Версiя для друку Обговорити в форумi

розповідають читачам "Джерельця"
шестикласники Прудівської ЗОШ
Совєтського району в Криму (вчитель - В. Г. Латанський).

ДО ПОБАЧЕННЯ, МРІЇ!
Часто влітку я сідаю на лавочку біля нашої хати і мрію... що, коли виросту, матиму трьох дітей - хлопчиків Ярослава і Борю, дівчинку Мирославу (ці імена мені подобаються). Мені завжди хотілося двох старших братиків і молодшої сестрички. Але є в мене тільки двоюрідні брати і сестри.
Отак помрію-помрію, поки мама гукне в хату, що вже пора вечеряти. До побачення, мої мрії! До наступного літа! Іду вечеряти разом із мамою і татком.
Таня РИЖЕНКО.

ВАРЕНИКИ ДЛЯ МАМИ
Вранці мама, йдучи на роботу, нагадала мені, що я маю зробити: прибрати в кімнаті та зготувати обід, раз у мене канікули.
Мама - за поріг, а я увімкнув магнітофон з українськими піснями і взявся виконувати свою програму. З пилососом пройшовся по
кімнаті, витер пил на підвіконнях, на шафах, полив квіти. А що зварити на обід? Вареники! Ліпити їх умію - робив це з мамою не раз. Отож дістав тісто з каструлі, розкатав по столу і почав виробляти вареники. Начинку - картоплю і сир приготувала мама ще вчора. Поставив на плиту каструлю з водою, а сам почав ліпити. Ой, яка цікава робота! Мама прийшла на обід, а на столі у великій мисці парують вареники. Їла мама та все прихвалювала: "Яка смакота!".
Руслан ШІПКО.

ПІВНИК-РОЗБІЙНИК
Не злюбив мене півень. Коли я виходжу в двір, він підбігає і клює дзьобом по ногах. Не боляче, правда, та все-таки якось неприємно. Мама бачила це і почала проганяти півника-розбійника до курей. Образився він на маму, відвертається від неї, а на мене дивиться косо. Почала я ходити на подвір'ї з прутиком. Більше півень мене не чіпав.
Даринка МОРІНА.

ПРИТУЛОК ДЛЯ БЕЗДОМНИХ
На нашій вулиці багато бездомних котів і собак. Люди, особливо бабусі, підгодовують їх, а дехто бере додому. Мені теж їх дуже жаль. І я мрію ось про що. Коли закінчу школу, вивчусь на ветеринара і організую для них притулок. Вже й назву для притулку придумав: "Хатинка-рятівниця".
Я все поставлю, як-то кажуть, на широку ногу: розводитиму і продаватиму породистих тваринок, а на виручені гроші годуватиму бездомних. А поки що із сумом спостерігаю за собачками та котиками, які бродять від однієї хати до іншої. Почекайте, любі! Я добре вчусь, а отже, обов'язково матиму ветеринарну освіту.
Роман СУБОТІН.

ПЕРЕМОГЛА СТРАХ
Я сиділа сама в хаті, читала книжку. Раптом почула такий жалібний котячий плач, що переборола страх, - а було це пізнім вечором, - і вийшла у темний двір. Знайшла кошеня, голодне й перелякане, біля нашого сараю, занесла в хату. Нагодувала його теплим супом, напоїла молоком. Пригорнулось кошеня до мене і мурличе лагідну пісеньку. Хай відтепер у нас живе Найда - таке ім'я матиме.
Ельмаз АСАНОВА.

ОТАКА ІСТОРІЯ!
У нас вдома є маленька кізка Муся і корова Лиска. Кізка ніяк не хоче змиритися в хліві зі своєю сусідкою, намагається їй якось нашкодити.
Одного вечора я спостерігала таку смішну сценку. Як завжди, прийшла я з бабусею доїти Лиску. Коли бабуся подоїла і поставила дійницю на підлогу, Муся підбігла, взяла відро на роги і... понесла його до корита, з якого їли поросята. Вона хвацько вилила все молоко в корито, мекнула задоволено і почимчикувала на своє місце. Бабуся тільки руками сплеснула. Дійницю ми вже ніколи не ставимо на підлогу.
Оленка ГОЛІКОВА.

ЛЕЛЕЧА НАУКА
Лелеки давно облюбували наше подвір'я. На високій розлогій вербі, що біля криниці, на самому вершечку, видніється велике гніздо. Влітку в ньому жило четверо цих чарівних птахів: двоє дорослих і двоє пташенят.
Батько-лелека часто десь зникав, приносив їжу для дітей. Одного разу він приніс у гніздо якусь смужку і почав то підкидати вгору, то опускати. До нього підходять лелечата і роблять те ж саме. "То батько вчить дітей, - пояснив мені тато. - На зиму лелеки відлітають до Африки. А там сила-силенна отруйних зміїв. Ось чому глава цього сімейства вже зараз вчить лелечат, як боронитися від них. Вчить на рідній землі. На прикладі смужки - вужа. Мудрі ці птахи, правда?"
Ельвіс РАМАЗАНОВ.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #3 за 17.01.2003 > Тема ""Джерельце""