Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4486)
З потоку життя (7295)
Душі криниця (4175)
Українці мої... (1683)
Резонанс (2172)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1850)
Крим - наш дім (1144)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (244)
Бути чи не бути? (373)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (226)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 02.08.2024 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 02.08.2024
МОВОВБИВСТВО – СКЛАДОВА РАШИЗМУ. АЛЕ МИ ПЕРЕМАГА╢МО

Не випадково 16 липня у Ки╓в╕ презентували виставковий про╓кт «Мововбивство – складова рашизму». П’ять рок╕в тому саме цього числа набув чинност╕ Закон Укра╖ни «Про забезпечення функц╕онування укра╖нсько╖ мови як державно╖». ╤ це стало приводом для того, щоб Укра╖нський ╕нститут нац╕онально╖ пам’ят╕ сп╕льно з Уповноваженим ╕з захисту державно╖ мови та двома ╕нститутами Нац╕онально╖ академ╕╖ наук – ╤нститутом мовознавства ╕мен╕ Олександра Потебн╕ та ╤нститутом укра╖нсько╖ – мови з╕брали об’╓мний фактаж про понад 300 рок╕в л╕нгвоциду, який вчинила Рос╕я, у результат╕ не маючи усп╕ху.

Укр╕нформ пода╓ розпов╕дь про тих достойник╕в, хто попри заборони, знущання ╕ терор в╕дстоював укра╖нську мову; згаду╓ кат╕в ╕ в╕рить разом з досл╕дниками та експертами, що процес утвердження укра╖нсько╖ мови в Укра╖н╕ уже незворотн╕й.

╤ГОР Б╤ЛОЗ╤Р, ОЛЬГА АНДР╤╢ВСЬКА, ОЛЕКСА Г╤РНИК, ЮР╤Й ПОПРАВКА ТА ╤НШ╤ ЗАХИСНИКИ МОВИ

Рос╕я понад 300 рок╕в намага╓ться знищити укра╖нську мову. Зрощена Москвою ман╕пулятивна ненависть до не╖ протягом стол╕ть не раз спричиняла злочинн╕ напади на тих, хто говорить укра╖нською мовою. Буквально днями пролунав постр╕л у мовознавицю ╤рину Фар╕он. У 2000 роц╕ п╕сля жорстокого побиття у Львов╕ загинув популярний сп╕вак ╤гор Б╕лоз╕р. За радянських час╕в ма╓мо сотн╕ достойник╕в, яких карали ув’язненнями ╕ розстр╕лами за принципов╕сть не п╕дтримувати пропагандистськ╕ байки про «окра╕нно╓ нар╓ч╕╓».

У про╓кт╕ «Мововбивство – складова рашизму» акцентовано увагу на долях, зокрема, ерудита ╕ пол╕глота Агатангела Кримського, який знав понад 60 мов; автора поез╕╖, що стала Г╕мном Укра╖ни Павла Чубинського; згаданого вище ╤горя Б╕лоз╕ра. А ще там ╓ – дос╕ не дуже в╕дом╕ пр╕звища Юр╕я Поправки, Володимира Вакуленка, Олекси Г╕рника, Олени Курило, Олекси Синявського, Ольги Андр╕╓всько╖. Що вони робили такого, що стали оборонцями укра╖нсько╖ мови?

18-р╕чного Юр╕я Поправку з Ки╖вщини рашисти закатували у 2014-му на Донеччин╕ у Слов’янську, який захопили терористи Г╕рк╕на. Пон╕вечене т╕ло учасника Революц╕╖ г╕дност╕, студента-заочника знайшли у р╕чц╕. Наступного року йому посмертно присво╓но звання Героя Укра╖ни.

У 2000 роц╕ у Львов╕ сталася трагед╕я ╕з популярним сп╕ваком ╤горем Б╕лоз╕ром. Його музика ╕ виконання з В╤А «Ватра» п╕сн╕ з╕ словами «Встань з кол╕н, народе м╕й, горд╕сть ма╓ш ти. На кол╕нах не прийдеш до сво╓╖ мети» з к╕нця 1980-х закликали укра╖нц╕в бути нац╕╓ю. Його п╕дло ╕ жорстоко побили дво╓ рос╕ян через те, що у кав'ярн╕ сп╕вали п╕сню укра╖нською мовою, а це завадило ╖м слухати рос╕йський шансон. Через 20 дн╕в 45-р╕чний ╤гор Б╕лоз╕р помер у л╕карн╕.

Народжений у Володимир╕ на Волин╕ в 1871 роц╕ Агатангел Кримський – один ╕з творц╕в Укра╖нсько╖ академ╕╖ наук. Зазнавши репрес╕й за Стал╕на, учений потрапив у перел╕к видатних д╕яч╕в св╕ту ЮНЕСКО. Литовський татарин ╕з б╕лоруським кор╕нням – ╕сторик та сходознавець, вчений-пол╕глот, який волод╕в понад ш╕стьма десятками мов, – св╕домо обрав укра╖нську мовою  свого сп╕лкування, науково╖ та творчо╖ д╕яльност╕.

Агатангел Кримський спростував вигадку про «сп╕льну колиску трьох братн╕х народ╕в». Вчений дов╕в набагато б╕льш ранн╓ походження укра╖нсько╖ мови. Тож такого зухвальства ╕ непокори радянська влада йому не могла пробачити. Науковця «записали» укра╖нським нац╕онал╕стом, що в радянськ╕ часи каралося за статтями карного кодексу. Забороняли його науков╕ прац╕ ╕ врешт╕-решт в╕дправили в ув’язнення до Казахстану. Учений помер 1942 року в кустанайськ╕й тюремн╕й л╕карн╕, м╕сце поховання донин╕ нев╕доме. Реаб╕л╕тований 1960-го.

Арм╕я борц╕в за можлив╕сть в╕льного функц╕онування укра╖нсько╖ мови дуже велика, хоча в ╕мперськ╕ та радянськ╕ часи Москв╕ непогано вдавалося ставити ╕нформац╕йну зав╕су. Тому дос╕ ╓ чимало малов╕домих ╕мен та пр╕звищ: зокрема, Олена Курило, Олекса Синявський, Ольга Андр╕╓вська, Григор╕й Голоскевич, Василь Дем’янчук. За укра╖нську мову в╕ддали життя  письменники ╕ мовознавц╕, яких репресували у 1930-х, ш╕стдесятники Алла Горська ╕ Василь Стус, платили сво╓ю свободою ╤ван Дзюба, Мирослав Маринович, ╤гор та ╤рина Калинц╕, Василь Овс╕╓нко ╕ ще сотн╕ достойник╕в.

ОП╤Р РУСИФ╤КАЦ╤╥ – ФУНДАМЕНТ НЕЗАЛЕЖНО╥ НАЦ╤╥

Рос╕йськ╕ во╓нн╕ злочинц╕, як╕ брутально вдерлися на нашу землю, на тимчасово окупованих територ╕ях у пер╕од 10-л╕тньо╖ нападницько╖ в╕йни палять книжки, ув’язнюють ╕ нав╕ть вбивають за державну укра╖нську мову. Однак ╕ в цьому во╓нному пекл╕ мова перемага╓. 

«Перефразовуючи висл╕в французького ╕сторика Алена Безансона «Мистецтво брехн╕ таке старе, як ╕ сама Рос╕я», можна сказати, що зрос╕йщення/русиф╕кац╕я Укра╖ни таке ж давн╓ явище, як ╕ рос╕йська ╕мпер╕я», – коменту╓ громадський актив╕ст та експерт з мовно╖ пол╕тики Тарас Марусик. – ╤ хоча процес досл╕дження арх╕в╕в на цю тему далекий в╕д завершення, ми вже ма╓мо тисяч╕ й тисяч╕ задокументованих факт╕в, як╕ дають розум╕ння ╕ усв╕домлення масштаб╕в русиф╕каторського котка, який знищував укра╖нську мову особливо в XIX ╕ XX стол╕ттях. Вийшла низка праць науковц╕в Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖, ╤нститут╕в ╕стор╕╖ ╕ укра╖нсько╖ мови Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни, як╕ базуються на ран╕ше секретних арх╕вних документах, що показують методику ╕ методичн╕сть л╕нгвоциду».

Пан Тарас розпов╕да╓, що не раз ловив себе на думц╕, що все могло скластися набагато г╕рше, могла наступити мовна катастрофа. Констату╓: «В╕домо, що в Ки╓в╕ укра╖нською мовою наприк╕нц╕ XIX стол╕ття розмовляла м╕зерна к╕льк╕сть родин, яку можна було перел╕чити на пальцях. Це шокувало ╤вана Франка, ╕ коли в╕н при╖жджав до Ки╓ва, щоб почути р╕дну мову ╕ посп╕лкуватися нею, то ╖хав у книгарню видання «К╕╓вская стар╕на», де був укра╖номовний продавець.

Слава Богу, катастрофи не сталося, а оп╕р русиф╕кац╕╖ став одним ╕з фундамент╕в у подальш╕й боротьб╕ за незалежну Укра╖ну. Власне, боротьба укра╖нц╕в проти утиск╕в укра╖нсько╖ мови протягом стол╕ть ╓ боротьбою цив╕л╕зац╕╖ ╕з псевдоцив╕л╕зац╕╓ю, з народом-ордою, який звик грабувати, вбивати ╕ безконечно поширювати сво╖ кордони у вс╕х сферах, бо Рос╕я ╕ кордон – це поняття несум╕сн╕».

«Якщо ми подивимося на злочини, як╕ вчиняють рос╕яни п╕д час повномасштабно╖ в╕йни, – це насильницька паспортизац╕я, знищення об’╓кт╕в культури, п╕дручник╕в та книжок укра╖нською мовою, пересл╕дування за використання укра╖нсько╖ мови та, як кажуть м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖, ефективна крим╕нал╕зац╕я укра╖нсько╖ культури на тимчасово окупованих територ╕ях, – констатував на в╕дкритт╕ виставки  «Мововбивство – складова рашизму» голова Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ Антон Дробович. – Все це ╓ складовими, як╕ показують св╕домий нам╕р рос╕ян атакувати укра╖нську ╕дентичн╕сть. ╤ мова, як один з компонент╕в будь-яко╖ ╕дентичност╕, а тим паче ╕дентичност╕ нац╕онально╖, теж опиня╓ться п╕д ц╕╓ю загрозою».

ЗЛОЧИННА СПРАВА РОС╤╥ – ВИКОР╤НЮВАТИ УКРА╥НСЬКУ МОВУ

Щоб н╕хто не сумн╕вався: наступ на укра╖нське слово розпочала московська церква ще у XVII стол╕тт╕, запровадивши цензуру та контроль над книгодрукуванням, – щоб викор╕нити староукра╖нську мову. У 1720 роц╕ з’явився указ рос╕йського царя Петра I (за чи╖м наказом у 1708 роц╕ було спалено Гетьманську столицю Батурин) про «викор╕нення ╓рес╕» у Печерськ╕й та Черн╕г╕вськ╕й друкарнях та ун╕ф╕кац╕ю мови тутешн╕х видань з рос╕йськими, щоб не в╕др╕знялися.

Катерина II ╕н╕ц╕ювала ╕ безпосередньо керувала роботою над двотомним «Пор╕вняльним словником мов». В╕н вийшов у 1789 роц╕. Саме там укра╖нська мова вперше характеризувалася як «рос╕йська, спотворена польською». Це видання можна вважати першим антинауковим запереченням укра╖нсько╖ мови.

╤ вже на початку XIX стол╕ття ╕мпер╕я мала певний «мовний усп╕х» у церквах, в осв╕тянськ╕й та чиновницьк╕й сферах. Однак з’явилися «Ене╖да» ╤вана Котляревського, а через п╕встол╕ття – «Кобзар» Тараса Шевченка. Рос╕яни почали нав’язувати черговий м╕ф про «нар╓ч╕╓». «Н╕яко╖ особливо╖ малорос╕йсько╖ мови не було, нема╓ ╕ бути не може, а нар╕ччя, яке вжива╓ простолюд, ╓ т╕╓ю ж рос╕йською, з╕псованою впливом Польщ╕», – такий вердикт зробив м╕н╕стр внутр╕шн╕х справ Валу╓в у та╓мному циркуляр╕ в 1863 роц╕. В╕н забороняв друкувати духовн╕ та осв╕тн╕ книжки укра╖нською мовою, яку ╕мпер╕я назвала малорос╕йською.

Ще згада╓мо 1914 р╕к, коли Микола II заборонив видання укра╖нсько╖ преси ╕ в╕дзначення 100-р╕ччя Тараса Шевченка. Але на кожну под╕бну заборону в ус╕ часи в Укра╖н╕ актив╕сти вчиняли спротив.

У липн╕ 1933 року секретар ЦК КП(б)У Н╕колай Попов, зав╕дувач в╕дд╕лу пропаганди ╕ преси на зборах у Харков╕ виголошував: «Особливо великого значення у боротьб╕ з буржуазним нац╕онал╕змом ╕ укра╖нським нац╕онал╕стичним ухилом набира╓ питання про мову й правопис». Уже за к╕лька рок╕в до того були заарештован╕, зокрема, укладач╕ укра╖нського правопису, в╕домого за назвою «скрипник╕вка».

В╕дстоювання укра╖нсько╖ мови в Укра╖н╕ ма╓ не одну траг╕чну стор╕нку. Проте це т╕льки п╕дтверджу╓, що тут йдеться про фундамент нац╕╖ ╕ держави, яку ф╕з╕олог╕чно ненавидять рос╕яни. ╤ тому нам його потр╕бно укр╕плювати.

«Перед початком повномасштабно╖ в╕йни, 4 лютого 2022 року, ми з однодумцями провели першу з низки нарад на тему «Русиф╕кац╕я/зрос╕йщення як злочин геноциду», – розпов╕да╓ Тарас Марусик. – До реч╕, в ц╕й нарад╕ брала участь наукова редакторка виставки «Мововбивство – складова рашизму» Лариса Масенко. В т╕сному кол╕ ми обм╕нялися думками, як розпочати процес юридичного визнання злочину русиф╕кац╕╖/зрос╕йщення, який можна пор╕вняти з геноцидом. Я висловив думку, що для цього варто закласти в основу в╕домий юридичний принцип позитивно╖ дискрим╕нац╕╖ ╕ що важливо довести це питання до юридично╖ квал╕ф╕кац╕╖, спробувати провести його через парламентський механ╕зм одного чи к╕лькох законопро╓кт╕в. Велика в╕йна тимчасово зупинила наше обговорення. Ут╕м мен╕ зда╓ться, що тепер╕шня укра╖нська влада могла б п╕дхопити цю ╕н╕ц╕ативу. Вистачило б пол╕тично╖ вол╕».

«Працюючи над виставкою, ми хот╕ли показати не т╕льки те, що укра╖нську мову знищували, за не╖ вбивали, катували ╕ репресували. Незважаючи н╕ на що, по-перше, мова вижила ╕ розвива╓ться. Мову продовжують в╕дстоювати актив╕сти ╕ держава», – коменту╓ Юл╕я Капшученко, головний спец╕ал╕ст Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕.

Електронний вар╕ант виставки «Мововбивство – складова рашизму» для вс╕х доступний онлайн https://mega.nz/folder/tm0yGJAR#TuznwAbn7aYA4C1ZqIMY-A

Валентина Самченко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 02.08.2024 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26248

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков