"Кримська Свiтлиця" > #36 за 01.09.2006 > Тема "Душі криниця"
#36 за 01.09.2006
ДО ЗЛАГОДИ - ЧЕРЕЗ ПРОСВ╤ТНИЦТВО
Ольга СМОЛЬНИЦЬКА.
Шановна редакц╕я! Я з дитинства захоплювалася творч╕стю видатного кримськотатарського поета доби ханства Ашика Умера (Ашык Омер) (1621- 1707). Його творч╕сть ╓ значним явищем не т╕льки кримськотатарсько╖, але й ус╕╓╖ тюркомовно╖ л╕тератури, що мала назву ашиксько╖ (ашик - поет, сп╕вець, а також закоханий). Народився та помер поет у Криму, але б╕льшу частину свого життя був вигнанцем, ╕ весь мусульманський Сх╕д було сходжено його запиленими ногами. Творч╕сть Ашика Умера перекладено рос╕йською мовою, але в школах на заняттях ╕з заруб╕жно╖ л╕тератури цього поета не вивчають. Коли я навчалася в медично-б╕олог╕чному л╕це╖ при КДМУ ╕мен╕ С. ╤. Георг╕╓вського, викладач╕ були нав╕ть проти вивчення кримськотатарських автор╕в. Найжахлив╕шим було те, що вони нав╕ть не знали культури кримських татар ╕ не визнавали ╖╖ автентичност╕. Мене це обурило, ╕ от через ш╕сть рок╕в я вир╕шила докладно досл╕дити культуру Кримського ханства. Ще в школ╕ самост╕йно ознайомившись з перекладами поез╕й Ашика Умера, я в╕дзначила немилозвучн╕сть ╕ неточност╕, допущен╕ деякими перекладачами. Замало волод╕ти ресурсами мови, треба ще й осягти поетичний св╕т. Брак осв╕ти також пом╕тний. Наприклад, Михайло Гончар в переклад╕ в╕рша «Уян, гонъуль, гъафлеттен» («Проснись, душа, внезапно») пише: «Отцу Ибрагима пославший барана - Он видит тебя». Насправд╕ ж оф╕рою п╕д час випробування Аллахом ╤браг╕ма (у Старому Зав╕т╕ Авраама) мав бути його син ╤схак (╤саак), а не навпаки. Тому мало б бути: «Отцу Ибрагиму» (╤браг╕м - батько ╤саака). Зм╕ст викривлено. Пропоную св╕й переклад, який також, на жаль, не ╓ точним, бо це не word for word. У переклад╕ збережено ритм╕ку, розм╕р ╕ асонансне римування. Я спод╕ваюся, у багатонац╕ональному Криму вивчатимуть р╕зноман╕ття культур, ╕ ми житимемо в злагод╕ та просв╕тництв╕. Т╕льки в такому раз╕ ми допоможемо Укра╖н╕. З повагою, ваша пост╕йна читачка Ольга СМОЛЬНИЦЬКА, студентка III курсу факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства ТНУ ╕м. В. ╤. Вернадського.
ПРОКИНЬСЯ, ДУШЕ, ЗНЕНАЦЬКА На св╕ж╕м св╕танку, пром╕нням з╕рчастим - душею прокинься. ╤ м╕сяцем збляклим та небом стоз╕рним - вс╕м серцем молися. На трон╕ та в жебрах будь мудрим одв╕чно - як цар Сулейман. Пустелею й морем, з Мусою та Но╓м - не схибни св╕й крок. Той, що ╤браг╕мов╕ агнця подав - В╕н бачить тебе. Занесене в╕стря над горлом дитини - рукою в╕дв╕в. ╤ будь милосердним до б╕дних, твори п’ять намаз╕в, шануй Уразу. На серц╕ та словом, Пророку ╕ Богов╕ - друже, скорись. Одв╕чним каламом, у неба л╕топис╕ - доля твоя. Базаром, майданом страждання й спокуси - без страху пройди.
* * * (На створення цього в╕рша надихнула поез╕я Ашика Умера (1621 - 1707) «Прокинься, душе, зненацька» («Уян, гонъуль, гъафлеттен»). Жодно╖ зв╕стки. «Прокинься раптово!» - Радив премудрий вигнанець-поет. Пальми засн╕жен╕ знову та знову Ловлять забутий на скел╕ сюжет. «Душе, прокинься раптово!» - ╕ д’гор╕ Зелень злива╓ться з дивом ╕мли. Лист Магометов╕ в п╕р’╖ над морем ╤люм╕ну╓, як одяг мулли. «Душе, прокинься...» Пружний барс пантру╓ Золотом смерт╕ в щедрот╕ з╕ниць. Буде стрибок - ╕ хижак побалю╓. Жертви хамсин╕в лежать гор╕лиць. Жодного слова... Нав╕що казати, Що саме хоче могутн╕й Аллах? Дотик - ╕ пружн╕сть - бажання л╕тати - Не зрозум╕╓ ледачий фелах. Той, хто п╕д н╕ж дав не кров, а пром╕ння, Зна╓, як душ╕ зв╕льнити в╕д тьми. Душе, прокинься, та швидше! - вел╕ння Виведе з вод, де занурен╕ ми... Ольга СМОЛЬНИЦЬКА.
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 01.09.2006 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4104
|