Спадкоємцями козацьких традицій завжди вважали себе Українські січові стрільці. Власне, саме вони у вирі Першої світової війни та визвольних змагань нашого народу започаткували вітчизняні нагородні відзнаки. Так, 1918 року Центральна управа Січових стрільців у Відні почала нагороджувати хрестом Легіону УСС, який і є першою нагородною відзнакою українського вояцтва. Розуміння ж необхідності створення власної системи нагород, що складалися з різних за своєю класифікацією відзнак, викристалізувалося під час нетривалого існування урядів гетьмана П. Скоропадського та Західно-Української Народної Республіки. У листопаді 1918 року і квітні 1919-го уряд ЗУНР мав намір заснувати орден "Оборонцям Львова", відзнаки за хоробрість "Тризуб" (золотий, срібний, бронзовий і металевий), медалі "За заслуги" та "За поранення". Наполегливо намагалася створити власну систему нагород і Директорія УНР. У січні 1919 року законом УНР встановлювалися двоступеневі відзнаки "Слава України" та "Республіка". У листопаді 1919 року уряд Директорії впритул підійшов до заснування ордена "Республіка", що мав складатися з хреста двох ступенів і медалей чотирьох ступенів. Цій ідеї також не судилося здійснитись. Опинившись на території Польщі, у таборах інтернованих, провід армії УНР не припинив нагородотворчих спроб. У жовтні 1920 року Головний Отаман військ УНР С. Петлюра затвердив статути ордена "Визволення" (двох ступенів) та відзнаки "Залізний Хрест", який мав надаватися всім учасникам Зимового походу (6.12 1919 - 6.05 1920) по тилах Червоної та денікінської армій. У березні і квітні 1921 року у Варшаві вдалося виготовити лише знаки Залізного Хреста, на орден "Визволення" просто не вистачило коштів. Паралельно йшло створення власних відзнак у діаспорі. До цього залучалися не тільки уряд УНР в екзилі, а й окремі громадські ветеранські організації. Президент УНР в екзилі, наприклад, надавав хрест Українського Козацтва (з мечами і без мечів), хрести 40- та 60-ліття відродження Українських Збройних Сил, медаль "За поранення". Ветерани Української Галицької Армії встановили для нагородження всіх своїх вояків пропам'ятну відзнаку УГА (Галицький хрест) та бойовий хрест бригади УСС у лавах Галицької Армії (Мазепинський хрест). Власні нагороди мали також вояки Української Повстанської Армії (золотий, срібний, бронзовий хрести бойової заслуги УПА та золотий 1-ї та 2-ї класи, срібний 1-ї і 2-ї класи та бронзовий хрести заслуги УПА), Об'єднання бувших вояків-українців у США, Канаді, Франції, Братство колишніх вояків 1-ї Української дивізії Української Національної Армії (Канада), Світова рада Спілки визволення України, Братство Карпатських Січовиків. Загалом у діаспорі за 1918 - 1990 роки було видано близько 50 різного роду нагородних відзнак.