Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4500)
З потоку життя (7297)
Душі криниця (4191)
Українці мої... (1689)
Резонанс (2201)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1854)
Крим - наш дім (1190)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (246)
Бути чи не бути? (395)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (234)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
88% УКРА╥НЦ╤В НА РЕФЕРЕНДУМ╤ П╤ДТРИМАЛИ БИ ВСТУП ДО ╢С, 86% - ДО НАТО
Про це св╕дчать результати соц╕олог╕чного опитування, яке провела соц╕олог╕чна служба Центру...


«НА ПОСАД╤ ГЕТЬМАНА КУЛЬТУРИ Я Д╤ЯВ БИ РАДИКАЛЬНО»
Олег Скрипка, музикант, л╕дер гурту «ВВ»…


СЕРГ╤Й ШЕЛУХ╤Н — ОБОРОНЕЦЬ УКРА╥НСЬКО╥ НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ ╤ДЕ╥
Активним членом укра╖нського руху Серг╕й Шелух╕н став ще у 1905 роц╕…


СЬОГОДН╤ ДЕНЬ ТИХ, ЗАВДЯКИ КОМУ НАСТА╢ ЗАВТРА
Президент прив╕тав захисник╕в ╕ захисниць Укра╖ни…


«ВАШ╤ ПЕРЕМОГИ ВКОТРЕ ДОВЕЛИ: НАШ╤ ЛЮДИ ЗДАТН╤ ДОЛАТИ АБСОЛЮТНО ВС╤ ПЕРЕШКОДИ ТА СКЛАДНОЩ╤»
Президент в╕дзначив укра╖нських парал╕мп╕йц╕в та ╖хн╕х тренер╕в державними нагородами…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2024 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 23.08.2024
ЮР╤Й ЛИПА — ╤ДЕОЛОГ УКРА╥НСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛ╤ЗМУ З ОДЕСИ

20 серпня минуло 80 рок╕в загибел╕ в╕д рук б╕льшовиких кат╕в Юр╕я Липи, одного ╕з ╕деолог╕в укра╖нського нац╕онал╕зму, громадського д╕яча, письменника, л╕каря, автора укра╖нсько╖ геопол╕тично╖ концепц╕╖.

 Про нього влучно висловився професор Олег Грин╕в: «Життя Юр╕я Липи п╕дтверджу╓ соборн╕сть наших земель. Уродженець Полтавщини Георг╕й Геращенко з одинадцяти л╕т жив у Одес╕, в роки нац╕онально-визвольних змагань боровся за волю Укра╖ни в Кам’янц╕-Под╕льському, а загинув як л╕кар УПА на галицьк╕й земл╕».

 Тривалий час м╕ж досл╕дниками б╕ограф╕╖ Юр╕я Липа точилася дискус╕я стосовно м╕сця його народження. Одеська досл╕дниця житт╓вого та творчого шляху Ю. Липи Св╕тлана Кучеренко на п╕дстав╕ арх╕вних документ╕в встановила, що Юр╕й (Георг╕й) Липа народився в сел╕ Стар╕ Санжари на Полтавщин╕ в родин╕ священника Геращенка Андр╕я Андр╕йовича та ╢лизавети ╤ван╕вни (в д╕воцтв╕ Булдовська). Вл╕тку 1909 року, п╕сля смерт╕ р╕дно╖ матер╕, хлопчик був усиновлений хрещеним батьком, л╕карем ╤ваном Львовичем Липою. П╕сля цього йому зм╕нили пр╕звище, ╕м'я та по батьков╕.

 Понад 100 рок╕в збер╕галася родинна та╓мниця про те, що ╤ван Липа був р╕дним батьком Юр╕я — Григор╕й Геращенко (Юр╕й Липа) насправд╕ був р╕дним сином ╤вана Липи в╕д ╢лизавети Геращенко, але народженим в с╕м'╖ Андр╕я Геращенка.

 ╤ван Липа був одним ╕з засновник╕в пол╕тично╖ орган╕зац╕╖ «Братство тарас╕вц╕в», яке мало на мет╕ визволення здобуття укра╖нського народу з-п╕д московського ярма. В 1917 роц╕ батько був ком╕саром Одеси в╕д Центрально╖ Ради. В 1919 роц╕ — м╕н╕стр в╕роспов╕дань УНР. ╤з серпня 1920 року входив до складу ком╕с╕╖ з п╕дготовки Конституц╕╖ УНР, деякий час об╕ймав посаду м╕н╕стра охорони здоров’я в Уряд╕ Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки в екзил╕. Помер ╤ван Львович 13 листопада 1923 року. Похований у м╕стечку Винники п╕д Львовом.

 На початку 1910 року Юр╕я привезли до Одеси, де в╕н зростав в ╕нтелектуальному середовищ╕ укра╖нсько╖ ел╕ти. Частими гостями родини Лип були М. Коцюбинський, О. Маковей, Б. Гр╕нченко, В. Сам╕йленко, О. Олесь, М. Вороний та ╕нш╕. Часто — ╕з власними д╕тьми. Середню осв╕ту Юр╕й здобув в Одеськ╕й 4-й чолов╕ч╕й г╕мназ╕╖, п╕сля зак╕нчення яко╖ в 1917 роц╕ вступив до м╕сцевого ун╕верситету на юридичний факультет.

 В той самий час юнак робить сво╖ перш╕ кроки на л╕тературн╕й нив╕ – в╕н пише перш╕ брошури: «Союз визволення Укра╖ни», «Корол╕вство Ки╖вське за проектом Б╕смарка», «Нос╕ть сво╖ в╕дзнаки», «Гетьман ╤ван Мазепа», котр╕ побачили св╕т у заснованому батьком видавництв╕ «Народний стяг».

 П╕д впливом батька Юр╕й сформувався як палкий патр╕от Укра╖ни. Уже наприк╕нц╕ 1917-го юнак вступив до Гайдамацько╖ див╕з╕╖, брав участь у боях з б╕льшовиками на вулицях Одеси. Був членом одесько╖ патр╕отично╖ орган╕зац╕╖ «С╕ч». П╕зн╕ше в╕н при╓днався до куреня Морсько╖ п╕хоти УНР, разом ╕з яким брав участь у в╕йн╕ за незалежн╕сть аж до вимушеного в╕дступу за Збруч та ╕нтернування в Польщ╕.

 М╕жво╓нний пер╕од б╕ограф╕╖ Юр╕я Липи т╕сно пов’язаний з життям укра╖нсько╖ пол╕тично╖ ем╕грац╕╖ в Польщ╕. Юр╕й т╕сно сп╕впрацював з поетом ╢вгеном Маланюком, професором ╤ваном Шовген╕вим – батьком Олени Тел╕ги. Спочатку в╕н прагнув реал╕зувати себе як поет, проза╖к ╕ критик. Опубл╕кував поетичн╕ зб╕рки «Св╕тл╕сть», «Сувор╕сть», «В╕рую», три томи новел, роман «Козаки в Москов╕╖». Загалом з-п╕д його пера вийшли понад дв╕ сотн╕ р╕зноман╕тних твор╕в.

 Але головною працею всього життя для Юр╕я Липи стала ф╕лософсько-пол╕толог╕чна трилог╕я «Призначення Укра╖ни» (1938), «Чорноморська доктрина» (1940) ╕ «Розпод╕л Рос╕╖» (1941). В цих працях Юр╕й Липа виступа╓ як теоретик сучасно╖ укра╖нсько╖ геопол╕тики, сформулювавши геопол╕тичну доктрину про необх╕дн╕сть створення Антирос╕йського блоку причорноморських кра╖н – Укра╖ни, Туреччини, Груз╕╖, Болгар╕╖, Румун╕╖, Дону, Кубан╕. Л╕дером такого об’╓днання, на думку автора, мала стати Укра╖на, враховуючи велику площу ╖╖ територ╕╖, чисельн╕сть ╕ працьовит╕сть населення.

 1937 року Юр╕й Липа одружився з молоденькою галичанкою (уродженкою села Рахиня на ╤вано-Франк╕вщин╕) художницею Галиною Захарясевич, невдовз╕ у молодят народилися д╕вчатка ╤ванна й Марта.

 ╤з початком н╕мецько-польсько╖, а фактично, Друго╖ Св╕тово╖ в╕йни Юр╕я Липу було моб╕л╕зовано як л╕каря, однак в╕н скоро повернувся до Варшави, де став фундатором Укра╖нського Громадського Ком╕тету, – орган╕зац╕╖, яка оп╕кувалася укра╖нськими б╕женцями з╕ сх╕дних район╕в.

 У складний час во╓нного лихол╕ття Юр╕й Липа разом ╕з Левом Биковським та ╤ваном Шовген╕вим у 1940 роц╕ утворюють у Варшав╕ Укра╖нський Чорноморський ╕нститут – науково-досл╕дну установу вивчення пол╕тичних ╕ економ╕чних проблем, що постануть перед Укра╖ною п╕сля здобуття Незалежност╕. Протягом 1940–1942 рок╕в ними було видано 40 актуальних праць.

 Постать Юр╕я Липи була наст╕льки значущою, що в 1943 роц╕ на його д╕яльн╕сть звернули увагу у вищому державному провод╕ фашистсько╖ Н╕меччини. За наказом Г╕тлера Ю. Липу привезли до Берл╕на, тому що, на думку правител╕в Н╕меччини, в╕н був найб╕льшим укра╖нським ╕деологом-державником. Йому було запропоновано очолити мар╕онетковий уряд Укра╖ни. Однак Юр╕й з г╕дн╕стю в╕дкинув цю ганебну пропозиц╕ю. ╤, на диво, залишився живим.

 Але небезпека виникла з того боку, де ╖╖ найменше чекали. З огляду на укра╖нську патр╕отичну позиц╕ю та активну публ╕цистичну д╕яльн╕сть у травн╕ 1943 командування Арм╕╖ Крайово╖ над╕слало Юр╕ю Лип╕ ультиматум: негайно залишити територ╕ю Польщ╕.

 Тож вл╕тку 1943-го патр╕от-╕нтелектуал залишив Варшаву та вив╕з родину до Яворова (Льв╕вська область), на батьк╕вщину дружини, де активно долучився до укра╖нського руху Опору. Тут Юр╕й Липа почав працювати л╕карем, орган╕зував п╕дп╕льн╕ курси з п╕дготовки медичних кадр╕в для УПА, писав тексти лист╕вок та в╕дозв до населення ╕ н╕мецьких солдат╕в. В╕д липня 1944 року Ю. Липа — кур╕нний л╕кар в повстанському шпитал╕ в сел╕ ╤ваники на Явор╕вщин╕, а також л╕кар куреня УПА «Переяслави» (Явор╕вщина). ╤мов╕рно, незадовго до загибел╕ призначений крайовим л╕карем УПА-Зах╕д. Коли в липн╕ 1944-го радянсько-н╕мецький фронт наблизився майже впритул, Юр╕й категорично в╕дмовився евакуюватись ╕ залишився разом з родиною в сел╕ ╤ваник╕в Явор╕вського району.

 19 серпня 1944 року до будинку, де мешкав Юр╕й, п╕д'╖хала бричка з двома оф╕церами НКВС та двома б╕йцями. Липа був у саду з дружиною ╕ донечками. Л╕карю було сказано: «Собирайтесь, вы нам нужны», а також наказано взяти медичний ╕нструмент. Дружина Галина запитала, куди його забирають. Ж╕нку запевнили, що чолов╕к невдовз╕ повернеться. Оф╕цер сказав: «Даю вам честное слово советского офицера, что через час-два ваш муж будет дома».

 Однак в╕н б╕льше не повернувся... 21 серпня вдосв╕та дружина п╕сля тривалих пошук╕в знайшла страшенно скал╕чене т╕ло чолов╕ка, недбало присипане буд╕вельним см╕ттям у Шутов╕й. Похований в сел╕ Бун╕в, Явор╕вського району. М╕сцевий священик, злякавшись, в╕дмовився в╕дправити в останню путь померлого, а люди силою змусили його в╕дслужити службу в храм╕. Труну несли д╕вчата – в сел╕ були т╕льки ж╕нки ╕ стар╕ чолов╕ки. Люди сам╕ в╕дслужили Службу Божу на його могил╕.

 Галина Липа й дочка ╤ванна залишила ╤ваники й перебралася до Львова, де, як вдова «ворога народу» зазнала понев╕рянь та пересл╕дувань. Лише п╕сля смерт╕ Стал╕на в╕дновила творчу д╕яльн╕сть ╕ стала в╕домою мисткинею, мала звання народно╖ художниц╕ Укра╖ни. П╕вторар╕чну Марту добр╕ люди врятували. Довгий час д╕вчинка носила чуже пр╕звище ╕ батьком вважала пана Олекс╕я, який виховав ╖╖.

 ╤ лише п╕сля в╕дновлення Незалежност╕ Укра╖ни було встановлено пам'ятний хрест на м╕сц╕ загибел╕ Юр╕я Липи в сел╕ Шутова, пам'ятник в сел╕ ╤ваники, ╕ в н╕ч з 31 жовтня на 1 листопада 1989 року на могил╕ Юр╕я Липи в сел╕ Бун╕в був поставлений хрест ╕ блакитно-жовтий Прапор Укра╖ни, а згодом пам'ятник. Через р╕к наказом Головного в╕йськового штабу УПА 10 жовтня 1945 року Юр╕ю Лип╕ посмертно присво╓но звання полковника УПА.

 На честь героя названо вулиц╕ в багатьох м╕стах Укра╖ни – Ки╓в╕, Одес╕, Львов╕, Кропивницькому, Сумах та ╕нших м╕стах ╕ селах. ╤м’я Юр╕я Липи носять ╕ б╕бл╕отеки в Одес╕, Хмельницькому та Яворов╕. В╕д 2000 року до 24 лютого 2024 у р╕зних м╕стах Укра╖ни проводились Лип╕вськ╕ читання благод╕йним фондом ╕мен╕ ╤вана та Юр╕я Лип. Цього року так╕ читання в╕дбулися в Явор╕вськ╕й м╕ськ╕й б╕бл╕отец╕ ╕мен╕ ╤. Липи 20 серпня до 80-╖ р╕чниц╕ загибел╕ ╤вана Липи.

Василь Вельможко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2024 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26301

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков