Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4500)
З потоку життя (7297)
Душі криниця (4191)
Українці мої... (1689)
Резонанс (2201)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1854)
Крим - наш дім (1190)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (246)
Бути чи не бути? (395)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (234)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ'ЯТ╤ ПРО РОС╤ЙСЬКО-УКРА╥НСЬКУ В╤ЙНУ
У прим╕щенн╕ Нац╕онального музею ╕стор╕╖ Укра╖ни в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ експону╓ться виставка...


СКОРБОТНИЙ ШЛЯХ БАХМУТУ
У Велик╕й дзв╕ниц╕ Нац╕онального запов╕дника «Ки╓во-Печерська лавра» експону╓ться...


РФ НАМАГАЛАСЯ ЗАБЛОКУВАТИ КОНФЕРЕНЦ╤Ю В МОНРЕАЛ╤ ЩОДО ФОРМУЛИ МИРУ
Рос╕я розгляда╓ цю тему як велику небезпеку для себе через свою безкарн╕сть…


МЗС КАНАДИ: МИ ПЕРЕКОНАН╤, ЩО М╤СЦЕ УКРА╥НИ - В НАТО
Канада п╕дтриму╓ запрошення Укра╖ни до П╕вн╕чноатлантичного альянсу й надання ╖й з часом...


ISW ПРО САМ╤Т БР╤КС: РОС╤Я НЕ ЗМОГЛА ЗАРУЧИТИСЯ М╤ЖНАРОДНОЮ П╤ДТРИМКОЮ
У декларац╕╖ зазначено, що вс╕ п╕дписанти повинн╕ д╕яти в╕дпов╕дно до принцип╕в Статуту ООН -...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2024 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 06.09.2024
ЦЕ НОВИЙ ЕТАП В╤ЙНИ: УКРА╥НА ╤ РОС╤Я ОБМ╤НЮЮТЬСЯ ВАЖКИМИ УДАРАМИ

Трет╕й р╕к повномасштабного вторгнення Рос╕╖. В╕дзнача╓мо ледве не щоденн╕ удари дрон╕в й ракет на зустр╕чних курсах. Схоже, що це нова фаза в╕йни, в як╕й Укра╖на вигляда╓ дедал╕ б╕льш переконливо. Так, ми кажемо це попри св╕жий б╕ль Полтави ╕ Львова. Але це саме так, якщо проанал╕зувати шлях, який пройшла Укра╖на з 24 лютого 2022 року, ╕ перспективи, як╕ в╕дкриваються перед нами ╕ перед нашим ворогом…

Нин╕ за кожний акт терору ворогу обов’язково прилетить в╕дплата. ╤ це не просто слова. Експерти, з якими посп╕лкувався Укр╕нформ, кажуть: тепер б’ють уже не т╕льки по нас, але й ми по них б’╓мо – масштабно, потужно, в╕дчутно ╕ боляче. Можливост╕, як╕ Укра╖на ма╓ зараз, у 2024-му, дозволяють це робити.

А як щодо перспективи?

У 2022-му ми били по Рос╕╖ ще радянським ОТРК «Точка-У» на 120 км, а у 2024-му – сучасними дронами-кам╕кадзе на 2500 км

З чого ми починали та на чому, зрештою, сто╖мо зараз – на третьому роц╕ ц╕╓╖ в╕йни? Чи можна оц╕нити ц╕л╕ та результати удар╕в – наших ╕ агресора?

За словами в╕йськового оглядача групи «╤нформац╕йний спротив» Олександра Коваленка, на початку в╕йни Укра╖на намагалася в╕дпов╕дати на повномасштабне вторгнення Рос╕╖, використовуючи, наприклад, тактичн╕ ракетн╕ комплекси «Точка-У» з максимальною дальн╕стю стр╕льби 120 км.

«Але це радянськ╕ застар╕л╕ комплекси, розробка яких розпочалася ще у 1968 роц╕, – ╕ б╕льш╕сть запущених нами ракет ворогом збивалася. ╢ лише дек╕лька приклад╕в, коли вони були використан╕ ефективно ╕ рос╕яни не змогли ╖х перехопити, – коменту╓ експерт. – Вт╕м, ракети до цього комплексу дуже швидко зак╕нчилися. Через це якогось стаб╕льного засобу завдання удар╕в по ворогу у нас не було досить тривалий час».

Вже в 2023 роц╕ розпочався етап формування пов╕тряних «ро╖в» дрон╕в-кам╕кадзе, як╕ почали завдавати болючих удар╕в по територ╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.

«Спершу атаки дронами не були явищем масовим: один-два рази на м╕сяць вглиб РФ зал╕тала невеличка група. В такий спос╕б проводилися ще й випробування: прим╕ром, аби п╕дтвердити заявлен╕ ТТХ, зрозум╕ти, ск╕льки палива «зжеруть» п╕д час польоту з точки «А» в точку «Б», та чи долетять взагал╕. Тобто одна справа «ганяти» дрони на пол╕гон╕ й зовс╕м ╕нша – над територ╕╓ю ворога.

Ще момент – розв╕дка.

«Вс╕ невеличк╕ групи дрон╕в, як╕ зд╕йснювали «нальоти» по РФ, виконували ще й розв╕дувальну функц╕ю. Таким чином Сили оборони Укра╖ни створювали мапу засоб╕в ППО ворога, щоб розум╕ти, де саме розгорнут╕ комплекси, де ╓ захист, а де прогалини», – розпов╕да╓ в╕йськовий експерт.

Зараз ми цю мапу б╕льш-менш повн╕стю сформували, апарати «протестили». ╤ ╓ результат: «Ми ефективн╕ше користу╓мося прогалинами в пов╕тряному простор╕ рос╕ян, – акценту╓ пан Коваленко. – Власне, за цей час ╕стотно зб╕льшилася ╕ к╕льк╕сть атакуючих дрон╕в, ╖хн╕х вид╕в (наприклад, «Бобер», «Лютий», «Морок», «Скайлайн», «Коса»… – Ред.) На сьогодн╕ це високоефективний зас╕б завдання удар╕в по РФ, який летить на 2,5 тис. к╕лометр╕в ╕ вража╓ аеродроми, склади з бо╓припасами, в╕йськов╕ частини, енергетичну ╕нфраструктуру, нафтопереробн╕ заводи тощо».

Саме через удари дрон╕в були знищено рос╕йськ╕ Ту-22М3, Ту-95МС, ╤л-76, Су-34…

«Приклад╕в дуже багато. З╕ «св╕жого» – та ж нафтобаза в м╕ст╕ Пролетарськ Ростовсько╖ област╕, яку наш╕ дрони вразили ще 18 серпня, яка палала два тижн╕ ╕ яку лише 2 вересня вдалося загасити. Вт╕м, горять ╕ продовжують гор╕ти також ╕нш╕ об’╓кти на Рос╕╖. ╤ ефективн╕сть рос╕йських засоб╕в ППО та ПРО з кожним днем набагато менша й менша», – п╕дкреслив Олександр Коваленко.

Павло Лак╕йчук, кер╕вник безпекових програм Центру глобал╕стики «Стратег╕я XXI», згадав у цьому контекст╕ статтю генерал╕в Залужного ╕ Забродського, яку вони майже два роки тому написали для «Укр╕нформу».

«Головною особлив╕стю в╕йськового протистояння з ЗС РФ ╓ нав╕ть не сутт╓ва в╕дм╕нн╕сть у чисельност╕ сил ╕ засоб╕в стор╕н на користь рос╕ян, ╕ нав╕ть не значн╕ просторов╕ показники стратег╕чно╖ операц╕╖ проти Укра╖ни. Визначальною ╓ вир╕шальна диспропорц╕я в спроможностях. Найб╕льш показовим ╖╖ вт╕ленням ╓ р╕зниця в граничн╕й досяжност╕ засоб╕в ураження…» – циту╓ частину згаданого матер╕алу пан Лак╕йчук.

За його словами, з початку широкомасштабно╖ агрес╕╖ засоби ураження ЗСУ мали досяжн╕сть майже в 20 раз╕в меншу, н╕ж мав противник. У переклад╕ на мову в╕йськово╖ практики це означа╓, що ЗС Укра╖ни, в кращому випадку, могли завдавати удари лише на глибину оперативного тилу противника. В той час як противник здатний безкарно завдавати точкових удар╕в по ц╕лях на всю глибину територ╕╖ нашо╖ кра╖ни.

Доки таке становище буде збер╕гатися, писали наш╕ генерали, ця в╕йна може тривати роками. А в╕дтак – ми почали думати про те, як цьому зарадити, – каже в╕йськовий експерт. – Зв╕сно, неможливо митт╓во позбавити противника тако╖ сутт╓во╖ переваги… Але ц╕лком можливо протиставити противнику свою спроможн╕сть д╕яти под╕бним чином ╕ на под╕бну дальн╕сть. Сили оборони Укра╖ни демонструють, що такою спроможн╕стю ми оволод╕ли. Самост╕йно. ╤ Крим – то були ще кв╕точки (на День Незалежност╕ президент Зеленський заявив на весь св╕т, що Укра╖на вперше застосувала свою ракету-дрон п╕д назвою «Паляниця», а згодом стало в╕домо, що вперше «Паляницею» був атакований Кримський п╕востр╕в у серпн╕ ц.р. – Ред.)»

На що ми ще здатн╕? Наприклад, каже пан Лак╕йчук, ми ц╕лком можемо влаштувати рос╕янам «блекаут-в╕дплату».

«М╕й колега Михайло Гончар, президент Центру глобал╕стики «Стратег╕я XXI», нещодавно пояснював: «Попри всю ╕нтегрован╕сть рос╕йських рег╕ональних енергосистем у рамках ╓дино╖ енергосистеми РФ, передача електроенерг╕╖ – це каскад певних п╕дстанц╕й високо╖ напруги 750-330 кВ. Ураження нашими БПЛА 1 липня двох п╕дстанц╕й у Б╕лгородськ╕й област╕ унеможливило перет╕к електрики атомно╖ генерац╕╖ з рос╕йсько╖ енергосистеми «Центр» до ╖х енергосистеми «П╕вдень» п╕сля виходу з ладу енергоблока Ростовсько╖ АЕС. «Центр» не зм╕г допомогти «П╕вдню», через що м╕льйони рос╕ян на п╕вдн╕ Рос╕╖ ╕ в окупованому Криму залишилися без св╕тла». Такий соб╕ пробний рег╕ональний «блекаут», – розпов╕да╓ анал╕тик.

Головний секрет – куди саме бити.

«Якраз стикувальн╕ вузли м╕ж р╕зними енергосистемами, з врахуванням тих в╕дстаней, як╕ ╓ в Рос╕╖, вказують на наявн╕сть ц╕ло╖ низки вразливостей. Рос╕я не раху╓ться з м╕жнародним правом та д╕╓ в притаманному ╖й стил╕. А в╕дпов╕дно ма╓ отримувати удар бумерангом! ╤ це т╕льки Кремлю продемонстрували, так би мовити, натякнули, що в цю гру можна грати вдвох. Чи ╓ атаки дрон╕в по рос╕йських НПЗ ╕ ГРЕС вже сво╓р╕дним бумерангом, «омр╕яним гейм-чейнджером» – подивимось, але очевидно, що «центр тяж╕ння» противника здорово похитнувся».

Дал╕ буде ще гаряч╕ше: прогнози ╕ перспективи

А як╕ прогнози ╕ перспективи в Укра╖ни та в РФ в цьому регулярному обм╕н╕ важкими ударами: власне виробництво, допомога в╕д партнер╕в та союзник╕в – за форматом «Рамштайн»? А як╕ можливост╕ у «в╕с╕ зла»?

Коротко згада╓мо про новину, яка цими днями над╕йшла з Китаю: з 1 вересня Пек╕н ув╕в обмеження (для Укра╖ни та РФ) на експорт товар╕в та комплектуючих до безп╕лотник╕в. Багатьох хвилю╓: як це позначиться на спроможностях? На виробництво далекоб╕йних БПЛА це обмеження н╕як не вплине, а на фронтов╕ дрони FPV – м╕н╕мально.

«Сутт╓во╖ кризи не буде. Якщо ми говоримо про дрон FPV, то майже вс╕ складов╕ до нього виробляються в Укра╖н╕. ╤ нехай за не дуже гарно╖ якост╕ двигун╕в та камери, але ╖х можна купити в ╕нш╕й кра╖н╕, кр╕м Китаю… Можливо, FPV-дрон стане трошки дорожчим, але ситуац╕я з далекоб╕йними дронами буде так чи ╕накше завжди в тонус╕», – пояснив колишн╕й народний депутат, в╕йськовослужбовець 109 батальйону ЗСУ, сержант ╢гор Ф╕рсов.

УКРА╥НА

«Те, що зараз в╕дбува╓ться на пол╕ бою, дехто з во╓нно-пол╕тичних експерт╕в назива╓ «часом стирання «червоних л╕н╕й». А я б назвав це швидше часом спростування хибних аргумент╕в: колись, ще до початку широкомасштабного вторгнення рос╕ян, «жирною червоною смугою» для наших партнер╕в було, наприклад, питання передач╕ Укра╖н╕ протикорабельних ракет UGM-84 Harpoon. Було, допоки флагман рос╕йського флоту в Чорному мор╕, «вбивця ав╕аносц╕в» крейсер «Москва» не був потоплений укра╖нськими «Нептунами». В╕дразу п╕сля цього зах╕дне табу на «Гарпуни» розчинилося. ╤ не т╕льки на них», – каже Павло Лак╕йчук.

Експерт переконаний, що комплексний ╕ посл╕довний п╕дх╕д у д╕алоз╕ з нашими партнерами, в куп╕ з «аргументами» на пол╕ бою мають переконати ╕ переконують Зах╕д бути б╕льш р╕шучими в допомоз╕ Укра╖н╕.

«У тому числ╕ в частин╕, що стосу╓ться дозволу з боку США завдавати удар╕в по ворож╕й територ╕╖ американською збро╓ю», – додав пан Лак╕йчук.

Вт╕м, нав╕ть якщо такий дозв╕л в╕д США та ╕нших партнер╕в (Франц╕╖, Велико╖ Британ╕╖, Н╕меччини…) ╕ буде – це вже не надто вплине на загальну ситуац╕ю, вважа╓ Олександр Коваленко. ╤ поясню╓: «Далекоб╕йн╕ ракети ATACMS, як╕ США передали Укра╖н╕, мають дальн╕сть застосування до 300 к╕лометр╕в. Якщо й буде дозв╕л бити ними по рос╕йськ╕й територ╕╖, то максимум, що ми зможемо вразити, – це об’╓кти, як╕ знаходяться в згаданому рад╕ус╕. А все, що знаходиться за ц╕╓ю межею, ми все одно будемо знищувати або сво╖ми дронами, як╕ летять на 2500 км, або сво╖ми ракетами. Щодо ракет – у нас уже ╓ так╕ можливост╕».

До слова, 27 серпня, на пресконференц╕╖ у рамках Форуму кер╕вник╕в державних ╕нституц╕й Президент Зеленський пов╕домив, що Укра╖на вже не просто створила, але й усп╕шно випробувала свою першу бал╕стичну ракету.

«Нещодавно глава держави досить обережно анонсував, що в Укра╖ни з’явилася власна бал╕стична ракета, яка, певен, ма╓ дальн╕сть польоту б╕льш як 300 к╕лометр╕в. Чому я роблю так╕ висновки? А тому, що до початку повномасштабного вторгнення в нашо╖ держави був чудовий про╓кт – оперативно-тактичний ракетний комплекс «Гр╕м-2», – каже експерт.

«Гр╕м-2» – розробка укра╖нського КБ «П╕вденне», роботи почалися понад десятир╕ччя тому. Випробування ракетного двигуна для цього ОТРК в╕дбулося 2018 року. Того ж року на в╕йськовому парад╕ у Ки╓в╕ було продемонстровано 10-кол╕сну транспортно-монтажно-пускову установку комплексу «Гр╕м-2» (в╕н же «Сапсан») на дв╕ ракети.

Зовн╕ цей ОТРК та його ракета дуже схож╕ на рос╕йську «╤скандер-М». Фах╕вц╕ припускають, що «Гр╕м-2» може мати рад╕ус д╕╖ до 500 к╕лометр╕в. ╤ нав╕ть б╕льше.

«У КБ «П╕вденне» пов╕домляли, що ця ракета розрахову╓ться на дальн╕сть до 500 км. Вт╕м, на той момент у нас були обмежен╕ можливост╕ доступу до сучасних зах╕дних технолог╕й. Зараз такий доступ у нас ╓. А в╕дтак, вважаю, що ракета ОТРК «Гр╕м-2» здатна долати не до 500, а понад 500 км. Тобто в зон╕ ╖╖ ураження – територ╕╖ поблизу Москви та сама столиця РФ», – вважа╓ пан Коваленко.

Тож рос╕йськ╕ окупанти почнуть незабаром ще б╕льше в╕дчуватимуть на соб╕ дещо в╕дкладену в╕дплату.

«Але не варто оч╕кувати 100500 ракет, як╕ вже завтра ввечер╕ Укра╖на запустить по Кремлю. Це буде так само, як ╕з дронами-кам╕кадзе. Ск╕льки було у 2022-му «диванного ниття» на тему: «Де наш╕ дрони-кам╕кадзе? Невже так складно зробити коп╕ю «Шахеда?» ╤ поки одн╕ нили, ╕нш╕ робили. Так, складно. Так, непросто. Етап за етапом, крок за кроком. Але минуло два роки й по РФ прил╕тають десятки укра╖нських дрон╕в-кам╕кадзе за веч╕р, – акценту╓ оглядач групи «╤нформац╕йний спротив». – Упевнений, скоро почу╓мо знайоме скиглення: «Де об╕цяна бал╕стика? Невже так складно зробити сотню ракет ╕ запустити по Кремлю?» Все буде. Етап за етапом, крок за кроком…»

Наш сп╕врозмовник зверта╓ увагу й на те, що пост╕йно надходять р╕зн╕ пов╕домлення про подальшу еволюц╕ю ракети Р-360 ПКР «Нептун» для ураження наземних ц╕лей.

«╢ ╕нформац╕я, що Р-360 здатна вже 1000 к╕лометр╕в долати. Наск╕льки це можливо? Ну, я под╕бного точно не стану заперечувати, адже в цю ракету, коли ╖╖ прийняли на озбро╓ння ╕ в╕дправили в сер╕йне виробництво, було закладено перспективу покращення характеристик. Знову таки, маючи доступ до зах╕дних технолог╕й, ми здатн╕ покращувати характеристики наших ракет. Наск╕льки? Скоро побачимо».

Через деякий час по територ╕╖ РФ битимуть не лише наш╕ дрони, але й наш╕ ракети. А до того «т╕ ж американськ╕ засоби ураження, якщо буде в╕дпов╕дний дозв╕л, частково зможуть компенсувати пер╕од переходу, тобто переходу в╕д зах╕дних зразк╕в – до наших». «Пов╕рте, прийде час ╕ ми не будемо наст╕льки залежати в╕д партнер╕в. Н╕яких дозвол╕в: захот╕ли – вдарили. ╤ це дуже важливо. Варто розум╕ти, що коли, наприклад, по НПЗ прил╕та╓ дрон з бойовою частиною 30 кг, то це одна справа. ╤ зовс╕м ╕нша, коли туди прил╕та╓ бал╕стика з бойовою частиною 500 кг. Це абсолютно ╕нший ступ╕нь ураження. Тож саме таке майбутн╓ нас оч╕ку╓ в перспектив╕», – моделю╓ в╕йськовий анал╕тик.

РОС╤Я

Виходячи з ракетно-дронових перспектив Укра╖ни, засоб╕в ППО в рос╕ян ста╓ щоразу менше, вони знищуються у зон╕ бойових д╕й десятками, а ставити ╖х на озбро╓ння вони можуть одиниц╕. Рос╕я, каже Олександр Коваленко, уже давно знаходиться у ситуац╕╖, коли не здатна компенсувати втрати, як╕ вони несуть кожного м╕сяця в категор╕╖ ППО.

«Кожного м╕сяця, наприклад, рос╕яни в середньому втрачають 40 засоб╕в протипов╕тряно╖ оборони, а компенсувати можуть лише 5-10. Тобто щом╕сяця вони йдуть в м╕нус на 30-35 систем, – каже в╕н. – ╤ така картина у них спостер╕га╓ться в╕д початку 2024 року. ╤ це в╕дчува╓ться не т╕льки у зон╕ бойових д╕й, але й у тилу, де ╖хн╕ засоби протипов╕тряно╖ оборони вже не наст╕льки ефективн╕, як ран╕ше».

Що стосу╓ться ╕нших можливостей Рос╕╖…

«РФ вже фактично два роки використову╓ дрони-кам╕кадзе Shahed-136, але при цьому вона так ╕ не змогла в себе повн╕стю налагодити замкнений цикл виробництва цих дрон╕в. Так, певну к╕льк╕сть цих кам╕кадзе рос╕яни виробляють у тому ж Татарстан╕, вт╕м, залежн╕сть в╕д поставок з боку ╤рану н╕куди не под╕лася. Щоб╕льше – у РФ дос╕ так ╕ не з’явився власний аналог Shahed-136. Тим часом в Укра╖ни на третьому роц╕ уже ╓ дек╕лька аналог╕в. В╕дтак можна говорити про те, що техн╕чно ╕ технолог╕чно рос╕яни мають з цим проблеми», – стверджу╓ оглядач.

В╕дносно ракет – теж, по сут╕, н╕чого не зм╕нилося: яку к╕льк╕сть ракет виробляли р╕к тому, таку саму к╕льк╕сть виробляють ╕ зараз.

«Контрабандн╕ постачання дозволяють Рос╕╖ виготовляти ракети. Але не в т╕й к╕лькост╕. Потреба Рос╕╖ значно б╕льша, вона залежна в╕д м╕кроелектрон╕ки, в╕д технолог╕й зах╕дного виробництва, – каже пан Коваленко. – Наприклад, ╕з 2023 року у рос╕ян виробництво ракет Х-101/555 зд╕йсню╓ться ╕з середн╕м показником дв╕ ракети на добу. При цьому проводиться в╕дновлення тих, як╕ були непридатн╕ для використання та вимагали глибокого ремонту. Переважно це ракети Х-55. Таким чином, за м╕сяць рос╕йськ╕ окупац╕йн╕ в╕йська можуть виробляти в╕д 40 до 60 ракет Х-101/555/55».

Виробництво КРМБ «Кал╕бр» можна в середньому оц╕нити на 1-1,5 ракети на добу. Тобто на м╕сяць це 30-40 «Кал╕бр╕в».

«Щодо решти ракет ситуац╕я в окупант╕в набагато г╕рша. П-800 «Он╕кс», ракети сер╕╖ «╤скандер»-М/К, а також Х-47М2 «Кинджал» – це штучна, др╕бносер╕йна продукц╕я, що випуска╓ться не десятками, а одиницями на тиждень. Наголошую: не на добу, а на тиждень!» – додав в╕н.

У липн╕ ц.р. ГУР МО пов╕домляло, що Рос╕я виробля╓:

«╤скандер-М» – 10-15 од./м╕сяць;

«Кинджал» – 2-6 од./м╕сяць;

Х-101 – 40-50 од./м╕сяць.

Нарешт╕ щодо допомоги союзник╕в РФ – КНДР та ╤рану…

«П╕вн╕чна Корея поставля╓ ╖м бал╕стичн╕ ракети KN-23. Про яку к╕льк╕сть ракет йдеться – нев╕домо», – каже в╕йськовий експерт.

Застосування KN-23 Рос╕╓ю по Укра╖н╕ вже неодноразово ф╕ксувалося. З останнього – ними ворог бив по Ки╓ву 2 вересня. Зовн╕ ц╕ ракети чимось нагадують т╕, як╕ випускаються з рос╕йсько╖ установки «╤скандер». Але ╓ нюанс: ракети з КНДР, на в╕дм╕ну в╕д «╤скандер╕в», як╕ ╓ достатньо точною збро╓ю, – неточн╕, ╖хня похибка може становити 100-200 метр╕в, вони вибухають у пов╕тр╕, а в╕дтак становлять для нас особливу небезпеку як з во╓нного погляду, так ╕ з погляду терору.

Кр╕м того, днями зах╕дна преса в черговий раз пов╕домила про те, що ╤ран найближчим часом може поставити Рос╕╖ ще й бал╕стичн╕ ракети.

Олександр Коваленко просить в╕днестися до ц╕╓╖ ╕нформац╕╖ спок╕йно, адже нараз╕ нема╓ жодного оф╕ц╕йного ╖╖ п╕дтвердження: «Я вже два роки читаю про те, що РФ завтра, п╕слязавтра, через тиждень отрима╓ або вже отримала ╕ранськ╕ бал╕стичн╕ ракети, ╕ вже два роки в╕дпов╕даю питанням на питання: «Ракети з ╤рану? ╤ де ж вони? Хоча насправд╕ теоретично н╕чого виключати не варто».

Натом╕сть в╕йськовий експерт, колишн╕й оф╕цер м╕жнародного департаменту пол╕ц╕╖ ╤зра╖лю Серг╕й Мигдаль попереджа╓: «У раз╕ таких постачань, арм╕я РФ зможе з баз у Криму чи з Б╕лгородсько╖, Курсько╖, Брянсько╖ областей поц╕лити та обстр╕лювати райони на зах╕д в╕д Дн╕пра: аж до Льв╕вщини та Волин╕.

«╤ це ракети, як╕, на в╕дм╕ну в╕д крилатих, летять набагато швидше, ╕ ╖х набагато складн╕ше перехоплювати. Якщо ми подивимося статистику по бал╕стиц╕, по «╤скандерах», то у середньому укра╖нська ППО перехоплю╓ 30-35% цих ракет... ╤ те, що сталося, наприклад, 3 вересня у Полтав╕ ╕ 4 вересня у Львов╕, може стати пост╕йною загрозою. Це, звичайно, не означатиме поразки Укра╖ни, але зб╕льшить к╕льк╕сть жертв як серед укра╖нських в╕йськових, так ╕ мирного населення», – резюму╓ пан Мигдаль.

Бал╕стика з ╤рану може бути не такою небезпечною, як про це говорять, але ╓ один важливий нюанс

Бал╕стичн╕ ракети Fateh-110, Zolfaghar ╕ Dezful – саме ╖х ╤ран, най╕мов╕рн╕ше, може передати РФ. Що про них в╕домо?

Fateh-110:

на озбро╓нн╕ – з 2002 року;

вага – 3,45 т;

маса бойово╖ частини – 400?650 кг (залежно в╕д покол╕ння ракети, вт╕м, для розум╕ння максимальна потужн╕сть БЧ ╕рансько╖ Fateh-110 у 2-2,3 раза б╕льша, н╕ж у рос╕йсько╖ крилато╖ ракети типу «Кал╕бр», – ред.);

довжина – 8,86 м;

д╕аметр – 0,61 м;

дальн╕сть – до 300 км;

максимальна швидк╕сть – 3?4 Маха (залежно в╕д покол╕ння ракети);

заявлений рад╕ус в╕дхилення в╕д ц╕л╕ – 3 м;

наведення – ╕нерц╕альне/супутникове/електрооптичний терм╕нал.

Транспорту╓ться ╕ запуска╓ться Fateh-110 з переобладнаних вантаж╕вок на платформ╕ Mercedes-Benz (6x6). На кожн╕й машин╕ встановлена одна ракета.

Zolfaghar:

на озбро╓нн╕ – з 2017 року;

вага – 4,62 т;

маса бойово╖ частини – 579 кг;

довжина – 10,3 м;

д╕аметр – 0,61 м;

дальн╕сть – до 700 км;

максимальна швидк╕сть – 3 Маха;

заявлений рад╕ус в╕дхилення в╕д ц╕л╕ – 5 м;

наведення – ╕нерц╕альне/супутникове.

Ракети Zolfaghar транспортуються ╕ запускаються з переобладнаних вантаж╕вок на платформ╕ 8х8. На одн╕й машин╕ встановлено дв╕ ракети.

Dezful:

на озбро╓нн╕ – з 2019 року;

вага – 4,7 т;

маса бойово╖ частини – 600-700 кг;

довжина – 10,5 м;

д╕аметр – 0,68 м;

дальн╕сть – 1000 км (в╕дстань в╕д Львова до кордону з РФ становить близько 800 км, а в╕дстань в╕д Ужгорода до тимчасово окупованого Криму – близько 900 км);

максимальна швидк╕сть – 7 Мах╕в;

заявлений рад╕ус в╕дхилення в╕д ц╕л╕ – 5-10 м;

наведення – ╕нерц╕альне/супутникове.

«Головною проблемою для наших ППО може стати Zolfaghar. Ця ракета ма╓ бойову частину масою 579 кг, яка в╕докремлю╓ться п╕д час заходу на ц╕ль, що ускладню╓ ╖╖ виявлення, в╕дстеження ╕ знищення. Наприклад, суц╕льнокорпусн╕ ракети ОТРК «╤скандер» у цьому план╕ прост╕ше перехоплювати. Щодо Dezful – це та сама Zolfaghar, але з дальн╕стю польоту до 1 тис. км ╕ БЧ до 700 кг, хоча в╕дпов╕дн╕сть цих ТТХ – ще питання. Загалом же ╕ранськ╕ ракети – це щось середн╓ м╕ж ТРК «Точка-У» ╕ ОТРК «╤скандер», з╕ сво╓ю специф╕кою. Розробка алгоритм╕в протид╕╖ нашими ППО проти них потребуватиме часу, але було б набагато краще, якби наш╕ партнери посп╕шили надати Укра╖н╕ б╕льше ЗРК Patriot ╕ SAMP/T, здатних ефективно боротися з бал╕стичними ц╕лями», – перекону╓ Олександр Коваленко.

Мирослав Л╕скович

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2024 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26328

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков