинили декотрі радянські коментатори Шевченкових творів, примітивно принижувати мистецький хист Сергія Зарянка. Майстер він був талановитий. В той час рідко який російський художник виставлявся за кордоном, його ж полотна експонувалися на Всесвітній виставці в Парижі (1867), а геть пізніше, через тридцять п'ять літ після смерті автора, - в Берліні і знов-таки у Парижі.
Винятковий, подиву гідний факт. Побіжні міркування відносно Зарянкової манери портретування Шевченко занотував у Новопетровському укріпленні. Там же народилася дочка коменданта цієї фортеці Наталія Іракліївна Ускова, котра в майбутньому пов'яже свою долю з Миколою Сергійовичем Зарянком, сином художника. М. С. Зарянко запише її спогади про Т. Г. Шевченка, і вони появляться в "Санкт-Петербургских ведомостях" (1882) та "Киевской старине" (1889).
Того року, коли М. К. Зарянко вирішив подати у відставку, новим директором Сімферопольської чоловічої гімназії і всіх таврійських навчальних закладів був призначений Анастасій Іванович Смоленський. Йому й адресувалося наступне прохання.
Его Высокородию
Господину Директору Училищ
Таврической губернии
Учителя Симферопольской гимназии Зарянко

ПРОШЕНИЕ
Так как болезнь моя лишает меня возможности продолжать далее службу, а потому имею честь покорнейше просить ходатайства Вашего Высокородия об увольнении меня от службы. - Медицынское свидетельство о болезни моей, выданное мне Доктором Канивецким, при этом имею честь представить.
Зарянко
21-го Ноября 1858 года
Симферополь
Медичну довідку інспектор Таврійської лікарської управи Арендт повернув назад у канцелярію А. І. Смоленського, посилаючись на те, що її складено не за встановленою формою (ба, навіть "не за правилами лікарської науки" - !?), крім того, не дотримано було припису 118-ої статті закону про лікарські заклади в імперії, згідно з якою при огляді хворого чиновника в таких випадках мав бути депутат  відомства, де чиновник служить. Тим-то штаб-лікар колезький радник Канівецький виписав Миколі Зарянку у присутності гімназійного лікаря Краузе та інспектора Тихомирова нову довідку з дотриманням усіх формальностей.
21 січня 1859 року попечитель Одеського навчального округу звіль-
нив Миколу Зарянка від викладацьких обов'язків. Можливо, його розпорядження довго йшло до Сімферополя, бо тільки аж 11 лютого коротким офіційним листом
(№ 229) А. І. Смоленський повідомив свого підлеглого про начальницьку ухвалу. Розлучався директор гімназії з учителем малювання, як видається, не в зовсім пристойний спосіб. Уже наступного дня, немовби навздогін, пишеться ще один казенний лист (№ 230):
В настоящее время, как мне известно, Ваше здоровье возстановилось и Вы каждый день выезжаете в город, следовательно, занимаемые Вами в Гимназическом флигеле две комнаты необходимы для помещения в них классов, то прошу очистить их без всякого отлагательства.
Схоже на те, що Микола Костянтинович Зарянко спішно виїхав
із Сімферополя. Через три роки хвороба звела його в могилу. Дуже короткий вік судився цій людині - усього двадцять вісім літ.

(Далі буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2003 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=436

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков