Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3579)
З потоку життя (6822)
Душі криниця (3673)
Українці мої... (1499)
Резонанс (1576)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1749)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХУДОЖН╢ ЗОБРАЖЕННЯ «МОВНОГО РЕЙДЕРСТВА» У ПОЕТИЦ╤ ╤ВАНА НИЗОВОГО
╤ван Низовий – один ╕з найяскрав╕ших творц╕в художнього слова друго╖ половини ХХ –...


ЛИШ ЧЕКАЛИ Б НА МЕНЕ ДИТЯЧ╤ ДОПИТЛИВ╤ ОЧ╤, ╤ ДЗВ╤НКИМ «ДОБРИЙ ДЕНЬ!» ПОЧИНАВСЯ ЩОРАЗУ УРОК…
Дякую тоб╕, вчителько, що розв╕яла м╕й смуток, що допомогла мен╕ перебороти особист╕ негаразди...


ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ВОЛОДИМИР СОСЮРА
...використовуючи образи Шевченка, Сосюра не вдавався до ╖хн╕х простих рем╕н╕сценц╕й, а творчо...


«ВЧИТЕЛЬКО МОЯ, ЗОРЕ СВ╤ТОВА!»
Про талановитого молодого педагога — вчителя укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


«…МЕН╤ ╤ ВДЕНЬ, ╤ ВНОЧ╤ СНИТЬСЯ ОТА БЛАГОДАТЬ НАД ДН╤ПРОМ…»
ОБРАЗ УКРА╥НИ В ТВОРЧОСТ╤ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 20.10.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 20.10.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК

 (Продовження. Поч. у № 8 - 42).
 Оск╕льки в давнину р╕к починався з березня, то й почнемо з цього м╕сяця.
 Назва першого м╕сяця весни - березень - пов’язана з брунькуванням у цей час берези, ╕з збиранням ╖╖ соку. Недаремно в деяких гов╕рках цей м╕сяць зовуть також «сочнем», «соковиком». ╤з давньоукра╖нсько╖ мови веде сво╓ походження р╕дк╕сна тепер назва третього м╕сяця «берез╕ль», або «березоль», де компоненти «золь» ╕ «з╕ль» - це р╕зн╕ вар╕анти одного кореня з╕ значенням «зелений», пор.: «Про весну шум╕в весною берез╕ль» (В. Сосюра). Саме оцю стародавню назву використав наш ген╕альний режисер Лесь Курбас для свого мистецького об’╓днання «Берез╕ль» (1922 - 1933), що вписало золоту стор╕нку в ╕стор╕ю св╕тового театру. При нагод╕ зазначимо, що англ╕йська назва March походить в╕д ╕мен╕ римського бога в╕йни Марса (Mars).
 Назва четвертого м╕сяця - кв╕тень, бо саме тод╕ наступа╓ пора цв╕т╕ння рослин; травень познача╓ м╕сяць буйного розвитку трави. Англ╕йська назва April походить в╕д латинського слова «ареr╕rе» - «в╕дкриватися», May - в╕д ╕мен╕ латинсько╖ богин╕ росту Ма╕а.
 Щодо назви шостого м╕сяця, то найпереконлив╕шою вида╓ться верс╕я, зг╕дно з якою слово червень пов’язане з тим, що в цьому м╕сяц╕ масово з’являються черв’яки, зокрема червець, з якого виготовляють червону фарбу для тканин. Англ╕йська назва June, найправдопод╕бн╕ше, асоц╕ю╓ться з Юноною (Juno), в римськ╕й м╕фолог╕╖ дружиною Юп╕тера, володаркою небес, богинею шлюбу.
 Походження назви липень ц╕лком прозоре: у цю пору цв╕туть липи, ╕ бджоли знаходять соб╕ смачну поживу. У д╕алектах укра╖нсь-ко╖ мови вживаються ще й ╕нш╕ назви сьомого м╕сяця: «б╕лень» (бо тод╕ б╕лять полотно), «косень» (починають косити трави), «кивень» (в╕дганяючи мух, кон╕ енерг╕йно кивають головами), «╜едзень» (тод╕ тварини особливо терплять в╕д ╜едз╕в). На Под╕лл╕ побуту╓ д╕алектна форма «липець» (очевидно, полон╕зм), пор.: «Та ще далеко було до п’ятнадцятого липця, т╕льки червень недавно почався»
(А. Свидницький). Слово липець - пол╕семантичне ╕ познача╓ також липовий мед, як ось:

 Мудро╖ мови мед золотистий,
 липець пахучий нам до сподоби.
  (М. Драй-Хмара).

 Англ╕йська назва July завдячу╓ сво╓ походження Юл╕ю Цезарю.
 Серпень - м╕сяць серпа, тобто жнив. Англ╕йське слово August веде св╕й родов╕д в╕д ╕мен╕ римського ╕мператора Августа. Вересень пов’язують ╕з важливою у бдж╕льництв╕ рослиною верес (вереск), що найбуйн╕ше цв╕те у вересн╕. Жовтень - м╕сяць, коли листя жовт╕╓, а листопад - коли воно опада╓. ╤нколи для позначення одинадцятого м╕сяця вжива╓ться назва «падолист». Англ╕йськ╕ назви September, October, November, December походять в╕д латинських числ╕вник╕в sept, octo, novem, decem, бо в римському календар╕, де р╕к починався в березн╕, це були, в╕дпов╕дно, сьомий, восьмий, дев’ятий та десятий м╕сяц╕. Укра╖нський же грудень пов’язаний ╕з тим, що мокра в╕д ос╕нн╕х дощ╕в земля замерза╓, ╕ дорога ста╓ грудкуватою.
 Перший м╕сяць року називають с╕чнем в╕д давньоукра╖нського слова «с╕кти»: саме в цю пору наш╕ предки вирубували л╕с, чагарник, готуючи землю для пос╕ву с╕льськогосподарських культур. Водночас, це м╕сяць, коли у в╕тряну погоду с╕че сн╕гом. У зах╕дноукра╖нських гов╕рках с╕чень називають ╕нколи «просинець» (в╕д слова «синь»): адже в цьому м╕сяц╕ ста╓ б╕льше сонячних дн╕в. Англ╕йська ж назва January походить в╕д римського бога Януса (Janus), що вартував небо.
 Назва лютий закр╕пилася за другим м╕сяцем тому, що лютнев╕ морози бувають болюче дошкульн╕. Англ╕йська назва February походить в╕д латинського слова februo («очищаюсь жертвою»).
 Ус╕ назви м╕сяц╕в в укра╖нськ╕й мов╕ (кр╕м казок, де вони ╓ д╕йовими особами) пишуться з мало╖ л╕тери. Ус╕ вони - ╕менники, кр╕м «лютого». Але лютий - прикметник лише за формою. У назв╕ м╕сяця в╕н перейшов в ╕менник, а тому поряд ╕з числом, що вказу╓ на певний день, завжди вжива╓ться в родовому в╕дм╕нку, пор. «дев’ятнадцятого лютого» (а не «дев’ятнадцяте люте»).
 
Про чудов╕ л╕тн╕ м╕сяц╕ липень ╕ серпень

 Як╕ ж прозор╕ назви укра╖нських л╕тн╕х м╕сяц╕в, зокрема липня та серпня. В╕чний г╕мн укра╖нським липам створив ще зовс╕м юний, двадцятил╕тн╕й (у 1911 р.) Павло Тичина:
Ви зна╓те, як липа шелестить
У м╕сячн╕ веснян╕ ноч╕? -
Кохана спить, кохана спить,
П╕ди збуди, ц╕луй ╖й оч╕,
Кохана спить...
Ви чули ж бо: так липа шелестить.

Ви зна╓те, як сплять стар╕ га╖?
- Вони все бачать кр╕зь тумани.
Ось м╕сяць, зор╕, солов’╖...
«Я тв╕й», - десь чують д╕дугани.
А солов’╖!... Та ви вже зна╓те,
як сплять га╖!
 Липовий цв╕т осп╕ваний у багатьох поез╕ях, зокрема в зажурен╕й л╕риц╕ В. Св╕дзинського:

 Не прийшла ти.
 Один без тебе,
 Я липовий цв╕т з╕рвав.
 ╤ сонце прозорим медом
 Точилося по листю трав.
 
 Я л╕г ╕ заснув. Збудився -
 Нема медяного дня.
 ╤ т╕льки зоря над га╓м,
 Як грива гн╕дого коня.
 
 ╤ липовий цв╕т коло мене,
 Що ми мали зривати вдвох.
 ╤ липовий цв╕т од спеки
 Помарн╕в ╕ посох.
 
 Я смутно ╕шов на зах╕д,
 Гн╕дих шерстинок шукав.
 ╤ думав про тебе - ╕ тихо
 З╕в’ялений цв╕т ц╕лував.

 Доречно, що саме в хл╕бодайному краю хл╕боробний нар╕д назвав восьмий м╕сяць - м╕сяць збору урожаю - серпнем за назвою серпа - с╕льськогосподарського знаряддя для зр╕зання злак╕в, трави при корен╕.
 У народн╕й фразеолог╕╖ ╕ липень, ╕ серпень - досить популярн╕ м╕сяц╕, як ось: «Липнева роса - як сльоза»; «В липн╕ на двор╕ пусто, зате на пол╕ густо»; «У липн╕ хоч роздягнись, а в грудн╕ тепло одягнись»; «Чого липень ╕ серпень не доварять, того ╕ вересень не досмалить»; «Той, хто шука╓ в серпн╕ холоду, натерпиться в зим╕ голоду»; «У серпн╕ серпи гр╕ють, а вода холодить»; «У серпн╕ спина мл╕╓, а зерно сп╕╓»; «У серпн╕ хл╕боробу три роботи: ╕ косити, ╕ орати, ╕ с╕яти».
 Про укра╖нський чорнозем
 В Укра╖н╕ ╓ р╕зн╕ ╜рунти (дерново-п╕дзолист╕, каштанов╕, болотн╕ та ╕н.), одначе горд╕сть та любов укра╖нц╕в - це чорнозем, дуже родючий масний чорний ╜рунт, що утворився переважно в степових ╕ л╕состепових районах Укра╖ни. В╕н ╓ одним з головних концепт╕в нашо╖ культури, символом Укра╖ни, згадаймо в╕рш «╤ Б╓лий, ╕ Блок...» П. Тичини:
Чорнозем п╕дв╕вся ╕ дивиться в в╕ч╕,
╕ кривить обличчя
в кривавий св╕й см╕х.
Поете, любити св╕й край
не ╓ злочин,
коли це для вс╕х!

(Дал╕ буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 20.10.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4213

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков