Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3033)
З потоку життя (6242)
Душі криниця (3437)
Українці мої... (1453)
Резонанс (1479)
Урок української (987)
"Білі плями" історії (1659)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВБОГ╤ ТЕКСТИ: П╤СНЯ БЕЗ МОВИ, МОВА – БЕЗ П╤СН╤
Вбог╕ тексти сучасних п╕сень нав╕ть страшно публ╕кувати, бо зразу впада╓ в оч╕ нав╕ть не...


Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 01.09.2006 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 01.09.2006
УКРА╥НСЬКЕ ЖИТТЯ В СЕВАСТОПОЛ╤ ╢!

ВИСТУП З П╤СЛЯМОВОЮ

 Виступ голови Севастопольсько╖ орган╕зац╕╖ Союзу укра╖нок Богдани Процак на урочистих зборах, присвячених 15-й р╕чниц╕ Незалежност╕ Укра╖ни в Севастопольському академ╕чному рос╕йському драматичному театр╕
╕м. А. Луначарського.

 Шановн╕ севастопольц╕ ╕ гост╕ м╕ста!
 В╕таю вас з 15-ю р╕чницею Незалежност╕ Укра╖ни!
 Коли Верховна Рада Укра╖ни приймала Декларац╕ю про Незалежн╕сть, то депутатом був ╕ Куницин Серг╕й Володимирович, який сьогодн╕ ╓ головою державно╖ адм╕н╕страц╕╖ нашого м╕ста. За результатами референдуму Севастополь подав гарний процент. Севастопольськ╕ патр╕оти-просв╕тяни орган╕зували ╕нформування населення.
 За 15 рок╕в ма╓мо людей, як╕ загинули, в╕дстоюючи незалежн╕сть, ╕ тих, яких нема╓ зараз з нами. Це В'ячеслав Чорнов╕л, ╢мець, Гетьман, ╕ наш╕ севастопольц╕ – Микола К╕чмар, що загинув у Наг╕рному Карабаху ╕ захоронений в ╢реван╕ на кладовищ╕ феда╖н╕в, тобто народ╕в В╕рмен╕╖, а на могил╕ зображена червона калина з надписом: «Микола з Укра╖ни»; учасник Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, письменник Валентин Кравченко, який написав ╕стор╕ю укра╖нського Севастополя, Олександр Кравчук, письменник Дмитро В╕тюк. Ми молитися будемо в наших церквах за упок╕й душ таких визначних постатей.
 Становлення укра╖нства в нашому м╕ст╕, незважаючи на його чималу частину населення, проходило непросто, але ми можемо пишатися тим, що Укра╖нська греко-католицька церква ╕сну╓ тут вже 15 рок╕в ╕ ми в╕дзнача╓мо цю дату. Севастопольськ╕й «Просв╕т╕» вже 17 рок╕в, Нац╕ональн╕й скаутськ╕й орган╕зац╕╖ Укра╖ни «Пласт» – 10 рок╕в, Союзу укра╖нок – 14 рок╕в, сайт в ╤нтернет╕ «Укра╖нське життя в Севастопол╕», створений Миколою Владз╕м╕рським, в╕дв╕ду╓ до двох тисяч чолов╕к на добу. Першого голову севастопольсько╖ «Просв╕ти», оф╕цера Миколу Гука дрогобиччани обрали сво╖м мером. Ми пиша╓мося сво╖м почесним просв╕тянином, доцентом Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖ ╤горем Васильовичем Лос╓вим, який ма╓ авторитет серед пол╕толог╕в. Начальник телерад╕окомпан╕╖ «Бриз» Мирослав Мамчак написав ц╕каве ╕сторичне досл╕дження «Флотоводц╕ Укра╖ни». Особливу горд╕сть в нас виклика╓ призначення головнокомандувачем В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни ╤горя Йосиповича Тенюха – одного з перших просв╕тян м╕ста.
 Таким чином, укра╖нське життя в Севастопол╕ ╓ всеб╕чним ╕ р╕зноман╕тним, воно розвива╓ться одночасно з утвердженням Укра╖нсько╖ Держави в св╕т╕...

 * * *

 При╓мною неспод╕ванкою для укра╖нсько╖ громади Севастополя став виступ нашого представника в цьогор╕чних оф╕ц╕йних заходах святкування Дня Незалежност╕. Адже, починаючи з 1998 року, укра╖нц╕ були «н╕мими» на м╕ському р╕вн╕. Орган╕затори державних заход╕в в╕д влади жорстко ╕ несправедливо припинили запрошувати до презид╕╖ ╕ надавати право на промову представникам укра╖нства, як╕ мали безпосередн╓ в╕дношення до державницьких заход╕в сво╓ю д╕яльн╕стю. На цьому наголошувалось у зверненн╕ Ради Севастопольського товариства «Просв╕та» ╕м. Т. Шевченка до голови СМДА Л. Жунька, п╕дписаному мною ще 11 серпня 1999 року. Духовн╕ потреби ╕ державницьк╕ погляди укра╖нства залишались ╕ залишаються в Севастопол╕ за ширмою так звано╖ демократ╕╖ та свободи слова м╕сцевого ╜атунку. Укра╖нська меншина в м╕ст╕ пригн╕чу╓ться вс╕ма можливими способами - в╕д замовчування до ╕гнорування, в╕д ╕рон╕╖ до ворожост╕. Державн╕ чиновники п╕д час проведення державних свят державну мову (яку мусять знати беззаперечно!) не використовують. Державн╕ нагороди з року в р╕к вручаються людям, абсолютно непричетним н╕ до Незалежност╕, н╕ до Укра╖нсько╖ Держави.
 Так, з╕ сцени, нарешт╕, зникли червон╕ прапори та зображення ворога укра╖нсько╖ державност╕ Лен╕на. Але цими ╕долами переповнений не т╕льки Севастополь, а й ╕нш╕ укра╖нськ╕ м╕ста. ╤ т╕ дв╕ з половиною тисяч╕ лен╕нських бовван╕в промовисто говорять про як╕сть нашо╖ Незалежност╕, беззаперечно впливають як на св╕дом╕сть людей, так ╕ на результати вибор╕в. Не здадуть його бюст в музей ╕ депутати Севастопольсько╖ м╕сько╖ ради, хоч вона вже не червона, а б╕ло-блакитна.
 Так, в╕двертого протистояння державност╕ вже нема╓. Але ╓ профанац╕я цього свята, коли в презид╕ях сидять недруги нашо╖ держави, б╕льше того – ╓ ведучими цих з╕брань.
 Так, ╕сну╓ р╕шення Уряду Укра╖ни про п╕дтримку укра╖нсько╖ мови ╕ культури в Севастопол╕. Але ц╕ 9 м╕льйон╕в будуть витрачен╕ зовс╕м не для цього. ╥х «просп╕вають» та «вистр╕лять» в небо фе╓рверками. А укра╖нськ╕ таланти та осв╕тяни м╕ста залишаться сам на сам ╕з сво╖ми проблемами. Це вже незворотно. Принаймн╕ так╕ висновки я зробив п╕сля нещодавньо╖ розмови з м╕н╕стром культури.
 Напевне, щоб не псувати святкового настрою та не в╕длякати владу в╕д укра╖нсько╖ громади, у виступ╕ все це не прозвучало. Поки що...
 Бо ще не веч╕р!
 Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 01.09.2006 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4101

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков