"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2004 > Тема "З потоку життя"
#51 за 17.12.2004
В ОПОЗИЦІЮ! ХОЧ НА ДВА ТИЖНІ...
Лідія Степко, власкор "КС".
Якщо трішки відійти від людської природи і заглибитися у світ, скажімо, фауни, то вже й там помітимо, що ватажком будь-якої зграї неодмінно стає найкращий. І це - закон, за яким існує все живе на цьому світі. Природа не знає компромісів, споконвіку дбаючи про себе самотужки. Коли людина за будь-яких часів забувала ці закономірності, вона була жорстоко покарана, але й досі не зробила висновків. Вдатися до такої передмови спонукають роздуми про сьогоднішні президентські перегони та приїзд 14 грудня до Севастополя чинного (у відпустці) прем`єра й кандидата на пост глави держави В. Януковича. Прибувши агітувати за себе найкращого та затямивши, що все-таки виразнішим він виглядатиме без папірця, кандидат зважився на експромт, але спромігся лише на декілька речень. І вже потім повторював і повторював їх то підряд, то в зворотному порядку. Судіть самі: "Дорогие друзья, дорогие севастопольцы, спасибо за поддержку. Спасибо вам, что мы с вами вместе сейчас отстаиваем независимость Украины. Дорогие друзья, всё, что произошло в последнее время на Украине, - это замедленный конституционный переворот, который устроила оранжевая революция, финансируемая Америкой. Это прямое вмешательство в суверенитет нашего государства... Мы с вами должны отстаивать свои права, должны отстаивать независимость нашего государства. Мы должны отстаивать наши конституционные права. Президент Кучма этого не смог сделать. Он защищал только права своей семьи. Сегодня все зависит от нас с вами, от того, как мы сплоченно подойдем к защите наших конституционных полномочий, к защите нашего государства. Сегодня наше государство в опасности. Я вас прошу, давайте мы объединимся и вместе с вами защитим наше государство, нашу независимость, независимость Украины…" А далі знову все спочатку і про те ж саме... Таким був виступ на мітингу, після якого - традиційний підхід до преси. І тут я знову відійду від сюжету, бо напевне ніколи не зрозумію, як відповіді "Не знаю, не чув, не робив, не бачив" можуть додавати іміджу чи харизми чинному прем`єру? А мабуть, же заради них кандидат долав відстань від дому до нашого регіону? Власне, мені поталанило поставити два запитання: - З якої причини під час Вашого прем`єрства єдиний в Криму україномовний часопис "Кримська світлиця" перестав фінансуватися? - Я не владею этим вопросом. Никаких указаний, кого финансировать, какие газеты, какие каналы, я не давал. - Якщо Ви не станете Президентом України, то будете займатися своєю професійною діяльністю чи підете в політику? - Я себя уже посвятил украинскому народу и государству, поэтому я буду до конца с народом. Ще декілька запитань і запала тиша. Таке я бачила вперше. Зазвичай від респондентів такого масштабу журналістів відтягують силоміць. А тут на 30 представників ЗМІ - п`ять поставлених запитань. З огляду на те, як висловлювався на мітингу кандидат у Президенти на адресу Л. Кучми, журналісти поцікавилися, чи хіба тепер він ототожнює себе з опозицією? Відповідь була ствердною. Він - опозиціонер відразу до всіх: і до влади, і до всіх тих, хто став під помаранчевий прапор. А ще представники ЗМІ дізналися, що у разі перемоги Віктора Ющенка своєї поразки пан Янукович визнавати не збирається, бо не визнає поразки свого народу. До речі, у списках бажаних ЗМІ на цій майданній прес-конференції наш часопис не значився: долати кордони з охоронців довелось з чималими ускладненнями. Я вже почала до таких умов звикати. А тепер ще знатиму, що Віктор Федорович до цього не причетний. Але ж хтось таки причетний. Так хто ж? Відповіді я не отримала. Натомість почула, що пан Янукович буде до кінця з народом. Де той кінець і коли врешті-решт він настане - питання риторичне. А конкретність у тому, що в у разі перемоги цього кандидата Україна крокуватиме з Росією, Білоруссю та Казахстаном у бік прямо протилежний задекларованому сьогодні. Зате матимемо подвійне громадянство і ще одну державну мову - російську. Америки ж цуратимемось вічно - нехай знає наших... Чому я завжди відчуваю внутрішній спротив поширеній тезі, - кожен народ має того правителя, котрого він вартий? ***
"Долой бандеровщину!" - один із "найтолерантніших" лозунгів, з якими того ж дня прийшли на зустріч із Януковичем його прихильники у Сімферополі. Невже їм усім більше болить ненька-Україна, ніж тим, хто за неї колись ішов на смерть? Чи то про різні України мова?
На фото: Кандидат із голубою кулькою в Севастополі...
Ось із яким листом стукалася до Кабміну і торік, і цього року "Кримська світлиця". Використовували і пошту, і гінців, і прямо в руки прес-секретарю Януковича пані Герман вручали, але прем`єр і досі "не владеет". Крім того, особисто з приводу цієї проблеми спілкувався з п. Януковичем наш шеф-редактор, і Держкомтелерадіо неодноразово звертався до профільних комітетів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів з проханням внести зміни до Державного бюджету України на 2004 рік, які дозволили б відновити фінансування газети "Кримська світлиця" в повному обсязі, як це мало місце у попередні роки. Нам залишається лише повторити цей лист. І побажати неукраїнському і "невладеющему" кандидату... переконливого 26-го грудня.
Прем'єр-міністру України ЯНУКОВИЧУ В. Ф. Шановний Вікторе Федоровичу! На дванадцятому році існування вперше (!) позбавлена державного фінансування фактично єдина в Криму повноцінна українськомовна просвітницька громадсько-політична та літературна газета "Кримська світлиця". П'ЯТИЙ місяць з початку 2004 року редакційний колектив, не отримуючи обіцяної владою фінансової підтримки, робить усе можливе, щоб не зірвати видання часопису, який покликаний в такому політично непростому регіоні України, як Автономна Республіка Крим, засобом друкованого слова сприяти розбудові української державності, впливати на процеси духовної інтеграції поліетнічного кримського населення, і, зокрема, кримських татар, в українське суспільство. Парадоксально, що все це відбувається на тлі оптимістичних урядових звітів про економічне зростання нашої держави, підвищення добробуту українського народу. Невже для того, щоб краще жити, треба менше читати таких газет, як "Кримська світлиця", як єдине в Криму українськомовне дитяче видання "Джерельце" (додаток до "Кримської світлиці"), де кримські діти різних національностей мають можливість ще із школи, з дитячого садочка долучитися до українського слова, до нашої історії, культури, духовності, щоб зростати повноцінними громадянами Української держави? Невже і сьогодні в української влади не знайдеться ресурсів для того, щоб, нарешті, виконати підписане ще два роки тому Доручення Президента України про створення належних умов діяльності "Кримської світлиці" та на державному рівні підтримати її багаторічні українотворчі, інтеграційні, духовні напрацювання, які самим життям підказані, щоб стати елементами державної інформаційної політики в Криму? Тим часом у редакції й досі немає задекларованих у президентському Дорученні постійного власного приміщення, транспорту, кадрів, коштів. Третій місяць не отримуючи зарплатні (а схожа ситуація повторюється з року в рік), колектив "Кримської світлиці" в екстремальних умовах забезпечує безперебійний випуск газети, бо переконаний, що робить для держави дуже потрібну і важливу справу. Сподіваємося, що українська влада це, нарешті, якщо не оцінить, то хоча б помітить... Головний редактор Віктор КАЧУЛА.
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 17.12.2004 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2721
|