"Кримська Свiтлиця" > #31 за 28.07.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
#31 за 28.07.2006
СПОВ╤ДЬ
Дмитро КАРП'ЯК.
З редакц╕йно╖ пошти Шановна редакц╕╓! З╕ стор╕нок газети "Кримська св╕тлиця", незважаючи на невеликий ╖╖ обсяг, черпаю ц╕кав╕ ╕сторичн╕ факти та знаходжу важлив╕ статт╕ на сучасну тематику, у яких в╕ддзеркалю╓ться мужня боротьба за людськ╕ права укра╖нц╕в, татар та ╕нших нац╕ональностей в оточенн╕ п'ято╖ колони п╕вострова. Багато таких людей з п'ято╖ колони та простор╕в Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ натворили численних лих ╕ спричинили горя людям в зах╕дних областях Укра╖ни. Сьогодн╕ вони живуть ╕ п╕д теплим сонцем в Криму. На старост╕ л╕т, коли прийдеться в╕дпов╕сти перед Всевишн╕м за сво╖ ско╓н╕ злочини, вони присилають до с╕льських ╕ селищних та м╕ських рад листи, в яких пишуть про ско╓н╕ сво╖ злочини, ╕ листи покаяння - просять прощення. Один ╕з таких лист╕в-коп╕ю посилаю вам ╕ прошу, по можливост╕, надрукувати в газет╕. Нехай т╕ "бандер╕вц╕", а насправд╕ НКВДисти прочитають цю спов╕дь. Можливо, на старост╕ вони схаменуться, заговорить у них сов╕сть ╕ вони п╕дуть шляхом колишнього свого соратника - Дмитра Карп'яка, бо таких "бандер╕вц╕в" у Криму ╓ чимало. Це буде для них чи не мала хоробр╕сть на старост╕, наприк╕нц╕ земного життя розпов╕сти сво╓му народу про т╕ чорн╕ справи, як╕ творили п╕д псевдо "бандер╕вц╕" та працюючи в╕дкрито в органах НКВД. Сво╖ми листами вони, можливо, в╕дкриють оч╕ таким пол╕тикам, як В╕тренко, Мороз, Симоненко та ╕ншим, котр╕ п╕дступно ╕дуть проти Укра╖ни та ╖╖ народу. З пошаною, ваш шанувальник Григор╕й. Благод╕йна орган╕зац╕я "Доброта ╕ милосердя". м. Надв╕рна, ╤вано-Франк╕вська область.
СПОВ╤ДЬ На ╕м'я одного з с╕льських гол╕в Зал╕щицького району прийшов з╕ Сх╕дно╖ Укра╖ни лист такого зм╕сту: "Я - колишн╕й солдат спецгрупи НКВС, яка п╕д маркою бандер╕вц╕в у 1944 - 1945 рр. орган╕зовувала масов╕ вбивства невинних людей на Терноп╕льщин╕. Наша група позбавила життя не один десяток людей н╕бито за симпат╕╖ до сов╓тсько╖ влади. ╤ нин╕, на схил╕ л╕т, стоячи над могилою, хочу виспов╕датись, розпов╕сти, хто ж насправд╕ орган╕зовував ц╕ кривав╕ акц╕╖. Мен╕ й дос╕ привиджуються нещасн╕, що просили у нас пощади, та пощади ╖м не було... Часто чую в снах крик чотирир╕чного хлопчика: "Не бий мого татка!" В╕н вирвався з рук нашого старшини, при т╕м укусив його за палець. Старшина вхопив хлопчика за н╕жки ╕ з усього маху вдарив об ст╕нку головою... Я за той час розстр╕ляв двох сестричок 10 - 12 рок╕в. Вони зац╕пен╕ли з жаху ╕ нав╕ть не розум╕ли, що в╕дбува╓ться. Батько й мати на кол╕нах благали нас пощадити хоча б д╕тей ╕ теж не розум╕ли, за що ╖м така кара. Просили: "Хлопц╕, схамен╕ться, ми ж н╕ в чому не винн╕" (вони думали, що ми бандер╕вц╕). А ми звинувачували ╖х у тому, що два ╖хн╕ старш╕ сини п╕шли на фронт. Хоча добре знали, що людей призовного в╕ку забирали силом╕ць. Таких випадк╕в було багато, але мен╕ особливо запам'ятався голос того хлопчика: "Не бий мого татка!" Зойки нещасних сестричок ╕ ╖хн╕х батьк╕в пересл╕дують мене останн╕м часом вдень ╕ вноч╕. П╕шов я до церкви й виспов╕дався. Старенький священик прошепот╕в: "Сину, велик╕ гр╕хи тво╖, та оск╕льки ти ка╓шся, можу дати тоб╕ розгр╕шення. ╤ дам, але тод╕, коли ти напишеш у т╕ села, в яких ви проливали невинну кров". Я знаю, що люди не простять мен╕, над╕я лише на Бога. Адже йшов я вбивати не сам в╕д себе, командири-чек╕сти змушували. Коли ми, солдати, в╕дмовлялися когось убивати, вони погрожували: "Хат╕т╓ бить ч╕ст╓ньк╕м╕? Сам╕х расстр╓ля╓м как сабак!" Ми боялись один одного ╕ н╕коли пом╕ж собою не обговорювали сво╖ вчинки, нав╕ть за чаркою. Та коли якось наш старшина з не-обережност╕ вистрелив у себе з автомата й помер у муках, ми лише переглянулись... Розкаж╕ть, пане голово, вс╕м у сел╕ про мого листа. Нехай знають люди, хто знищив ╖хн╕х сус╕д╕в. Не бандер╕вц╕, н╕!"
Р. S. Головою ц╕╓╖ с╕льсько╖ ради, за дивним зб╕гом обставин, виявився якраз син одного з брат╕в, що п╕шли 1944 року на фронт. Кажуть, в╕н теж п╕шов до церкви й покаявся за св╕й гр╕х, за те, що багато рок╕в в╕н ╕ його родина проклинали невинних повстанц╕в, як╕ полягли в боротьб╕ за волю Укра╖ни. м. Черн╕вц╕, газета "ЧАС". 3 березня 2006 року.
В╤Д РЕДАКЦ╤╥ "КС". Минулого року один з колишн╕х вояк╕в спецзагону НКВС мало не виспов╕дався "Кримськ╕й св╕тлиц╕" - знайшовся серед наших читач╕в ╕ такий. Але все ж не в╕дважився (нав╕ть п╕д псевдон╕мом): "Мене вичислять, таких тут багато...". Що ж, нехай кожен сам вибира╓ час, коли в╕н буде готовий до спов╕д╕...
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 28.07.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4009
|