Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4475)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4153)
Українці мої... (1674)
Резонанс (2155)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1848)
Крим - наш дім (1105)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (243)
Бути чи не бути? (355)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (219)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОДЯКУ╢МО БОГОВ╤, ЩО КУЛЯ ВЛУЧИЛА ТРАМПОВ╤ У ВУХО, А НЕ ТУДИ, КУДИ Ц╤ЛИВ СТР╤ЛЕЦЬ…
Ц╕ сантиметри визначали долю людства. Бо критична дестаб╕л╕зац╕я кра╖ни-л╕дера зах╕дного св╕ту...


ЩО НАМ ╤З КРЕМЛ╤ВСЬКИХ ХОРОВОД╤В НАВКОЛО ТРАМПА?
Розбира╓мо реакц╕ю роспропу на президентськ╕ вибори у США…


РОС╤ЙСЬКИЙ УДАР ПО «ОХМАТДИТУ»: ТЕРОР П╤Д АКОМПАНЕМЕНТ БРЕХН╤
Укра╖на ма╓ неспростовн╕ докази того, що удар по дитяч╕й л╕карн╕ «Охматдит» –...


КИСЛИЦЯ ПРЕДСТАВИВ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН ФОТОДОКАЗИ РОС╤ЙСЬКОГО ОБСТР╤ЛУ ОХМАТДИТУ
Рос╕я намага╓ться ф╕зично знищити укра╖нських д╕тей, яких не може викрасти й...


«ВЕЛИКА ВОДА»
Документальний ф╕льм “Велика вода” знято до р╕чниц╕ вибуху на Каховськ╕й ГЕС…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 13.10.2006 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 13.10.2006
МУЛЬТИКУЛЬТУРН╤СТЬ, МОВНА ТОЛЕРАНТН╤СТЬ, УКРА╥НОНЕНАВИСНИЦТВО? ЯК ЦЕ РОБИТЬСЯ У КРИМУ
Серг╕й САВЧЕНКО

 Певн╕ кола на теренах Криму вже дек╕лька тижн╕в переймаються новою страшилкою. Може, це стр╕мке ╕ не об╜рунтоване зростання ц╕н на комунальн╕ послуги, попри об╕цянки блакитних вельми профес╕йних «проффесор╕в»? Н╕, профес╕йн╕ плакальники за ╕нтереси рос╕йськомовних кримчан (принаймн╕ так вони себе презентують кримчанам вже б╕льше п’ятнадцяти рок╕в) вдають, що налякан╕ ╕ лякають ╕нших «Концепц╕╓ю державно╖ мовно╖ пол╕тики в Укра╖н╕». Так газета «Крымская правда» нещодавно (№ 180 (24043) в╕д 4 жовтня 2006 року) подала публ╕кац╕ю «А верёвку свою приносить?» Публ╕кац╕я про╕люстрована фотограф╕╓ю, яка, на мою думку, демонстру╓ методи спецпропаганди пок╕йного головного пол╕тичного управл╕ння радянсько╖ арм╕╖. Публ╕кац╕╖ Натал╕╖ Астахово╖ переду╓ коментар Олександра Рудякова, доктора ф╕лолог╕чних наук, професора, ректора Кримського республ╕канського ╕нституту п╕слядипломно╖ педагог╕чно╖ осв╕ти (до реч╕, газета не зна╓, як насправд╕ назива╓ться установа, якою керу╓ шановний професор, це також характеризу╓ ╖╖ р╕вень).
 Професор стверджу╓: «Я считаю, что данная концепция нуждается в существенной переработке. Не доработке, а переработке. В том виде, в котором она предложена, обсуждать ее нецелесообразно. А обсуждать нужно принципы и те основания, из которых она вырастает. Я думаю, что без обсуждения национальной идеи, без принятия общеукраинской национальной доктрины, если мы понимаем под этим нечто, интегрирующее всю нашу страну, мы не можем развивать политику экономическую, языковую и любую другую.
 Языковая политика, конечно, производна от общей политики государства, и мне кажется, что беда, а не вина этого документа заключа-ется в том, что он создан в условиях отсутствия общенациональной доктрины. Куда идем, зачем идем, с кем идем? Не главное - интеграция в НАТО и прочее. А вот то, что лежит в имплицитных наших поступках, нужно проявить, обсудить. И я не совсем понимаю, почему концепцию языковой политики создает странная на взгляд лингвиста комиссия, скорее юридическая. Обсуждать сам этот документ просто преждевременно, нужно обсуждать то, на чем он базируется. Причем, если бы кто-то предложил нам подобный документ, где в центре базируется русский язык или любой другой, я сказал бы то же самое».
 Ось така професорська мова, дуже обережна, дуже пол╕ткоректна, насичена спец╕альними терм╕нами. ╢дине, що в╕дразу можна зауважити професоров╕, що в концепц╕╖ розглядаються не л╕нгв╕стичн╕ проблеми, не правопис, а саме правов╕ питання, тому, на мою думку, вже тут професор трохи лукавить. Чомусь в╕н публ╕чно не висловлював свого здивування, коли питання правопису укра╖нсько╖ мови, суто фахове питання, свого часу обговорювали у безапеляц╕йному тон╕ вс╕, кому не л╕ньки, в╕д електромонтер╕в до археолог╕в, ╕ н╕хто не хот╕в почути думку саме ф╕лолог╕в. Але зараз п╕сля такого вступу здавалось би й говорити нема╓ про що.
 Але ж назва матер╕алу надиха╓ авторку на радикал╕зм. ╤ вона в╕дразу бере бика за роги: «Ну и что прикажете после этого делать? Созда-ется впечатление, что при-личные люди просто не хотят руки марать о такие не вполне приличные вещи, как предлагаемый на обсуждение документ, поименованный концепцией.
 Допустим, обсуждать отдельно взятую концепцию, не имея общей доктрины, рано. А потом будет поздно? Да уже сейчас, наверно, поздно. Потому что в очередной раз без нас женят, оглянуться не успеем».
 Що ж так налякало пан╕ Натал╕ю? Пода╓мо ту частину концепц╕╖, яка ╖╖ перелякала: «Волод╕ння державною мовою ╕ ╖╖ використання посадовими службовими особами орган╕в державно╖ влади та орган╕в м╕сцевого самоврядування ╓ одн╕╓ю з обов’язкових умов для об╕ймання в╕дпов╕дних посад. Особи, як╕ не враховують ц╕ умови, мають усв╕домити, що ╖х власний виб╕р може викликати для них несприятлив╕ насл╕дки, пов’язан╕ ╕з певними вимогами, встановленими законом».
 Авторка це коменту╓ безапеляц╕йно ╕ емоц╕йно: «Запрет на профессию - так это называется в цивилизованном мире».
 Взагал╕ у певних колах дуже дивне уявлення про цив╕л╕зован╕сть. На мою думку, саме тут авторка скида╓ машкару цив╕л╕зованост╕ ╕ виявля╓ сво╓ справжн╓ ставлення до укра╖нц╕в - в╕дверте ╕ нахабне укра╖ноненависництво. Що означа╓ для укра╖нц╕в (а в межах Укра╖ни нас б╕льше двох третин, що дозволя╓, за м╕жнародними нормами, вважати Укра╖ну взагал╕ моноетн╕чною державою) законодавче закр╕плення права громадян об╕ймати посади на державн╕й служб╕ та в органах м╕сцевого самоврядування без волод╕ння державною мовою. Очевидно це означа╓, перш за все, позбавлення абсолютно╖ б╕льшост╕ громадян можливост╕ отримувати ╕нформац╕ю у в╕дпов╕дних органах прийнятною для них мовою, яка до того ж ╓ державною. Тобто задоволення укра╖ноненависницьких амб╕ц╕й певного, дуже невеличкого прошарку ос╕б призведе до позбавлення можливост╕ достойного ╕ комфортного життя у власн╕й держав╕ переважно╖ б╕льшост╕ ╖╖ громадян. Тож чи ф╕лолог╕чним ╓ це питання. Очевидно, н╕! Саме тому, зокрема, колег╕╓ю М╕н╕стерства осв╕ти АРК (№ 9/2 в╕д 20 серпня 2002 року) схвален╕ «Рекомендац╕╖ м╕н╕стерства осв╕ти по розвитку осв╕ти державною мовою в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим», у яких, зокрема, стверджу╓ться: «3.3. Забезпечити неухильне дотримання ухвали Конституц╕йного Суду Укра╖ни в╕д 14.12.1999 р., «Типового положення про атестац╕ю педагог╕чних прац╕вник╕в Укра╖ни з╕ зм╕нами ╕ доповненнями», пунктом 1.3. якого передбача╓ться: «Умовою атестац╕╖ педагог╕чного прац╕вника ╓ наявн╕сть фахово╖ осв╕ти та волод╕ння ним державною мовою в обсяз╕, необх╕дному для виконання його профес╕йних обов’язк╕в, зг╕дно з Конституц╕╓ю Укра╖ни (ст. 10) та Законом «Про мови в Укра╖нськ╕й РСР».
 У вс╕х школах оформити ╕нформац╕йн╕ стенди, на яких розм╕стити р╕шення Конституц╕йного Суду Укра╖ни в╕д 12 грудня 1999 року та текст п. 1.3. «Типового положення про атестац╕ю педагог╕чних прац╕вник╕в Укра╖ни з╕ зм╕нами ╕ доповненнями».
 Тобто колег╕я м╕н╕стерства осв╕ти АРК ще у 2002 роц╕ усв╕домила, нарешт╕, що мова йде перш за все про квал╕ф╕кац╕йн╕ вимоги. Саме цього не хоче усв╕домити або вда╓, що не усв╕домлю╓, Натал╕я Астахова. Саме про це не захот╕в чомусь сказати професор О. Рудяков, хоча установа, якою в╕н керу╓, саме й повинна забезпечити неухильне виконання процитованих вище ухвал. Для нього, як посадовця, це не ╓ предметом дискус╕╖.
 Тут варто навести деяк╕ думки, висловлен╕ п. О. Рудяковим в статт╕ «Двуязычие как предпосылка инте-грации украинского общества» (науковий журнал «Культура народов Причерноморья», № 82, том 1, 2006 р╕к). Зауважу, що на в╕дм╕ну в╕д переважно╖ б╕льшост╕ ╕нших статей, поданих у цьому журнал╕, стаття О. Рудякова не ма╓ наукового апарату, тобто посилань на джерела. Тож, на мою думку, ця стаття ╓ суто публ╕цистичною ╕ в╕дбива╓ особисту позиц╕ю автора. Автор наводить приклад: «Многовековые миграционные процессы, глобализация, возникновение мирового рынка труда так перемешали население планеты, что даже традиционно не проблемные в языковом отношении страны стали сталкиваться с ситуациями,
когда, например, достаточно заметная (около 20%) часть населения США не говорит по-английски, а в некоторых регионах трудно найти школу с преподаванием на английском, а не испанском языке. Не удивлюсь, если узнаю, что в тех районах Франции, где не так давно бунтовала молодежь и куда полиция способна заходить очень ненадолго и очень крупными силами, существуют большие группы людей, не говорящих на французском. Список этих стран может быть продолжен».
 Ось такий професорсько-ф╕лолог╕чний погляд на проблему. Не дивно, що
п. О. Рудяков, як ╕ багато ╕нших його однодумц╕в, беруть перш за все за приклад США - кра╖ну ем╕грант╕в, як╕ колон╕зували величезну територ╕ю, винищивши автохтонне населення. Чомусь професор нав╕ть у цьому невеличкому фрагмент╕ звалив до одн╕╓╖ купи ситуац╕╖, як╕ виникли абсолютно р╕зними шляхами. Франц╕я, на в╕дм╕ну в╕д США, не ╓ кра╖ною ем╕грант╕в. Молодь, яка бешкетувала, в переважн╕й б╕льшост╕ ╓ французами у першому покол╕нн╕, тобто ╓ нащадками ем╕грант╕в, у переважн╕й б╕льшост╕ з Алжиру. Знаючи жорстк╕ мовн╕ закони Франц╕╖, про як╕ п. О. Рудяков, взагал╕ чомусь не згаду╓, важко уявити, що ц╕ молод╕ люди не знають французько╖ мови. Проблема там у ╕ншому, у тому, зокрема, що в силу ментальних причин, в силу етн╕чного виховання, ц╕ молод╕ люди не мають квал╕ф╕кац╕╖ француз╕в автохтонних, а отримувати платню хочуть таку саму, як ╕ вони, це зовс╕м ╕нша проблема, яка варта окремо╖ велико╖ статт╕. Що стосу╓ться США, то там д╕йсно ╕снують ц╕л╕ квартали, мешканц╕ яких не волод╕ють англ╕йською мовою. Чомусь професор О. Рудяков не продовжив думку ╕ не сказав про те, що у США ╕сну╓ великий прошарок сусп╕льства (в деяких рег╕онах цей прошарок доходить до 40%), який не працю╓ вже протягом двох-трьох покол╕нь. Ц╕ люди живуть на так звану програму «велфер», програму безкоштовного забезпечення продуктами харчування та програмою оплати на д╕тей за рахунок федерального бюджету. Представники ╕спаномовно╖ сп╕ль-ноти, як правило, народжують багато д╕тей ╕ живуть за цей рахунок. Професор не сказав, що саме ц╕ квартали ╓ джерелом кадр╕в для злочинного св╕ту. Вих╕дц╕ з ╕спаномовних квартал╕в, як╕ не знають англ╕йсько╖ мови, приречен╕ на все життя залишитися у цьому самому квартал╕. Вони не мають жодно╖ кар’╓рно╖ перспективи в американському су-сп╕льств╕. Чомусь саме про це ректор КР╤ППО н╕чого не говорить. А даремно. Вже зараз випускники шк╕л Криму мають проблеми з╕ вступом до вищих навчальних заклад╕в Укра╖ни. Тож невже завдяки високолобим професорам та заангажованим журнал╕стам, яким муляють певн╕ фоб╕╖, кримчанам готу╓ться доля мешканц╕в ╕спаномовних квартал╕в Нью-Йорка та прим╕ських квартал╕в Парижа, де мешкають громадяни, що не можуть повноц╕нно ╕нтегруватися у в╕дпов╕дн╕ сусп╕льства?
 Невже хтось хоче перетворити Крим у мовно-осв╕тню резервац╕ю? Невже хтось спод╕ва╓ться, що Рос╕я прийме випускник╕в кримських шк╕л у сво╖ вищ╕ навчальн╕ заклади? Марн╕ спод╕вання.
 Тож проблема суто правова. Громадяни мають право отримувати ╕нформац╕ю в╕д державних службовц╕в та прац╕вник╕в м╕сцевого самоврядування, на пошт╕, у
крамницях т╕╓ю мовою, якою вони звертаються, тобто мову сп╕лкування визнача╓ той, хто зверта╓ться за послугою.
 А укра╖ноненависники мають знати, що надання переваги мов╕ одн╕╓╖ ╕з нац╕ональних меншин ц╕лком п╕дпада╓ п╕д д╕ю закону про корупц╕ю. Про це у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» цього року я вже писав...
 Серг╕й САВЧЕНКО,
 голова Всекримського товариства «Просв╕та» ╕м. Т. Шевченка, кандидат ф╕зико-математичних наук.

 ТИМ ЧАСОМ...

ПИТАННЯ РОЗВИТКУ МОВ В АВТОНОМ╤╥ БУДУТЬ РОЗГЛЯНУТ╤ КРИМСЬКИМ ПАРЛАМЕНТОМ НА ЖОВТНЕВ╤Й СЕС╤╥
 9 жовтня Голова Верховно╖ Ради АРК Анатол╕й Гриценко пров╕в робочу нараду з членами презид╕╖. У ход╕ наради обговорювався проект постанови ВР АРК з функц╕онування державно╖, рос╕йсько╖ й ╕нших нац╕ональних мов в автоном╕╖. Члени презид╕╖ висловили свою точку зору з даного питання. У результат╕ було вир╕шено, що даний проект може бути запропонований на розгляд сес╕╖ кримського парламенту.
 Алла ГОР╢ВА, прес-секретар Голови ВР АРК.
 
БЕЗ СПЕКУЛЯЦ╤Й, ПАНОВЕ!
 Пост╕йний Представник Президента Укра╖ни в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим Геннад╕й Москаль звернувся з листом до Голови Верховно╖ Ради Автономно╖ Республ╕ки Крим Анатол╕я Гриценка та всього депутатського корпусу з проханням не пол╕тизувати, п╕д час розгляду на чергов╕й сес╕╖, слухання питання з мовних проблем ╕ д╕яти
у межах Конституц╕╖ Укра╖ни та чинного законодавства.
 Так, зг╕дно з пп. 3, 4 ст. 92 Конституц╕╖ Укра╖ни, виключно законами Укра╖ни визначаються порядок застосування мов на територ╕╖ Укра╖ни, а також права кор╕нних народ╕в ╕ нац╕ональних меншин. Зг╕дно з╕ статтею 24 Конституц╕╖ Укра╖ни вс╕ громадяни мають р╕вн╕ права ╕ свободи та ╓ р╕вними перед законом ╕ не може бути прив╕ле╖в чи обмежень за мовними ознаками.
 Кр╕м того, законом Укра╖ни ратиф╕ковано ╢вропейську харт╕ю рег╕ональних мов або мов меншин. П╕д захистом держави перебувають 13 мов, а саме: б╕лоруська, болгарська, гагаузька, грецька, ╓врейська (╕диш, ╕врит), кримськотатарська, молдавська, н╕мецька, польська, рос╕йська, румунська, словацька та угорська.
 Таким чином, якщо розглядати мовне питання, то необх╕дно виносити на розгляд вс╕ 13 мов, про як╕ йдеться у закон╕, а не в╕докремлювати в╕д тексту закону одну мову та надавати ╖й прив╕ле╖в. Тим б╕льше, що надання прив╕ле╖в громадянам за мовною ознакою заборонено Конституц╕╓ю Укра╖ни.
 За даними Всеукра╖нського перепису населення 2001 року, на територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим проживають представники вс╕х 13 нац╕ональностей, мови яких зг╕дно ╕з законом взято п╕д захист держави.
 Зг╕дно ╕з Законом Укра╖ни «Про мови» в наш╕й держав╕ виб╕р мови м╕жособового сп╕лкування громадян Укра╖ни ╓ нев╕д’╓мним правом самих громадян. В╕дпов╕дно до ст. 8 даного закону будь-як╕ прив╕ле╖ чи обмеження прав особи за мовною ознакою, мовна дискрим╕нац╕я неприпустим╕. Публ╕чне приниження чи зневажання, навмисне спотворення укра╖нсько╖ або ╕нших мов в оф╕ц╕йних документах ╕ текстах, створення перешкод ╕ обмежень у користуванн╕ ними, пропов╕дування ворожнеч╕ на мовному ╜рунт╕ тягнуть за собою в╕дпов╕дальн╕сть, встановлену законом.
 Зг╕дно з╕ ст. 19 Конституц╕╖ Укра╖ни органи державно╖ влади та органи м╕сцевого самоврядування, ╖хн╕ посадов╕ особи зобов’язан╕ д╕яти лише на п╕дстав╕, в межах повноважень та у спос╕б, що передбачен╕ Конституц╕╓ю та законами Укра╖ни.
 Пост╕йний Представник Президента Укра╖ни в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим Геннад╕й Москаль спод╕ва╓ться, що слухання мовного питання в парламент╕ автоном╕╖ не стане предметом пол╕тичних спекуляц╕й, в╕дбудеться толерантно, з урахуванням нац╕онального складу населення Криму та чинного законодавства.
 
 ДО РЕЧ╤...
 
 ЦЬОГО тижня в Кривому Роз╕ скасували статус рег╕онально╖ для рос╕йсько╖ мови у м╕ст╕. Таким чином Дзержинський районний суд задовольнив позов м╕ського прокурора Серг╕я Борисова про визнання протиправним та скасування р╕шення Кривор╕зько╖ м╕сько╖ ради в╕д 21 червня.
 Суддя Наталя Деркач ухвалила р╕шення про скасування особливого статусу рос╕йсько╖ мови, спираючись на Конституц╕ю та на положення ╢вропейсько╖ харт╕╖ рег╕ональних мов. Зокрема, суд взяв до уваги те, що, за даними останнього перепису, у Кривому Роз╕ прожива╓ майже 80% укра╖нц╕в ╕ т╕льки 17,7% громадян рос╕йсько╖ нац╕ональност╕, а тому використання терм╕ну «рег╕ональна» щодо рос╕йсько╖ мови не в╕дпов╕да╓ положенням статт╕ 1 ╢вропейсько╖ харт╕╖ рег╕ональних мов.
 Окр╕м того, суд д╕йшов висновку, що компетенц╕я визнавати ту чи ╕ншу мову рег╕ональною належить винятково держав╕, отже, Кривор╕зька м╕ська рада, надаючи такий статус, вийшла за меж╕ сво╖х повноважень.
Постанову суду можна оскаржити в 10-денний терм╕н.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 13.10.2006 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4190

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков