Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3314)
З потоку життя (6547)
Душі криниця (3544)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1512)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У БОРН╤ ЗА ЗЕМЛЮ ╤ ВОЛЮ
В ознаменування 100-р╕ччя под╕й Укра╖нсько╖ революц╕╖ в Кривому Роз╕ за громадською ╕н╕ц╕ативою...


Б╤ЛЬШ╤СТЬ РЕЛ╤КВ╤Й КИ╥ВСЬКО╥ РУС╤ ВИВЕЗЛИ ДО РОС╤╥ ТА ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ
Про це пов╕домля╓ Рад╕о Свобода з посиланням на досл╕дження укра╖нських науковц╕в, викладене в...


РАДЯНСЬКА ДОБА: М╤ФИ ╤ РЕАЛ╤╥
24 вересня в Музе╖ ╤вана Гончара в Ки╓в╕ в╕дкрилася виставка «М╕фи та реал╕╖ радянсько╖...


╤гор Горд╕йчук, Герой Укра╖ни, генерал-майор: САВУР-МОГИЛА — ЦЕ ФАКТИЧНО БУВ КВИТОК В ОДИН К╤НЕЦЬ
Нещодавно виповнилося п’ять рок╕в геро╖чн╕й оборон╕ Савур-Могили. Ця висота стала символом...


ДОСЛ╤ДЖЕННЯ КОЗАЦЬКО╥ ДОБИ ТРИВА╢
Зб╕рник присвячено 100-р╕ччю в╕д дня народження в╕домого фах╕вця з археолог╕╖ перв╕сного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 07.04.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 07.04.2006
╤МПЕРСЬКА ПАСТКА ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В
Петро ВОЛЬВАЧ

Укра╖нський етнос - витв╕р ос╕ло╖ землеробсько╖ культури, витоки яко╖ простежуються ще з доби Трип╕лля. Закор╕нен╕сть у р╕дну землю та любов до сво╓╖ велико╖ ╕ мало╖ батьк╕вщини стали нев╕д'╓мною складовою укра╖нсько╖ ментальност╕.
Саме ц╕ риси упродовж в╕к╕в об'╓днували, згуртовували ╕ вбер╕гали укра╖нську людн╕сть в╕д розпорошення у цьому динам╕чному, вельми агресивному навколишньому св╕т╕. Завдячуючи ╖м за всю тисячол╕тню ╕стор╕ю укра╖нц╕ жодного разу добров╕льно не полишали свою автохтонну територ╕ю.
Охорона р╕дно╖ земл╕, облаштування свого краю, садиби та власно╖ осел╕, збереження прадавн╕х звича╖в ╕ надбань культури народу для багатьох покол╕нь стали складовими нац╕онально╖ ╕де╖. ╥╖ так ген╕ально просто для вс╕х нас визначив Тарас Шевченко: "В сво╖й хат╕ своя й правда, ╕ сила ╕ воля". Тож ╕ не випадково, що тисячол╕тн╕й укра╖нський епос та фольклор базуються на любов╕ до сво╓╖ земл╕, яка породжу╓ ╕ богатирську силу, нада╓ творчу наснагу ╕ духовну м╕ць не лише окремими особистостям, а й всьому народу.
Добре розум╕ючи, що сила ╕ незнищенн╕сть укра╖нського народу обумовлюються його прав╕чними зв'язками з╕ сво╓ю землею, вс╕ окупанти та колон╕затори нашого краю завжди намагалися порушити цю генетично-╕сторичну сув'язь. ╤стотно╖ р╕зниц╕ м╕ж знекровленням укра╖нсько╖ нац╕╖ щор╕чним багатотисячним ординським ярмом ╕ масовим переселенням нашо╖ людност╕ до малообжитих район╕в Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ чи то до н╕мецького рейху практично не було.
Кожен загарбник за рахунок нашого народу не лише вир╕шував економ╕чн╕ проблеми сво╖х держав, забезпечуючи ╖х дармовою робочою силою, але й знекровлював укра╖нську нац╕ю, знищував нац╕ональний код, позбавляв ╖╖ подальших перспектив ╕ майбутнього. Незважаючи на величезн╕ втрати укра╖нсько╖ людност╕ у роки Першо╖ св╕тово╖ та громадянсько╖ в╕йн, на колектив╕зац╕ю та масове розкуркулення селян, страх╕тлив╕ голодомори та колосальн╕ збитки у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ на теренах Укра╖ни лишилося ще к╕лька десятк╕в м╕льйон╕в укра╖нц╕в.
Войовнич╕ стал╕нськ╕ пос╕паки, кремл╕вський кат Лаврент╕й Бер╕я та кривавий маршал-м'ясник Георг╕й Жуков пропонували вождю ще у 1944 роц╕ разом з кримськими татарами, чеченцями, ╕нгушами та калмиками депортувати ще ╕ укра╖нц╕в з Укра╖ни. Але нав╕ть Йосиф Стал╕н, який люто ненавид╕в Укра╖ну, не п╕дтримав сво╖х запопадливих дорадник╕в. В╕н добре усв╕домлював, що кра╖на, яка перебува╓ у стан╕ в╕йни з Н╕меччиною, н╕ техн╕чно, н╕ економ╕чно не в змоз╕ переселити таку г╕гантську масу укра╖нсько╖ людност╕. До того ж далекоглядний диктатор знав, що у лавах Радянсько╖ арм╕╖ перебува╓ к╕лька м╕льйон╕в озбро╓них вояк╕в з Укра╖ни. Тож будь-як╕ силов╕ антиукра╖нськ╕ д╕╖ мали б фатальн╕ насл╕дки для радянсько╖ ╕мпер╕╖.
На в╕дм╕ну в╕д сво╖х заповзятих соратник╕в-яструб╕в Стал╕н передбачав реал╕зувати план знищення Укра╖ни у пово╓нн╕ роки, поступово ╕ менш безбол╕сно.
Пово╓нна в╕дбудова кра╖ни дозволяла п╕двести п╕д пол╕тику переселення економ╕чну доц╕льн╕сть ╕ убезпечувала стал╕нський режим в╕д критики з боку вчорашн╕х союзник╕в по антиг╕тлер╕вськ╕й коал╕ц╕╖. Американським б╕знесовим колам вельми привабливим видавався також план створення п╕сля в╕йни у Криму та на п╕вдн╕ Укра╖ни потужного ╓врейського анклаву. Ця ╕дея, яка нав'язувалася вождю найближчим космопол╕тним оточенням, через ускладнення м╕жнародно╖ ситуац╕╖ наприк╕нц╕ 40-х рок╕в зазнала ф╕аско. Як в╕домо, вона завершилася гучною "справою л╕кар╕в". Саме в╕дтод╕ у кремл╕вськ╕й пол╕тиц╕ етнопереселень до Укра╖ни ╕ Криму в╕дбуваються ╕стотн╕ зм╕ни.
Вже невдовз╕ п╕сля завершення в╕йни ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни було депортовано понад 1,5 м╕льйона укра╖нц╕в, звинувачених у нелояльност╕ до радянсько╖ влади. Паралельно з виселенням так званих "бандер╕вц╕в" та "изменников родины" йшло масове переселення в зах╕дн╕ област╕ Укра╖ни рос╕ян.
П╕д мотивац╕ю необх╕дно╖ пово╓нно╖ в╕дбудови вуг╕льно╖, металург╕йно╖, машинобуд╕вно╖, суднобуд╕вно╖ та х╕м╕чно╖ промисловост╕ в ╕ндустр╕альн╕ центри Укра╖ни, перш за все на Донбас, у п╕вденн╕, центральн╕ та п╕вн╕чно-зах╕дн╕
област╕ упродовж 40 - 70-х рр. минулого стол╕ття в╕дбувалося планове переселення роб╕тник╕в з територ╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. До того ж в Укра╖н╕ щор╕чно лишаються на пост╕йне мешкання сотн╕ тисяч етн╕чних рос╕ян, як╕ в╕дбули терм╕н служби в арм╕╖, парт╕йних та каральних органах. Статистичн╕ матер╕али засв╕дчують, що у п╕сляво╓нн╕ роки чисельн╕сть етн╕чних рос╕ян в Укра╖н╕ р╕зко зросла.
У той же час за оргнабором та через систему працевлаштування молодих спец╕ал╕ст╕в з Укра╖ни щор╕чно вилуча╓ться ще б╕льша к╕льк╕сть укра╖нсько╖ людност╕. Тож стал╕нський план знищення укра╖нсько╖ нац╕╖ ╕ знищення Укра╖ни виявився досить усп╕шним. Упродовж к╕лькох в╕к╕в його реал╕зували царська та б╕льшовицька ╕мпер╕╖.
Переселення укра╖нц╕в до Криму, зв╕дки депортували кримських татар, також було складовою частиною далекоглядного стал╕нського плану знищення укра╖нсько╖ нац╕╖. Через к╕лька м╕сяц╕в п╕сля виселення з Криму кримських татар та ╕нших нац╕ональних меншин Державний ком╕тет оборони, очолюваний Стал╕ним, прийняв Постанову № 6372-С (12 серпня 1944 р.) щодо заселення Криму. Укра╖н╕ та укра╖нцям цим документом у в╕дбудов╕ належало пров╕д-не м╕сце. Не зважаючи на фор-мальне ╕снування УРСР, як самост╕йного державного утворення, кремл╕вськ╕ можновладц╕ нав╕ть про людське око не гралися у суверенн╕сть складових радянсько╖ ╕мпер╕╖ та не бавилися демократ╕╓ю. Команди з Кремля до Укра╖ни щодо масових переселень укра╖нсько╖ людност╕ надходили нав╕ть без узгодження з м╕сцевою мар╕онетковою владою. ╥й надавалися повноваження лише на слухняне виконання завдань та сво╓часне рапортування. Про це красномовно засв╕дчують незаперечн╕ арх╕вн╕ документи.
Ки╖вським урядовцям лишалося брати п╕двищен╕ зобов'язання щодо переселення сво╖х громадян до ╕ншо╖ республ╕ки та зв╕тувати про виконання поставлених завдань.
Зг╕дно з урядовими постановами у кожн╕й област╕ ╕ нав╕ть у кожному район╕ Укра╖ни була створена мережа орган╕зованого набору роб╕тник╕в та переселення до ╕нших республ╕к Союзу, головним чином до Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Потужний апарат ц╕╓╖ установи д╕яв п╕д безпосередн╕м кер╕вництвом парт╕йних та радянських орган╕в. В╕н провадив величезну аг╕тац╕йну та роз'яснювальну роботу серед населення, зваблював ╕ спонукав людей до переселення.
Як бачимо з ╕нструкц╕╖, складовою частиною пропагандистсько╖ машини були листи переселенц╕в до земляк╕в. ╥х орган╕зовували м╕сцев╕ компарт╕йн╕ секретар╕, прац╕вники ╕деолог╕чних в╕дд╕л╕в райком╕в та сам╕ сп╕вроб╕тники служб оргнабору ╕ переселень. Листи "щасливих" переселенц╕в до сво╖х земляк╕в обов'язково передруковували обласн╕ та районн╕ газети, ╖х обговорювали на колгоспних зборах та сходах громадян. Мета ц╕╓╖ гучно╖ ╕деолог╕чно╖ кампан╕╖ була ╓дина - стимулювати ╕ прискорити переселення укра╖нського люду як до Криму, так ╕ до ╕нших областей Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
Мусимо пам'ятати, що укра╖нський селянин, т╕сно пов'язаний з╕ сво╓ю землею та сво╖м кра╓м, не посп╕шав покидати прабатьк╕вськ╕ м╕сця. З ними його ╓днали не лише сво╓ об╕йстя, д╕д╕вськ╕ й батьк╕вськ╕ могили, але й культура ╕ спос╕б життя. Тож на переселення до Криму в укра╖нських селах н╕ в 40, н╕ в 50, н╕ в 60, ╕ нав╕ть у 70 та 80-т╕ роки не ╕снувало черг. Переселення б╕льш╕сть людей сприймала як адм╕н╕стративний примус чи то завуальоване виселення або депортац╕ю.
Адже якщо мислити правовими категор╕ями, то таке примусово-добров╕льне переселення було не лише наругою над правами людини, але ╓ прямим продовженням комун╕стичного геноциду укра╖нського народу. Сотн╕ тисяч людей злочинна радянська влада позбавляла законного права жити на сво╖й прав╕чн╕й земл╕, в╕дривала в╕д сво╓╖ культури, позбавляла ╖хн╕х д╕тей р╕дно╖ школи ╕ примусово п╕ддавала шаленому зрос╕йщенню у вс╕х м╕сцях переселення. Адже для сотень тисяч переселенц╕в з Укра╖ни на теренах Криму упродовж 1944 - 1980 рр. не було в╕дкрито жодно╖ укра╖нсько╖ школи, жодного дитячого садочка чи то осередку культури. Тож в╕д переселенц╕в сотень тисяч укра╖нських с╕мей до Криму кремл╕вська влада мала подв╕йну вигоду. Укра╖на та укра╖нц╕ в╕дбудовували вщент зруйнований пово╓нний Крим. У той же час в╕д Укра╖ни безбол╕сно було в╕длучено близько 1,5 млн. укра╖нського люду. Як показало подальше життя, кримськ╕ укра╖нц╕ лишилися у повн╕й ╕золяц╕╖ в╕д Укра╖ни, в╕длученими в╕д нац╕онально╖ культури. Укра╖нський дитячий ╕нтернат у С╕мферопол╕, новостворений укра╖нський театр та укра╖нське в╕дд╕лення у м╕сцевому Кримському пед╕нститут╕ виявилися лише пропагандистсько-╕деолог╕чною ширмою для дов╕рливо╖ заруб╕жно╖ д╕аспори. ╥╖ комун╕стичн╕ представники на кшталт канад╕йського Петра Кравчука частенько в╕дв╕дували ел╕тн╕ санатор╕╖ П╕вденнобережжя. П╕д гучн╕ фанфари про дружбу народ╕в з мовчазно╖ згоди недолугих ки╖вських вожд╕в укра╖нц╕в у Криму та у ╕нших м╕сцях масових переселень зрос╕йщили, перетворившиу "русскоязычное население". Так що в╕д великого переселення народ╕в Рос╕йська ╕мпер╕я отрималаподв╕йний виграш. Тож ц╕лком законом╕рно говорити нин╕ про "исконно русский Крым" та мр╕яти про нову анекс╕ю п╕вострова.
Вивчення наявних документ╕в да╓ вс╕ п╕дстави стверджувати, що тяжкий економ╕чний стан укра╖нського селянства у пово╓нн╕ роки був ц╕леспрямованою ╕ добре продуманою акц╕╓ю кремл╕всько╖ влади. Адже такого шаленого тиску, якого зазнавало укра╖нське село, не було у жодн╕й ╕з союзних рес-публ╕к. Воно потерпало не лише в╕д непом╕рних стал╕нських податк╕в, енкаведистських репрес╕й, колгоспного рабства, але й в╕д феодального свав╕лля м╕сцевих чиновник╕в. Х╕ба можна було з╕рвати з╕ сво╖х пра╕сторичних, обжитих м╕сць заможних господар╕в? Право жити на сво╖й земл╕ вони обов'язково в╕двойовували з╕ збро╓ю в руках.
Лише знедолена людина могла потрапити на гачок радянсько╖ пропаганди ╕ пов╕рити у об╕цяне щасливе життя поза межами сво╓╖ ╕сторично╖ батьк╕вщини. У вибудовану радянською владою пастку переселення наш╕ селяни потрапляли також не без допомоги сво╖х земляк╕в. Листи в╕д перших в╕дважних переселенц╕в до сво╖х земляк╕в у 50 - 60-т╕ роки були досить поширеним явищем у тогочасн╕й укра╖нськ╕й прес╕. Ориг╕нали та коп╕╖ цих лист╕в й донин╕ збер╕гаються у державних арх╕вах. Вони дають можлив╕сть зрозум╕ти мотивац╕ю масових переселень до Криму.
З цим р╕зновидом вимушено╖ еп╕столяр╕╖ укра╖нських селян варто ознайомити сучасного читача й широку громадськ╕сть Укра╖ни. Ми ще раз перекона╓мося у тому, як тогочасна компарт╕йна влада хитро, п╕дступно й вельми продумано заманювала укра╖нський люд до ╕мперсько-шов╕н╕стично╖ м'ясорубки, у як╕й формувалася "новая историческая общность - русскоязычный советский народ".
Можливо, усв╕домлення ц╕╓╖ величезно╖ трагед╕╖ дозволить м╕льйонам зрос╕йщених громадян Укра╖ни повернутись до сво╖х нац╕ональних виток╕в...
Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримського в╕дд╕лення Наукового товариства ╕м. Т. Г. Шевченка, д╕йсний член НТШ.

МОВОЮ ДОКУМЕНТ╤В

№ 242 от 7/╤╤ - 1950 г.
Об изменении пунктов 1 и 2 постановления Совета
Министров УССР от 29 декабря 1949 года № 3893
"О ПЕРЕСЕЛЕНИИ В КОЛХОЗЫ
КРЫМСКОЙ ОБЛАСТИ"
Во исполнение пунктов 1 и 2 Постановления Совета Министров УССР от 29 ноября 1949 г. № 3893, Совет Министров Украинской ССР
ПОСТАНОВЛЯЕТ:
1. Переселить в 1950 года на добровольных началах в колхозы Крымской области 1000 семей колхозников в том числе из областей УССР: Каменец-Подольской 200 семей, Винницкой - 300, Киевской - 200, Сумской - 300 семей.
2. Обязать исполкомы областных Советов депутатов трудящихся Каменец-Подольской, Винницкой, Киевской и Сумской областей, произвести переселение указанного количества семей в порядке и на условиях предусмотренных постановлением Совета Министров УССР от 2 декабря 1949 года
№ 3893 "О переселении в колхозы Крымской области".

Министерство связи СССР
Обл. телеграф г. Симферополь
ПРАВИТЕЛЬСТВЕННАЯ
Симферополь облисполком Товарищу Постовалову
КПР Москвы 12/0098 60 4 2255

Сообщаю переселение Крымскую область будет производиться следующих областей Украины двтчк Дрогобычской 300 зпт Закарпатской 400 зпт Черновицкой 300 семей тчк Прошу сообщить Совету Министров Украинской ССР районы вселения зпт выслать справочные материалы зпт плакаты зпт газеты зпт брошюры для использования разъяснительной работы зпт также командировать области выхода переселенцев представителей районов вселения
нр 20004
Главпереселенуправление Ермаков

Письмо на родину своим землякам в Волынскую область,
Ратновский район, колхоз "Червоный Партизан"
от переселенца ДАРДЮК Алексея Амвросиевича, проживающего Крымская область, Кировский район, колхоз "Красный Луч".

Здравствуйте дорогие земляки!
Примите привет от меня, дорогие земляки я сообщаю Вам о том, что я по плановому переселению переселился в Крымскую область, Кировский район, колхоз "Красный Луч" прибыл в колхоз 10 апреля 1957 года. Первое время моей жизни на новом месте были небольшие трудности, но эти трудности колхоз мне их устранил. Я когда приехал меня встретил колхоз хорошо. Выдал мне продуктов на первое время, а потом дали продовольственную ссуду. В тех переселенцев, в которых не было свиней, кур, то колхоз им выдал. И вот я начал работать в колхозе, работал конечно много и работать охота, то-есть есть желание.
Колхоз, где я в настоящее время живу хороший, много есть садов и виноградников и еще будут садить сады и виноградники, колхоз до 1960 г. должен посадить садов 320 га, виноградником - 440 га.
Так что можно жить и работать в колхозе, а поэтому можете приезжать до нас. В настоящее время я получил дом новый, получил хлеба, денег и овощи и еще будем получать деньги и хлеб в конце года. Я работаю в колхозе на строительстве, моя жена на общих работах и живем хорошо.
Досвидание дорогие земляки.
(Орфограф╕я автора збережена).

Приложение № 1
к приказу Начальника Главного управления организованного набора рабочих при Совете Министров РСФСР от 3 июня 1953 г. № 2
МЕРОПРИЯТИЯ
по проведению массово-раз'яснительной работы среди населения о заключении трудовых договоров для работы на предприятиях и строительствах.
Начальникам отделов организованного набора рабочих обл/крайисполкомов и автономных республик:
1. Обеспечить в июне и в ╤╤╤ квартале с. г. повсеместную информацию сельского и городского населения об условиях оргнабора рабочих путем систематического распространения объявлений и листовок в колхозах и сельсоветах, в районных центрах, городах, поселках и домоуправлениях.
Организовать распространение листовок в населенных пунктах через конторы Союзпечати и почтовые отделения. Установить контроль за правильным использованием материалов наглядной агитации.
2. Организовать в сельских советах, правлениях колхозов, красных уголках, клубах, избах-читальнях и домоуправлениях уголки, витрины и столы справок по организованному набору рабочих, обеспечивая их справочными материалами и материалами наглядной агитации.
3. Шире использовать для информации населения об организованном наборе рабочих, местные радиоузлы, а также областную и районную печать. Периодически опубликовывать в местных газетах письма рабочих к своим землякам об условиях работы и бытовом устройстве на предприятиях.
4. Установить в городах и районных центрах постоянные рекламные щиты и указатели нахождения пунктов организованного набора рабочих.
5. Организовать своевременное получение от предприятий и строек материалов о производственных, жилищных и культурно-бытовых и других условиях и обеспечивать ими районных уполномоченных и инспекторов по организованному набору рабочих.
6. Оборудовать специальные агитмашины для проведения в населенных пунктах широкой массово-раз'яснительной работы, укомплектовать агитмашины необходимыми материалами об условиях организованного набора рабочих, об'явлениями, листовками и плакатами, прикрепить к ним на время ее работы подготовленных беседчиков для проведения бесед с населением об организованном наборе рабочих.
7. Привлечь в помощь районным уполномоченным и инспекторам по проведению массово-раз'яснительной работы среди населения об организованном наборе рабочих
местный актив из числа заведующих избами-читальнями, клубами, библиотеками и других культпросветработников.
8. Обеспечить повседневный контроль за проведением районными работниками широкой информационной и массово-раз'яснительной работы среди сельского и городского населения.
9. Обратить особое внимание на качество бесед, одновременно организовав систематический учет проведенных групповых и индивидуальных бесед с населением.
10. Всемерно распространять лучший опыт по проведению массово-раз'яснительной работы среди районных работников по организованному набору рабочих.
11. Улучшить работу сборных пунктов, обеспечив систематическое
проведение культурно-массовой работы /лекций, бесед, консультаций и т. д./ с рабочими, ожидающими отправки к месту работы.
Проводить на пунктах сбора встречи лучших производственников с рабочими, вновь едущими на предприятия и стройки в порядке организованного набора рабочих.
12. Обеспечить проведение культурно-массовой работы среди рабочих в пути следования, подбирая для этой цели соответствующих работников.
13. Организовать систематическое проведение семинарских занятий и созыв производственных совещаний районных работников для обмена опытом по массово-разъяснительной работе среди населения.
Начальник канцелярии
М. НАУМОВА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 07.04.2006 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3769

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков