СВЯТКУВАННЯ НОВОГО РОКУ НА ВСІХ ШИРОТАХ І МЕРИДІАНАХ
Віктор Чухліб.
Надворі - сніг, за вікном - мороз, а в хаті - ялинка. Відгадайте з першого разу - що за свято таке? Звісно, Новий рік - одне з найулюбленіших свят усіх дітей та дорослих. У всі часи і в усіх народів прихід Нового року вважався великим народним святом, проте не завжди цей день припадав на 1 січня. Отож зробимо невеликий екскурс у минуле, щоб довідатися про нього якомога більше. Уперше календар, за яким Новий рік починався саме 1 січня, запровадив римський імператор Юлій Цезар, який зобов'язав дарувати цього дня подарунки - гілочки лаврового дерева, які мали приносити в кожен дім щастя й достаток. "Бажаю тобі доброго й щасливого Нового року", - казали римляни одне одному, вручаючи запашні гілочки. У Давньому Єгипті Новий рік святкували на початку літа, під час найбільшої повені на річці Ніл, який в усі часи вважався священною рікою. У Давній Греції початок Нового року припадав на 22 липня, а літочислення давні греки запровадили від знаменитих Олімпійських ігор, які влаштовувались, як відомо, на честь легендарного Геракла. У середньовічній Англії Новий рік зустрічали з приходом весни - 1 березня. Ще далі пішли французи. В часи Французької революції Новий рік почали святкувати 22 вересня - в день взяття Бастилії. В Україні переддень Нового року (за старим стилем) називали Щедрим вечором, або Меланкою. Діти ходили з щедрівками від хати до хати, носили з собою велику солом'яну ляльку Меланку, урочисто вітаючи всіх членів родини - від старого до малого. Господарі дарували щедрувальникам випечених з тіста і яскраво розмальованих півників, корівок, конячок тощо. У Росії в новорічну ніч ходили по дворах "ряжені", одягнені в маски і шкури тварин, вони співали, танцювали, бажали господарям усього найкращого, натомість отримували подарунки - "бліни". У 1700 році, як відомо, російський цар Петро І, відповідно до нового григоріанського календаря, переніс святкування Нового року з 13 на 1 січня, як це було прийнято в усіх європейських країнах. Відтоді Новий рік у Російській імперії почали відзначати за новим стилем, не забуваючи при цьому вшанувати і старий Новий рік. Подвійне відзначення новорічного свята тягнеться і до наших днів. Проте і в новітні часи Новий рік вшановують у різних країнах по-різному. *В Італії, скажімо, всі діти з нетерпінням чекають на прихід доброї феї Бефани. За повір'ям, вона вночі прилітає на чарівній мітлі, відчиняє двері маленьким золотим ключиком і, заходячи до кімнати, де сплять діти, кладе різні подарунки в панчохи та шкарпетки, які діти ще звечора підвішують до камінів. Неслухам, двієчникам та пустунам Бефана кладе в панчоху чи шкарпетку чорну вуглину - мовляв, що заробив, те й маєш! А ще в Італії вважають, що Новий рік варто починати, позбувшись усього старого. Тому в новорічну ніч ходити попід будинками в цій країні не вельми безпечно: з вікон часто-густо випадають старі речі. Треба бути конче обачним, якщо не бажаєте, аби вам на голову впала, скажімо, праска чи стара шафа. *Французький Дід Мороз - по-тамтешньому Пер Ноель - в новорічну ніч має звичку залишати подарунки в дитячих черевичках. Подарунки мають назву сантомів - це маленькі дерев'яні або глиняні фігурки, які потім ставлять біля заквітчаної вогнями ялинки. У цій країні існує ще один звичай - запікати в новорічний пиріг біб, квасолину чи горошину. Той, кому дістанеться біб, набуває титулу "бобового короля" - незалежно від того, чи це доросла людина, чи дитинча. У святкову новорічну ніч усі мають підкорятися його наказам і навіть вередуванням. *У Швеції в новорічну ніч дорослі разом з дітьми обирають королеву світла - Лючію. Її наряджають у білу сукню, на голову одягають корону із запаленими свічками. Лючія приносить подарунки дітям і ласощі домашнім тваринам. Усю ніч у будинках не гасне світло, вулиці яскраво освітлені, люди ходять у гості одне до одного. * В Англії Діда Мороза звуть Санта Клаус, який завжди приносить дітям подарунки. В новорічні дні для дітей та дорослих у театрах розігруються видовища на сюжети старовинних англійських казок - щось на зразок нашого вертепу. Лорд Гармидер веде за собою веселу карнавальну процесію, в якій беруть участь різні казкові персонажі. На вулицях нічні крамарі пропонують перехожим купити за суто символічну ціну іграшки, пищики, повітряні кульки, маски. Саме з Англії пішов гуляти по світу звичай обмінюватися вітальними листівками. До речі, першу новорічну листівку було надруковано 1843 року в Лондоні. * До маленьких німчиків Санта Клаус полюбляє з'являтися на віслючкові. Перед тим як заснути, німецькі діти ставлять на стіл тарілку для подарунків, які їм приносить Санта Клаус, а в черевичок кладуть пучок запашного сіна для ослика - інакше той може образитися (вередлива ж тварина!) і наступного року діти залишаться без гостинців. *А в Голландію Санта Клаус припливає, кажуть, на кораблі. Батьки разом зі своїми чадами весело зустрічають його на пристані. Голландський Санта Клаус полюбляє веселі розіграші та сюрпризи і часто дарує дітлахам марципанові фрукти, цукеркові іграшки та квіти. Солодкий, як бачимо, там Дід Мороз. *У Грузії в перший день Нового року не прийнято без запрошення ходити в гості: господар сам кличе тих, з ким у нього пов'язані поняття добра і справедливості. Званий гість повинен першим переступити поріг дому, куди його покликали, причому обов'язково має принести з собою щось солоденьке - інакше його просто не зрозуміють. *В Японії прийнято зустрічати Новий рік у новому вбранні. Вважається, що він приносить здоров'я та удачу в новому році. 107 ударів дзвонів оголошують про те, що в Країну Вранішнього Сонця прийшов Новий рік. Палаци та замки з криги, величезні снігові скульптури казкових героїв прикрашають японські міста. На дверях своїх будинків японці чіпляють гілочки сосни, бамбука і сливи. Сосна в цій країні символізує довголіття, бамбук - вірність, а слива - життєлюбність. Всього цього та мішок інших гараздів бажаємо і ми всім нашим читачам. З Новим роком, з новим щастям!