Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2003 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 17.01.2003
КАРАЇЗМ - РЕЛІГІЯ КРИМСЬКИХ КАРАЇМІВ
Латіф Бабаєв

Релігія кримських караїмів, караїзм,  - явище унікальне. Караїзм набув поширення у VIII - XII ст. на території теперішніх Ірану, Іраку, Сирії, Єгипту, Ізраїлю, Туреччини.  Здавна вчення потрапило до Криму.
У Російській імперії караїзм сповідували не тільки кримські караїми, але й слов'яни, українці та росіяни, що походили з козацьких станиць Північного Кавказу й Астраханської губернії. Сучасники у всі часи відмічали особливу рису вчення караїмів - віротерпимість, людинолюбство, доброту. Про основи караїмського віровчення розповідає голова духовного правління кримських караїмів Давид Мойсейович Ель (на фото).
- Дауд-ага, не могли б Ви коротко розповісти про основи релігії кримських караїмів - караїзм, його історію, основні принципи, положення?
- Витоком караїзму, як і всіх інших монотеїстичних релігій, є Старий Заповіт (Тора, пророки, Писання). Передвісниками виникнення караїзму були різні стародавні вчення Сходу, але у самостійну релігію караїзм сформувався лише у VIII ст. за халіфа Абу Джафара аль Мансура.  Характерні риси караїзму визначив теолог Анан Бен Давид, ось деякі з них:
усяка віруюча людина повинна самостійно знайти шлях до Бога;
людина має право шукати істину самостійно;
духівництво не має права вимагати виконання віруючими своїх вказівок і думки та не є посередником між людиною та Богом;
основним законом релігійного життя є П'ятикнижжя (Тора), а не вчення священиків;
обрядовість не має великої значимості.
Можливість визнання доктриною караїзму Христа та Мохаммеда пророками, які за значимістю не поступаються Мойсею, відкрила багатьом доступ до караїзму.  Наприкінці VIII - на початку  IX ст. караїзм поширився серед різних племен Хазарського каганату, а деякий час навіть був державною релігією. Основним принципом караїзму є суворе дотримання десяти заповідей Господніх - концентрованого відображення двох аспектів етичного сприйняття людини: ставлення до Бога й ставлення до ближнього. Саме ці дві заповіді у Євангелії від Марка і були визначені Христом як найважливіші з усього Закону. Всі інші постанови Закону лише доповнюють й пояснюють Декалог, що став основою морального кодексу багатьох народів.  Вчення про Месію, прижиттєве винагородження, справедливу відплату та багато іншого вирізняють караїзм у самостійне віровчення. Таким караїзм був визнаний ієрархами католицизму, православ'я, ісламу. До Жовтневої революції в паспортах караїмів було написано: віросповідання караїмське.
- Яке становище караїзму  у сучасному світі?
- Відсутність у караїзмі адаптації до історичних і соціальних умов, найсуворіші правила ритуальної чистоти, відмова від численних спокус, виконання приписань і постанов створюють певні труднощі. Не кожний віруючий здатний це прийняти. Тому кількість послідовників караїзму в світі невелика - близько 50 000 чоловік Окрім кримських караїмів - народу тюркського, караїзм сповідують греки, слов'яни, араби, євреї, сирійці. З кінця XVIII і до початку XIX ст. Крим був митрополією караїзму з центром у Джуфт-Кале, а пізніше в Євпаторії.
- Свого часу караїми в Криму славилися своєю добродійністю, зробили багато задля розвитку культури й освіти кримчан. Як це пов'язане з релігією караїмів?
- Ви цілком вірно знайшли зв'язок між добродійністю й релігією кримських караїмів. Любов до ближнього і є основою добродійності. Допомога неімущим - це наймогутніший засіб виховання любові до ближнього, без підтримки слабких і знедолених заклик про любов до ближнього залишається тільки декларацією. Любов є найвищим станом духу, але досягти його неможливо, якщо не пройти всі нижчі ступені цього важкого сходження - чесність у стосунках з людьми, визнання їхніх прав, піклування про їхні інтереси. Тут немає місця омані, користі на шкоду іншим. Як тут не навести гарні слова Іммануїла Канта: "Людина для іншої людини завжди повинна бути ціллю і ніколи - засобом". У біблійному контексті поняття "ближній" зовсім позбавлене національного чи соціального забарвлення і поширюється на всіх без винятку членів суспільства.  У першу чергу релігія забороняла караїмам залишатися байдужими до потреб, бід і боргових зобов'язань одновірців, проте їхня добродійність ніколи не обмежувалася одновірцями. Створені ними санаторії, училища, бібліотеки, публічні аудиторії, приюти, засновані стипендії, роздача борошна, дров,  вугілля, тютюну, цукру призначалися для всіх незалежно від віри й національності. Наведу ще один приклад: в Євпаторії бездітне подружжя Гелелович збудували й утримували на власний кошт перший в Росії безкоштовний санаторій для дітей бідних (тепер санаторій "Чайка").
- Після довгих років руйнування храмів і релігійних святинь  сьогодні ми бачимо, як численні кримчани згадали дорогу до храмів своїх дідів і прадідів. Народам Криму поступово повертають їхні культові споруди, будуються нові церкви, мечеті, молитовні доми... Скільки на нашому півострові збереглося культових споруд караїмів, скільки з них було повернуто караїмській громаді Криму?
- У пророка Ісаї сказано: "І вожді цього народу введуть його в оману, і керовані ними загинуть". Багато десятиліть ми бачили, як народ, позбавлений святинь, можливості спілкування з Богом, гине духовно. Але нікому ще не вдавалося відняти у людини усвідомлення духовної свободи - категорії, що не підлягає обліку й конфіскації. Ніщо не змогло примусити людей забути дорогу до храму, і тепер нею - вільною й відкритою, крокують віруючі.  Радісний момент духовного свята відчули й кримські караїми - у 1999 році після сорокарічної перерви поновилося богослужіння в євпаторійській Малій кенасі. У Криму збереглося сім караїмських  храмів (у Євпаторії - два, Бахчисараї, Сімферополі, Севастополі - по одному, Джуфт-Кале - два) та Александрівське караїмське духовне училище в Євпаторії. На цей момент повернуто лише два храми в Євпаторії, в інших містах Закон України і Укази Президента не діють. Приємно відзначити розуміння й допомогу, що надають нам Євпаторійська міськрада і міський голова А. П. Даниленко. У 2000 р. караїмській громаді Євпаторії було повернуто комплекс караїмських кенас і релігійна школа. Доброзичливий і професійний підхід з боку Міністерства архітектури й будівельної політики Криму  дарує надію на швидке відновлення Великої (Соборної) кенаси. Хочеться вірити, що законний процес передачі культових споруд всім віруючим не буде перебувати в залежності від амбіцій й бажань виконавчої влади.
- На завершення що б Ви побажали всім кримчанам незалежно від їхньої національності чи віросповідання?
- Я корінний кримчанин і добре пам'ятаю довоєнний період. Так, закривалися храми, релігія була під забороною. Але добросусідські міжнаціональні стосунки не вдавалося порушити ніякими закликами чи гаслами. У різних народів були в ужитку ті ж самі танці, пісні, казки, легенди, говірки. Культури різних народів настільки глибоко проникали одна в одну, настільки тісно перепліталися, що іноді неможливо було визначити національні витоки того чи іншого елемента. Склався своєрідний феномен - культура кримського народу. Розуміючи "натягнутість" цього етнічного визначення, я не можу йому підшукати точнішого вислову-замінника. Один народ тільки тоді з задоволенням співає пісні іншого, коли ці народи - друзі. Пісень ворогів не співають. Тому хочеться побажати всім кримчанам, щоб наш "кримський феномен", незважаючи на різницю в релігійних переконаннях, продовжив своє існування без часового обмеження. Аби кожен з нас, зберігаючи національну гідність і релігійну самобутність, міг з гордістю сказати: мэн кърымлы - я кримчанин!
Бесіду провели Латіф Бабаєв та Лєйла Бабаєва.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2003 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=430

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков